Рішення

від 22.07.2024 по справі 932/5458/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/5458/23

Провадження № 2/932/937/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22липня2024року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Кудрявцева Т.О.

за участю секретаря Рошошка Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, про визнання рішення неправомірним, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Дніпровської міської ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, про визнання рішення неправомірним, зобов`язання вчинити дії.

В обгрунтування позову вказує, що вона - ОСОБА_2 з 27.12.1996 року зареєстрована та проживає в житловому приміщенні АДРЕСА_1 . Її місце реєстрації підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання громадян, зареєстрованих у жилому приміщенні (кімнаті, кімнатах) гуртожитку № 1960 від 09.12.2022, за відомостями КТ «ЖИЛСЕРВІС-5» ДМР. 24.10.1998 року нею отримано (мовою оригіналу): «Корешок ордера на занятие жилой площади в общежитии строительной организации, предприятий учебных заведений Украины № 543, выданный Днепропетровским домостроительным комбинатом РСЗУ «Наш дом», которым предоставляется жилая площадь в общежитии по договору. Общежитие находится в доме данной организации по АДРЕСА_2 ». 23.12.2021 року нa підставі розпорядження департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 15.12.2021 № 737 Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради видано ордер на житлову площу в гуртожитку комунальної власності територіальної громади м. Дніпра серія УП № 251 на право зайняття жилої площі 16,9 кв.м. в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , строком на постійне проживання. 10.10.2022 року між Комунальним підприємством «Жилесервіс-5» Дніпровської міської ради в особі директора ОСОБА_3 , що діє на підставі розпорядження Дніпровського міського голови № 3-4/12рк від 04.12.2020 року (далі - Наймодавець), з одного боку і громадянкою ОСОБА_1 (надалі - Наймач), з іншого боку, згідно з нормами Цивільного та Житлового кодексів України, Постанови Ради Міністрів УPCP від 03.06.1986 Ne208 «Про затвердження примірного положення про гуртожитки» на підставі ордера на житлове приміщення від 23.12.2021 серія УП № 251, укладено типовий договір № 3-167228 найму житлового приміщення у гуртожитках комунальної власності територіальної громади міста Дніпра. Згідно з п. 1.1. Договору Наймодавець надає Наймачу і членам його родини у користування житлове приміщення гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 . З метою набуття права власності на вищевказане приміщення у визначеному законом порядку, вона звернулась до відповідача і надав повний пакет документів для приватизації житлового приміщення (кімнати) № 828. 24.01.2023 poкy вона отримала відповідь Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради Ne3/16-232, в якій зазначалося, що їй відмовлено у приватизації займаної кімнати, оскільки своїм правом на безоплатну приватизацію вона вже скористалася за адресою: АДРЕСА_3 . Вважає, що відмова є неправомірною, оскільки нею не було повністю використано право на приватизацію.

Посилаючись на зазначене, позивач просить визнати неправомірним рішення Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради у вигляді листа №3/16-232 від 24.01.2023 року про відмову ОСОБА_1 у приватизації житлового приміщення (кімнати) 828 за адресою: АДРЕСА_4 ; визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію житлового приміщення (кімнати) 828, за адресою: АДРЕСА_4 ; зобов`язати Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради вчинити дії, направленні на приватизацію ОСОБА_1 житлового приміщення (кімнати) 828, за адресою: АДРЕСА_4 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2023 справа передана в провадження судді Кудрявцевої Т.О.

Ухвалою суду від 12.06.2023 вказана позовна заява залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення її недоліків.

Ухвалою суду від 26.06.2023 суддя Кудрявцева Т.О. відкрила провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

11.09.2023 до суду надійшов від Дніпровської міської ради відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його необгрунтованість та на те, що позивач скористалася правом на приватизацію, а тому їй було відмовлено правомірно..

18.09.2023 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому представник просив задовольнити позовні вимоги позивача.

Ухвалою суду від 01.11.2023 за клопотанням представника позивача витребувані докази.

Ухвалою суду від 12.12.2023 закрито підготовче провадження у даній справі та справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У наданій суду заяві представник позивача позовні вимоги підтримав, просив розглядати справу без фіксації технічними засобами, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі з доводів, які викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Зважаючи на викладене, відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали цивільної справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1, 2 ст. 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 27.12.1996 зареєстрована та проживає в житловому приміщенні АДРЕСА_1 . Місце реєстрації позивача підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання громадян, зареєстрованих у жилому приміщенні (кімнаті, кімнатах) гуртожитку № 1960 від 09.12.2022, за відомостями КТ «ЖИЛСЕРВІС-5» ДМР.

24.10.1998 позивачем отримано (мовою оригіналу): «Корешок ордера на занятие жилой площади в общежитии строительной организации, предприятий учебных заведений Украины № 543, выданный Днепропетровским домостроительным комбинатом РСЗУ «Наш дом», которым предоставляется жилая площадь в общежитии по договору. Общежитие находится в доме данной организации по АДРЕСА_2 ».

23.12.2021 нa підставі розпорядження департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 15.12.2021 № 737 Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради видано ордер на житлову площу в гуртожитку комунальної власності територіальної громади м. Дніпра серія УП № 251 на право зайняття жилої площі 16,9 кв.м. в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , строком - на постійне проживання.

10.10.2022 між Комунальним підприємством «Жилесервіс-5» Дніпровської міської ради в особі директора ОСОБА_3 , що діє на підставі розпорядження Дніпровського міського голови № 3-4/12рк від 04.12.2020 року (далі - Наймодавець), з одного боку і громадянкою ОСОБА_1 (надалі - Наймач), з іншого боку, згідно з нормами Цивільного та Житлового кодексів України, Постанови Ради Міністрів УPCP від 03.06.1986 Ne208 «Про затвердження примірного положення про гуртожитки» на підставі ордера на житлове приміщення від 23.12.2021 серія УП № 251, укладено типовий договір № 3 -167228 найму житлового приміщення у гуртожитках комунальної власності територіальної громади міста Дніпра. Згідно з п. 1.1. Договору Наймодавець надає Наймачу і членам його родини у користування житлове приміщення гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .

З метою набуття права власності на вищевказане приміщення у визначеному законом порядку позивач звернувся до відповідача Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради і надав повний пакет документів для приватизації житлового приміщення (кімнати) № 828.

24.01.2023 позивач отримала відповідь Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради Ne3/16-232, в якій зазначалося, що позивачу відмовлено у приватизації займаної кімнати, оскільки своїм правом на безоплатну приватизацію вона вже скористалася за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно довідки Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» № 6749 від 08.09.2022, яка була надана позивачем до пакету документів та направлена на розгляд відповідача, в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_3 , містяться відомості про право власності на частину квартири, яке було зареєстровано за гр. ОСОБА_4 (ПІБ надано

російською мовою згідно правовстановчого документу) на підставі свідоцтва про право власності від 12.01.1995 року, виданого Виробничим об`єднанням «Південний машинобудівний завод» згідно з розпорядженням № 27/95, та записано в реєстрову книгу № 143п за реєстровим № 94.

На підставі договору купівлі-продажу від 24.02.1995 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Якушевою Г.С. за реєстровим № l1290, право власності нa вищевказане нерухоме майно перейшло до іншої особи. Вказане також підтверджується листом КП «ДМБТІ» від 24.11.2023 №12517, наданого на ухвалу суду.

Таким чином, іншого житла на території України у позивача, окрім займаної кімнати АДРЕСА_1 немає.

Згідно зі ст.345ЦК України фізична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Норми ст.3Закону України"Проприватизацію державногожитлового фонду" встановлюють, що приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Згідно ч.2 ст.5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", якщо загальна площа квартири менше площі, яку має право отримати сім`я наймача безоплатно, наймачу та членам його сім`ї видаються житлові чеки, сума яких визначається виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості одного квадратного метра.

Відповідно до рішення КонституційногоСуду Українивід 10.06.2010року N15-рп/2010 щодо офіційного тлумачення положення пункту 5 статті 5Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (справа про безоплатну приватизацію житла) в аспекті конституційного звернення положення пункту 5 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 року N 2482-XII, згідно з яким кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз, необхідно розуміти так, що право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо:

- громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю;

- у власність наймача і кожного члена його сім`ї передано загальну площу однієї квартири (будинку), що перевищує встановлену санітарну норму, з оплатою вартості надлишкової загальної площі приватизованого житла;

- у власність наймача і кожного члена його сім`ї передано загальну площу житла, меншу ніж встановлена санітарна норма, а залишок житлового чека використано для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду;

- весь житловий чек використано для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду.

Приватизація загальної площі в кількох квартирах (будинках) державного житлового фонду в межах встановленої санітарної норми та номінальної вартості житлового чека не є повторною.

Отже, безоплатна приватизація державного житлового фонду обумовлюється загальною площею квартири (будинку), в якій постійно проживає наймач та члени його сім`ї, і санітарною нормою загальної площі, що підлягає приватизації, та не обмежується кількістю квартир (будинків) державного житлового фонду, площа яких відповідає зазначеній санітарній нормі. Тому громадяни України мають право використати житлові чеки для приватизації державного житлового фонду у повному обсязі незалежно від того, вкладається в санітарну норму загальна площа однієї чи кількох квартир (будинків).

Тобто, якщо площа займаної квартири (будинку) менша санітарної норми, то громадянин України має право використати залишок житлового чека для приватизації іншої квартири (будинку) державного житлового фонду, наймачем якої він є, або частки майна державних підприємств, земельного фонду.

Для приватизації державного житлового фонду житлові чеки вважаються використаними повністю, якщо у власність наймача і кожного члена його сім`ї безоплатно передано з державного житлового фонду загальну площу квартири (будинку) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю. Так само житловий чек є використаним у повному обсязі один раз, якщо його залишок після безоплатної приватизації житла, площа якого менша санітарної норми, використано для придбання частки майна державних підприємств, земельного фонду (стаття 4, пункт 2 статті 5 Закону) або весь житловий чек використано для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду.

Таким чином тільки повне використання житлових чеків є фактом реалізації один раз права на безоплатну приватизацію житла, передбаченого пунктом 5 статті 5 Закону.

Таким чином положенняпункту5 статті5ЗаконуУкраїнивід 19 червня1992 року N 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду»,згідноз яким кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковоюдоплатоюодинраз,необхідно розуміти так,що право громадян України на безоплатну приватизаціюдержавногожитлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо: громадянинУкраїниповністювикориставжитловий чек для приватизаціїжитлаудержавномужитловомуфонді,іуйоговласністьбезоплатноперед новоднійчикількохквартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарноїнорми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю;у власність наймача і кожногочленайогосім`їпередано загальну площу однієї квартири (будинку), що перевищує встановлену санітарну норму,з оплатою вартості надлишковоїзагальноїплощі приватизованого житла;увласністьнаймачаікожного члена його сім`ї передано загальну площу житла,меншу ніж встановленасанітарнанорма,а залишокжитловогочека використано для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду; весь житловий чек використано для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду.

Приватизація загальноїплощів кількох квартирах (будинках) державного житлового фонду в межах встановленоїсанітарноїнорми та номінальної вартості житлового чека не є повторною.

Саме таке тлумачення норм чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, висловлене в рішенні КонституційногоСуду Українивід 10червня 2010року №15-рп/2010 за конституційним зверненням громадянки щодо офіційного тлумачення положення пункту 5 статті 5Закону України«Про приватизаціюдержавного житловогофонду» (справа про безоплатну приватизацію житла).

Аналогічного висновку дотримується і Верховний Суд України в своїй Постанові від 11.12.2013 року у справі № 6-121цс13 та Верховний Суд в своїй Постанові від 19 червня 2019 року по справі № 338/347/16-ц.

Відповідно довідки Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» № 12159 від 15.11.2023 року за адресою: АДРЕСА_3 первинна реєстрація права власності була проведена за фізичними особами у кількості чотирьох осіб (одна з яких позивач). Загальна площа квартири

АДРЕСА_5 , що при приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_3 , у власність позивача і кожного члена її сім`ї передано загальну площу житла, меншу ніж встановлена санітарна норма, позивач не позбавлений права на приватизацію займаної ним кімнати в гуртожитку в межах санітарної норми, та в решті із використанням житлового чеку або з часткової доплатою.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач у повному обсязі не реалізувала своє право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, яке передбачено ст.3 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", тому має право використати залишки житлових чеків для приватизації іншого житлового приміщення державного житлового фонду, наймачем якого є позивач.

З урахуванням викладених обставин, приймаючи до уваги Рішення КонституційногоСуду Українивід 10.06.2010року №15-рп щодо офіційного тлумачення ст.5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", суд вважає доцільним задовольнити позовні вимоги у частині визнання за позивачем права на приватизацію житлового приміщення - кімнати гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , та визнання неправомірною відмову Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради у приватизації житлового приміщення - кімнати АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги про зобов`язання Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради вчинити дії, направленними на приватизацію вищевказаного приміщення є похідними від вказаних позовних вимог, а тому також підлягають задоволенню.

У звязку з задоволенням позовних вимог, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають понесені ним витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору в сумі 3220,80 грн., тобто по 2147,20 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст.4,12,76-81,83,258,259,265,268,272-273,352-355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, про визнання рішення неправомірним, зобов`язання вчинити дії задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірним рішення Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради у вигляді листа № 3/16-232 від 24.01.2023 року про відмову ОСОБА_1 у приватизації житлового приміщення (кімнати) 828, за адресою: АДРЕСА_4 .

Визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію житлового приміщення (кімнати) 828, за адресою: АДРЕСА_4 .

Зобов`язати Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради вчинити дії, направленні на приватизацію ОСОБА_1 житлового приміщення (кімнати) 828, за адресою: АДРЕСА_4 .

Стягнути з Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 понесені витрати по справі сплачений судовий збір в сумі 2147,20 грн.

Стягнути з Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 понесені витрати по справі сплачений судовий збір в сумі 2147,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня отримання учасником справи його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Т.О. Кудрявцева