Вирок

від 26.09.2024 по справі 607/18335/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2024 Справа №607/18335/20 Провадження №1-кп/607/597/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів с/з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисниківадвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10

потерпілого ОСОБА_11

представників

потерпілогоадвокатів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі кримінальне провадження №12019210010001883, відомості про яке 24 червня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обвинувачення:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Слобідка-Мушкатівська Борщівського району Тернопільської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого на посаді водія в КП «Тернопільелектротранс», який є особою з інвалідністю ІІ групи, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

1. Встановлені судом обставини кримінального правопорушення.

24.06.2019 року ОСОБА_8 , працюючи водієм у КП «Тернопільелектротранс», керував технічно-справним тролейбусом ШКОДА ТР, інвентарний номер 166 та здійснював перевезення пасажирів по місту Тернополю за маршрутом № 11. Близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_8 зупинив керований тролейбус на зупинці громадського транспорту «Третя лікарня», що по АДРЕСА_2 , для здійснення посадки та висадки пасажирів.

У салоні даного тролейбуса серед інших пасажирів перебувала особа похилого віку - ОСОБА_15 , 1949 року народження, яка після зупинки транспортного засобу, підійшла до третіх дверей та розпочала виходити із салону, тримаючись рукою за поручень. Перед зачиненням дверей тролейбуса, пасажир ОСОБА_15 не завершила висадку, а частково залишалася в ньому, зокрема вийшла ногами із салону на дорожнє покриття, однак її рука знаходилась у салоні тролейбуса, продовжуючи триматись за поручень. У цей час водій ОСОБА_8 , в порушення вимог пунктів 3.3, 3.3.1 Посадової інструкції водія тролейбуса (затвердженої директором КП «Тернопільелектротранс» у 2018 році), перед початком руху тролейбуса із зупинки неналежно користувався боковим дзеркалом, щоб перевірити чи закінчили виходити пасажири, а зачиняючи двері, затиснув ними ліву руку пасажира ОСОБА_15 , якою вона утримувалась за поручень, що унеможливило їх повне зачинення.

Після цього, порушуючи вимоги п. п. 10.1 та 21.4 ПДР України та п. п. 3.3.2, 3.4 Посадової інструкції водія тролейбуса, перед початком руху від зупинки громадського транспорту, водій ОСОБА_8 не переконався в тому, що всі двері зачинені і немає перешкод для руху та що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, зокрема, що пасажири безпечно вийшли з салону тролейбусу, а розпочав рух в напрямку вул. Лучаківського м. Тернополя.

Такими своїми діями водій ОСОБА_8 також порушив вимоги пунктів 1.5 ч. 1 та 2.3 «б», «д» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами та доповненнями (далі - ПДР України), тобто не був достатньо уважним, не стежив належно за дорожньою обстановкою, не обрав такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним і в такий спосіб, своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю і здоров?ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Унаслідок порушень вище вказаних вимог пунктів ПДР України та Посадової інструкції, ОСОБА_8 поставив себе в такі умови, що не зміг забезпечити безпеку дорожнього руху, затиснув дверима руку потерпілої та, розпочавши рух, допустив волочіння тіла потерпілої по асфальтованому покриттю із наступним її переїздом заднім правим колесом тролейбусу.

У результаті вказаної ДТП потерпіла ОСОБА_15 отримала тілесні ушкодження у вигляді масивної травми тіла з численними переломами кісток скелету та ушкодженнями м?яких тканин, що призвела до внутрішньо-тканинної та зовнішньої кровотечі та масивної крововтрати, від яких цього ж дня померла в КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги».

Порушення вище перелічених вимог ПДР України та Посадової інструкції водія тролейбуса ОСОБА_8 як особою, яка керувала транспортним засобом, перебуває у прямому причинному зв`язку із спричиненням смерті ОСОБА_15 .

За таких обставин, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України - тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

2. Висловлена обвинуваченим ОСОБА_8 безпосередньо в судовому засіданні позиція з приводу пред`явленого йому обвинувачення та надані обвинуваченим показання.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю за викладених в обвинувальному акті обставин та показав, що протягом тривалого період часу працює водієм тролейбуса та має великий стаж роботи. Під час свого допиту обвинувачений зазначив, що у вказану в обвинувальному акті дату близько 11-ої години, коли він зупинив керований ним тролейбус на зупинці для громадського транспорту по АДРЕСА_3 , із салону вказаного транспортного засобу почали виходити пасажири, серед яких була жінка невисокого зросту з палицею. Зазначив, що після того, як він впевнився, що всі пасажири, які бажали вийти на вказаній зупинці громадського транспорту, вийшли з керованого ним тролейбуса, та в тому, що поблизу дверей нікого з пасажирів немає, зачинив двері тролейбуса та, вивертаючи кермо зазначеного транспортного засобу ліворуч в напрямку проїзної частини дороги, розпочав подальший рух. Надалі, проїхавши близько 2-3 метрів, він почув крики людей, після чого відразу зупинив керований ним тролейбус, ввімкнув аварійну сигналізацію та, вибігши з салону тролейбуса, побачив позаду тролейбуса жінку. В подальшому, на місце події було викликано поліцію, бригаду швидкої допомоги та представника КП «Тернопільелектротранс».

Також обвинувачений під час допиту зазначив, що жалкує з приводу скоєного та пояснив, що відразу після вказаної дорожньо-транспортної пригоди зателефонував до потерпілого ОСОБА_11 (сина померлої в результаті ДТП ОСОБА_15 ) і попросив у нього вибачення та висловив співчуття, а також намагався відшкодувати завдану злочином шкоду, однак через систематичну зміну потерпілим його представників-адвокатів, на даний час він ще не зміг домовитись з потерпілим про суму та порядок відшкодування.

Під час свого допиту в судовому засіданні обвинувачений охарактеризував свої дії як злочинну недбалість та погодився з тим, що за наведених в обвинувальному акті обставин, він не передбачив можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити. У судових дебатах обвинувачений ОСОБА_8 у вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати.

3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

3.1. Показання допитаних в усному порядку безпосередньо в судовому засіданні потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, доводиться зібраними в ході досудового розслідування доказами, що були предметом дослідження під час судового розгляду, а саме:

-показаннями допитаногобезпосередньо всудовому засіданніпотерпілого ОСОБА_11 (сина померлої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_15 ), який показав, що о 10 годині до нього зателефонували з поліції та закладу охорони здоров`я і повідомили про те, що його мама ОСОБА_15 потрапила в дорожньо-транспортну пригоду. Під час свого допиту потерпілий зазначив, що безпосередньо обставин вказаної ДТП він не бачив, однак чув зі слів людей, що водій тролейбуса ОСОБА_8 , під час того як його мама ОСОБА_15 через середні двері тролейбуса виходила з салону керованого ОСОБА_8 тролейбуса, швидко закрив двері вказаного транспортного засобу та почав рух, прижавши дверима сумку та палицю ОСОБА_15 , у зв`язку з чим вона впала, після чого керований обвинуваченим тролейбус переїхав його маму ОСОБА_15 задніми колесами. Також потерпілий під час свого допиту зазначив, що обвинувачений один раз телефонував до нього, втім після того з приводу відшкодування завданої злочином шкоди останній до нього не звертався та будь-якого відшкодування не пропонував, а тому завдана кримінальним правопорушення шкода на даний час потерпілій стороні у кримінальному провадженні не відшкодована. Щодо пред`явленого ним до КП «Тернопільелектротранс» у межах даного кримінального провадження цивільного позову про відшкодування завданої злочином моральної шкоди, потерпілий зазначив, що підтримує такий в повному обсязі;

