Постанова

від 01.10.2024 по справі 910/1034/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2024 р. Справа№ 910/1034/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

за участю секретаря судового засідання: Місюк О.П.

та представників:

позивача - Решитова Е.В.;

відповідача - Драненко Я.В.;

третьої особи 1 - не з`явився;

третьої особи 2 - не з`явився.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024

у справі №910/1034/24 (суддя - Пукас А.Ю.)

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: 1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Галавтоцентр"

про визнання грошових вимог та зобов`язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося з позовом до Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" про визнання грошових вимог за банківською гарантією в розмірі 220125,47 грн та зобов`язання Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити зазначені вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 відкрито провадження у справі №910/1034/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 (повне рішення складене 02.07.2024) у справі №910/1034/24 позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Відповідач стверджує, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено та з`ясовано правовий порядок виведення неплатоспроможності банку з ринку та формування реєстру кредиторів, оскільки згідно Закону України «Про систему гарантування вкладів юридичних осіб», Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку і Положення про порядок складання і виведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, складання реєстру акцептованих вимог кредиторів здійснюється відповідно до балансу банку. Водночас, станом на дату запровадження процедури ліквідації Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" кредиторська заборгованість банку перед товариством не обліковувалась, тому вимоги позивача в заяві від 27.10.2023 не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку.

З урахуванням викладеного скаржник вказує, що вимоги позивача про зобов`язання включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" кредиторські вимоги позивача за банківською гарантією №BGV/U/03-2-02858 від 12.08.2022 в розмірі 220125,47 грн є безпідставними, оскільки суперечать рішенню Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1215 від 09.10.2023 про формування реєстру кредиторів на підставі даних балансу банку.

Крім того відповідач відмічає, що позовна заява не містить вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині оскарження рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1215 від 09.10.2023.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" у справі №910/1034/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано строк на усунення недоліків.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/1034/24, справу призначено до розгляду на 01.10.2024, встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

27.08.2024 до суду апеляційної інстанції від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого позивач заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що однією з підстав для внесення до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів змін, які підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду, є зобов`язання банку перед кредиторами, що виникли до дня початку процедури ліквідації. При цьому грошове зобов`язання банку сплатити грошові кошти за банківською гарантією №BGV/U/03-2-02858 від 12.08.2022 виникло до початку процедури ліквідації банку (14.09.2023 позивач звернувся до банку з вимогою за банківською гарантією, 05.10.2023 розпочато процедуру ліквідації банку), а тому кредиторські вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" мали бути внесені до реєстру акцептованих вимог кредиторів незалежно від наявності або відсутності відкритих рахунків/залишків на цих рахунках.

Також позивач наголошує, що обставина оскарження/не оскарження рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1215 від 09.10.2023 не була предметом дослідження в суді першої інстанції, оскільки відповідач у відзиві на позовну заяву не покликався на таку підставу, а тому дані обставини не мають досліджуватися судом апеляційної інстанції в силу приписів процесуального права.

В межах встановлених судом процесуальних строків третіми особами не було надано відзивів на апеляційну скаргу, що в свою чергу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України.

У призначене судове засідання 01.10.2024 з`явилися представники позивача та відповідача, натомість представники третіх осіб в засідання суду не з`явилися, про розгляд справи судом повідомлені належним чином.

Враховуючи, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторін, зважаючи на те, що учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи судом, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників третьої особи за наявними матеріалами справи, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги по суті.

Представники сторін надали пояснення по суті спору. Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позову. Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 23.03.2022 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галавтоцентр" (виконавець) укладено договір про закупівлю послуг №2208000062 від 23.08.2022, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується за технічним завданням замовника надати послуги зазначені в п. 1.2 договору, а замовник - прийняти та оплати такі послуги.

12.10.2022 банк видав банківську гарантію №BGV/U/03-2-02858 на суму 220125,47 грн щодо виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Галавтоцентр" (принципалом) зобов`язання перед Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (бенефіціаром) за договором №2208000062 від 23.08.2022, укладеним за результатами відкритих торгів на закупівлю (оголошення №UA-2022-06-10-000594-а, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу 10.06.2022).

За вказаною банківською гарантією банк надав бенефіціару безвідкличну та безумовну гарантію та прийняв на себе безвідкличне та безумовне зобов`язання сплатити бенефіціару будь-яку суму, в розмірі 220125,47 грн протягом п`яти банківських днів після одержання письмової вимоги бенефіціара, без необхідності для бенефіціара обґрунтувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов.

