Постанова

від 24.09.2024 по справі 760/28621/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

24 вересня 2024 року

м. Київ

провадження №22-ц/824/16395/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О. В., Немировської О. В.,

за участю секретаря Марченка М. С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

на рішення Солом`янського районного суду м. Києва

від 08 серпня 2024 року

в складі судді Українця В. В.

у цивільній справі №760/28621/23 Солом`янського районного суду м. Києва

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС",

треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-Г", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртерранова",

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

В листопаді 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посилаючись на обмеження Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС" (далі - ТОВ "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС", Товариство) їх права, як співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , на користування місцями загального користування, зокрема ліфтами, звернулися до суду з позовом, в якому просили:

1) визнати протиправними дії ТОВ "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС" із встановлення в ліфтах багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 системи контролю і управління доступом (далі - СКУД);

2) зобов'язати ТОВ "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС" за рахунок власних коштів привести ліфти до попереднього стану, що існував до порушення, шляхом демонтування системи контролю і управління доступом, незаконно встановленої в ліфтах багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Позовна заява мотивована тим, що кожний з позивачів є власником квартири у будинку АДРЕСА_1 . Співвласники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 створили Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червнозоряний, 4-Г» (далі - ОСББ "Червонозоряний, 4-Г").

01 вересня 2022 року між ТОВ "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС" та ОСББ "Червонозоряний, 4-Г" в особі ОСОБА_5 укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. У березні 2023 року ТОВ "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС" було встановлено у двох ліфтах будинку систему контролю і управління доступом. Використання цієї системи передбачає, що ліфтом може скористатися лише особа, яка має картку-ідентифікатор. Відповідач, як адміністратор системи має функціональну можливість самостійно приймати рішення щодо надання або відмови у наданні доступу кожному користувачу картки-ідентифікатора.

Встановлення системи СКУД відбулось за відсутності рішення загальних зборів ОСББ. Жодним документом не передбачено право ОСББ чи управителя на обмеження доступу співвласників будинку до будь-яких приміщень, які перебувають у спільному користуванні мешканців будинку. Мешканцям та власникам квартир було нав`язано придбати картки-ідентифікатори для можливості користування ліфтами вартістю 150 гривень за одну картку за умови обов`язкової сплати додаткових непередбачених жодними договорами та кошторисом ОСББ витрат на ремонт ліфтів у сумі 1000 гривень з кожного співвласника. У подальшому власників квартир, у яких за даними Товариства обліковувалась заборгованість з оплати за утримання будинку і прибудинкової території, доступ до ліфтів обмежено та доведено до відома вимогу щодо оплати заборгованості з метою у подальшому отримати можливість придбання картки-ідентифікатора та користування ліфтами. Будинок обладнаний трьома ліфтами, а система СКУД встановлена у двох ліфтах, проте відповідач періодично відключає третій ліфт під приводом здійснення його обслуговування. Також відповідач не допускає до технічного обслуговування ліфтів кваліфікований персонал ТОВ «Укртерранова», що здійснювало обслуговування ліфтів ОСББ «Червнозоряний, 4-Г» на підставі договору №01/02/21-2 від 01 лютого 2021 року.

Вважали, що такі дії відповідача щодо встановлення у ліфтах системи СКУД є обмеженням прав співвласників квартир та нежитлових приміщень у будинку та порушують права позивачів, як власників квартир у будинку, а також є такими, що вчинені незаконно, без відповідного рішення та порядку використання співвласників багатоквартирного будинку, оформленого протоколом загальних зборів ОСББ «Червнозоряний, 4-Г». А наявність заборгованості зі сплати внесків не є підставою для відмови співвласнику користуватись спільним майном або застосування будь-яких інших не передбачених законом способів тиску.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 08 серпня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивачі звернулися до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначили, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні позову, посилаючись на ненадання позивачами доказів того, що саме відповідачем були вчинені дії із встановлення СКУД; не з'ясував хто саме є відповідальною особою за утримання ліфтів, володіє доступом та може обмежувати доступ сторонніх осіб до машинного приміщення ліфту.