- показаннями допитаного безпосередньо в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 , який показав, що у вказану в обвинувальному акті дату він був пасажиром тролейбусу синього кольору, який курсував на маршруті №11, та сидів на кріслі в задній частині вказаного тролейбуса поруч з жінкою, на вигляд близько 70-ти років ( ОСОБА_15 ). В той час, коли тролейбус зупинився на зупинці громадського транспорту «Третя лікарня» по вул. Бережанській, вказана жінка почала виходити з салону даного тролейбуса, тримаючись рукою за поручень дверей. Надалі, не попереджаючи про те, що двері зачиняються, водій вказаного громадського транспорту різко почав рух, після чого він почув звук волочіння по кузову тролейбуса. Надалі, проїхавши близько 10 метрів від зупинки, пасажири здійняли галас, у зв`язку з чим водій зупинив керований ним тролейбус. Коли він разом з іншими пасажирами вийшов з салону тролейбуса, то побачив жінку, яка в неприродній позі лежала на асфальті позаду тролейбуса. В подальшому хтось із присутніх на місці події людей викликав бригаду швидкої допомоги, після чого він пішов далі по своїх справах;

- показаннями допитаної безпосередньо в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 , яка показала, що, повертаючись з роботи та проїжджаючи по вул. Бережанській, вона побачила тролейбус, позаду якого було скупчення людей, у зв`язку з чим вона припаркувала свій автомобіль та вийшла з його салону. Надалі, підійшовши до тролейбуса, вона побачила на асфальті старшу жінку, по якій було видно, що вона травмована та якій на той час надавали допомогу. Під час свого допиту вказаний свідок ствердила, що безпосередньо очевидцем подій вона не була, а з приводу обставин дорожньо-транспортної пригоди знає лише зі слів кондуктора, до якої вона підійшла, перебуваючи того дня біля тролейбуса, яка їй повідомила про те, що потерпіла сперлася на тролейбус, коли він рушив. Також свідок показала, що на місці події були присутні працівники поліції та бригада швидкої допомоги;

- показаннями допитаної безпосередньо в судовому засіданні свідка ОСОБА_18 , яка показала, що, їдучи з роботи (ЗУНУ), вона була пасажиркою тролейбусу на маршруті №11, водій якого зупинився на зупинці громадського транспорту для висадки пасажирів. Після того, які пасажири вийшли з салону тролейбуса, вказаний громадський транспорт під керуванням водія продовжив свій рух. Надалі, в салоні тролейбуса здійнявся галас, у зв`язку з чим водій зупинив керований ним тролейбус та всі пасажири, включно з ним, вийшли з його салону. Після цього, залишивши салон тролейбуса, вона побачила позаду нього жінку похилого віку, яка лежала біля тротуару, повернута головою до бордюра, та з вуха якої текла кров. В той час хтось із присутніх викликав бригаду швидкої допомоги, а вона подзвонила в поліцію;

- показаннями допитаної безпосередньо в судовому засіданні свідка ОСОБА_19 , яка показала, що, у вказану в обвинувальному акті дату вона була пасажиром тролейбуса, який курсував на маршруті №11. Під час свого допиту вказаний свідок показала, що на вул. Мазепи в салон вказаного тролейбусу зайшла жінка похилого віку, яка присіла навпроти неї. Через деякий час, під час руху, коли керований водієм тролейбус поїхав з території зупинки громадського транспорту, що знаходиться поблизу закладу охорони здоров`я, в салоні тролейбуса люди почали кричати про те, що не всі пасажири завершили висадку, після чого водій зупинив тролейбус. Надалі, коли вона та всі інші пасажири вийшли з салону тролейбуса, то вона побачила жінку, яка лежала на проїзній частині дороги, біля ділянки голови якої на асфальті була кров.

3.2. Досліджені та проаналізовані безпосередньо в судовому засіданні письмові докази у кримінальному провадженні.

Окрім показань допитаних безпосередньо в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_11 та свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, повністю доведена дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, зокрема, оголошеними в судовому засіданні, а саме:

-протоколом оглядумісця дорожньо-транспортноїпригоди від24.06.2019року здоданими донього план-схемоюта таблицеюілюстрацій, у відповідності до якого слідчим СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_20 в присутності понятих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 було оглянуто місце ДТП проїзну частину дороги по вул. Бережанська в м. Тернополі, зафіксовано обстановку на місці вчинення кримінального правопорушення шляхом здійснення фотографування, слідову інформацію, зокрема транспортний засіб тролейбус марки «Шкода ТР» № НОМЕР_1 , синього кольору, а також пляму бурого кольору, яка за зовнішніми ознаками схожа на кров з елементом м`язової речовини;

-протоколом оглядумісця дорожньо-транспортноїпригоди від20.08.2019року здоданою донього фототаблицею, у відповідності до якого старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_23 , за участю спеціалістів Тернопільського НДЕКЦ, в присутності понятих ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , а також іншого учасника - ОСОБА_8 було оглянуто тролейбус «Skoda-15TR», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на території Тролейбусного парку, що за адресою: АДРЕСА_4 , а саме в ремонтному ДЕПО, під час проведення якого виявлено фрагмент волосини, який складався з двох фрагментів, та який вилучено та поміщено у паперовий конверт, який було поміщено у сейф-пакет за № 0078051, який опечатано;

- довідкою №230 від 24.06.2019 року щодо токсикологічного аналізу сечі методом ІХА токсикологічної лабораторії КНП «Тернопільський обласний наркологічний диспансер» ТОР, згідно зякою у ОСОБА_8 на час забору сечі 24 червня 2019 року о 11 год. 00 хв. амфетаміну, морфіну, марихуани не виявлено;

-висновком №198від 24.06.2019року щодорезультатів медичногоогляду зметою виявленнястану алкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакціїКНП «Тернопільськийобласний наркологічнийдиспансер» ТОР, з якого вбачається, що у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 24 червня 2019 року о 10 год. 40 хв. ознак сп`яніння не виявлено;

-довідкою №325від 25.06.2019року щодорезультатів лабораторногодослідження кровіна наявністьалкоголю КНП«Тернопільський обласнийнаркологічний диспансер»ТОР, згідно з якою у ОСОБА_8 24 червня 2019 року о 10 год. 50 хв. при дослідженні взірця крові газохроматографічним методом етилового спирту не знайдено;

- висновком експерта від 12.08.2019 року №1044 за результатами проведеної судово-медичної експертизи, з резолютивної частини якого вбачається, що на підставі даних судово-медичної експертизи взірця крові гр-на ОСОБА_8 , 1969 року народження, враховуючи повідомлені обставини справи та у відповідності до запропонованих запитань експерт підсумував: 1.2. При газохроматографічному дослідженні взірця крові гр-на ОСОБА_8 , відібраного медичними працівниками КУТОР «Тернопільський обласний наркологічний диспансер» 24 червня 2019 року о 10 годині 50 хвилин, - метилового, етилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено;

- висновком експерта від 26.06.2019 року №289 за результатами проведеної судово-медичної експертизи з доданою до нього таблицею, з резолютивної частини якого вбачається, що: 1. Кров від трупа ОСОБА_15 належить до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0;