Гарантія набирає чинності з дати видачі та діє включно до 30.09.2023.

На підставі рішення Правління НБУ від 07.09.2023 №310-рш/БТ "Про віднесення АТ "Укрбудінвестбанк" до категорії неплатоспроможних" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07.09.2023 №1105 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Укрбудінвестбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", розпочато процедуру виведення Акціонерного товариства "Укрбудінвестбанк" з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації.

У зв`язку з настанням гарантійного випадку (неналежне виконання принципалом зобов`язань за договором №2208000062 від 23.08.2022) позивач 14.09.2023 пред`явив відповідачу вимогу №1001ВИХ-23-7276 про сплату суми гарантії в розмірі 220125,47 грн.

Листом №370 від 20.09.2023 тимчасова адміністрація Акціонерного товариства "Укрбудінвестбанк" відмовила у сплаті коштів за банківською гарантією посилаючись на положення п. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку).

12.10.2023 в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур`єр" №205 (7603) опубліковано оголошення про те, що відповідно до рішення Правління Національного банку України від 05.10.2023 №350-рн "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ухвалено рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк".

На підставі вказаного рішення Національного банку України та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.10.2023 №1235 "Про початок процедури ліквідації АТ "Укрбудінвестбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку", розпочато процедуру ліквідації строком на три роки з 06.10.2023 до 05.10.2026.

27.10.2023 позивач звернувся до уповноваженою особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Акціонерного товариства "Укрбудінвестбанк" із заявою №1001ВИХ-23-8407 про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на суму 220125,47 грн за банківською гарантією. Вказана заява надіслана засобами поштового зв`язку 30.10.2023 про що свідчать наявні в матеріалах справи докази (накладна Укрпошти та опис вкладення у цінний лист).

Відповіді на вказану заяву відповідач не надав, з огляду на що позивач 28.12.2023 звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Акціонерного товариства "Укрбудінвестбанк" із листом №1001ВИХ-23-9943 щодо надання інформації про результати розгляду заяви від 27.10.2023 №1001ВИХ-23-8407.

Лист позивача щодо надання інформації також залишився без відповіді відповідача, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про визнання грошових вимог за банківською гарантією та включення їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів Акціонерного товариства "Укрбудінвестбанк".

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначав наступне:

- кредиторські вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки позивач не є клієнтом банку, відповідно не має будь-яких рахунків у банку і не може бути його кредитором, що свідчить про правомірність дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію відповідача та є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову;

- на позивача поширюються обмеження щодо задоволення майнових вимог, впроваджені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому його вимоги не можуть бути задоволені поза межами ліквідаційної процедури банку в окремому позовному провадженні;

- обов`язковим є зазначення у вимозі або у доданих до неї документах того, у чому саме полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією, чого в свою чергу не вчинено позивачем при зверненні до відповідача із вимогою, що унеможливлює перевірку її достовірності, а відтак така вимога не становить належне представлення та відповідно, обов`язок щодо сплати гарантійного платежу не настав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, врахувавши положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, виходив з того, що право вимоги на кошти в розмірі 220125,47 грн за гарантією виникло у позивача (з огляду на порушення третьою особою-2 договірного зобов`язання - у вересні 2023 року) до моменту введення ліквідаційної процедури банку (12.10.2023) та заявлено їх у визначений законом строк, що свідчить про законність та обґрунтованість вимог позивача, та відповідно, наявність підстав для визнання таких вимог з подальшим включенням їх до реєстру акцептованих кредиторів.

З такими висновками Господарського суду міста Києва погоджується і колегія суддів та вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ч. ч. 1, 4 ст. 200 Господарського кодексу України (далі - ГК України) гарантія (банківська гарантія) є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження банком, іншою фінансовою установою задоволення вимог управненої сторони в розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає зазначене у ньому певне зобов`язання або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Статтею 560 ЦК України передбачено, що за гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією (ч. ч. 1, 2, 3 ст. 563 ЦК України).

Отже, у частині змісту вимоги та доданих до неї документів законодавець чітко визначив, що обов`язковим є зазначення у вимозі або у доданих до неї документах того, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Водночас обов`язкового переліку документів, які мають бути додані до вимоги за гарантією, закон не містить, тобто законодавець залишив на розсуд особи, яка складає гарантію, визначення у тексті гарантії певного переліку документів, які повинні бути додані до вимоги за гарантією. Аналогічний висновок викладений у п. 8.4 постанови Верховного Суду від 18.08.2022 у справі №910/1674/20 та п. 8.34 постанови Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22.

У п. 62 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземній валютах, затвердженим постановою правління Національного банку України №639 від 15.12.2004 також зазначається, що бенефіціар для отримання платежу за гарантією подає до банку-гаранта безпосередньо або через банк бенефіціара (залежно від того, як це визначено умовами гарантії) вимогу за гарантією, а також усі документи, передбачені умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено).

Колегія суддів зазначає, що спірна гарантія (№BGV/U/03-2-02858 від 12.08.2022) є безумовною і безвідкличною, тобто у разі порушення принципалом зобов`язання, забезпеченого гарантією, банк сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Постановою від 17.05.2024 у справі №910/17772/20 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.06.2021 у справі №910/16898/19, наголосивши, що гарант не вправі робити власні висновки щодо наявності чи відсутності обов`язку принципала, а зобов`язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії. Стаття 565 ЦК України визначає вичерпний перелік випадків, коли гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора. Цей перелік, зокрема, не містить такої підстави для відмови гаранта від платежу, як відсутність чи недоведення бенефіціаром порушення основного зобов`язання боржником. У відносинах між бенефіціаром та гарантом виникає окреме грошове зобов`язання, яке не залежить від зобов`язання за участю бенефіціара та принципала. Отже, гарант має сплатити грошову суму, якщо виконані саме умови гарантії. Втручатися у відносини між бенефіціаром та принципалом, зокрема вирішувати, чи виконав принципал грошове зобов`язання за договором між бенефіціаром та принципалом, а відтак і про те, чи припинене основне зобов`язання виконанням, гарант не вправі.

Таким чином, банк не повинен встановлювати факт порушення принципалом основного зобов`язання, звертатися до сторін із запитами та враховувати їх при прийнятті рішення про виплату за гарантією. Вимога бенефіціара має лише зовні (формально) відповідати умовам гарантії. Відсутність чи недоведення бенефіціаром порушення основного зобов`язання боржником (принципалом) не є підставою для відмови гаранта від платежу.

Якщо ж бенефіціар за відсутності основного зобов`язання (наприклад, якщо воно припинене виконанням з інших підстав, є недійсним) звернеться до гаранта і отримає від нього грошову суму, таке є набуттям майна (грошей) без достатньої правової підстави за рахунок потерпілого, оскільки за загальним правилом частини першої статті 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, то постраждалим є боржник (принципал). Він вправі звернутись до бенефіціара з вимогою про повернення принципалу коштів, сплачених гарантом, за правилами глави 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" ЦК України.

На підставі викладеного вище, оскільки до предмета доказування у цій справі не входить дослідження наявності чи відсутності порушення боржником (принципалом) зобов`язання, забезпеченого гарантією, місцевий господарський суд правомірно не взяв до уваги твердження відповідача про не зазначення позивачем, у чому саме полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією, та не встановлював факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Галавтоцентр" основного зобов`язання, позаяк вимога за банківською гарантією підлягає формальній перевірці на відповідність умовам гарантії.

Як було зазначено, 14.09.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату 220125,47 грн за банківською гарантією №BGV/U/03-2-02858 від 12.08.2022, у зв`язку з неналежним виконанням принципалом зобов`язань за договором.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі рішення Правління Національного банку України №310-рш/БТ від 07.09.2023 "Про віднесення АТ "Укрбудінвестбанк" до категорії неплатоспроможних" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1105 від 07.09.2023 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Укрбудінвестбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", розпочато процедуру виведення Акціонерного товариства "Укрбудінвестбанк" з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації.

Листом №370 від 20.09.2023 тимчасова адміністрація Акціонерного товариства "Укрбудінвестбанк" відмовила у сплаті коштів за банківською гарантією зазначивши, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

12.10.2023 в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур`єр" №205 (7603) опубліковано оголошення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк".

Згідно матеріалів справи, позивач 30.10.2023 направив на адресу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" заяву (№1001ВИХ-23-8407 від 27.10.2023) про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів вимоги на суму 220125,47 грн за банківською гарантією.

