Ухвала

від 26.09.2024 по справі 307/2773/24

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/2773/24

Провадження № 2/307/677/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Бряник М.М.,

секретар судового засідання Солонинко М.В.,

за участю представника позивача, адвоката - Лозан Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє, адвокат Лозан Б.В. до Головного управління ПФУ в Закарпатській області про встановлення факту та зарахування періоду роботи,

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 , інтереси якої представляє, адвокат Лозан Б.В. звернулася в суд з позовною заявою до Головного управління ПФУ в Закарпатській області про встановлення факту та зарахування періоду роботи.

В обгрунтування позову вказує, що після досягнення пенсійного віку , вона звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком. На підтвердження трудового стажу надала трудову книжку, свідоцтва про народження дітей, заяви та інші правоустановчі документи, необхідні для призначення пенсії.

Спочатку відповідач зарахував їй трудовий стаж 31 рік 1 місяць та 21 день. Однак в подальшому після проведення аперевірки достовірності видачі підтверджуючих документів про стаж її роботи з 14.04.1984 по 24.02.2003, стаж не підтвердився. Їй не було враховано період роботи на підприємстві Тересвянський ДОК та догляд за дитиною через розбіжність зазначення у свідоцтві про народження відомостей про матір. У зв`язку з цим за наслідками перегляду розрахунку стажу їй було зменшено трудовий стаж 10 років 8 місяців та 17 днів та нараховано на повернення суму переплачено пенсії.

Стверджуючи про достовірність зазначених у трудовій книжці даних про стаж роботи, вказує на протиправність рішення відповідача, оскільки таким нівелюються відомості трудової книжки, що позбавляє її права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого стажу роботи.

Посилаючись на положення ст. 46 Конституції України, ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" , просить встановити факт та зарахувати період роботи станочницею другого розряду лісопильно - розкроєчного цеху, з 14.04.1984 по 24.02.2003 на підприємстві Тересвянський ДОК, який зазначений в п. 3 та 4 трудової книжки за БТ - №8262244 оформленої на ОСОБА_2 .

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 22.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводиту у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду спарви, в судове засідання не з`явилася та про причини неявки, не повідомила. Забезпечила участь в судовому засіданні свого представника.

Предстаник позивача, адвокат Лозан Б.В., посилаючись на доводи та мотиви викладені у позовній заяві, в судовому засіданні вимоги позову, підтримав повіність та просив задовольнити.

Відповідач, представник Головного управління ПФУ в Закарпатській області будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгялду справи , в судове засідання не з`явився. Надіслав заяву в якій вказуючи про неможливість розгляду справи в порядку окремого провадження, просить заяву ОСОБА_1 про встановлення та зарахування періоду роботи , залишити без розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтовано тим, що вона непогоджуючись з рішенням відповідача про зупинення їй з 4.12.2023 виплати пенсії в зв`язку з наданням недостовірних даних щодо трудового стажу у період роботи з 14.04.1984 по 24.02.2003 на підприємстві Тересв`янський ДОК, просить встановити факт належності їй цього трудового стажу, який зазначений у трудовій книжці та не який не визнається відповідачем.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є,

по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних особистих прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є зазвичай фізична особа (стаття 19 ЦПК України).

Натомість публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих правовідносин з їх специфічними суб`єктами та їх підпорядкованістю.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

А згідно пунктів, 2, 19 частини 1 статті 4 КАС України, дано визначення термінів публічно-правового спору - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;

індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк;

Тому загальними критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути і пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

У даній справі встановлено, що згідно акту від 24.01.2024 №0700-1002-1/342 за результатами перевірки архівного відділу Тячівської РДА, щодо стажу роботи та заробітної плати у ВАТ "Тересв`янський ДОК" за період з 14.04.1984 р. по 24.02.2003 для обчислення пенсії ОСОБА_1 було встановлено, неможливість перевірки наказу який зазначено в трудовій книжці позивачки про прийом на роботу №321 від 13.04.1984 р. , так як книги наказів по кадарах Тересвянського ДОК за 1984 р. в архівний відділ на зберігання не поступили;

за 2003 р. в наказах про звільнення працівників №8 к/а від 24.02.2003 та №8 д від 24.02.20063 р. - ОСОБА_3 не значиться;

в наданих для перевірки книгах заробітної плати "ЛРЦ" - №1 за 1984 р. №2 за 1985 , №1, 2 за 1986 , №2 за 1987 р. - ОСОБА_3 не значиться;

в архівній довідці №07-04/205 від 10.04.2023 зазначена в наявності книга по "ЛРЦ" №1-1985 однак для перевірки надано лише книги №2 за 1985 р. (а.с.14-15)

З цих підстав, як вбачається з листа адресованого позивачці за підписом першого заступника начальника Головного управління Кіш Н. від 28.02.2004 , відповідачем було прийнято рішення про зупинення виплати пенсії позивачці з 04.12.2023 року в зв`язку з наданням недостовірних даних та повідомлено про необхідність відшкодування суми переплаченої пенсії в розмірі 4796,13 грн. (а.с. 10)

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено предстаником позивачки, а також вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 не погодившись з вказаним рішенням відповідача, з метою спростування його позиції щодо спірного трудового стажу, просить встановити факт належності їй такого стажу.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У судовому порядку відповідно до пункту 26 зазначеного Порядку встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.

Таким чином, встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії, а рішення вказаного органу щодо її призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.

Заяви про встановлення фактів трудового стажу не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства. Відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду. З урахуванням наведеного питання встановлення факту наявності трудового стажу не підлягає судовому розгляду.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 198/623/18 (провадження № 14-369цс19), та відповідає практиці Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (постанови: від 10 березня 2020 року у справі № 556/132/18 (провадження № 61-44101св18), від 13 листопада 2019 року у справі № 559/2652/16-ц (провадження № 61-28244св18), від 11 вересня 2019 року у справі № 401/2020/17-ц (провадження № 61-3570св19), від 24 жовтня 2019 року у справі № 523/30/17 (провадження № 61-12771св18) та від 10 червня 2020 року у справі № 347/576/18 (провадження № 61-45995св18).

Таким чином, на правовідносини з приводу спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Спір щодо визнання неправомірними дій та рішень суб`єкта владних повноважень, які призвели до припинення та відмови у виплати пенсії, зокрема і спір щодо зарахування позивачці до стажу роботи періоду роботи на підприємстві Тересвянський ДОК повинен розглядатись судами за правилами адміністративного судочинства.

Зважуючи на характер правовідносин, що виникли між сторонами, зміст прав та обов`язків у цих правовідносинах та їх суб`єктний склад, суд дійшов до висновку, що у цій справі між сторонами виник публічно-правовий спір, який підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, згідно приписів пункту 1 частини 1 статті 255, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі.

Разом з цим суд не знаходить підстав для задоволення клопотання Головного управління ПФУ в Закарпатській області про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення та зарахування періоду роботи, з наведених у клопотанні підстав, щодо неможливості розгляду справи в порядку окремого провадження, оскільки провадження у справі, відкрито у порядку позовного провадження, а тому у задоволенні такого слід відмовити.

Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ЦПК України, роз`яснити ОСОБА_1 , що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, суд вважає, що у зв`язку з закриттям провадженням у даній справі з підстав передбачених п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, ОСОБА_1 ,слід повернути судовий збір в сумі 2422,4 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, сорок копійок), згідно квитанції ПАТ КАБ "Приватбанк" №TS205981 від 1.07.2024 на суму 1211,2 грн. та від 22.07.2024 №TS205981 на суму 1211,2 грн.

Враховуючи наведене та керуючись приписами статей 12, 255, 256, 260, 261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ПФУ в Закарпатській області про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення та зарахування періоду роботи, відмовити.

Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє, адвокат Лозан Б.В. до Головного управління ПФУ в Закарпатській області про встановлення факту та зарахування періоду роботи, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Дата складання повного тексту ухвали 30 вересня 2024.

Головуючий М. М. Бряник