Ухвала

від 27.09.2024 по справі 875/3625/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

27 вересня 2024 року м. Харків Справа № 875/3625/21

Східний апеляційний господарський суд у складі судді:

суддя Медуниця О.Є.,

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

представників:

від боржника Федоровська І.О. (у режимі відеоконференції);

приватний виконавець Веремій І.М. (у режимі відеоконференції);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду скаргу Фермерського господарства «Північ Агро» (вх.11983 від 16.09.2024) на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича у виконавчому провадженні ВП №69552657 з примусового виконання наказу Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 у справі №875/3625/21, виданого на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Український правовий союз від 02.11.2021 по справі №1/312 (третейський суддя Сліпченко Ю.А.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кернел-Трейд, м.Київ,

до Фермерського господарства Північ Агро, с.Вертіївка Ніжинського району Чернігівської області,

про стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Український правовий союз від 02.11.2021 у справі №1/312 (третейський суддя Сліпченко Ю.А.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Кернел-Трейд (далі ТОВ Кернел-Трейд) до Фермерського господарства Північ Агро (далі ФГ Північ Агро) про стягнення 2 778 114,76 грн. штрафних санкцій за порушення умов договору поставки №П-Ф-43 від 20.05.2019. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 778 114,76 грн. штрафних санкцій за порушення умов договору поставки №П-Ф-43 від 20.05.2019 та 16 390,58 грн. витрат по сплаті третейського збору.

ТОВ Кернел-Трейд 24.11.2021 звернулося до Східного апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання означеного рішення третейського суду в порядку ст.ст.352-356 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та просило стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду в сумі 1 135,00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 у справі №875/3625/21 задоволено заяву ТОВ Кернел-Трейд від 22.11.2021 про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Український правовий союз від 02.11.2021 у справі №1/312. Постановлено видати наказ на примусове виконання означеного рішення третейського суду. Постановлено стягнути з ФГ Північ Агро на користь ТОВ Кернел-Трейд 2 778 114,76 грн. - штрафні санкції за порушення Договору поставки №П-Ф-43 від 20.05.2019, витрати по сплаті третейського збору в розмірі 16 390,58 грн., витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду в розмірі 1 135,00 грн.

03.02.2022 Східним апеляційним господарським судом на виконання ухвали від 12.01.2022 видано відповідний наказ на примусове виконання рішення третейського суду.

У провадженні приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича перебуває виконавче провадження ВП №69552657 з примусового виконання наказу Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 у справі №875/3625/21.

Згідно з ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 339 ГПК України унормовано, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч.1 ст.340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

ФГ Північ Агро засобами поштового зв`язку 12.09.2024 звернулося до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича (вх.№11983 від 16.09.2024).

У скарзі боржник просить суд визнати постанову про арешт майна боржника від 27.08.2024, прийняту приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Веремієм Іваном Миколайовичем, неправомірною і зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича усунути порушення (поновити порушене право) ФГ Північ Агро, шляхом скасування арешту на речові права, а саме на право оренди земельних ділянок:

кадастровий номер 7423385600:04:001:0007, площею 52,6317га;

кадастровий номер 7423385600:04:001:0006, площею 57,3394га;

кадастровий номер 7423385600:04:001:0005, площею 57,7267га;

кадастровий номер 7423385600:04:001:0004, площею 66,9338га;

кадастровий номер 7423385600:04:001:0003, площею 72,8378га;

кадастровий номер 7423385600:04:001:0002, площею 32,3091га;

кадастровий номер 7423385600:03:001:0002, площею 39,5473га;

кадастровий номер 7423385600:10:001:0012, площею 179,6583га;

кадастровий номер 7423385600:03:002:0007, площею 36,4389га;

кадастровий номер 7423385600:03:002:0008, площею 19,5901га;

кадастровий номер 7423385600:03:002:0009, площею 25га;

кадастровий номер 7423385600:03:002:0001, площею 36,7563га;

кадастровий номер 7423381900:30:001:0008, площею 146,5473га;

кадастровий номер 7423381900:31:001:0002, площею 77,481га;

кадастровий номер 7423381900:34:001:0004, площею 42,1135га;

кадастровий номер 7423381900:34:001:0005, площею 77,8865га;

кадастровий номер 7423381900:27:001:0015, площею 50,123га;

кадастровий номер 7423381900:24:001:0011, площею 128,942га.

За змістом скарги на дії приватного виконавця ФГ Північ Агро наголошує на тому, що постанова про арешт майна боржника від 27.08.2024 винесена із порушенням норм чинного законодавства з огляду на наступне.

Перераховані у постанові земельні ділянки не є власністю ФГ Північ Агро, а отримані господарством в оренду на певний строк. Власником земельних ділянок є територіальна громада в особі Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.

Право оренди є речовим правом на нерухоме майно, похідним від права власності, та належить саме власнику такого майна. Спеціальним законодавством право ініціювати та продавати право на оренду земельної ділянки надано саме власнику земельної ділянки. Право на оренду (право оренди) земельної ділянки, яке набуте орендарем на підставі договору оренди, є правом, щодо якого законодавством установлено певні обмеження, які визначають рівень його оборотоздатності.

Застосування виконавцем такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельної ділянки, можливе стосовно власника земельної ділянки (орендодавця), а також у тих випадках, коли право на таке відчуження щодо іншої, крім власника, особи, передбачено законом або договором (емфітевзіс, суперфіцій, заставодержатель права оренди земельної ділянки тощо).

Під час виконання рішення суду арештованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику та які міг відчужити сам боржник.

Відтак, боржник стверджує, що приватний виконавець не мав права накладати арешт на право оренди земельних ділянок боржника орендаря (не власника земельної ділянки) та застосовувати такий захід примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельних ділянок.

За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.09.2024 означена скарга боржника на дії приватного виконавця передана на розгляд судді Медуниці О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2024, зокрема, відкрито провадження за скаргою ФГ Північ Агро на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича. Повідомлено стягувача, боржника та приватного виконавця про призначення скарги до розгляду в судовому засіданні на 27.09.2024 о 10:30год. Запропоновано приватному виконавцю виконавчого округу Чернігівської області Веремію Івану Миколайовичу у строк по 25.09.2024 подати до суду письмові пояснення щодо поданої скарги. Встановлено стягувачу у справі строк по 25.09.2024 для надання до суду відзиву/пояснень на скаргу боржника. Встановлено стягувачу, боржнику, приватному виконавцю строк по 25.09.2024 для надання до суду заяв/клопотань, пов`язаних з розглядом скарги.

Через підсистему Електронний суд 24.09.2024 від приватного виконавця Веремія Івана Миколайовича надійшли заперечення на скаргу (вх.12292; у межах визначеного судом строку).

За коротким змістом заперечень приватний виконавець зазначає, що, враховуючи зміни діючого законодавства, зокрема ч.5 ст.93 Земельного кодексу України (далі ЗК України) та п.п.9 п.27 Перехідних положень ЗК України, які зняли обмеження оборотоздатності майнових прав (оренди) для користувача земельної ділянки, надавши йому право відчужувати такі права без погодження із власником, та які набули чинності після прийняття постанови Великою Палатою Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №904/968/18 (на яку посилається ФГ Північ Агро), дії приватного виконавця Веремія І.М. щодо винесення постанови від 27.08.2024, якою накладено арешт на речові права (право оренди земельних ділянок), є правомірними та спрямовані на забезпечення виконання рішення суду.

Від ФГ Північ Агро 27.09.2024 через підсистему Електронний суд надійшло клопотання (вх.12467), за змістом якого заявник просить долучити до матеріалів справи №875/3625/21 договори оренди земельних ділянок у кількості 18 штук:

кадастровий номер: 7423385600:04:001:0007, площею 52,6317 га

кадастровий номер: 7423385600:04:001:0006, площею 57,3394 га;

кадастровий номер: 7423385600:04:001:0005, площею 57,7267 гa;

кадастровий номер: 7423385600:04:001:0004, площею 66,9338 га;

кадастровий номер: 7423385600:04:001 :0003, площею 72,8378 гa;

кадастровий номер: 7423385600:04:001:0002, площею 32,3091 га;

кадастровий номер: 7423385600:03:001:0002, площею 39,5473 га;

кадастровий номер: 7423385600:10:001:0012, площею 179,6583 га;

кадастровий номер: 7423385600:03:002:0007, площею 36,4389 га;

Кадастровий номер: 7423385600:03:002:0008, площею 19,5901 га;

кадастровий цомер: 7423385600:03:002:0009, площею 25 га;

кадастровий номер: 7423385600:03:002:0001, площею 36,7563 га;

кадастровий номер: 7423381900:30:001:0008, площею 146,5473 га;

кадастровий номер: 7423381900:31:001:0002, площею 77,481 га;

кадастровий номер: 7423381900:34:001:0004, площею 42,1135 га;

кадастровий номер: 7423381900:34:001:0005, площею 77,8865 га;

кадастровий номер: 7423381900:27:001:0015, площею 50,123 га;

кадастровий номер: 7423381900:24:001:0011, площею 128,942 га,

а також акт приймання - передачі земельних ділянок у користування фермерському господарству від 04.12.2013 та акт приймання - передачі земельних ділянок у користування фермерському господарству від 13.12.2012.

У судове засідання 27.09.2024 з`явилися (у режимі відеоконференції) представник боржника та приватний виконавець.

ТОВ Кернел-Трейд явку повноважного представника в судове засідання не забезпечило.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 задоволено, зокрема, заяву ТОВ Кернел-Трейд про участь у судовому засіданні у справі №875/3625/21, призначеному на 27.09.2024 о 10:30год., у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника. Постановлено судове засідання у справі №875/3625/21, призначене на 27.09.2024 о 10:30год., провести за участі представника ТОВ Кернел-Трейд - Минець Валерія Івановича в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

Однак, судове засідання в режимі відеоконференцзв`язку у справі №875/3625/21 проведено без участі представника ТОВ Кернел-Трейд - Минець Валерія Івановича через відсутність можливості встановити зв`язок з ним; за даними підсистеми відеоконференцзв`язку користувач знаходився "не в мережі". Означені обставини підтверджені актом Східного апеляційного господарського суду №12-33/369 від 27.09.2024 про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв`язку.

Східний апеляційний господарський суд наголошує, що відповідно до ч.5 ст.197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву.

Разом з тим, через підсистему Електронний суд 26.09.2024 від ТОВ Кернел-Трейд отримано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (вх.12414). За змістом клопотання стягувач просить відкласти судове засідання з розгляду скарги, призначене на 27.09.2024 о 10:30год., на іншу дату, забезпечивши в такий спосіб можливість отримання і невідкладного подання до суду відповіді Державної прикордонної служби України про перетинання державного кордону України ОСОБА_1 (підписантом скарги) з метою подальшого встановлення на цій підставі факту подання скарги в інтересах ФГ Північ Агро ОСОБА_1 чи невідомою особою, яка не мала відповідних повноважень.

Представник боржника у судовому засіданні проти задоволення означеного клопотання заперечив. При цьому обґрунтував можливість обміну документами між адвокатом та Вилегжаніним Ю.В. шляхом пересилання таких документів.

Приватний виконавець залишив клопотання стягувача про відкладення розгляду справи на розсуд суду.

Розглянувши клопотання стягувача про відкладення розгляду справи, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Як установлено судом, стягувачем у клопотанні про відкладення розгляду справи не наведено жодних причин неявки в судове засідання.

Доводи стягувача про те, що скарга ймовірно підписана не ОСОБА_1 , а іншою неповноважною особою, через перебування ОСОБА_1 закордоном, не підтверджені жодними доказами. Стягувач зазначає про те, що до Держаної прикордонної служби України направлено письмовий запит про надання інформації про перетинання державного кордону України ОСОБА_1 , у період який охоплює спірні правовідносини, проте доказів направлення такого запиту, як і доказів отримання запиту Державною прикордонною службою України до клопотання не додано.

Більше того, на думку суду, підтвердження (або ні) факту перетину державного кордону ОСОБА_1 у розглядуваному випадку не має значення, оскільки місце підписання скарги керівником юридичної особи не впливає на питання достовірності цього підпису, враховуючи також пояснення представника боржника про обмін документами з клієнтом, у тому числі шляхом пересилання таких документів. Отже, наявність інформації від Державної прикордонної служби України не спростує однозначно факту підписання скарги особисто ОСОБА_1 .

Суд також враховує, що явка представників учасників справи в судове засідання не визнавалася судом обов`язковою. Крім того згідно з ч.1 ст.342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні і цей строк вичерпано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання ТОВ Кернел-Трейд про відкладення розгляду справи.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представника стягувача - ТОВ Кернел-Трейд.

У судовому засіданні 27.09.2024 представник боржника підтримав доводи та вимоги скарги на дії приватного виконавця. Приватний виконавець проти задоволення вимог скарги заперечив.

Розглянувши матеріали скарги ФГ Північ Агро на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича у виконавчому провадженні ВП №69552657, оцінивши докази, подані на її обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У контексті положень ч.ч.2, 3 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Статтею 326 ГПК України унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 справа №1-26/2012).

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

У статті 1 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (ст.2 Закону України Про виконавче провадження).

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У розглядуваному випадку предметом оскарження є дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 27.08.2024 у виконавчому провадженні ВП №69552657.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія І.М. від 27.08.2024 ВП №69552657 накладено арешт на речові права, а саме право оренди земельних ділянок:

кадастровий номер 7423385600:04:001:0007, площею 52,6317га;

кадастровий номер 7423385600:04:001:0006, площею 57,3394га;

кадастровий номер 7423385600:04:001:0005, площею 57,7267га;

кадастровий номер 7423385600:04:001:0004, площею 66,9338га;

кадастровий номер 7423385600:04:001:0003, площею 72,8378га;

кадастровий номер 7423385600:04:001:0002, площею 32,3091га;

кадастровий номер 7423385600:03:001:0002, площею 39,5473га;

кадастровий номер 7423385600:10:001:0012, площею 179,6583га;

кадастровий номер 7423385600:03:002:0007, площею 36,4389га;

кадастровий номер 7423385600:03:002:0008, площею 19,5901га;

кадастровий номер 7423385600:03:002:0009, площею 25га;

кадастровий номер 7423385600:03:002:0001, площею 36,7563га;

кадастровий номер 7423381900:30:001:0008, площею 146,5473га;

кадастровий номер 7423381900:31:001:0002, площею 77,481га;

кадастровий номер 7423381900:34:001:0004, площею 42,1135га;

кадастровий номер 7423381900:34:001:0005, площею 77,8865га;

кадастровий номер 7423381900:27:001:0015, площею 50,123га;

кадастровий номер 7423381900:24:001:0011, площею 128,942га;

що належить боржнику ФГ Північ Агро, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 1 129 390,58 грн.

Доводи ФГ Північ Агро щодо неправомірності означеної постанови зводяться до того, що приватний виконавець не мав права накладати арешт на право оренди земельних ділянок боржника орендаря (не власника земельної ділянки) та застосовувати такий захід примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельних ділянок, оскільки під час виконання рішення суду арештованими та реалізованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику.

Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Пунктом 6 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження унормовано, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.7 ст.26 Закону України Про виконавче провадження у разі, якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Отже, з комплексного аналізу положень Закону України Про виконавче провадження вбачається, що означеним Законом передбачено можливість застосування заходів примусового виконання рішень щодо майнових прав.

При цьому згідно з абз.7 п.2 ч.1 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності, належить право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

За змістом скарги ФГ Північ Агро посилається на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №904/968/18 та фактично дублює мотивування, викладене Великою Палатою Верховного Суду у пунктах 6.13-6.42 означеної постанови. При цьому боржник наголошує, що під час виконання рішення суду арештованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику та які міг відчужити сам боржник, у той час як ФГ Північ Агро не наділене правом на відчуження права оренди земельних ділянок.

Східний апеляційний господарський суд звертає увагу, що означена постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №904/968/18 містить наступні висновки:

- визначаючи наявність чи відсутність у приватного виконавця права накладати арешт на майнові (речові) права боржника, відповідні норми Закону України Про виконавче провадження слід застосовувати у їх системному зв`язку зі спеціальним законодавством, яке регулює зміст відповідного права, а також порядок його виникнення, зміни та припинення;

- у процедурі виконання судового рішення про стягнення заборгованості щодо боржника-орендаря межі оборотоздатності права оренди земельної ділянки як об`єкта стягнення у виконавчому провадженні слід визначати залежно від змісту прав орендаря за договором оренди, а не прав власника такої земельної ділянки;

- рівень оборотоздатності права на оренду (права оренди) земельної ділянки залежить

від визначеного суб`єкта права на оренду земельної ділянки, який має право його відчужувати (власник (орендодавець) земельної ділянки, заставодержатель), виду права на користування земельною ділянкою (емфітевзіс і суперфіцій, оренда у спеціально визначених випадках), форми права власності на земельну ділянку;

- застосування виконавцем такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельної ділянки, можливе стосовно власника земельної ділянки (орендодавця), а також у тих випадках, коли право на таке відчуження щодо іншої, крім власника, особи, передбачено законом або договором (емфітевзіс, суперфіцій, заставодержатель права оренди земельної ділянки тощо);

- під час виконання рішення суду арештованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику та які міг відчужити сам боржник, а кошти, виручені від їх продажу, спрямувати на погашення вимог стягувача до боржника у виконавчому провадженні.

