Постанова

від 01.10.2024 по справі 140/34795/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/34795/23 пров. № А/857/3908/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Запотічного І.І., Хобор Р.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року, ухвалене суддею Валюх В.М. у м. Луцьку Волинської області у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі № 140/34795/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до відповідача - Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, у якому просила визнати протиправними дії щодо відмови в оформлення паспорта у формі книжечки, як це передбачено Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим постановою Верховної ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ; зобов`язати оформити та видати бланк паспорта на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Згідно доводів скаржника, згідно з ч.1 ст. 211 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Водночас цим законом визначено віковий ценз для отримання паспорта громадянина України 14 років. Процедуру оформлення та видачі паспорта у формі книжечки щодо особи, відносно якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання орган ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, визначено наказом Міністра внутрішніх справ «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» від 06.06.2019 №456. Пунктом 3 цього Порядку встановлено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України: особі, що досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України за зразком, наведеним Додатком №1 до цього тимчасового Порядку, поданої неї особисто. Скаржник зауважує, що отримання паспорта громадянина України є обов`язком особи, однак вибір форми такого документа (картка або книжечка) є правом, яке, втім, може бути обмежене відповідними положеннями Закону. Наголошує, що з огляду на наведені норми право на отримання паспорта у формі книжечки наявне у особи, що досягнула 16-ти річного віку та звернулась до уповноваженого органу з заявою, форма якої встановлена додатком 1 до Тимчасового порядку. Водночас згаданим Положенням не врегульовано питання видачі паспорта у формі книжечки особам, які не досягнули 16-річного віку. Також, покликаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.09.2020 по справі №340/2618/19, зауважує, що справи про видачу паспорта громадянина України особам, які не досягнули 16-річного віку, не мають ознак типової справи, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.08.2018 у справі №806/3265/17. Також позивач не надав на розгляд суду належних доказів звернення до відповідача із відповідною заявою та переліком документів, визначених п.1 розділу ІІІ Тимчасового порядку, для отримання паспорту у формі книжечки при досягненні особою віку 16 років.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалась, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що позивач ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її матір`ю (законним представником) є ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.4).

10.10.2023 ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявою щодо оформлення та видачі бланка паспорта у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ (а.с.17).

Листом від 11.11.2023 №0723-297/0723.1-23 Ратнівський відділ УДМСУ у Волинській області повідомив заявника про відсутність законних підстав для оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України відповідно до Постанови №2503-ХІІ, адже паспорт громадянина України зразка 1994 року видається особі, яка досягла 16-річного віку (а.с.5).

ОСОБА_1 , вважаючи протиправною відмову Ратнівський відділ УДМСУ у Волинській області в оформленні ОСОБА_2 паспорта у формі книжечки протиправною, звернулася до суду за захистом порушеного права.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Так, підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон №5492-VI) передбачено, що документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.

Згідно частини третьої статті 13 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.

Згідно частин першої - четвертої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Слід зазначити, що на даний час діє Положення № 2503-ХІІ, пунктом 3 якого передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1 - 3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі Постанова № 302), передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

Кабінет Міністрів України 03.04.2019 прийняв постанову № 398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302», відповідно до якої пункт 3 Постанови № 302 доповнено абзацом такого змісту: Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року».

Пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за № 620/33591 (далі Порядок № 456), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 №719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 №353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України».

Також, підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІІ Порядку №456 визначено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає, зокрема, рішення суду.

Чинним законодавством України передбачена можливість видачі паспорта громадянина України саме у формі книжечки на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Суд першої інстанції, при вирішенні цієї справи підставно врахував висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17 за позовом ОСОБА_4 до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону №5492-VI на відміну від норм Положення №2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Законодавець, приймаючи Закон № 1474-VIII, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. Відтак, дії відповідача щодо відмови позивачу видати паспорт громадянина України у формі книжечки визнані Великою Палатою Верховного Суду у вказаній зразковій справі протиправними.

Крім цього, при вирішенні цього спору суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 420/4049/20.

Спірним у вказаній справі стало також питання віку, з якого має видаватися паспорт у формі книжечки, з огляду на приписи статті 21 Закону №5492-VI, якими встановлено обов`язок громадянина України, який досяг чотирнадцятирічного віку, отримати паспорт громадянина України, тоді як приписами Положення №2503-ХІІ передбачено отримання паспорта з шістнадцятирічного віку.

Також, Верховний Суд у справі №420/4049/20 погодився із висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування Закону №5492-VI, який має вищу юридичну силу, ніж Положення №2503-ХІІ та Порядок №456, та вказав на імперативність приписів Закону №5492-VI, яким встановлено обов`язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку, отримати паспорт громадянина України. Верховний Суд також акцентує увагу на тому, що відповідно до частини першої статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу може створювати перешкоди у реалізації своїх громадянських прав.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 420/5353/20.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів суду апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції про протиправність дій Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в оформленні паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, та погоджується, що належним способом відновлення порушеного права ОСОБА_2 на отримання паспорта у формі книжечки є визначення Ратнівському відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області зобов`язання вчинити кореспондуючі цьому праву ОСОБА_2 дії, а саме слід зобов`язати відповідача оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

В контексті наведених правових норм, слід звернути увагу й на те, що відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі № 140/34795/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді І. І. Запотічний Р. Б. Хобор