Суд не дослідив надані позивачами докази та натомість безпідставно взяв до уваги відзив відповідача, який поданий та підписаний неуповноваженою особою і до якого не долучено доказів його надсилання всім позивачам (наявний у справі лише конверт, адресований ОСОБА_1 , який не містить відміток поштового відділення).

За наведених обставин просили рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08 серпня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Представник скаржника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених в ній. Повідомила, що інші позивачі обізнані про розгляд справи.

Пояснила, що ОСББ "Червонозоряний, 4-Г" не здійснює жодної діяльності щодо управління будинком, оскільки з 01.09.2022 на підставі договору, укладеного між ОСББ та ТОВ "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС", повне управління будинком здійснює саме ТОВ "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС". Після переходу до відповідача права на управління будинком, а саме в березні 2023 року в ліфтах будинку установлено СКУД. Згідно договору від 01.09.2022 до зони відповідальності ТОВ "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС" входить управління ліфтами, технічне обслуговування ліфтів та утримання ліфтів, а тому саме з дозволу Товариства в ліфтах встановлено СКУД, адже це втручання в штатну роботу ліфтів (машинне відділення), до якого має доступ лише управитель будинку (відповідач у справі).

Також пояснила суду, що наразі на розгляді в суді перебуває справа про визнання недійсним договору від 01.09.2022, укладеного між ОСББ та ТОВ "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС", оскільки останній було укладено одним із співвласників на власний розсуд та без згоди інших співвласників, що вказує на рейдерський захват будинку.

Представник відповідача - ОСОБА_7 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Пояснив суду, що загальними зборами ОСББ "Червонозоряний, 4-Г", де членом правління є один з позивачів, а саме ОСОБА_1 , було уповноважено одного із співвласників будинку на укладення договору від 01.09.2022 щодо здійснення управління будинком ТОВ "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС". Таке рішення для ОСББ було вимушеним, оскільки відносно голови ОСББ відкрито кримінальне провадження та відсторонено його від виконання обов'язків. Через це фактично не здійснено повної передачі документації по будинку. Також пояснив, що ТОВ "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС" не встановлювало СКУД, оскільки для цього в Товариства відсутні спеціальні технічні можливості. А між Товариством та ПрАТ "ОТІС" укладено договір про обслуговування ліфтів. Додав, що з трьох ліфтів у будинку, один не облаштований СКУД.

Скаржники: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , належним чином повідомлялися про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомила, що скаржники, які не з'явилися в судове засідання, обізнані про розгляд справи.

Треті особи: ОСББ "Червонозоряний, 4-Г", ТОВ "Укртерранова", належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання своїх представників не направили.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників скаржників, які не з'явилися в судове засідання, та за відсутності представників третіх осіб.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 та представника відповідача ОСОБА_7 , перевірила законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що заявлялися у суді першої інстанції, та дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_4 .

ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_5 .

Співвласники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 створили ОСББ «Червнозоряний, 4-Г».

01 вересня 2022 року між ТОВ "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС" (управитель) та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 в особі ОСОБА_5 укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, пунктом 1 якого визначено, що управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

В пункті 3 вищевказаного Договору від 01.09.2022 наведено перелік послуг з управління, до яких в тому числі включено послугу з утримання ліфтів.

Будинок АДРЕСА_1 обладнано трьома ліфтами.

Звертаючись до суду з позовом, позивачі посилалися що у березні 2023 року ТОВ "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС" було встановлено у двох ліфтах будинку систему контролю і управління доступом (СКУД). Використання цієї системи передбачає, що ліфтом може скористатися лише особа, яка має картку-ідентифікатор. ТОВ "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС", як адміністратор системи має функціональну можливість самостійно приймати рішення щодо надання або відмови у наданні доступу кожному користувачу картки-ідентифікатора. Встановлення системи СКУД відбулося за відсутності рішення Загальних зборів ОСББ. Жодним документом не передбачено право ОСББ чи управителя на обмеження доступу співвласників будинку до будь-яких приміщень, які перебувають у спільному користуванні мешканців будинку.