Східний апеляційний господарський суд зауважує, що спеціальні норми, що регулюють відносини з обігу земельних ділянок, містяться у ЗК України, згідно з ч.3 ст.2 якого об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Законом України №509-VI від 16.09.2008 у редакції Законів №1423-IX від 28.04.2021 та №3065-IX від 02.05.2023 частину 5 ст.93 ЗК України викладено в наступній редакції: "5. Право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Відчуження, передання у заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюється відчуження або на користь якої передається у заставу (іпотеку) право оренди землі. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством".

Згідно з п.п.9 п.27 Перехідних положень ЗК України, яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням певних особливостей, орендарі, суборендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення усіх форм власності можуть передавати на строк до одного року належне їм право оренди, суборенди іншій особі для використання земельної ділянки за цільовим призначенням. Така передача здійснюється без згоди власника земельної ділянки на підставі письмового договору про передачу права землекористування між землекористувачем та особою, якій передається право користування земельною ділянкою, що укладається в електронній формі і має містити відомості про: сторони договору; право землекористування, яке передається (із зазначенням площі, кадастрового номера земельної ділянки (за наявності), її цільового призначення, місця розташування, документа, що посвідчує право землекористування); строк, на який передається право (із зазначенням дати закінчення дії договору).

Про передачу права оренди, суборенди особа, яка його передала, письмово повідомляє орендодавця (у разі передачі права суборенди - орендаря) протягом п`яти днів з дня державної реєстрації договору про передачу права землекористування. Таке повідомлення може також бути направлено в той самий строк особою, яка передала відповідне право землекористування, до сільської, селищної, міської ради, на території територіальної громади якої розташована земельна ділянка. Зазначений орган місцевого самоврядування, який отримав таке повідомлення, зобов`язаний повідомити про передачу права землекористування власників земельних ділянок, у тому числі шляхом розміщення відповідного оголошення у загальнодоступних місцях населених пунктів за місцем розташування земельних ділянок.

З аналізу означених положень ЗК України вбачається, що законодавець зняв обмеження оборотоздатності майнових прав (оренди) для користувача земельної ділянки, надавши йому право відчужувати їх (майнові права) без погодження із власником. Тобто, були розширені повноваження орендаря щодо розпорядження правом оренди земельної ділянки. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2024 у cправі №904/9875/21.

Статтею 56 Закону України Про виконавче провадження визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що приватний виконавець мав право накладати арешт на майнові (речові) права боржника відповідно до вимог чинного законодавства. Також суд зазначає про доцільність накладення арешту на право оренди земельних ділянок з огляду на вимоги ст.56 Закону України Про виконавче провадження.

Суд вважає необгрунтованими доводи боржника про обмеження оборотоздатності земельних ділянок, на право оренди яких накладено арешт приватним виконавцем.

З наданих ФГ Північ Агро документів (Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна) убачається, що фермерське господарство передало в суборенду належне йому право оренди земельних ділянок.

Як зазначає приватний виконавець, боржник виконавчий документ не виконує, не здійснює жодних активних дій на виконання рішення суду.

Суд зауважує, що дії боржника з передачі земельних ділянок у суборенду свідчать про те, що боржник обізнаний із змінами в законодавстві, збільшенням прав орендаря щодо передачі земельної ділянки в суборенду без згоди власника земельної ділянки. Такі дії боржника суперечать його доводам про обмеження оборотоздатності земельних ділянок і не свідчать про те, що боржник прагне виконати рішення суду.

Доводи представника боржника про те, що передачу в суборенду здійснено на підставі дозволу орендодавця не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, не підтверджуються матеріалами справи.

Відтак, дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича щодо накладення арешту на майнові права оренди земельних ділянок є правомірними та спрямовані на забезпечення виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Український правовий союз від 02.11.2021 по справі №1/312.

З огляду на вищевикладене, заслухавши пояснення представника боржника та приватного виконавця, дослідивши постанову приватного виконавця Веремія І.М. від 27.08.2024 про арешт майна боржника ВП №69552657 на предмет відповідності вимогам Закону України "Про виконавче провадження", суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги ФГ Північ Агро.

Керуючись ст.ст.234, 235, 339-344 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Фермерського господарства Північ Агро (вх.11983 від 16.09.2024) на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича у виконавчому провадженні ВП №69552657 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки оскарження передбачено ст.ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 02.10.2024.

Суддя О.Є. Медуниця