Ухвала

від 02.10.2024 по справі 533/889/24

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.10.2024 рокуКОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ПОЛТАВСЬКОЇОБЛАСТІ

Справа № 533/889/24

Провадження № 533/889/24

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

02 жовтня 2024 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі головуючої судді Козир В.П., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представниці позивача ОСОБА_1 адвоката Юрченко Аліни Валентинівни про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2024 року представниця позивача ОСОБА_1 адвокат Юрченко Аліна Валентинівна звернулася від імені та в інтересах позивача до Козельщинського районного суду Полтавської області зі позовною заявою про позбавлення батьківських прав, у якій просила суд :

-прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити загальне позовне провадження по справі;

-позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

- судові витрати покласти на позивача.

Разом зпозовною заявоюподана заява про забезпечення позову, у якій представниця позивача просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 та іншим компетентним особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з мобілізацією заявника відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також переміщати ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, до набрання законної сили рішенням суду у справі за його заявою про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини.

Заява обґрунтована тим, що предметом розгляду у даній справі є підтвердження відповідності особи позивача вимогам п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у випадку наявності у нього дитини віком до 18 років, якщо другий з батьків позбавлений батьківських прав. Положеннями вказаного закону визначено право військовозобов`язаних на отримання відстрочки під час мобілізації за наявності відповідного рішення суду про позбавлення батьківських прав матері дитини.

Позивач наразі визнаний постановою ВЛК придатним до військової служби та отримав повістку на відправку № 352 - 26.08.2024 о 17 годині 00 хвилин.

22.08.2024 позивачем було подано до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про надання йому відстрочки на відправку 26.08.2024 до вирішення Козельщинським районним судом справи № 533/772/24 за його заявою про встановлення факту самостійного виховання дитини, оскільки він має право на відстрочку від призову за мобілізацією відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Проте, в усній формі ОСОБА_1 було категорично відмовлено в його проханні.

Крім того, з огляду на той факт, що згідно Законом України «Про звернення громадян» заявнику повинна бути надана письмова відповідь на його звернення протягом 10-ти днів з дня його звернення, за ствердженням представниці заявника, така відповідь буде надана останньому вже після його мобілізації.

Станом на день звернення до суду зі вказаною заявою позивачу так і не було надано відповідь на звернення, мобілізовано також не було.

Представниця позивачавважає,що наразііснує прямазагроза мобілізаціїпозивача,його донькабуде вимушенабуде залишитисяіз ОСОБА_4 , з якою заявник перебуває у фактичних шлюбних відносинах з липня 2022.

Тому, на думку представниці позивача, єдиним реальним способом захисту правапозивача наотримання відстрочкивід призовуза мобілізацієюв данійситуації євжиття заходівзабезпечення позовусудом шляхомзаборони ІНФОРМАЦІЯ_3 таіншим компетентнимособам вчинятибудь-якідії,пов`язані змобілізацієювідповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію",а такожпереміщувати ОСОБА_1 для проходженнявійськової службидо іншогомісця службиабо іншої військової частини, до набрання законної сили рішенням суду у справі за його заявою про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини.

При нормативному обґрунтуванні заяви представниця позивача посилалася на с. 27, 149-152 ЦПК України та п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви суд висновує таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ч. 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом забороною вчиняти певні дії.

Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупністьпроцесуальних дій,які гарантуютьвиконання рішеннясуду вразі задоволенняпозовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

До заяви представницею позивача додано копію повістки на відправку та звернення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , датоване 22 серпня 2024 року, в якій він прохав надати йому відстрочку на відправку 26.08.2024 згідно з повісткою № 352 до вирішення Козельщинським районним судом Полтавської справи № 533/772/24 за його заявою про встановлення факту самостійного виховання дитини.

Надані докази дійсно свідчать про те, що позивач може бути мобілізований у лави ЗСУ.

Проте, предметом позову, заявленого у даній справі, є позбавлення батьківських прав матері дитини (відповідачки). Неправомірність дій чи бездіяльності РТЦК щодо ненадання відстрочки від призову за мобілізацією не є предметом заявлених позивачем позовних вимог.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову мають застосовуватися виключно у межах заявлених у відповідній справі позовних вимог, відповідати критеріям співмірності, адекватності та розумності вимог заявника щодо забезпечення позову. Спосіб забезпечення позову повинен бути співмірним із предметом позову.

Верховний Суд у постанові від 09.09.2021 у справі № 300/98/20, від 16.06.2021 у справі № 640/15899/19, від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17 зазначив, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Захід забезпечення позову, про який просить представниця позивача у заяві від 30.09.2024 (заборонити РТЦК та СП та іншим компетентним особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з мобілізацією позивача ….) , виходить за межі заявлених позовних вимог (позбавити матір дитини батьківських прав), такий спосіб забезпечення позову неспівмірний із предметом позову; зв`язок між таких заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги відсутній, адже такий захід забезпечення позову не може забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення, не доведена.

Наведені у заяві аргументи не свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Також, суд звертає увагу що представниця позивача прохає вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 та іншим компетентним особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з мобілізацією заявника відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також переміщати ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, до набрання законної сили рішенням суду у справі за його заявою про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини.

Разом зтим,ухвалою Козельщинськогорайонного судуПолтавської областівід 26вересня 2024року заяву ОСОБА_1 провстановлення фактуперебування наутриманні дитинизалишено безрозгляду.У данійсправі предметом спору є позбавлення батьківських прав, а не встановлення факту перебування на утриманні дитини.

Отже, суд уважає, що заява представниці позивача про забезпечення доказів є обґрунтованою, безпідставною та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149-153 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені заяви представниці позивача ОСОБА_1 адвоката Юрченко Аліни Валентинівни про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Козельщинський районний суд Полтавської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 02.10.2024.

Суддя В.П. Козир