Окрема думка

від 11.10.2024 по справі 127/31093/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/31093/24

Провадження №11-сс/801/767/2024

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ОКРЕМА ДУМКА

11 жовтня 2024 рокум. Вінниця

судді Вінницького апеляційного суду ОСОБА_3 стосовно ухвали Вінницького апеляційного суду від 11 жовтня 2024 року, постановленої за наслідками розгляду апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24 вересня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 жовтня 2024 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, скасовано ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду від 24.09.2024 та постановлено нову ухвалу, якою накладено арешт на комплекс будівель, загальною площею 4852.2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , складовими частинами якого є: A, a, Al - піднавіс печі з прибудовою, піднавіс цегельного заводу; Б - хата, цегельного заводу; В,в,в,1 - душова з прибудовами; Г- приміщення пресу; Д- сарай, сушильний № 6; Ж - сарай сушильний № 1; 3 - сарай сушильний № 2, І - сарай сушильний № 3; Й - сарай сушильний № 4; К - сарай сушильний № 5; Л -Хата-склад; М - літній душ тимчасова будівля, які належать ТОВ «Керам».

Задовольняючи апеляційну скаргу прокурора суд виходив з того, що належний ТОВ «Керам» комплекс будівель постановою слідчого визнаний речовим доказом та накладення арешту необхідне з метою відшкодування заподіяної шкоди (п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Вважаю за доцільне на підставіч. 3 ст. 375 КПК України викласти окрему думку з питань, які не були висвітлені в судовому рішенні, але є важливими в аспекті питання, яке розглядалося, зокрема стосовно підстав задоволення клопотання прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Як убачається з матеріалів провадження, прокурор Спеціалізованої екологічної прокуратури Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про застосування заходу забезпечення кримінального провадження № 42024020000000102, внесеного до ЄРДР 14.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України за фактом імовірного незаконного видобування корисних копалин місцевого значення (суглинків) на території села Кунка Гайсинського району Вінницької області за попередньою змовою групою осіб.

Як і в клопотанні, так і в апеляційній скарзі прокурора, а також в ході наданих під час апеляційного провадження прокурором пояснень, необхідність накладення арешту майна обґрунтовується забезпеченням відшкодування заподіяної шкоди.

Так,за змістомп.4ч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається з-поміжіншого,з метоюзабезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Проте ч. 6 ст. 170 КПК України визначено, що у цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У даному провадженні жодній особі не оголошено підозру, а також відсутній позов про відшкодування будь-якої майнової шкоди.

Тому, в контексті ст. 170 КПК вважаю, що у даному випадку слідчий суддя місцевого суду дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно та на ці обставини мав би звернути увагу суд апеляційної інстанції, реалізувавши права, визначені ст. 407-409 КПК України.

Суддя: