Постанова

від 25.09.2024 по справі 922/2860/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/2860/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О., суддя Стойка О.В.

секретар судового засідання Семченко Ю.О.

за участю представників:

прокурора Кадацька Д.М. (в залі суду) - Посвідчення №072726 від 01.03.23,

позивача не з`явився

відповідача не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської окружної прокуратури (вх.2036Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.08.2024 про відмову в забезпеченні позову у справі №922/2860/24 (суддя Жигалкін І.П., повний текст ухвали підписано 15.08.2024)

за позовом Харківської окружної прокуратури, м.Харків

в інтересах держави, в особі Харківської обласної військової (державної) адміністрації, м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсклад-Схід", м. Київ

про усунення перешкод у користуванні

ВСТАНОВИВ:

Прокурором разом з позовною заявою до Господарського суду Харківської області подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд, з метою забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6325157900:01:002:0038 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1539168963251), яка зареєстрована на праві приватної власності за ТОВ «Укрсклад-схід» (код ЄДРПОУ: 35532449); заборони ТОВ «Укрсклад-схід» (код ЄДРПОУ: 35532449) та будь-яким іншим особам, в тому числі які діють на його користь чи виконують по відношенню до нього інші зобов`язання, проводити будівельні або будь-які інші роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 6325157900:01:002:0038, які пов`язані із пошкодженням ґрунтового покриву та можуть призвести до знищення або пошкодження збереженого на ній об`єкту історичної спадщини - пам`ятки археології місцевого значення «Кургани (у кількості 6 од.)» (охоронний номер 5046-Ха).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.08.2024 в задоволенні заяви Харківської окружної прокуратури про забезпечення позову відмовлено.

Харківська окружна прокуратура з вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодилася, звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати та заяву керівника Харківської окружної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити, вжити заходів забезпечення позову. Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник зазначає, що означена ухвала прийнята судом з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 275 ГПК України підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- судом першої інстанції не враховано, що земельна спірна земельна ділянка як і земельні ділянки з яких вона сформована неодноразово відчужувались їх презумпційними власниками;

- судом не враховано, що ТОВ «Укрсклад-схід» наділено всіма правами власника земельної ділянки, які товариство може реалізувати в будь-який час на будь-якій стадії судового розгляду, що значним чином утруднить як її розгляд так і виконання судового рішення, оскільки викличе потребу залучення нових власників земельної ділянки, можливе звернення до суду з новими позовними заявами про повернення земельної ділянки, витрату значних матеріальних ресурсів держави;

- в даному випадку захід забезпечення позову співмірний із заявленими вимогами, оскільки однією з них є скасування державної реєстрації права приватної власності ТОВ «Укрсклад-схід» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в той час я к іншою - є повернення державі в особі Харківської обласної військової (державної) адміністрації земельної ділянки з кадастровим номером 6325157900:01:002:0038 яка належить до земель історико-культурного призначення. Виникає необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії щодо предмета спору, оскільки зареєстрована на праві приватної власності спірна земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення, права їх законного власника держави в особі ХОВА, вважатимуться ефективно захищеними лише у разі, якщо ця земельна ділянка буде повернута ХОВА у первинному вигляді, зберігши свої унікальні природні та історико-культурні характеристики.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2024 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Стойка О.В., Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 у справі №922/2860/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської окружної прокуратури; встановлено строк до 19.09.2024 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України; запропоновано учасникам справи до 19.09.2024 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України; призначено справу до розгляду на 25.09.2024. Витребувано матеріали справи №922/2860/24 з Господарського суду Харківської області.

На виконання вимог ухвали суду з Господарського суду Харківської області надійшли матеріали оскаржуваної ухвали по справі №922/2860/24.

Відповідач не скористався процесуальним правом наданим статтею 263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

В судовому засіданні 25.09.2024 приймає участь прокурор Кадацька Д.М., яка підтримала доводи апеляційної скарги.

Позивач та відповідач своїх представників для участі в судовому засіданні не направили.

Учасники справи (повноважні представники) про час та місце судового засідання повідомлялись шляхом направлення на їх поштові та електронні адреси, що наявні у матеріалах справи (повідомлені учасниками справи шляхом зазначення у документах, які надавались до суду).

Згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення (включаючи ухвали суду господарського суду про відкриття провадження у справі) є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання (ст. 2). Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень; суд вносить до Реєстру всі судові рішення, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту (ст. 3). Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ст. 4).

Ухвали суду у даній справі розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритим. Тобто, ухвала суду від 02.09.2024 оприлюднена на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 03.09.2024 і з цього моменту стала загальнодоступною для ознайомлення.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання. Суд визнавав явку представників сторін необов`язковою та повідомляв, що їх нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників), а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, явка їх представників у судове засідання не визнавалась обов`язковою, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд заяви за відсутності представників позивача та відповідача у даному судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника прокуратури, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Харківська окружна прокуратура звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, де визначено у якості Відповідача ТОВ "Укрсклад-Схід" з вимогами усунути перешкоди державі в особі Харківської обласної військової (державної) адміністрації у користуванні і розпорядженні землями державної власності історико-культурного призначення, шляхом:

- зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсклад-Схід" (код ЄДРПОУ: 35532449) повернути державі в особі Харківської обласної військової (державної) адміністрації (код ЄДРПОУ: 23912956) земельну ділянку з кадастровим номером 6325157900:01:002:0038 площею 45,6787 га;

- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності "Укрсклад-Схід" (код ЄДРПОУ: 35532449) на земельну ділянку з кадастровим номером 6325157900:01:002:0038 площею 45,6787 га із одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень та закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1539168963251);

- скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6325157900:01:002:0038 площею 45,6787 га в Державному земельному кадастрі із одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень.

Разом із позовом прокурором подано заяву про забезпечення позову в якій просить суд, з метою забезпечення вказаного позову:

- накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6325157900:01:002:0038 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1539168963251), яка зареєстрована на праві приватної власності за ТОВ «Укрсклад-схід» (код ЄДРПОУ: 35532449);

- заборонити ТОВ «Укрсклад-схід» (код ЄДРПОУ: 35532449) та будь-яким іншим особам, в тому числі які діють на його користь чи виконують по відношенню до нього інші зобов`язання, проводити будівельні або будь-які інші роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 6325157900:01:002:0038, які пов`язані із пошкодженням ґрунтового покриву та можуть призвести до знищення або пошкодження збереженого на ній об`єкту історичної спадщини - пам`ятки археології місцевого значення «Кургани (у кількості 6 од.)» (охоронний номер 5046-Ха).

Заяву мотивовано тим, що можливі дії відповідача спрямовані на проведення будівництва на особливо цінних землях історико-культурного призначення, безперечно створює загрозу для збереження пам`ятки археології відомості про яку внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення та присвоєно охоронний номер 5046-Ха.

Господарський суд, відмовляючи в заяві про забезпечення позову, зазначив, що прокурором не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову, зазначених у заяві, може істотно ускладнити чи не уможливити виконання рішення суду або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави в особі позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду. Посилання прокурора на зазначені обставини не надає жодних доказів на підтвердження вчинення з боку відповідача таких дій, які б підтвердили здійснення останнім будівельних робіт або будь-яких інших робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 6325157900:01:002:0038, що пов`язані із пошкодженням ґрунтового покриву та можуть призвести до знищення або пошкодження збереженого на ній об`єкту історичної спадщини - пам`ятки археології місцевого значення «Кургани (у кількості 6 од.)» (охоронний номер 5046-Ха). Крім того, заявник (Прокурор) посилається на ймовірність, а не на доказову базу, що підтверджує дії Відповідача стосовно здійснення відчуження на користь інших осіб земельної ділянки з кадастровим номером 6325157900:01:002:0038 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1539168963251), яка зареєстрована на праві приватної власності за ТОВ «Укрсклад-схід» (код ЄДРПОУ: 35532449). Дійсність намірів відповідача в цьому питанні не може бути встановлена судом виключно на підставі декларативних тверджень прокурора.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

З урахуванням наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Відповідно до п.1, 4 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 наведеної ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч.11 ст. 37 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Предметом спірних правовідносин є протиправна зміна цільового призначення земель історико-культурного призначення, як об`єкту обмеженого в обороті та особливої охорони, протиправна втрата ними статусу державної власності та формальний перехід в приватну власність презумпційних власників, як земель призначених для будівництва та подальшого обслуговування індустріально-логістичного парку.

У заяві про забезпечення позову прокурор, зокрема, клопотав про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6325157900:01:002:0038, яка зареєстрована на праві приватної власності за ТОВ «Укрсклад-схід», оскільки є загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору, а також заборону проводити будівельні або будь-які інші роботи на спірній земельній ділянці, що можуть призвести до знищення або пошкодження збереженого на ній об`єкту історичної спадщини - пам`ятки археології.

Щодо вимоги забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, колегія суддів зазначає таке.

Статтями 125,126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав та оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень-це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав. Державна реєстрація прав проводиться відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та в Порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Право власності земельною ділянкою з кадастровим номером 6325157900:01:002:0038 є спірним, а також існує досить висока ймовірність того факту, що ТОВ «Укрсклад-схід» може в будь-який момент здійснити відчуження спірної земельної ділянки на користь інших осіб, що може значно утруднити або зробити взагалі неможливим виконання рішення суду в частині повернення такої ділянки до державної власності.

Ефективний захист права держави у спірних правовідносинах безпосередньо залежить від тієї обставини, що спірна земельна ділянка перебуває у власності відповідача, а вибуття такого майна може породити нові реєстраційні дії щодо нього та призведе до необхідності звернення з новим позовом або утруднити виконання рішення суду у випадку задоволення вимоги про скасування реєстрації права комунальної власності на спірну ділянку.

Враховуючи наведене, забезпечення поданого у цій справі позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку та заборони вчиняти відповідачу певні дії щодо даної земельної ділянки є співмірним та адекватним способом забезпечення.

Окрім того, забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти певні дії щодо земельної ділянки буде носити тимчасовий характер на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії щодо предмета спору, колегія суддів зазначає наступне.

Однією з позовних вимог є повернення державі в особі Харківської обласної військової (державної) адміністрації земельної ділянки з кадастровим номером 6325157900:01:002:0038 яка належить до земель історико-культурного призначення.

З урахуванням означеного виникає необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії щодо предмета спору, оскільки, як зазначалось вище, - є підстави вважати, що при невжитті заходів забезпечення позову виконання рішення буде ускладнено.

З огляду на те, що зареєстрована на праві приватної власності спірна земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення, права її законного власника вважатимуться ефективно захищеними лише у разі, якщо ця земельна ділянка буде збереже свої унікальні природні та історико-культурні характеристики.

Звертаючись із даним позовом прокурор наполягає на тій позиції, що спірні правовідносини характеризуються протиправною зміною цільового призначення земель історико-культурного призначення, як об`єкту обмеженого в обороті та особливої охорони, протиправна втрата ними статусу державної власності та формальний перехід в приватну власність презумпційних власників, як земель призначених для будівництва та подальшого обслуговування індустріально-логістичного парку.

В силу норм ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом і держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність.

В той же час, надання у власність громадян земель, на яких розташована пам`ятка археології, що не може перебувати у приватній власності, для потреб, які прямо загрожують схоронності та взагалі існуванню пам`ятки, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права в країні.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54).

Преамбулою Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою і така охорона є одним із пріоритетних завдань органів державної влади.

Археологічні об`єкти культурної спадщини є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації, а тому недбале ставлення до таких об`єктів, їх пошкодження та руйнування спричиняє непоправну шкоду культурному надбанню держави, є запорукою невідворотної втрати майбутніми поколіннями громадян України свого історичного спадку.

Конвенцією про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, прийнятою Генеральною конференцією Організації Об`єднаних Націй 21.10.1972 та ратифікованою указом Президії Верховної Ради №6673-XI від 04.10.1988 (далі Конвенцією), культурною спадщиною визнано визначні, зокрема, археологічні місця, що є універсальною цінністю з точки зору історії, естетики, етнології чи антропології.

Охорона об`єктів культурної спадщини, зокрема пам`яток археології, є не тільки обов`язком та інтересом держави, але становить всесвітній, наднаціональний інтерес.

Відповідно до частини 4 статті 33 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у межах історико-культурного заповідника та історико-культурної заповідної території забороняється діяльність, що негативно впливає або може негативно вплинути на стан збереження об`єктів культурної спадщини, режим їх охорони та використання.

З урахуванням викладеного, перебування земель історико-культурного призначення із розташованими на них пам`ятками археології у приватній власності та можливе здійснення на таких землях будівництва суперечить вищенаведеним положенням законодавства та може призвести до їх знищення.

Проведення будівництва на особливо цінних землях історико-культурного призначення, безперечно створює загрозу для збереження пам`ятки археології відомості про яку внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення та присвоєно охоронний номер 5046-Ха.

Враховуючи викладене, ефективним та необхідним заходом забезпечення позову в даному випадку буде заборона ТОВ «Укрсклад-схід», іншим особам, в тому числі які діють на його користь чи виконують по відношенню до нього інші зобов`язання, проводити будівельні або будь-які інші роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 6325157900:01:002:0038, які пов`язані із пошкодженням ґрунтового покриву вказаних земельних ділянок та можуть призвести до знищення або пошкодження збереженого на них об`єкту історичної спадщини - пам`ятки археології місцевого значення «Кургани (у кількості 6 од.)».

Таким чином, суд вважає, що заходи забезпечення позову, заявлені прокурором, в повній мірі відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Відтак, з огляду на наявні матеріали, враховуючи обставини справи та предмет позовних вимог, судова колегія зазначає про наявність обґрунтованих припущень, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду (у разі прийняття судом рішення про задоволення/часткове задоволення позову позивача) або ефективний захист чи поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Застосування заходів забезпечення позову у даному спорі запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод для виконання рішення суду в разі повного чи часткового задоволення позовних вимог.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що у даному випадку вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу, мають суто процесуальний «забезпечувальний» характер та їх вчинення жодним чином не впливає на вирішення справи по суті.

Крім того, судова колегія Східного апеляційного господарського суду звертає увагу, що в даному випадку заходи забезпечення позову, вжиті судом, лише запровадять законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом першої інстанції позову по суті за звичайною процедурою, а в разі задоволення позову сприятимуть ефективному захисту прав позивача в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення відповідно до ст. 277 ГПК України, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення заяви прокурора про забезпечення позову.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача по справі у відповідності до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 129, 255, 269, 271, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської окружної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.08.2024 у справі №922/2860/24 про відмову в забезпеченні позову скасувати.

Заяву Харківської окружної прокуратури про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6325157900:01:002:0038 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1539168963251), яка зареєстрована на праві приватної власності за ТОВ «Укрсклад-схід» (код ЄДРПОУ: 35532449);

- заборони ТОВ «Укрсклад-схід» (код ЄДРПОУ: 35532449) та будь-яким іншим особам, в тому числі які діють на його користь чи виконують по відношенню до нього інші зобов`язання, проводити будівельні або будь-які інші роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 6325157900:01:002:0038, які пов`язані із пошкодженням ґрунтового покриву та можуть призвести до знищення або пошкодження збереженого на ній об`єкту історичної спадщини - пам`ятки археології місцевого значення «Кургани (у кількості 6 од.)» (охоронний номер 5046-Ха).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсклад-Схід" (01033, місто Київ, вул. Сагайдачного, будинок 41 ЄДРПОУ 35532449) на користь Харківська окружна прокуратура (61098 Харківська область, м.Харків, Жовтневий район, Григорівське шоссе, 52, ЄДРПОУ 0291010827) 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Матеріали справи №922/2860/24 повернути до Господарського суду Харківської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 25.09.2024 проголошено вступну та резолютивну частину постанови, але через обставини запровадження воєнного стану та фізичної небезпеки для звичайного функціонування Східного апеляційного господарського суду, повний текст постанови складено та підписано 01.10.2024

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова

Суддя О.В. Стойка