Проте, ліквідаційна комісія банку не прийняла відповідного рішення про включення або відмову у включенні вимог позивача до реєстру акцептованих вимог.

Натомість апелянт зазначає, що вимоги позивача не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк", оскільки станом на дату запровадження процедури ліквідації банку відповідно до балансових даних кредиторська заборгованість банку перед позивачем не обліковувалася.

Колегія суддів вважає зазначені твердження скаржника помилковими, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Пунктом 1 частини 5 вказаної статті визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

За змістом п. 12 ч. 5 ст. 12 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, що була чинною на момент виникнення та існування спірних правовідносин) одним із повноважень виконавчої дирекції Фонду при здійсненні тимчасової адміністрації та ліквідації банків є визначення порядку складання та затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження, зокрема, щодо складання реєстру акцептованих вимог кредиторів (внесення змін до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду (абз. 3 ч. 5 ст. 45 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 46 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.

Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч. 3 ст. 46 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Відповідно до ч. 8 ст. 49 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Зі змісту наведених норм вбачається, що строк виконання всіх грошових зобов`язань настає з дня початку процедури ліквідації. Відповідно, таке грошове зобов`язання має існувати на момент початку процедури ліквідації банку. Жодних додаткових зобов`язань після початку процедури ліквідації, крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, не виникає.

В силу положень ст. ст. 560, 563, 566 ЦК України, ст. 200 ГК України у їх взаємозв`язку з нормами п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обов`язок гаранта сплатити бенефіціару суму, передбачену гарантією (грошове зобов`язання), настає у випадку, якщо принципал порушив зобов`язання і бенефіціар звернувся до гаранта з вимогою про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії до початку процедури ліквідації банку. У такому випадку строк виконання зобов`язання зі сплати визначеної гарантією суми настав і підлягає включенню до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, який ліквідується.

Якщо порушення боржником свого зобов`язання і звернення кредитора до гаранта відбулося вже після початку процедури ліквідації банку, то такі вимоги є додатковими в розумінні ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і не пов`язані зі здійсненням ліквідаційної процедури, оскільки грошове зобов`язання у гаранта було відсутнє на момент ухвалення рішення про ліквідацію банку, що обумовлено специфічним характером такого засобу забезпечення виконання зобов`язання, як банківська гарантія (виникає після порушення боржника і звернення кредитора).

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №910/7234/23, від 12.06.2024 у справі №910/6911/23.

Враховуючи, що при вирішенні спірних правовідносин щодо банків, які перебувають у процедурі ліквідації, імперативними є положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тимчасова адміністрація Акціонерного товариства "Укрбудінвестбанк" правомірно відмовила позивачу у виплаті коштів за гарантією, оскільки під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. Задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, у тому числі на підставі судового рішення, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов`язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Відкликання ж Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи, зумовило для позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема, виникнення спеціальної процедури пред`явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, положеннями ст. ст. 45, 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.

Матеріалами справи підтверджується, що грошове зобов`язання відповідача сплатити грошові кошти за банківською гарантією №BGV/U/03-2-02858 від 12.08.2022 виникло до початку процедури ліквідації банку. Водночас позивач звернувся до відповідача із заявою (№1001ВИХ-23-8407 від 27.10.2023) про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів вимоги за банківською гарантією 30.10.2023, тобто з дотриманням визначеного ч. 1 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" 30-ти денного строку. А тому, кредиторські вимоги позивача мали бути внесені до реєстру акцептованих вимог кредиторів незалежно від наявності відкритих рахунків/залишків на цих рахунках, як помилково стверджує скаржник.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються (затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 21.08.2017 №3711 (у редакції, що була чинною на момент виникнення та існування спірних правовідносин) (тут і далі - Положення №3711), розроблено з метою реалізації вимог ст. ст. 29, 45, 46, 49, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Це Положення регулює процедури, що виникають в процесі виконання дій щодо визначення суми заборгованості кожному кредитору, віднесення вимог кредиторів до певної черги, відхилення вимог кредиторів у разі непідтвердження їх фактичними даними, складання реєстру акцептованих вимог кредиторів, внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів, а також порядок задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідується.

Згідно з Положенням №3711, кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов`язань.

