Справа № 610/2724/24
Провадження № 2/610/1011/2024
УХВАЛА
30.09.2024м. Балаклія
Балаклійський районний суд Харківської області у складі
головуючого судді Феленка Ю.А.,
за участю секретаря судового засідання Петрової І.В.,
представника позивача ОСОБА_1 адвоката Смірнової Н.А.
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вишнівський старостинський округ Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області, про визнання заповіту недійсним,
ВСТАНОВИВ:
30 липня 2024 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вишнівський старостинський округ Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області, про визнання заповіту недійсним, в якій позивач просить визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , посвічений 27 квітня 2017 року секретарем Вишнівської сільської ради Балаклійського району Харківської області Біліченко Валентиною Миколаївною, зареєстрований в реєстрі за № 06.
До позовної заяви позивачем було долучено копію оспорюваного заповіту з якого убачається, що спадкодавець ОСОБА_4 заповіла все її майно дочці ОСОБА_3 .
Ухвалою судді Балаклійського районного суду Харківської області від 19.08.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання було призначене на 12.09.2024.
12.09.2024, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, підготовче засідання було відкладено до 30.09.2024.
У підготовчому судовому засіданні 30.09.2024 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Смірнова Н.А., будучи обізнаною про необхідність повідомлення суду повних та достовірних даних щодо предмета спору, на питання головуючого повідомила, що спадщина спадкодавця ОСОБА_4 складається виключно з двох земельних ділянок, а саме: земельна ділянка площею 4,3829 га (рілля), кадастровий номер 6320483600:02:000:0110, та земельна ділянка площею 4,6891 га (рілля), кадастровий номер 6320483600:02:000:0109, які розташовані на території Барвінківського району Харківської області.
Вказані обставини щодо місцезнаходження зазначених земельних ділянок також підтверджуються доданими до позовної заяви копіями свідоцтв про право на спадщину від 03.03.2023 № 26 та № 28 відповідно.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору староста Вишнівського старостинського округу Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області Сухотепла Н.В. в судовому засіданні зазначила, що їй не відомо чи входить до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_4 нерухоме майно на території Ізюмського району Харківської області, що територіально відноситься до підсудності Балаклійського районного суду Харківської області.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що дана справа має бути передана до іншого суду за підсудністю з таких підстав.
Відповідно доч.1ст.30ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Пунктом 1частини 1статті 31ЦПК Українипередбачено,що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ч. 2 ст. 31 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Зі змісту частин 1, 2 ст. 1236 ЦК України убачається, що заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Отже, заповіт за своєю природою є одностороннім правочином з розпорядження щодо майна.
Як було встановлено в судовому засіданні, предметом спору у даній цивільній справі є заповіт спадкодавця ОСОБА_4 , тобто правочин з розпорядження щодо саме нерухомого майна, яке складається з двох земельних ділянок.
Враховуючи, що заповіт ОСОБА_4 був складений на все її майно, суд був позбавлений можливості визначити склад спадщини під час відкриття провадження у справі.
Той факт, що спадщина складається виключно з двох земельних ділянок був встановлений лише в судовому засіданні 30.09.2024 з пояснень представника позивача.
Забезпечуючи єдність у застосуванні процесуального законодавства Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.02.2021 по справі № 911/2390/18 зазначила таке.
"7.13. Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України.
7.14. Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
7.15. Приписами цивільного судочинства (частина перша статті 114 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України; в редакції, чинній до 14 грудня 2017 року, частина перша статті 30 ЦПК України в чинній редакції) передбачено виключну підсудність позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцем знаходження майна або його основної частини.
7.16. Забезпечуючи єдність у застосуванні процесуального законодавства, суди цивільної юрисдикції стало застосовували це положення таким чином, що у цьому випадку виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Враховуючи положення статті 181 ЦК України, зазначали, що такими є, наприклад, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини (така позиція викладена, наприклад, у пункті 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", а також в подальшому Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 25 лютого 2018 року у справі № 201/12876/17 та від 11 липня 2019 року у справі № 426/7217/18).
7.21. За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука "з приводу" означає "у зв`язку з чим-небудь", тому словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.
7.22. Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
7.23. Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.
7.24. Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.
7.25. Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.".
Отже, враховуючи, що спір у даній справ опосередковано стосується нерухомого майна, що входить до складу спадщини, та яке знаходиться на території Барвінківського району Харківської області, суд дійшов висновку, що провадження у справі було відкрито з порушенням правил виключної підсудності, що є підставою для передання справи до належного суду за підсудністю.
При цьому, вказані обставини не були та не могли бути відомі суду під час відкриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 30, 31, 259-261 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вишнівський старостинський округ Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області, про визнання заповіту недійсним передати за підсудністю Барвінківському районному суду Харківської області (місцезнаходження: 64701 Харківська область, м.Барвінково, вул.Богдана Хмельницького, 6).
Ухвала можебути оскарженав апеляційномупорядку доХарківського апеляційногосуду черезБалаклійський районнийсуд Харківськоїобласті шляхомподачі апеляційноїскарги протягомп`ятнадцятиднів здня їїпроголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи,якому повнийтекст ухвалисуду небуло врученоу деньїї проголошенняабо складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 01 жовтня 2024 року.
СуддяЮ.А. Феленко
Суд | Балаклійський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2024 |
Оприлюднено | 03.10.2024 |
Номер документу | 122009733 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Балаклійський районний суд Харківської області
Феленко Ю. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні