Ухвала

від 30.09.2024 по справі 990/303/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 вересня 2024 року

м. Київ

справа №990/303/24

адміністративне провадження №П/990/303/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П., Тацій Л.В., Шарапи В.М.,

перевіривши позовну заяву релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Святого Великомученика Георгія Побідоносця Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) смт Коцюбинське Бучанського району Київської області» до Президента України про визнання протиправним та скасування Указу від 01.05.2014 № 446/2014,

УСТАНОВИВ:

20.09.2024 до Верховного Суду як суду першої інстанції через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Святого Великомученика Георгія Побідоносця Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) смт Коцюбинське Бучанського району Київської області» (далі - релігійна організація, позивач) до Президента України (далі - відповідач, Президент), в якій вона просить визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 01.05.2014 № 446/2014 «Про зміну меж національного природного парку «Голосіївський».

Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, встановлено таке.

Згідно з частиною четвертою статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні, зокрема, справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України передбачені статтею 266 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Перевіривши матеріали позовної заяви, колегія суддів встановила, що її подано з порушенням норм статті 161 КАС України.

Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частин першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом оскарження в межах заявленого позову є Указ Президента України від 01.05.2014 № 446/2014 «Про зміну меж національного природного парку «Голосіївський», яким постановлено змінити межі національного природного парку «Голосіївський» шляхом розширення його території на 6462,62 гектара за рахунок земель Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», що включаються до складу національного природного парку «Голосіївський» без вилучення у землекористувача, а Кабінету Міністрів України забезпечити його реалізацію.

Згідно з пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Отже, з огляду на вказане, оскаржуваний Указ Президента України від 01.05.2014 № 446/2014 є індивідуальним актом, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню установлений статтею 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово у своїх постановах, зокрема у постанові від 26.10.2023 у справі № 990/139/23, зазначала, що за змістом КАС України у разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. Законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо його прийнято за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Конструкцію «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод, щоб дізнатися, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У постанові від 26.10.2023 у справі № 990/139/23 Велика Палата Верховного Суду також зазначала, що реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

У цій справі оскаржуваний Указ набрав чинності 17.05.2014 (через 10 днів після його опублікування у газеті «Урядовий кур`єр» 07.05.2014), а тому останнім днем на його оскарження було 17.11.2014.

Проте, з позовною заявою позивач звернувся лише 20.09.2024, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України більш, ніж на 9 років.

За таких обставин колегія суддів вважає, що строк звернення до суду з цим позовом є об`єктивно пропущеним, а тому позивач повинен подати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У позовній заяві позивач вказує, що строк на звернення з цим позовом не пропущено, оскільки про порушення своїх прав зазначеним Указом йому стало відомо у вересні 2024 року з листів Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області та Коцюбинської селищної ради про накладання земельної ділянки з кадастровим номером 3210946200:01:042:0167 на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:601:0001 та про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:601:0001. До формування та внесення відомостей про земельні ділянки природно-заповідного фонду до Державного земельного кадастру місце знаходження земель, за рахунок яких розширили межі національного природного парку «Голосіївський», встановити не вдавалось можливим.

Проте, Суд не приймає до уваги вказані доводи позивача з огляду на те, що від дати офіційного оприлюднення вказаного Указу Президента України до дня подання позовної заяви (також за межами встановленого законом строку, обчисленого з дня офіційного оприлюднення та набрання чинності оскаржуваним Указом Президента України) позивач не міг не знати та не довідатися про те, що цей адміністративний акт суб`єкта владних повноважень був виданий та офіційно оприлюднений, вільний до ознайомлення, а також про порушення чи обмеження його прав.

Відповідно до частин першої - другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Усталеною є позиція Верховного Суду, в тому числі і Великої Палати, про те, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суд є повноважним органом на визнання причин пропуску строку поважними та їх поновлення, надаючи оцінку підставам, вказаним позивачем у заяві про поновлення таких строків, у разі їх пропуску.

Враховуючи, що позивачем не подано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення, позовну заяву належить залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 КАС України).

З огляду на викладене позовну заяву релігійної організації необхідно залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин пропуску такого строку.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 266 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Святого Великомученика Георгія Побідоносця Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) смт Коцюбинське Бучанського району Київської області» залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у разі, якщо недоліки позовної заяви не буде усунуто в зазначений строк суд повертає позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Ю. Бучик

Судді: Я.О. Берназюк

О.П. Стародуб

Л.В. Тацій

В.М. Шарапа