У відповідності до Положення №3711, заявлення кредиторами своїх вимог здійснюється протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку. Перебіг строку для заявлення кредиторами своїх вимог починається з наступного дня після опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з пунктом 1, 4 та 5 Розділу ІІ Положення №3711 кредиторські вимоги заявляються кредиторами банку, що ліквідується, виключно в письмовій формі шляхом:

- направлення письмової заяви до Фонду або через відділення поштового зв`язку за адресою, вказаною в оголошенні про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складання реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду;

- подання письмової заяви безпосередньо за місцезнаходженням банку/відокремленого підрозділу банку (відділення, філії, представництва).

Кредиторські вимоги можуть заявлятись кредиторами банку як з визначенням обсягу (суми) кредиторських вимог, так і без визначення такого обсягу (суми).

Приписами пп. 1 п. 1 розд. ІІІ Положення №3711 передбачено, що визначення суми вимог кожного кредитора відбувається, зокрема, у такому порядку - відповідальний структурний підрозділ Фонду або уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів на підставі поданих кредиторами заяв, первинних документів, що є в розпорядженні банку, та відповідно до даних балансу банку, до якого включає: вимоги кредиторів у національній валюті в розмірі, який існував станом на кінець дня, що передує дню початку процедури ліквідації Фондом банку; вимоги кредиторів, заявлені в іноземній валюті, перераховані у національну валюту в сумі, визначеній за офіційним курсом, встановленим Національним банком України станом на кінець дня, що передує дню початку процедури ліквідації Фондом банку.

Однією з підстав для внесення до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів змін, які підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду, є зобов`язання банку перед кредиторами, що виникли до дня початку процедури ліквідації (пп. 1 п. 1 розд. VII Положення №3711).

З аналізу наведених норм слідує, що реєстр акцептованих вимог кредиторів складається на підставі поданих кредиторами заяв, первинних документів, що є в розпорядженні банку та відповідно до даних балансу банку.

30.10.2023 позивач звертався до банку із заявою про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів вимоги за банківською гарантією в розмірі 220125,47 грн. Однак дана заява не була розглянута уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Акціонерного товариства "Укрбудінвестбанк", що в свою чергу порушує права позивача на задоволення кредиторських вимог, які виникли за гарантією.

При цьому покликання скаржника, як на підставу для невнесення вимог позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, на рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1215 від 09.10.2023 про формування реєстру кредиторів на підставі даних балансу банку є помилковим, оскільки згідно наведених норм права реєстр акцептованих вимог кредиторів складається на підставі поданих кредиторами заяв, первинних документів, що є в розпорядженні банку, та відповідно до даних балансу банку, а тому вказане рішення не звільняє відповідача від обов`язку розглянути подані кредиторами вимоги та прийняти рішення про відмову/включення їх до реєстру. Разом тим, як було встановлено, відповідач безпідставно ухилився від розгляду поданої позивачем заяви з кредиторськими вимогами.

Доводи відповідача стосовно того, що позовна заява не містить вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині оскарження рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1215 від 09.10.2023 не приймаються судом до уваги, оскільки, по-перше, прийняте рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не впливає на обов`язок уповноваженої особи розглянути подану заяву про визнання кредиторських вимог, по-друге, відзив на позовну заяву відповідача не містив покликання на таку підставу для відмови в позові, як не оскарження рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1215 від 09.10.2023, а тому в силу ч. 4 ст. 165 ГПК України, відповідач позбавляється права заперечувати проти позову з урахуванням вказаної обставини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України. Цими ж положеннями передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 4 статті 49 Закону визначено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

За встановлених обставин, виникнення у позивача права вимоги на кошти в розмірі 220125,47 грн за гарантією, з огляду на порушення третьої особою-2 договірного зобов`язання до моменту введення ліквідаційної процедури банку (відповідача) та заявлення їх у визначений законом строк, свідчить про законність та обґрунтованість наведених вимог та відповідно, наявність підстав для визнання таких вимог з подальшим включення їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів Акціонерного товариства "Укрбудінвестбанк", з огляду на що суд першої інстанції за результатами дослідження і аналізу наявних матеріалів справи дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, твердження відповідача, викладені в апеляційній скарзі, повністю спростовуються встановленими вище обставинами справи. Тоді як заперечення позивача, стосовно поданої апеляційної скарги, є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/1034/24 ухвалене з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржників.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/1034/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 02.10.2024.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко