Постанова

від 01.10.2024 по справі 2-160/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7841/24 Справа № 2-160/11 Суддя у 1-й інстанції - Сільченко В.Є. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м.Кривий Ріг

Справа № 2-160/11

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

секретар судового засідання - Гладиш К.І.

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 ,від іменіта вінтересах якогодіє адвокатЩербачов АндрійПетрович,на ухвалуДзержинського районногосуду містаКривого РогуДніпропетровської областівід 12червня 2024року,яка постановлена суддеюСільченком В.Є. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 14 червня 2024 року, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Заява мотивована тим, щоухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 вересня 2004 року у справі № 2-160/11 накладено арешт на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1320583, зареєстрований Першою криворізькою державною нотаріальною конторою 22 вересня 2004 року.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 19 лютого 2024 року у справі №2-160/11, яка набрала законної сили 06 березня 2024 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без розгляду.

Однак, при винесені ухвали не вирішено питання про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2024 року заява ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено.

Скасовано заходи забезпечення позову, а саме: арешт нерухомого майна житлового будинку АДРЕСА_1 , накладенийухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.09.2004 року у справі №2-160/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння (реєстраційний номер обтяження 1320583, зареєстрованого 22.09.2004 року реєстратором Першою криворізькою державною нотаріальною конторою).

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Щербачов А.П., просить скасувати ухвалу суду та постановити нове судове рішеня, яким відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було враховано судову практику Верховного Суду у справі №705/4132/19, згідно якої закриття провадження і передача справи до суду належної юрисдикції не є підставою для скасування заходів забезпечення позову. Арешт на будинок АДРЕСА_1 накладено ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 вересня 2004 року у справі № 2-160/11, а тому саме цей суд наділений повноваженнями для вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову. Крім того, зазначає, що власницею домоволодіння є ОСОБА_4 , а тому ОСОБА_2 не має права ставити перед судом питання про скасування арешту на це майно, що не було враховано судом першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, відповідач ОСОБА_2 зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката Бондаренка Є.В., які, кожен окремо, заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість ухвалу суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Скасовуючи заходи забезпечення позову у цивільній справі №2-160/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд першої інстанції керувався ч.ч. 9,10 ст.158 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову) та виходив з того, що позов, в рамках забезпечення якого ухвалою Центрально-Міського суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 вересня 2004 року вживались заходи забезпечення, було залишено без розгляду, а отже необхідність у застосуванні заходу забезпечення позову на даний час відпала.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.ст. 1, 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

За змістом статей 149, 150 ЦПК України заходи забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або заявника.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є запобігання можливому порушенню в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Цим забезпечується можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Тобто, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Згідно із частинами 1, 4, 9 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд, у відповідному судовому рішенні, зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 521/19246/20, провадження № 61-3555св23.

УхвалоюЦентрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 вересня 2004 року у справі №2-160/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння накладено арешт на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , власницею якого є ОСОБА_4 , реєстраційний номер обтяження 1320583, зареєстрований Першою криворізькою державною нотаріальною конторою 22.09.2004 року, арешт №516/715 (том 2 а.с. 40, 42).

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 жовтня 2004 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння направлено за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (том 2 а.с.46).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла (том 2 а.с. 236).

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 19 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без розгляду, у зв`язку з тим, що в провадженні судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Літвіненко Н.А., в рамках кримінального провадження по справі №1-127/11, знаходиться цивільна справа із споруміж тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (том 3 а.с. 212).

Питання про скасування заходів забезпечення позову судом не вирішено.

Ухвала Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 19 лютого 2024 року набрала законної сили та в апеляційному порядку учасниками справи не оскаржена.

За таких обставин, суд першої інстанції, вірно застосував положення статті 158 ЦПК України та дійшов висновку, що залишення позову без розгляду є правовою підставою для скасування заходів забезпечення позову, у зв?язку з чим задовольнив заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не було враховано судову практику Верховного Суду у справі №705/4132/19, згідно якої закриття провадження і передача справи до суду належної юрисдикції не є підставою для скасування заходів забезпечення позову, колегією суддів не приймаються до уваги, як такі, що грунтуються на помилковому тлумаченні правових норм, оскільки, у данному випадку, правовою підставою для скасування заходів забезпечення позову стала ухвала Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 19 лютого 2024 року про залишення позову без розгляду.

Доводи апеляційної скарги про те, що арешт на будинок АДРЕСА_1 накладено ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 вересня 2004 року у справі № 2-160/11, а тому саме цей суд наділений повноваженнями для вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову, колегією судідв не приймаються, оскільки, як встановлено судом, ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 жовтня 2004 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння направлено за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та саме цим судом вирішено питання про залишення позову без розгляду.

Доводи апеляційної скарги про те, що власницею домоволодіння є ОСОБА_4 , а тому ОСОБА_2 не має права ставити перед судом питання про скасування арешту на це майно, не грунтуються на нормах ЦПК України, адже, згідно положень статті 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи, тобто, у данному випадку, за вмотивованим клопотанням відповідача ОСОБА_2 .

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи та дав їм належну правову оцінку, ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвалу суду постановлено з дотриманням норм матеріального та без порушення норм процесуального законодавства, яке призвело до постановлення помилкової ухвалу, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381,382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Щербачов Андрій Петрович, - залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 01 жовтня 2024 року.

Головуючий:

Судді: