Ухвала

від 24.09.2024 по справі 127/31093/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/31093/24

Провадження №1-кс/127/13395/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №42024020000000102 від 14.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Спеціалізованоїекологічної прокуратури(направах відділу)Вінницької обласноїпрокуратури ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024020000000102 від 14.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, за фактом незаконного видобутку корисних копалин групою осіб, на території с. Кунка Гайсинського району Вінницької області.

Під час досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Керам» (код ЄДРПОУ 37957614) здійснює господарську діяльність, крім іншого, з видобутку суглинків та виробництва цегли на території с. Кунка, Гайсинського району Вінницької області.

Зазначеному товариству25.01.2018надано дозвілна спеціальнекористування надрами(геологічневивчення надр,в томучислі дослідно-промисловарозробка родовищкорисних копалинзагальнодержавного значення)реєстраційний №4885,згідно зяким,підприємство маєправо здійснювативидобування кориснихкопалин наземельних ділянках:0520883300:02:004:0204,0520883300:02:004:0017та0520883300:02:004:0203. Цільове використання вказаних земельних ділянок визначено - для ведення особистого селянського господарства.

Однак, 17.05.2021 наказом голови Державної служби геології та надр України № 371 на підставі п. 21 ПКМУ № 615 дію спеціального дозволу № 4885 зупинено.

Натомість досудовим розслідуванням установлено, що підприємство, попри зупинену дію спеціального дозволу на використання надр продовжують видобувати сировину (суглинок) для виробництва з подальшою реалізацією цегли, не зазначаючи про це в звітних документах (форма 5-гр за 2022 рік).

Зокрема безпосереднє видобування надр здійснюється службовими особами ТОВ «Керам» на земельній ділянці, з кадастровим номером 0520883300:02:004:0183, на якій безпосередньо розміщено підприємство.

Так, 30.07.2024 на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 18.07.2024 № 127/23897/24 проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 0520883300:02:004:0183 із розміщеними на ній виробничими будинками з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, в ході якого зафіксовано незаконну діяльність з видобутку суглинку з подальшим виготовленням цегли.

Під час огляду вилучено знаряддя вчинення кримінального правопорушення, незаконно виготовлену цеглу, сирець та зразки суглинку на які в подальшому судом накладено арешт.

Оскільки, безпосередньо видобування корисних копалин з подальшим виготовленням та реалізацією цегли, здійснюється в комплексі будівель, загальною площею 4852.2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває у власності ТОВ «Керам», вказаний комплекс будівель визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

Огляд проводився за участі маркшейдера, яким з використанням jps приймача та квадрокоптера здійснено маркшейдерську зйомку території, результати якої надано в електронному та друкованому виді.

Крім того, у передбачений кримінально-процесуальним законодавством спосіб, до матеріалів кримінального провадження долучено 2 фрагменти геоприв`язаних цифрових аерознімки (стереопара) в системі координат UTM 35 у форматі GEOTIF, дата аерознімання 24.09.2020.

У подальшому спеціалістом ДП «ГІРНИК» МПВП «ПРНИК-РЕМО ЛТД», з використанням ліцензійного програмного забезпечення Digitals, квадрокоптера, іншого програмного забезпечення, проведено маркшейдерську зйомку території, здійснено аналіз результатів маркшейдерської та цифрової зйомки та проведено розрахунок загального об`єму видобутої цегельної сировини, за період з 24.09.2020 по 30.07.2024, який складає 3490,5 м куб.

Відповідно до «Переліку корисних копалин загальнодержавного значення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994, суглинок є корисною копалиною місцевого значення.

Відповідно до п. 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011, після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.

Таким чином, до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення причетні керівник ТОВ «Керам» ОСОБА_5 та представник товариства ОСОБА_6 , відповідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У ході розслідування встановлено, що у власності ТОВ «Керам» перебуває комплекс будівель, загальною площею 4852.2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , складовими частинами якого є: A, a, Al - піднавіс печі з прибудовою, піднавіс цегельного заводу; Б - хата, цегельного заводу; В,в,в,1 - душова з прибудовами; Г- приміщення пресу; Д- сарай, сушильний № 6; Ж - сарай сушильний №1; 3 - сарай сушильний № 2, І - сарай сушильний №3; Й - сарай сушильний №4; К - сарай сушильний №5; Л -Хата-склад; М - літній душ тимчасова будівля.

Оскільки зазначене майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та визнано речовим доказом, а також з метою відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, вчиненим уповноваженими особами ТОВ «Керам» (ЄДРПОУ 37957614), виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке перебуває у власності підприємства, тому прокурор просив клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав.

Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024020000000102 від 14.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що безпосередньо видобування корисних копалин з подальшим виготовленням та реалізацією цегли, здійснюється в комплексі будівель, загальною площею 4852.2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває у власності ТОВ «Керам».

Вказаний комплекс будівель визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 10ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

На підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Як зазналось вище, згідно зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Разом з тим, матеріалами клопотання не доведено існування правових підстав для накладення арешту на вказане у клопотанні майно.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що в рамках вказаного провадження на момент розгляду клопотання жодній особі не повідомлено про підозру.

Також в рамках вказаного провадження цивільний позов не пред`явлено.

Приймаючи до уваги викладене, та зважаючи на те, що у своєму клопотанні прокурор належним чином не обґрунтував доцільність застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту в рамках кримінального провадження №42024020000000102 від 14.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, на майно, яке перебуває у власності ТОВ «Керам» - відмовити.

На ухвалу судді може бути подана апеляція протягом п`яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Слідчий суддя