- висновком експерта від 05.07.2019 року №866 за результатами проведеної судово-медичної експертизи, з резолютивної частини якого вбачається, що на підставі судово-медичної експертизи взірця крові від трупа ОСОБА_15 , 1946 року народження, враховуючи повідомлені обставини справи та у відповідності до запропонованих запитань, експерт підсумував: 1. При газохроматографічному дослідженні взірців крові від трупа ОСОБА_15 метилового, етилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено;

- висновком експерта від 25.07.2019 року №528 за результатами проведеної судово-медичної експертизи, з резолютивної частини якого вбачається, що на підставі судово-медичної експертизи трупа гр-ки ОСОБА_26 , 1946 року народження, вивчення медичної карти стаціонарного хворого на її ім`я, даних експертизи шматочків внутрішніх органів (Висновок експерта № 674 від 09.07.2019), виконаної у відділенні судово-медичної гістології, експертизи крові (Висновок експерта № 866 від 05.07.2019), виконаної у відділенні судово-медичної токсикології, експертизи крові (Висновок експерта № 289 від 26.06.2019), виконаної у відділенні судово-медичної імунології, враховуючи повідомлені обставини справи та згідно запропонованих запитань експерт прийшов до наступного: 3. Смерть гр-ки ОСОБА_15 настала внаслідок масивної травми тіла з численними переломами кісток скелету та ушкодженнями м`яких тканин, яка призвела до внутрішньо-тканинної та зовнішньої кровотечі та масивної крововтрати (обезкровлювання організму). Викладений підсумок про причину смерті підтверджується виявленням при судово-медичній експертизі її трупа численних ушкоджень грудей, живота, тазу, верхніх та нижніх кінцівок з просторими крововиливами та масивним просяканням кров`ю м`яких тканин в ділянках цих ушкоджень, розміжченням підшкірно-жирової клітковини на правій нижній кінцівці, виразним малокрів?ям тканин тіла та внутрішніх органів, а також результатами мікроскопічного дослідження шматочків внутрішніх органів. 1. У гр-ки ОСОБА_15 , згідно даних медичної карти № 3544, при поступленні о 09.30 год. 24.06.2019 та наступному недовготривалому перебуванні на стаціонарному лікуванні по 11.21 год. 24.06.2019 у комунальному некомерційному підприємстві "Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги", клінічному обстеженні, проведених інструментальних дослідженнях та оперативних втручаннях, було діагностовано: закриту черепно-мозкову травму з забоєм головного мозку важкого ступеня; закриту травма грудної клітки, множинні переломи ребер з обох сторін; правобічний пневмогемоторакс; закриту травма живота; закритий нестабільний перелом лівої лонної та сідничної кісток, перелом вертлюгової западини; заочеревинну гематому; закритий перелом верхньої третини лівого стегна; рану задньої поверхні нижньої третини правого стегна та верхньої третини гомілки з дефектом м`яких тканин; відкритий перелом 4-5 п`ясних кісток лівої кисті; рани лівого передпліччя з дефектами м`яких тканин; множинні осаднення обох нижніх і верхніх кінцівок та тулуба. При судово-медичній експертизі трупа гр-ки ОСОБА_15 , крім слідів оперативних втручань, медичних маніпуляцій та внутрішньовенних ін`єкцій, виявлено такі травматичні зміни: - травму грудей, у вигляді: переломів 4-6-го правих та 8-10-го лівих ребер по двох анатомічних лініях, перелому тіла грудини між місцями кріплення 3-х та 4-х пар ребер; - травму живота та тазу, у вигляді: переломів лівих клубової та сідничної кісток, верхньої та нижньої гілок лівої лобкової кістки; просторої заочеревинної гематоми: крововиливів у брижу тонкого кишківника; просторого садна передньої поверхні середньої третини живота; синця лівої бокової поверхні живота; просторого синця лівої передньо-бокової поверхні живота, лівої половини лобкової ділянки та лівого стегна з тріщинами шкіри на стегні; - травму правої верхньої кінцівки, у вигляді: садна ділянки плечового суглобу; синця зап`ястя та тильної поверхні кисті з чотирма саднами на його тлі; - травму лівої верхньої кінцівки, у вигляді: рани та просторого синця передпліччя; переломів 4-ї та 5-ї п?яскових кісток; рани та синця тильної поверхні кисті; рани долонної поверхні кисті; - травму правої нижньої кінцівки, у вигляді: "кишенеподібного" розшарування підшкірно-жирової клітковини від підлеглих фасцій та м`язів у нижній третині стегна, підколінній ямці та у верхній і середній третинах гомілки; двох синців правого стегна; просторого синця коліна та гомілки з раною підколінної ямки та садном коліна на його тлі; синця тильної поверхні стопи; - травму лівої нижньої кінцівки, у вигляді: перелому верхньої третини стегнової кістки; синця стегна; синця коліна та гомілки з крупно-вогнищевими саднами на його тлі на гомілці; синця гомілки з трьома саднами на його тлі; синця та садна гомілки та ділянки гомілково-ступневого суглобу; - садно підборідочної ділянки. Виявлені у гр-ки ОСОБА_15 травматичні зміни утворилися прижиттєво, незадовго до її поступлення на стаціонарне лікування, що підтверджують відображений у медичній карті характер перебігу травматичного процесу у неї, морфологічні властивості виявлених при судово-медичній експертизі її трупа ушкоджень та результати мікроскопічного дослідження вилучених шматочків внутрішніх органів (крововиливи в м`які тканини з ділянки переломів ребер, м`які тканини нижніх кінцівок; малокрів?я легень, окремі морфологічні прояви шокової реакції в нирках). Зазначені ушкодження, зважаючи на їх види (переломи, крововиливи, синці, садна), утворилися від дії тупих предметів. Рани лівої верхньої кінцівки та рана правої нижньої кінцівці, з огляду на їх морфологічні властивості, наявність просторих відшарувань стінок ран на верхній кінцівці, шкірних покривів прилеглих ділянок тіла на нижній кінцівці, уторилися від надмірного перерозтягнення м`яких тканин вказаних ділянок тіла. 2. Згідно з Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (МОЗ України, Київ, 1995), виявлені на трупі ОСОБА_15 травматичні зміни, стосовно живих осіб, за ознакою небезпеки для життя, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. 4. Між тілесними ушкодженнями, що отримані гр-кою ОСОБА_15 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та настанням її смерті є прямий причинно-наслідковий зв`язок. 5. Різноманітний характер та масивність травматичних змін, локалізація їх на різних анатомічних ділянках та протилежних поверхнях тіла, поширеність на декілька ділянок тіла, морфологічні властивості двобічних переломів ребер, тіла грудини, переломів кісток тазу та лівої нижньої кінцівки, в сукупності вказують, що в даному випадку мала місце транспортна, зокрема, автомобільна, травма. Масивність тілесних ушкоджень, накладання більш масивніших на менші, не дає можливості розмежувати їх за механізмом утворення у різні фази дорожньо-транспортної пригоди. Однак, морфологічні властивості травматичних змін грудей, живота, тазу та кінцівок, а саме: морфологічні властивості переломів ребер, тіла грудини та кісток тазу; властивості просторих травматичних змін лівої верхньої та правої нижньої кінцівок; властивості перелому лівої стегнової кістки (які вказують на його утворення від деформації кручення, з місцем прикладання сили на відстані від ділянки перелому, що супроводжувалось ротацією кінцівки по своїй осі), в сукупності вказують на стиснення зазначених частин тіла (тулуб, ліва верхня кінцівка, нижні кінцівки) між двома площинами, що зазвичай спостерігається при горизонтальному положенні тіла потерпілої. Лише за даними судово-медичної експертизи трупа обґрунтовано стверджувати в якому положенні щодо транспортного засобу знаходилася потерпіла в момент наїзду (первинного контакту) із ним та якою стороною тіла вона була повернута до нього, немає можливості. 6. При експертизі трупа гр-ки ОСОБА_15 , судово-медичних даних щодо стану пішохода (стояв, рухався) в момент наїзду (первинного контакту) з транспортним засобом, не отримано. 7. Специфічних ознак (відбитку рельєфу протектора колеса) переїзду через тіло гр-ки ОСОБА_15 колесом (колесами) транспортного засобу, а також слідів волочіння по дорожньому покритті, при судово-медичній експертизі її трупа, не виявлено. 8. При судово-медичній експертизі крові з трупа гр-ки ОСОБА_15 , виконаній у відділенні судово-медичної імунології, встановлена група крові 0 (I) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою AB0. 9. Будь-яких посилань про поступлення гр-ки ОСОБА_15 на стаціонарне лікування в стані алкогольного сп`яніння у медичній карті на її ім`я не наведено. При судово-медичній експертизі взірця крові від трупа гр-ки ОСОБА_15 , виконаній у відділенні судово-медичної токсикології, метилового, етилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено, як і не відчувався запах алкоголю при розтині порожнин її трупа. Таким чином, судово-медичних даних про вживання нею незадовго до настання смерті алкогольних напоїв, немає. 10. Вищевказаний механізм утворення усіх виявлених у гр-ки ОСОБА_15 травматичних змін виключає їх утворення внаслідок падіння з висоти власного росту на площині;

- висновком експерта від 21.10.2019 року №480 за результатами проведеної судово-медичної експертизи з доданою до нього таблицею, з резолютивної частини якого вбачається, що: 1.2. Волокна (об. 1. 2), вилучені під час огляду тролейбуса "SKODA-15TR" р.н. НОМЕР_1 , є волоссям людини, що походять з голови. Дані волосини подібні між собою за усіма морфологічними ознаками. 3. При серологічному дослідженні у волосинах (об. 1. 2) виявлено антиген H ізосерологічної системи АВ0. 4. Кров від трупа ОСОБА_15 належить до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою AB0. Таким чином, волосини, надані для дослідження. за серологічними властивостями могли походити від особи. якій властивий антиген Н ізосерологічної системи А30, в тому числі і від потерпілої ОСОБА_15 ;

-протоколом оглядуречей від31.07.2019року, згідно з яким старший слідчий в ОВС ВРЗСТ СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_23 в присутності понятих ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , за участю працівника медичного персоналу приймально-діагностичного відділення ТМКЛШД, яка згідно із запитом слідчого добровільно видав (ла) одяг та взуття потерпілої ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , провів огляд одягу та взуття ОСОБА_15 , який знаходився в прозорому поліетиленовому пакеті, а саме: 1. Трусів жіночих білого кольору; 2. Кофти (светра) жіночого рожевого кольору; 3. Кофти (светра) жіночого темно-синього кольору; 4. Спідниці чорного кольору; 5. Босоніжок жіночих світло-коричневого кольору; 6. Бюстгальтера коричневого кольору; 7. Носків (однієї пари) коричневого кольору, які після огляду поміщено в сейф-пакет ГСУ НПУ № INZ4017414;

- висновком експерта від 19.03.2020 року №10 за результатами проведеної судово-медичної експертизи з доданими до нього схемами та фотознімками, копією протоколуогляду речейвід 31.07.2019року,копією протоколуогляду місцядорожньо-транспортноїпригоди від24.06.2019року здолученими донього план-схемоюта таблицеюілюстрацій, з резолютивної частини якого вбачається, що на підставі даних, отриманих при проведенні судово-медичної експертизи наданих речових доказів (одягу і взуття від трупа гр-нки ОСОБА_15 ), даних "Протоколу огляду місця ДТП" від 24.06.2019 р. зі схемою і таблицею ілюстрацій до цього протоколу, "Протоколу огляду речей" від 31.07.2019 р. і "Висновку експерта" № 528 від 25.07.2019 р. (судово-медична експертиза трупа гр-нки ОСОБА_15 ), а також враховуючи повідомлені обставини та у відповідності до поставлених питань, експерт дійшов наступного: 1(1). На наданих речових доказах виявлено пошкодження та сліди, які могли утворилися під час ДТП, зокрема: а) На блузці № 1: - ??групу невеликих наскрізних щілиноподібних та клаптеподібних пошкоджень тканини на правій полі в нижній третині, які виникли одномоментно від короткочасної динамічної дії тупої слідоутворюючої поверхні в напрямі зверху вниз справа наліво; - ??невелике наскрізне косогоризонтальне щілиноподібне пошкодження тканини на зовнішній поверхні лівого рукава у верхній третині, яке утворилося від короткочасної динамічної дії тупої слідоутворюючої поверхні в напрямі зверху вниз. б) На блузці № 2 - невелике щілиноподібне пошкодження тканини переду у верхньоправій третині, яке виникло від короткочасної динамічної дії тупої слідоутворюючої поверхні. в) На спідниці: - розрив правого бокового шва на передньому полотнищі у верхній і середній третинах, проекційно середній третині цього шва невелике кутоподібне пошкодження тканини підкладки і ліворуч від шва (на цьому ж рівні у центральній частині) вертикальну ділянку тертя чистої тканини верху, які утворилися одномоментно від короткочасної динамічної дії тупої слідоутворюючої поверхні з переважним напрямом руху зверху вниз; - невелику косовертикальну ділянку тертя тканини та піщанисто-грунтових включень і на її фоні аналогічну по довжнику лінійну смужку тертя з дрібних часток синьої фарбоподібної речовини на задньому полотнищі у верхньоправій третині (в зоні правого задньобокового шва і по боках від нього), а дещо нижче та паралельно розташовану переривчасту ділянку тертя тканини і на її фоні 3 невеликі кутоподібні пошкодження з ознаками тертя ниток по краях, які утворилися одномоментно від короткочасної та відносно щільної динамічної дії тупої переважаючої слідоутворюючої поверхні з піщанисто-грунтовим і синім фарбоподібним покриттям в напрямі знизу вверх справа наліво; - невеликий розрив лівого задньобокового шва в середній третині на задньому полотнищі і невелике горизонтальне пошкодження тканини по ходу цього шва в нижній третині, які виникли від, відповідно, перерозтягання шва у поперечному до шва напрямі та короткочасної динамічної дії тупої слідоутворюючої поверхні у пошкодженні тканини. г) На передньому полотнищі підспідничника - розрив лівого бокового шва в нижній половині та групу невеликих вертикальних пошкоджень тканини (5 шт.) праворуч від шва на рівні середньої і нижньої третин, які виникли від, відповідно, перерозтягання шва у поперечному до шва напрямі та короткочасної одномоментної динамічної дії тупої слідоутворюючої поверхні у пошкодженнях тканини. д) На ходовій поверхні підошви сандалів - сліди ковзання, наявність і характер яких свідчать про вертикальне чи близьке до нього положення потерпілої, можливість їхнього утворення під час наїзду транспортним засобом на потерпілу і короткочасне ковзання каблучними частинами сандалів у косопоздовжньому напрямі ззаду наперед справа наліво. 2 (2,6). Достовірних ознак транспортного засобу, з яким контактувала гр-нка ОСОБА_15 під час ДТП, в ході проведеної експертизи наданих речових доказів не виявлено, зокрема, специфічних слідів наїзду у вигляді чітких ідентифікаційних відбитків виступаючих частин (деталей) транспортного засобу, слідів переїзду колесом (колесами) транспорту у вигляді відбитків малюнка протектора бігової поверхні колеса (коліс) та ознак волочіння по дорожньому покриттю. 3(3,4,7). Локалізація, характер і механізм утворення виявлених пошкоджень та слідів на досліджених речових доказах, враховуючи характер тілесних ушкоджень на трупі (особливо на лівій верхній кінцівці та животі) і дані протоколу огляду місця ДТП, у сукупності, дозволяють висловитися про найімовірніше їх спричинення під час наїзду транспортним засобом (не виключено вказаним в Ухвалі суду тролейбусом марки "SKODA-15TR" синього кольору) на пішохода гр-нку ОСОБА_15 , яка в момент первинного контакту з транспортом (1-ша фаза) перебувала у вертикальному чи близькому до нього положенні на дорожньому покритті і була обернена до транспорту лівою половиною тіла, що супроводжувалося защемленням дверками тролейбуса лівої верхньої кінцівки потерпілої в ділянці кисті, розвертанням гр-нки ОСОБА_15 спиною до тролейбуса з одномоментним динамічним контактуванням її тіла в ділянці правої сідниці із синім фарбоподібним покриттям поверхні тролейбуса і подальшим відкиданням потерпілої на дорожнє покриття з нетривалим протягуванням тіла потерпілої передньою поверхнею по дорожньому покритті по ходу руху транспорту. 4(5). Локалізація, напрям довжників і ступінь вираженості слідів ковзання на підошвах сандалів свідчать про короткочасний динамічний контакт підошви сандалів з дорожнім покриттям лише каблучними частинами, що, у даному випадку, могло відбутися під час перебування пішохода у нерухомому (стоячому) стані в момент наїзду транспортним засобом на нього;

- висновком експерта від 27.08.2019 року №4.6-413/19 за результатами проведеної судової автотехнічної експертизи, з резолютивної частини якого вбачається, що: 1. На момент експертного дослідження технічних несправностей (невідповідностей вимогам п.п. 31.2, 31.4.2. (Рульове керування) Правил дорожнього руху України) системи рульового керування наданого на дослідження тролейбуса «SKODA 15 TR», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виявлено - система перебуває у працездатному стані. 2. На момент експертного дослідження технічних несправностей (невідповідностей вимогам п.п. 31.2, 31.4.1. (Гальмові системи) Правил дорожнього руху України) робочої гальмової системи наданого на дослідження тролейбуса «SKODA 15 TR», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виявлено - система перебуває у працездатному стані. 3,4. Надати відповідь на поставлені запитання не надається можливим (детальніше див. п.п. 3,4 дослідження). 5,6. Експертним дослідженням систем та їх елементів, що впливають на безпеку руху, в процесі керування транспортним засобом, на стадії пошуку несправностей за зовнішніми ознаками та проявами (діагностичними параметрами і симптомами) - технічних несправностей (невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України) досліджуваних систем, а саме системи рульового керування та робочої гальмової системи наданого на дослідження тролейбуса «SKODA 15 TR», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виявлено, тому поставлені запитання позбавлені технічного змісту і по цій причині не вирішувались;

- висновком експерта від 13.09.2019 року №4.6-412/19 за результатами проведеної судової транспортно-трасологічної експертиз з доданими до нього копією протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.06.2019 року з долученими до нього план-схемою та таблицею ілюстрацій, з резолютивної частини якого вбачається, що: 1(2). Пішохід під час наїзду (переїзду) тролейбусом «Skoda 15TR», контактувала з заднім правим колесом цього транспортного засобу. 2(3). Встановити на якій висоті розташовувалася контактуюча поверхня заднього правого колеса відносно рівня проїзної частини дороги, в момент наїзду (переїзду), експертним шляхом не надається можливим (більш докладно див. дослідницьку частину висновку). 3(4). Характерних пошкоджень (потертостей), які утворюються при контактуванні транспортного засобу із тілом пішохода або з особистими речами пішохода (палицею, сумкою) під час огляду виступаючих поверхонь перших задніх дверей тролейбуса «Skoda 15TR» чи біля них (на елементах кузова чи салону тролейбуса), не виявлено. Вирішення частини поставленого запитання «Чи виявлено на поверхні перших задніх дверей тролейбуса «Skoda 15TR» р.н. НОМЕР_1 , чи біля них (на елементах кузова чи салону тролейбуса) сліди, які б свідчили про їх контакт з тілом пішохода або особистими речами пішохода (палицею для ходи, сумкою), якщо так, то які саме сліди, яка їх локалізація?» позбавлено технічного змісту. Під час безпосереднього огляду експертом тролейбуса «Skoda 15TR» виявлено пошкодження (подряпини) на зовнішній поверхні третіх по рахунку, від передньої частини, однак із малоінформативністю ознак у виявлених пошкодженнях (подряпинах), встановити механізм їх утворення трасологічними методами не надається можливим. Відповісти на частину поставленого запитання «Чи виявлено на поверхні третіх по рахунку, від передньої частини тролейбуса «Skoda 15TR» р.н. НОМЕР_1 , чи біля них (на елементах кузова чи салону тролейбуса) сліди, які б свідчили про їх контакт з тілом пішохода або особистими речами пішохода (палицею для ходи, сумкою), якщо так, то які саме сліди, яка їх локалізація?» експертним шляхом не надається можливим. 4(1). Наїзд (переїзд) тролейбуса «Skoda 15TR» на пішохода відбувся у поперечному напрямку по відношенню до елементів дороги на правій смузі руху транспортного потоку до вул. Тролейбусна, у повздовжньому напрямку передує «плямі бурого кольору», яка зафіксована у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.06.2019 та на план-схемі додатку до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.06.2019, якщо переміщатися у напрямку руху транспортного засобу. Встановити в абсолютних величинах місце наїзду (переїзду) тролейбусом пішохода не надається можливим в зв`язку з відсутністю слідової інформації, зафіксованої під час огляду місця пригоди. 5(5). Комплексна судово-медична та транспортно-трасологічна експертиза встановлює механізм розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди, наїзд (переїзд) на пішохода, а тому в даному випадку вирішення цього запитання виходить за межі компетенції експерта-трасолога;

- протоколом добровільної видачі від 31.07.2019 року з доданою до нього фототаблицею, зі змісту якого вбачається, що громадянин ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , добровільно надав старшому слідчому в ОВС ВРЗСТ СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_23 палицю для ходи (ціпок), яким на час ДТП користувалася потерпіла матір ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який після огляду поміщено в поліетиленовий пакет;

- висновком експерта від 29.08.2019 року №1.3-352/19 за результатами проведеної судової трасологічної експертиз з доданими до нього копією протоколу добровільної видачі від 31.07.2019 року та копією протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.06.2019 року з долученими до нього план-схемою та таблицею ілюстрацій, з резолютивної частини якого вбачається, що: 1. На поверхні телескопічної палиці для ходи, яка була добровільно видана потерпілим ОСОБА_11 (сином загиблої ОСОБА_15 ), є сліди пошкодження, у вигляді подряпин, потертостей і пошкодження фарби, які хаотично розташовані по поверхні металевих секцій палиці. Встановити яким об`єктом залишені виявлені сліди, не представляється можливим за відсутності ознак які б характеризували даний об`єкт;

- листом щодо надання інформації в.о. директора КП «Тернопільелектротранс» ОСОБА_29 від 13.08.2019 року №555/01 з доданими до нього характеристикою на водія тролейбуса КП «Тернопільелектротранс» ОСОБА_8 та копією технічного журналу тролейбуса №166, зі змісту якого, серед іншого, вбачається, що водій тролейбуса ОСОБА_8 виїхав на маршрут о 6 год. 40 хв.; передрейсовий медичний огляд проводила фельдшер спец-медпункту ОСОБА_30 , водій був визнаний придатним; тролейбус «Skoda» 15 Tr №166 перед виїздом на лінію пройшов щоденне техобслуговування, яке проводив майстер ОСОБА_31 ; тролейбус виїхав на лінію технічно справним; водій ОСОБА_8 працює в КП «Тернопільелектротранс» 3 роки 8 місяців, відповідно і такий же стаж керування тролейбусами;

- листом начальника відділу технічного нагляду виконавчого комітету Тернопільської міської ради ОСОБА_32 від 07.08.2019 №512 та даданою до нього копією технічного паспорту, зі змісту якого вбачається, що у відповідності до технічного паспорту АДРЕСА_2 поздовжній ухил дорожнього покриття становить 0,030 ‰. Дозволена швидкість руху транспортних засобів у населеному пункті визначена правилами дорожнього руху, які були чинні на момент скоєння ДТП згідно п 12.1 ПДР України під час вибору безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу. Вимоги або припису від УПП щодо усунення недоліків в експлуатаційному стані вул. Бережанська до відділу не надходило;

-довідкою т.в.о.заступника начальникаТернопільського обласногоцентру згідрометеорології Державноїслужби Україниз надзвичайнихситуацій ОСОБА_33 від19.08.2019року №35.04/11/245, зі змісту якого вбачається, що атмосферних явищ погоди в м. Тернополі 24 червня 2019 року у період часу з 09 год. 00 хв. до 10 год. 00 хв. за даними найближчого пункту спостереження авіаметеорологічної станції цивільної Тернопіль (аеропорт) (по строку спостереження найближчого до часу скоєння кримінального правопорушення) не було;

-копією наказу(розпорядження)№57-квід 28.03.2017року про прийняття ОСОБА_8 на роботу з 29.03.2017 року, а саме на посаду водія тролейбуса 3 класу в структурний підрозділ служби руху КП «Тернопільелектротранс»;

-копією посадовоїінструкції водіятролейбуса, затвердженої директором КП «Тернопільелектротранс» ОСОБА_34 , з доданими до неї копією відомості отримання водіями посадових інструкцій, за номером 144 якої зазначено дату «10.04.2017», прізвище « ОСОБА_35 » та проставлений особистий підпис ОСОБА_8 , а також копією документу з назвою «З посадовою інструкцією водія тролейбуса ознайомлені», за номером 146 якої зазначено дату «10.04.2017», прізвище « ОСОБА_35 » та проставлений особистий підпис ОСОБА_8 .

4. Оцінка наданих державним обвинувачем суду доказів на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Надаючи оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

При цьому під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими, недостовірними чи неналежними. Також будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.

Крім того,з метоюоцінки вказанихдоказів заознаками належності,допустимості тадостовірності,установлення обставин,що маютьзначення дляцього кримінальногопровадження,а такожз питань,що вирішуютьсясудом приухваленні вироку,судом дослідженопроцесуальні документита іншіматеріали,що поданістороною обвинувачення,а саме: постанову старшогослідчого вОВС СУГУНП вТернопільській області ОСОБА_23 від 21.08.2019року; квитанцію проотримання назберігання речовихдоказів,вилучених (отриманих)стороною обвинуваченняпід часздійснення кримінальногопровадження за№ 010842; письмові запити про надання інформації, складені старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_23 № 9760/9/4-2019 та № 9776/9/4-2019 від 02.08.2019 року; письмовий запит про термінове надання копій документів на водія тролейбуса, складений заступником начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту ОСОБА_36 за № 13237/9/4-2020 від 22.09.2020 року.

На переконання суду, зазначені у попередньому абзаці процесуальні документи, які складені та зібрані стороною обвинувачення під час здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження, підтверджують законність і правомірність проведення процесуальних дій у даному кримінальному провадженні.

5. Висновки суду.

Отже, вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, на переконання суду, підтверджується показами допитаних безпосередньо у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_11 та свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , дослідженими судом безпосередньо протоколами слідчих дій та висновками експертів за результатами проведених судових експертиз, а також іншими доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження, які узгоджуються між собою та підтверджують обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.

За таких обставин, суд повно і всебічно розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що фактичні обставини в кримінальному провадженні встановлені у спосіб, визначений кримінальним процесуальним законом, та винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, є доведеною та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

6. Призначення покарання.

6.1. Призначення основного покарання, передбаченого санкцією статті обвинувачення.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_8 встановлено, що він є уродженцем с. Слобідка-Мушкатівська Борщівського району Тернопільської області, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, одружений, працює на посаді водія у КП «Тернопільелектротранс», є особою з інвалідністю ІІ групи, має на утриманні мати похилого віку, яка є особою з інвалідністю ІІІ групи, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Також, стороною захисту у судовому засіданні 25.09.2024 року вказано про те, що обвинувачений ОСОБА_8 переказав потерпілому ОСОБА_11 кошти у сумі 200000грн. на відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та надав суду копію квитанції АТ "Укрпошта" від 25.09.2024 року про грошовий переказ ОСОБА_8 до ОСОБА_11 , грошових коштів у сумі 200000грн.

Представник потерпілого ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_14 у судовому засіданні 25.09.2024 року вказав, що потерпілому ОСОБА_11 дійсно відомо про такий грошовий переказ, проте потерпілий цей грошовий переказ не отримував та не має наміру отримувати, тому вказані кошти підлягатимуть поверненню платнику ОСОБА_8 у межах системи грошового переказу, у зв`язку із відмовою отримувача. Також, представник потерпілого ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_14 у судових дебатах вказав, що з моменту настання дорожньо-транспортної пригоди і до 24.09.2024 року обвинувачений не вживав заходів щодо спілкування із потерпілим чи примирення з ним, не просив вибачення у потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, яке у відповідності до положень частини п`ятої статті 12 КК України класифікується як тяжкий злочин, особу винного, його вік, сімейний стан, стан здоров`я, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставини, яка пом`якшує покарання згідно із ч.1 ст.66 КК України, суд відносить щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ч.1 ст.67 КК України, судом не встановлено.

Окремо суд враховує й позицію щодо покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , висловлену безпосередньо у судовому засіданні та у судових дебатах представником потерпілого ОСОБА_11 адвокатом ОСОБА_14 , який зазначив про те, що з моменту настання дорожньо-транспортної пригоди і до 24.09.2024 року обвинувачений не вживав заходів щодо спілкування із потерпілим чи примирення з ним, не просив вибачення у потерпілого, та просить призначити обвинуваченому найсуворіше основне покарання, передбачене ч.2 ст.286 КК України без застосування положень статті 75 КК України, та призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

При цьому слід зазначити, що думка потерпілої сторони у кримінальному провадженні не може бути залишена без належної уваги та оцінки суду і безумовно підлягає врахуванню в сукупності з усіма іншими обставинами, які суд повинен врахувати при призначенні покарання у відповідності до приписів закону про кримінальну відповідальність.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_8 почав вживати заходи щодо відшкодування шкоди, проте лише перед початком судових дебатів у судовому провадженні.

Також суд враховує те, що у відповідності до роз`яснень п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 25.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", суди при призначенні покарання за ст. 286 КК України мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчиненого злочину.

З огляду на викладене, та виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації та беручи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд у даному конкретному випадку, вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_8 основне покарання, у виді позбавлення волі на строк, передбачений санкцією ч.2 ст.286 КК України.

6.2. Призначення додаткового покарання, передбаченого санкцією статті обвинувачення (ч. 2 ст. 286 КК України).

Також при прийнятті рішення суд враховує те, що санкція ч.2 ст.286 КК України є кумулятивною, оскільки вона передбачає наявність як основного, так і додаткового виду покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами та вважає за необхідне застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_8 додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст.286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Приймаючи вказане рішення суд поряд з обставинами скоєного обвинуваченим злочину, який вчинено з необережності особою, яка не перебувала в стані сп`яніння, поведінкою обвинуваченого після вчинення злочину, відсутністю в матеріалах кримінального провадження даних про системний характер порушення обвинуваченим вимог ПДР України, враховує і те, що порушення обвинуваченим правил безпеки дорожнього руху призвело до незворотних наслідків у виді смерті людини, а тому доходить висновку про доцільність застосування до обвинуваченого додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

При цьому суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_8 працює водієм, втім враховує, що закон про кримінальну відповідальність не містить імперативних обмежень щодо можливості позбавлення права керувати транспортними засобами осіб, для яких діяльність, пов`язана з користуванням таким правом, є їх роботою, джерелом засобів для існування тощо. Ці обставини потребують врахування з точки зору більш виваженого підходу до аспектів призначення покарання, однак не вказують на неможливість застосування такого додаткового покарання.

За таких обставин, посилання сторони захисту на те, що для обвинуваченого керування транспортним засобом (тролейбусом) є єдиним джерелом для існування, не може бути достатньою підставою для не застосування до нього додаткового покарання.

При прийнятті рішення про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією статті обвинувачення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_8 є особою, яка набула право керувати транспортними засобами, про що свідчать відомості копії посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданого 11.03.2015 року Центром ДАІ 6101, яке міститься у матеріалах кримінального провадження.

На переконання суду, призначення в даному випадку додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами покликане запобігти можливому вчиненню обвинуваченим кримінальних правопорушень, зокрема проти безпеки руху, у майбутньому і сприятиме його виправленню та перевихованню, як учасника дорожнього руху.

7. Рішення щодо наявності/відсутності підстав для застосування положень ст.69 КК України до призначеного обвинуваченому ОСОБА_8 основного та додаткового покарань.

Підстав для застосування положень статті 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд не вбачає, у зв`язку з відсутністю передумов за яких, норми, передбачені даною статтею можуть бути застосовані.

8. Рішення про порядок відбування обвинуваченим ОСОБА_8 призначеного основного покарання у виді позбавлення волі.

Приймаючи рішення про порядок відбування обвинуваченим ОСОБА_8 призначеного основного покарання суд враховує те, що положення статті 75 КК України наділяють суд дискреційними повноваженнями при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років визначити, належним чином врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини кримінального провадження, чи можливе виправлення засудженого шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Водночас,враховуючи тяжкістьта значнусуспільну небезпечністьвчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушенняпроти безпекируху,позицію потерпілоїсторони щодопокарання обвинуваченому,та беручидо увагите,що обвинувачений ОСОБА_8 ,як водій,який повиненсуворо дотримуватисьправил безпекируху,керуючи транспортнимзасобом -тролейбусом,що єджерелом підвищеноїнебезпеки,та,здійснюючи перевезенняпасажирів,належить догромадського транспорту,наражаючи нанебезпеку,зокрема життята здоров`япасажирів керованогоним тролейбуса,грубо порушиввимоги Правилдорожнього рухуУкраїни таПосадової інструкціїводія тролейбуса,зокрема тричігрубо порушив Правила дорожньогоруху України,та вчинив,хоча із необережності,але шляхомпорушення Правилдорожнього рухуУкраїни та вимог Посадової інструкції водія тролейбуса, тяжкий злочин, об`єктом посягання якого являється життя та здоров`я інших людей, що як наслідок призвело до тяжких та непоправних наслідків у вигляді смерті людини, тоді як, відповідно до Основного Закону України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3 Конституції України), суд доходить висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_8 можливі тільки в умовах ізоляції від суспільства, та у зв`язку із цим не знаходить підстав для звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України.

На переконання суду, застосування інституту умовного звільнення (ст.75 КК України) до призначеного ОСОБА_8 покарання, як на цьому наполягала сторона захисту під час судових дебатів, не сприятиме меті покарання та може створити в обвинуваченого та інших осіб, які реалізовують своє право керувати транспортними засобами, хибне уявлення про безкарність за вчинення кримінальних правопорушень у сфері безпеки руху, в тому числі, які призвели до загибелі людини, а також не призведе до виконання завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України.

Так, Правилами дорожнього руху України регламентовано єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, якого повинні неухильно дотримуватись усі його учасники, в тому числі водії громадського транспорту, оскільки транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки та на водія як особу, яка набула право керувати ним, покладається особливий тягар дотримання цих правил, через це уникнення ОСОБА_8 невідворотного та справедливого покарання негативно вплине й на сприйняття суспільством, зокрема іншими водіями, необхідності суворо дотримуватись вимог ПДР України.

На думку суду, покарання у виді позбавлення волі та його відбування буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

9.Вирішення пред`явленого потерпілим ОСОБА_11 цивільного позову до КП «Тернопільелектротранс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

У даномукримінальному провадженніпотерпілий ОСОБА_11 у відповідностідо положеньч.1ст.128КПК Українизвернувся досуду ізцивільним позовомдо КП«Тернопільелектротранс»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті його матері ОСОБА_15 .

В обґрунтуванняпозовних вимог ОСОБА_11 зазначає,що внаслідок ДТП йому була спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що загинула його матір, у зв?язку з чим він зазнав істотних моральних страждань. Крім того він постійно перебуває у напруженому психічному стані, адже думки про смерть його мами не залишають його до теперішнього часу. Втрата рідної людини є найвищою немайновим втратою, яка не підлягає відновленню. Він, як син, позбавлений можливості моральної підтримки матері у подальшому своєму житті, все це разом призвело до зниження працездатності та обмеження кола його спілкування, що знову-таки поглиблює негативні переживання внаслідок порушення соціальної та особистої адаптації. З часу смерті матері у нього значно погіршився психічний стан, він відчуває пригнічення настрою, тугу, тривогу, значне погіршення сну, посилення дратівливості і нестриманості, що в значній мірі призвело до порушення стосунків з рідними, знайомими. Оцінити розмір душевних страждань та життєвих змін об`єктивно він не спроможний, та оскільки відновити попередній стан його життя неможливо, тому із засад розумності та справедливості вважає обґрунтованим розмір моральної шкоди спричиненої смертю його матері внаслідок ДТП, у сумі 1 000 000,00 грн., яку просить стягнути із КП «Тернопільелектротранс», оскільки ОСОБА_8 був працівником вказаного підприємства та офіційно виконував свої обов`язки керуючи транспортним засобом, що належить підприємству.

У судових дебатах представник потерпілого ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_37 підтримав вимоги цивільного позову, про стягнення з відповідача КП «Тернопільелектротранс» коштів на відшкодування моральної шкоди потерпілому у сумі 1000000грн.

Представник цивільного відповідача КП «Тернопільелектротранс» - адвокат ОСОБА_38 у судових дебатах позовні вимоги потерпілого ОСОБА_11 визнала частково, на суму 200000грн. Вказала, що потерпілим не обґрунтовано вимоги про стягнення моральної шкоди у заявленому розмірі, тобто у сумі 1000000грн. Також, просить врахувати, що відповідачем є комунальне підприємство, і стягнення коштів у заявленому у цивільному позові розмірі покладе на підприємство значний тягар.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_11 суд виходить із наступних матеріалів кримінального провадження та вимог Закону.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим суд зауважує, що встановлене Конституцією України та законами право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

Згідно з ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Статтею 23ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування судом враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому,за змістомст.1167ЦК Україниморальна шкода,завдана фізичнійабо юридичнійособі неправомірнимирішеннями,діями чибездіяльністю,відшкодовується особою,яка їїзавдала.Моральна шкодавідшкодовується незалежновід виниоргану державноївлади,органу владиАвтономної РеспублікиКрим,органу місцевогосамоврядування,фізичної абоюридичної особи,яка їїзавдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Крім цього при вирішенні позову про стягнення моральної шкодисуд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, зокрема.

Згідно пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.12.2020 у справі №752/17832/14-ц, розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Аналогічний висновок міститься у Постанові Верховного суду від 15 лютого 2023 року у справі №199/6521/19 де зазначено про те, що визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі. Тобто суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.

Як зазначає Верховний Суд у Постанові від 05 грудня 2022 року у справі №214/7462/20, при визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

Стаття 1172 ЦК Українипередбачає відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою, зокрема юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

За приписами частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Узвичаєна практика застосування значеного положення цивільного законодавства виходить з того, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Вказаний висновок міститься у Постанові Верховного суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 349/381/19.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 прийнятий на роботу з 29 березня 2017 року у комунальне підприємство «Тернопільелектротранс» у структурний підрозділ служба руху на посаду водія тролейбуса ІІІ класу (наказ (розпорядження)) № 57-к від 28 березня 2017 року (а.м.к.п. 237). КП «Тернопільелектротранс» належить тролейбус інвентарний номер 166, тип тролейбуса Шкода 15-ТР, згідно технічного журналу за ним закріплено водія ОСОБА_8 . Так, згідно вищевказаного журналу та листа в.о. директора КП «Тернопільелектротранс» ОСОБА_29 №555/01 від 13.08.2019, вбачається, що водій тролейбуса ОСОБА_8 виїхав на маршрут 24.06.219 о 06.40 год. за маршрутом № 11, перед чим останній пройшов медичний огляд та був признаний придатним. Також тролейбус на час виїзду був справний, прийнятий ОСОБА_8 в стані, який відповідає вимогам Правил експлуатації тролейбуса, про що проставлений особистий підпис останнього.

Виходячи із вимог ст.1168 ЦК України позивач ОСОБА_11 має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки являється сином покійної потерпілої ОСОБА_15 .

Таким чином, суд вважає, що сума моральної шкоди, яку просить стягнути позивач, підлягає стягненню виключно із КП «Тернопільелектротранс» - юридичної особи, так як така шкода, завдана його працівником ОСОБА_8 , як водієм тролейбуса, джерела підвищеної небезпеки, під час виконання ним своїх трудових обов`язків (його вина встановлена обвинуваченням та доведена в судовому засіданні).

При визначенні розміру завданої потерпілому ОСОБА_11 моральної шкоди у зв`язку з втратою близької людини мати ОСОБА_15 , суд, із врахуванням характеру, обсягу та тривалості душевних страждань, вимушеної втрати потерпілим звичайного способу життя, внаслідок чого він змушений докладати значних додаткових зусиль для його організації та відновлення свого душевного стану, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану з урахуванням вимушених змін у його житті, і завданих у зв`язку із цим моральних страждань, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до переконання про те, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_11 до КП «Тернопільелектротранс» про стягнення моральної шкоди підлягають до часткового задоволення, в розмірі 450000грн., що буде відповідати принципам законності та обґрунтованості.

10. Вирішення долі речових доказів.

Речовий доказ у кримінальному провадженні:

- тролейбус марки SKODA 15 ТR, інвентарний номер НОМЕР_1 , що належить КП «Тернопільелектротранс», який переданий на зберігання КП «Тернопільелектротранс» та знаходиться на території підприємства за адресою: АДРЕСА_4 , слід залишити у користуванні вказаного комунального підприємства, після набрання вироком законної сили;

- одяг та взуття ОСОБА_15 , що поміщені в сейф-пакет №INZ 4017414 та палиця ОСОБА_15 , що поміщена в чорний поліетиленовий пакет опечатаний хомутом №7652489, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів СУ ГУНП в Тернопільській області (вул. Галицька,40 м. Тернопіль), слід повернути потерпілому ОСОБА_11 після набрання вироком законної сили.

11. Вирішення питання щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави документально підтверджених витрат на залучення експертів.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 в користь держави процесуальні витрати за проведення у кримінальному провадженні: судової автотехнічної експертизи від 27.08.2019 №4.6-413/19 в розмірі 1256,08 гривень; судової транспортно-трасологічної експертизи від 24.06.2019 №4.6-412/19 в розмірі 2512,16 гривень; судової трасологічної експертизи від 29.08.2019 №1.3-352/19 в розмірі 471,03 гривень, а всього на загальну суму 4239,27 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 369, 370, 374 КПК України, ст. ст. 50, 65, 66, 67, 72, 286 КК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 до КП «Тернопільелектротранс» - задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Тернопільелектротранс» (ЄДРПОУ 05447987, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Тролейбусна, 7) на користь потерпілого ОСОБА_11 ( АДРЕСА_5 ) грошові кошти у сумі 450000 (чотириста п`ятдесят тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- тролейбус марки SKODA 15 ТR, інвентарний номер НОМЕР_1 , що належить КП «Тернопільелектротранс», який переданий на зберігання КП «Тернопільелектротранс» та знаходиться на території підприємства за адресою: м. Тернопіль вул. Тролейбусна, 7 - залишити у володінні вказаного комунального підприємства «Тернопільелектротранс»;

- одяг та взуття ОСОБА_11 , які поміщені в сейф-пакет №INZ 4017414 та палиця ОСОБА_11 , що поміщена в чорний поліетиленовий пакет опечатаний хомутом №7652489, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів СУ ГУНП в Тернопільській області (вул. Галицька,40 м. Тернопіль) - повернути потерпілому ОСОБА_11 , після набрання вироком законної сили.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 в користь держави процесуальні витрати за проведення у кримінальному провадженні: судової автотехнічної експертизи від 27.08.2019 №4.6-413/19 в розмірі 1256,08 гривень; судової транспортно-трасологічної експертизи від 24.06.2019 №4.6-412/19 в розмірі 2512,16 гривень; судової трасологічної експертизи від 29.08.2019 №1.3-352/19 в розмірі 471,03 гривень, а всього на загальну суму 4239,27 (чотири тисячі двісті тридцять дев`ять гривень двадцять сім копійок) грн.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддяОСОБА_1