Також зазначали, що саме відповідач вчинив незаконні дії щодо встановлення в двох ліфтах багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 системи контролю і управління доступом, оскільки наразі є управителем будинку.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції входив з їх недоведеності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним, з огляду на наступне.

За приписами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Дослідження доказів - це безпосереднє сприйняття і вивчення судом в судовому засіданні інформації про фактичні дані, представленої сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за допомогою передбачених в законі засобів доказування на підставі принципів усності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

З наведеного слідує, що оскільки позивачі звернулися до суду з позовом про визнання протиправними дій ТОВ "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС" у встановленні СКУД в будинку та зобов'язання привести ліфти до попереднього стану, що існував до порушення, то саме на позивачів покладено обов'язок надати суду докази, які підтверджують, що саме відповідач ТОВ "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС" установив в двох ліфтах будинку СКУД.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України, ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 77 ЦПК України).

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, як правильно встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що позивачами не надано суду першої інстанції належних доказів встановлення саме відповідачем в ліфтах багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 системи контролю і управління доступом.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачами на підтвердження своїх доводів наданий DVD-диск, на якому містяться фото та відео, з яких вбачається, що у ліфтах встановлено систему контролю і управління доступом (СКУД).

Позивачами надані суду відповіді з державних органів з приводу їх звернень щодо встановлення системи контролю доступу до пасажирських ліфтів в будинку АДРЕСА_1 .

04 листопада 2023 року, 05 листопада 2023 року та 12 листопада 2023 року позивачами складено акти про обмеження співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 у праві користування спільним майном (місцями загального користування).

Отже, надані позивачами докази лише підтверджують встановлення в ліфтах будинку АДРЕСА_1 системи контролю і управління доступом.

З урахуванням наведеного колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не дослідив додані до позову докази на підтвердження позовних вимог.

Фактично такі доводи скаржників є незгодою з оцінкою наданою судом першої інстанції наявним у справі доказам, які надані позивачами, що не свідчить про не дослідження цих доказів судом.

В апеляційній скарзі позивачі посилаються на те, що суд першої інстанції не з'ясував хто саме є відповідальною особою за утримання ліфтів, володіє доступом та може обмежувати доступ сторонніх осіб до машинного приміщення ліфту.

Колегія суддів вважає, що такі доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду про недоведеність позовних вимог, оскільки сам факт з'ясування хто саме є відповідальною особою за утримання ліфтів у будинку не доводить обставин встановлення саме відповідачем у двох ліфтах будинку СКУД.

Щодо посилань скаржників на наявність в Договорі від 01.09.2022, який укладено між ОСББ "Червонозоряний, 4-Г" та ТОВ "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС" обов'язку останнього з утримання ліфтів у будинку; укладення між ТОВ "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС" та ПрАТ "ОТІС" Договору про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів, що розташовані по АДРЕСА_1 теж не доводить факту встановлення СКУД в будинку відповідачем та фактично є припущенням позивачів, що дані договори вказують на це. Проте, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши вищенаведені обставини справи, застосувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відсутність доказів встановлення в ліфтах будинку системи контролю і управління доступом, у зв`язку з чим обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги щодо обмеження прав позивачів, як співвласників багатоквартирного будинку, на користування місцями загального користування в будинку, а саме ліфтами, не знайшли свого підтвердження, оскільки як встановлено судом та визнано в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представником скаржника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , що СКУД з трьох ліфтів будинку встановлено в двох ліфтах, а третій ліфт не обладнаний СКУД.

Щодо доводів апеляційної скарги, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права врахував наданий відповідачем відзив на позовну заяву, колегія суддів зазначає наступне.

В апеляційній скарзі позивачі посилаються на те, що відзив на позовну заяву від імені відповідача подано ОСОБА_8 , який не є адвокатом та не наділений повноваженнями представляти інтереси Товариства в порядку самопредставництва; не надано доказів надсилання відзиву всім іншим учасникам справи.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржників, що відзив на позовну заяву було подано неуповноваженою особою, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що в пункті 12.1. Статуту ТОВ "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС", який затверджено рішенням №2 від 06.09.2023 зазначено, що виконавчий директор має право без довіреності представляти інтереси Товариства.

До відзиву на позовну заяву ТОВ "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС" було долучено копію наказу №376-К від 23.09.2024, згідно якого ОСОБА_8 з 25.09.2023 призначено на посаду виконавчого директора Товариства (том 1, а. с. 115).

Отже, згідно Статуту ТОВ "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС" ОСОБА_8 06 лютого 2024 року мав право від імені відповідача подати відзив на позовну заяву.

Посилання скаржників на те, що наявна в матеріалах справи копія Статуту від 06.09.2023 не містить відмітки реєстратора про проведення реєстрації змін до установчих документів ТОВ "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС" на підтвердження того, що саме ця редакція Статуту є діючою, спростовуються Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який долучено відповідачем до відзиву на апеляційну скаргу (том 2, а. с. 80-83). Колегія суддів приймає до уваги такий доказ, оскільки останній надано відповідачем у відповідь на спростування доводів апеляційної скарги.

Щодо посилань скаржників на те, що до відзиву на позовну заяву не долучено доказів його надсилання іншим учасникам справи слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 178 ЦПК України, до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, до відзиву на позовну заяву відповідачем долучено докази його надсилання іншим учасникам справи, в тому числі позивачам, а саме фіскальні чеки з АТ "Укрпошта" про здійснення поштового відправлення (том 1, а. с. 137-138). В даних фіскальних чеках зазначено ПІБ позивачів, номер поштового відділення, на яке здійснено надсилання відзиву, а також номер поштового відправлення.

Отже, в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують виконання відповідачем вимог ч. 5 ст. 178 ЦПК України при поданні до суду відзиву на позовну заяву.

Інші посилання в апеляційній скарзі, що стосуються неналежного виконання відповідачем вимог статті 178 ЦПК України не заслуговують на увагу судової колегії, оскільки положеннями даної статті не встановлено будь-якого іншого обов'язку при поданні відзиву, як лише надання доказів його надсилання іншим учасникам справи, про що вказувалося вище.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги при ухваленні оскаржуваного рішення поданий відповідачем відзив на позовну заяву та долучені до нього докази.

Щодо клопотання позивачів про витребування доказів у ОСББ "Червонозоряний, 4-Г" та ТОВ "ІНЖИНІРІКС СЕРВІС".

Разом з апеляційною скаргою позивачі подали клопотання про витребування у відповідача та третьої особи ОСББ "Червонозоряний, 4-Г" доказів на підтвердження позовних вимог.

Протокольною ухвалою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання.

Так, позивачі в клопотанні посилалися на те, що в них не було підстав для витребування доказів зазначених у клопотанні, оскільки до ознайомлення з оскаржуваним рішенням вони не володіли інформацією про позицію відповідача.

Однак, колегія суддів визнала неповажними такі причини не подання даного клопотання до суду першої інстанції. Також колегія суддів зауважила на тому, що частину доказів, які простять витребувати позивачі стосується юридичної особи - ПрАТ "ОТІС", яка не є учасником справи.

Таким чином, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги такого висновку суду першої інстанції не спростовують та фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів, наданих судом.

При цьому, колегія суддів враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ? від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08 серпня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови складено 01 жовтня 2024 року.

Головуючий О. Ф. Мазурик

Судді О. В. Желепа

О. В. Немировська