Рішення

від 01.10.2024 по справі 947/23641/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/23641/24

Провадження № 2/947/4881/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Сопової А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «КОРОЛЬОВА 31» до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

01 серпня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по внесках на утримання багатоквартирного будинку та вивіз ТПВ у розмірі 14748,37 гривень та судові витрати.

Свої вимоги мотивував тим, що Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «КОРОЛЬОВА 31» було створено на підставі Протоколу №1 від 08 червня 2016 року Установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та зареєстровано 02 липня 2016 року, номер запису 15561020000059052.

Відповідач ОСОБА_1 та треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є членами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корольова 31» та співвласниками квартири АДРЕСА_2 .

На початку 2024 року за внесками по утриманню будинку та прибудинкової території у співвласників утворилася заборгованість, яка на березень 2024 року складала 14748,37 гривень. У квітні 2024 року співвласники квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , маючи у власності дольову частку власності квартири у розмірі 5/16 долі, частково погасили існуючу заборгованість за свою частку у розмірі 5329,00 гривень. До них Позивач вимог не заявляє.

Відповідач, маючи у власності 11/16 частки квартира, на квітень 2024 року має заборгованість у розмірі 14748,37 гривні, яку не сплатив, тому позивач вимушений звернутися до суду з вимогою щодо стягнення з нього заборгованості.

Ухвалою судді від 05.08.2024 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Представник позивача Об`єднання співвласниківбагатоповерхового будинку«КОРОЛЬОВА 31» - Касьяненко Юрій Яковлевич у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від нього до суду не надійшло.

Судова кореспонденція скерована на ім`я ОСОБА_1 повернута до суду без вручення з підстав відсутності адресата за вказаною адресою.

Частиною 8ст. 128 ЦПК Українипередбачено, що днем вручення судової повістки є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про час та місце його проведення повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від них до суду не надійшло.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та третіх осіб, які сповіщені про розгляд справи належним чином, від яких не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Кожна особамає правов порядку,встановленому цимКодексом,звернутися досуду зазахистом своїхпорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чизаконних інтересів. (ст. 4 ЦПК України).

Судом встановлено, що Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «КОРОЛЬОВА 31» було створено на підставі Протоколу №1 від 08 червня 2016 року Установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та зареєстровано 02 липня 2016 року, номер запису 15561020000059052.

Будинок був переданий па баланс позивача па підставі Акту списання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 з балансу КП «ЖКС «Вузівський» від 09 січня 2018 року.

Па підставі вищевказаних документів позивач з 2016 року підписав відповідні договори з постачальними організаціями на надання житлово-комунальних послуг, відповідно до законодавства України. З цього моменту позивач набув статусу постачальника послуг для всіх мешканців будинку та здійснював розрахунки з постачальними організаціями.

Відповідач ОСОБА_1 та треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є членами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корольова 31» та співвласниками квартири АДРЕСА_2 (особовий рахунок НОМЕР_1 (01042303100000005300).

На початку 2024 року за внесками по утриманню будинку та прибудинкової території у співвласників утворилася заборгованість, яка на березень 2024 року складала 14748,37 гривень. У квітні 2024 року співвласники квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , маючи у власності дольову частку власності квартири у розмірі 5/16 долі, частково погасили існуючу заборгованість за свою частку у розмірі 5329,00 гривень. До них Позивач вимог не заявляє.

Відповідач, маючи у власності 11/16 частки квартира, станом на квітень 2024 року має заборгованість у розмірі 14748,37 гривні, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирного будинку, зокрема, зобов`язані: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Частиною 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Отже, згідно з наведеними законодавчими нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, сформульованій у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 461/12597/15-ц, від 09 серпня 2019 року № 459/3958/15-ц).

За змістом частин першої-третьої статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в ОСББ.

Таким чином, прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 7 Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Отже, законодавством на відповідача, як на особу, якій на праві власності належить майно (квартира), покладено обов`язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Такому праву прямо відповідає визначений ч.1 ст. 9 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» обов`язок споживача щомісяця здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Стаття 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» передбачає, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» Вищим органом управління об`єднання є загальні збори, рішення загальних зборів є обов`язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», власник квартири зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Статтею 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. За таких обставин, Відповідач зобов`язаний сплачувати внески на утримання будинку, а Позивач має право вимагати від Відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний, зокрема, забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку; інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку; у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг; укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг тощо.

Факт ненадання послуги або зниження якості наданої послуги повинен бути зафіксований належним чином (на це звертає увагу Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 640/18143/16-ц).

Таким чином, суд приходить до висновку, що в межах даного спору позивачем правомірно пред`явлено вимоги до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 14748,37 гривень.

З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов Об`єднання співвласниківбагатоповерхового будинку«КОРОЛЬОВА 31» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги про стягнення з витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», що закріплено ч.4 ст.62 ЦПК України.

Поняття терміну адвокат врегульоване п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», відповідно до якої адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Положенням ч.ч. 1, 4 ст.17 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.

Підстави для здійснення адвокатської діяльності визначені ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; і поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, аналізуючи норми ЦПК України щодо визначення розміру судових витрат та їх розподілу між сторонами можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд в Постанові від 10.06.2021 року по праві № 820/479/18 зазначив, що як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з Іншими суб`єктами права.

При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правову допомогу надані: Договір про надання правової допомоги №01-03/21 від 01.03.2021 року, укладений між Об`єднанням співвласників багатоповерхового будинку «КОРОЛЬОВА 31» та Адвокатським бюро «Касьяненко та партнери»; Додаток №1 до Додаткової угоди №4 від 25.09.2023 року до Договору про надання правової допомоги №01-03/21 від 01.03.2021 року (прайс-лист Адвокатського бюро «Касьяненко та партнери»); Додаткову угоду №5 до Договору про надання правової допомоги №01-03/21 від 01.03.2021 року; Акт приймання-здачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги №01-03/21 від 01.03.2021 року на суму 4000 гривень.

Вирішуючи дане питання, суд приходить до висновку, що вимоги щодо відшкодування правничої допомоги підлягають задоволенню.

Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Суд, при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, перевіряє чи подавалось від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.

Таким чином, враховуючи виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 4000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, у відповідності зі ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подані позовної заяви до суду судовий збір у розмірі 3028 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.64,66-68,162 ЖК України, ст.ст.526,625 ЦК України,ст.ст.1,4,10,13,22 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»,ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 7, 9, 12, 19, 76, 81, 89, 141, 244, 245, 258, 259,263-265,268,280-283, 353,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Об`єднання співвласниківбагатоповерхового будинку«КОРОЛЬОВА 31»до ОСОБА_1 ,треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягненнязаборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , співвласника квартири АДРЕСА_4 , (особовий рахунок НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ), на користь Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «КОРОЛЬОВА 31», юридична адреса: 65113, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, будинок 31, код ЄДРПОУ: 40618606, ІBAN НОМЕР_4 у Южному ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», борг за несплачені внески на утримання будинку та прибудинкової території й вивозу ТБВ у розмірі 14748,37 (чотирнадцять тисяч сімсот сорок вісім гривень тридцять сім копійок) гривень за період з січня 2021 року по квітень 2024 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «КОРОЛЬОВА 31», юридична адреса: 65113, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, будинок 31, код ЄДРПОУ: 40618606, сплачений судовий збір у розмірі 3028 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О. М. Куриленко