Постанова

від 26.09.2024 по справі 922/5348/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/5348/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.;

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяви (вх.№11888, №12135) представників позивача та відповідача про ухвалення додаткового рішення за результатом розгляду апеляційної скарги (вх.№1429Х/2) Садівничого товариства «Світанок» на рішення Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 16.05.2024 у справі №922/5348/23 (повний текст рішення складено 13.05.2024 та додаткового рішення 17.05.2024 суддею Трофімовим І.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за позовом фізичної особи ОСОБА_1 , с.Кулиничі Харківської області,

до Садівничого товариства «Світанок», с.Лизогубівка Харківського району Харківської області,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, фізичної особи ОСОБА_2 , м.Харків,

про визнання недійсними рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Садівничого товариства «Світанок», в якому просив: - визнати недійсним попереднє рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок» від 26.12.2021, відповідно до якого виключено ОСОБА_1 з членів Садівничого товариства «Світанок» за несплату членських внесків за 2021 рік; - визнати недійсним рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок», оформленого протоколом від 26.06.2022 у частині виключення садовода ділянки №161/163 з Садівничого товариства «Світанок» - ОСОБА_1 та нарахування йому штрафних санкцій у розмірі 2500,00 грн. Судові витрати -покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у справі №922/5348/23 позов задоволено. Визнано недійсним попереднє рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок», яке оформлене протоколом №4 від 26.12.2021, у частині виключення садовода ділянки №161/163 з членів Садівничого товариства «Світанок» за несплату членських внесків за 2021 рік. Визнано недійсним рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок», яке оформлене протоколом №1 від 26.06.2022, у частині виключення садовода ділянки №161/163 з Садівничого товариства «Світанок» - ОСОБА_1 . Стягнуто з Садівничого товариства «Світанок» на користь фізичної особи ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання позовної заяви в сумі 5368,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 16.05.2024 заяву фізичної особи ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення у справі - задоволено частково. Ухвалено додаткове рішення у справі №922/5348/23. Стягнуто з Садівничого товариства «Світанок» на користь фізичної особи ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13000 грн.

За результатом апеляційного перегляду рішення від 02.05.2024 та додаткового рішення від 16.05.2024 у справі господарського суду Харківської області №922/5348/23 Східним апеляційним господарським судом прийнято постанову від 12.09.2024, якою апеляційну скаргу Садівничого товариства «Світанок» задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у справі №922/5348/23 скасовано у частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним попереднього рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок», яке оформлене протоколом №4 від 26.12.2021, у частині виключення садовода ділянки №161/163 з членів Садівничого товариства «Світанок» за несплату членських внесків за 2021 рік. Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним попереднього рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок», яке оформлене протоколом №4 від 26.12.2021, у частині виключення садовода ділянки №161/163 з членів Садівничого товариства «Світанок» за несплату членських внесків за 2021 рік. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у справі №922/5348/23 залишено без змін. Стягнуто з Садівничого товариства «Світанок» на користь фізичної особи ОСОБА_1 судовий збір сплачений за подання позовної заяви в сумі 2684,00 грн. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 16.05.2024 у справі №922/5348/23 залишено без змін. Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Садівничого товариства «Світанок» 4026,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

13.09.2024 до Східного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла заява, в якій заявник на підставі ст.126, 129 Господарського процесуального кодексу України просить прийняти заяву про ухвалення додаткового судового рішення. Ухвалити додаткове судове рішення у справі №922/5348/23, стягнувши з Садівничого товариства «Світанок» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у суді другої інстанції у сумі 10000,00 грн.

Заява обґрунтована тим, що у відзиві на апеляційну скаргу заявник зазначив, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу позивача, пов`язані з правничою допомогою адвоката у суді апеляційної інстанції, у розмірі 10000,00 грн. До заяви надано копії: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2168 Серії ХВ №000465 від 22.11.2017; договору про надання правничої допомоги №51/Л/Г-23 від 22.11.2023, додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №51/Л/Г-23 від 22.11.2023 від 22.11.2023, розписки про отримання гонорару адвокатом за договором №51/Л/Г-23 про надання правничої допомоги від 22.11.2023, акту виконаних робіт №2 від 12.09.2024 до договору №51/Л/Г-23 про надання правничої допомоги від 22.11.2023; роздруківку з офіційного сайту ДПС України, докази надсилання сторонам заяви про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 прийнято до розгляду заяву (вх.№11888) представника позивача про ухвалення додаткового рішення за результатом розгляду апеляційної скарги (вх.№1429Х/2) Садівничого товариства «Світанок» на рішення Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 16.05.2024 у справі №922/5348/23. Повідомлено учасників справи, що розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №922/5348/23 відбудеться 26.09.2024 о 17:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду. Запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення або заперечення з приводу вимог позивача, викладених у заяві. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою.

Також 19.09.2024 до Східного апеляційного господарського суду поштою (17.09.2024) від представника відповідача надійшла заява, в якій заявник на підставі ст.126, 129 Господарського процесуального кодексу України просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Садівничого товариства «Світанок» витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи у Господарському суді Харківської області та Східному апеляційному господарському суді справи №922/5348/23 у розмірі 23000,00 грн. В апеляційній скарзі заявник зазначав, що очікує понести витрати на правничу допомогу відповідача, пов`язані з правничою допомогою адвоката у суді першої інстанції у розмірі 20000,00 грн та орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, у розмірі 30000,00 грн (остаточний розрахунок буде наданий у процесі розгляду, але не пізніше 5 днів з моменту ухвалення постанови). До заяви надано копії: договору про надання правової допомоги №40/23ф від 27.01.2023, додаткової угоди №1 від 17.09.2024 до договору про надання правової допомоги №40/23ю від 27.12.2023, акт виконаних робіт від 17.09.2024 до договору №40/23ю від 27.12.2023 з урахуванням додаткової угоди від 17.09.2024, виписки з АТ КБ ПриватБанк за період з 01.05.2024 по 17.09.2024, докази надіслання сторонам заяви про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 прийнято до розгляду заяву (вх.№12135) представника відповідача про ухвалення додаткового рішення за результатом розгляду апеляційної скарги (вх.№1429Х/2) Садівничого товариства «Світанок» на рішення Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 16.05.2024 у справі №922/5348/23. Повідомлено учасників справи, що розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №922/5348/23 відбудеться 26.09.2024 о 17:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду. Запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення або заперечення з приводу вимог позивача, викладених у заяві. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою.

24.09.2024 від представника відповідача до суду надійшли пояснення (вх.№12314) до заяви про ухвалення додаткового рішення, в яких зазначає, що при відправленні заяви до неї помилково надані проекти додаткової угоди №1 від 17.09.2024 та акту наданих послуг від 17.09.2024 до договору про надання правової допомоги №40/23ю від 27.12.2023, замість оригіналів. Просить долучити до матеріалів справи оригінали цих документів. Крім того, на момент подання заяви фактично підтверджені витрати первинними бухгалтерськими документами складали 20100,00, оскільки сторони домовились про сплату залишку упродовж 10 банківських днів з моменту укладення додаткової угоди, тому просить суд долучити квитанцію про сплату залишку за договором про надання правової допомоги на суму 2900,00 грн. До пояснень надав: копію додаткової угоди №1 від 17.09.2023 до договору №40/23ю від 27.12.2023, копію акту виконаних робіт від 17.09.2024, копію платіжного доручення на суму 2900,00 грн, докази надсилання заяви учасникам справи.

Також 24.09.2024 від відповідача до суду надійшли заперечення (вх.№12311) на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких зазначає, що категорично не погоджується з заявленими витратами, вважає їх такими, що не здійснені фактично, а також необґрунтованими. У своїй заяві та додатках до неї адвокат Орлов О.О. не наводить розрахунки витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн та не надає первинні бухгалтерські документи на підтвердження їх здійснення, тобто заявником не доведено розмір витрат на правову допомогу і чи відбулись фактичні розрахунки. Відповідач вважає, що позивач не довів, що витрати ОСОБА_1 на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн є розумними, неминучими та фактичними, взагалі відсутній їх розрахунок, що, на думку відповідача, є підставою для відмови у їх задоволенні у повному обсязі.

26.09.2024 від позивача до суду надійшли заперечення (вх.№12423) на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, в яких, зокрема, зазначає, що адвокат Хоміч А.А. належним чином не підтвердив свої повноваження у судовому процесі як у суді першої, так і апеляційної інстанцій, адже до заяви додана додаткова угода №1 від 17.09.2024 до договору про надання правової допомоги №40/23ю від 27.12.2023, однак сам договір про надання правової допомоги №40/23ю від 27.12.2023 до суду не надано. Крім того, додаткова угода №1 до договору по надання правової допомоги №40/23ю від 27.12.2023 була укладена 17.09.2024 вже після винесення рішення Господарським судом Харківської області та після прийняття постанови Східним апеляційним господарським судом. Таким чином, сторони у зазначеній додатковій угоді домовились про події, які вже відбулись. Також представник відповідача не був на жодному судовому засіданні та не надавав пояснення, не залучався судом як представник відповідача, тому не зрозуміло, на яких підставах, у якому судовому процесі адвокат Хоміч А.А. представляв інтереси відповідача.

У судовому засіданні 26.09.2024 представник позивача підтримав свою заяву про ухвалення додаткового рішення, та заперечував проти задоволення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення, просив відмовити у її задоволенні.

Представник відповідача підтримав заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення та просив відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши заяву (вх.№11888 від 13.09.2024) представника позивача про ухвалення додаткового рішення за результатом розгляду апеляційної скарги (вх.№1429Х/2) Садівничого товариства «Світанок» на рішення Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 16.05.2024 у справі №922/5348/23, колегія суддів зазначає таке.

Положеннями ст.59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

За приписами пункту 3 частини 1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

За нормами ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься у пункті 4 частини 1ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За нормами ст.1 вказаного Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно зі ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до частин 3, 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина 1ст.124 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 -7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у додатковій постанові від 14.07.2022 у справі №910/430/21 зазначив, що, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц звернула увагу не те, що: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Матеріали справи свідчать, що у відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заявляв, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу позивача, пов`язані з правничою допомогою адвоката у суді апеляційної інстанції, у розмірі 10000,00 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу заявником надано засвідчені копії: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2168 Серії ХВ №000465 від 22.11.2017; договору про надання правничої допомоги №51/Л/Г-23 від 22.11.2023, додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №51/Л/Г-23 від 22.11.2023 від 22.11.2023, розписки про отримання гонорару адвокатом за договором №51/Л/Г-23 про надання правничої допомоги від 22.11.2023, акту виконаних робіт №2 від 12.09.2024 до договору №51/Л/Г-23 про надання правничої допомоги від 22.11.2023; роздруківку з офіційного сайту ДПС України, докази надсилання сторонам заяви про ухвалення додаткового рішення.

Як убачається з матеріалів справи, 22.11.2023 між адвокатом Орловим Олександром Олександровичем, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2168, виданого Радою адвокатів Харківської області 22.11.2017 (адвокат) з однієї сторони та ОСОБА_1 (клієнт) з іншої сторони укладено договір про надання правничої допомоги №51/Л/Г-23, предметом якого є надання клієнту за винагороду необхідної правничої допомоги щодо представництва та захисту прав, свобод та інтересів клієнта у справі щодо виключення ОСОБА_1 зі складу членів Садівничого товариства «Світанок» (пункт 1.1 договору).

При наданні правничої допомоги за цим договором адвокат збирає докази та відомості, звертається з адвокатськими запитами до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності ( у тому числі до СТ «Світанок» (код ЄДРПОУ 23148478), їх службових та посадових осіб, а також до самозайнятих осіб, складає та подає позовну заяву з відповідними доказами, відповідь на відзив; за необхідності готує та подає апеляційну скаргу або відзив на апеляційну скаргу; за необхідності готує та подає касаційну скаргу та відзив на касаційну скаргу. За необхідності готує та подає інші заяви та клопотання, заперечення проти заяв та клопотань, інші документи, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, які необхідні для розгляду справи та отримання судового рішення на користь клієнта. Крім того, адвокат представляє клієнта в судах першої (Господарський суд Харківської області), другої (Східний апеляційний господарський суд) та третьої (Верховний Суд) інстанцій. При розгляді справи адвокат висловлює свої доводи, міркування, правову позицію та належним чином використовує надані стороні у справі права відповідно до статей 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України для досягнення позитивного результату (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору умови, строки, порядок розрахунку, а також розмір винагороди (гонорару), який сплачується клієнтом на користь адвоката, сторони узгоджують у додатку №1 до цього договору, який складається з двох примірників, по одному примірнику для кожному зі сторін, які є ідентичними, мають однакову юридичну силу та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Цей договір, якщо він достроково не буде розірваний з ініціативи клієнта або адвоката, діє протягом розгляду господарської справи до набрання судовим рішенням остаточної сили.

Даний договір підписаний сторонами.

Згідно з пунктом 2 додатку №1 від 22.11.2023 до договору про надання правничої допомоги №51/Л/Г-23 від 22.11.2023 сторони домовились, що гонорар адвоката за надання правничої допомоги щодо представництва та захисту прав та інтересів клієнта у справі про виключення ОСОБА_1 зі складу членів Садівничого товариства «Світанок» у суді апеляційної інстанції становить 10000,00 грн у будь-якому випадку, навіть при ухваленні судом рішення не на користь клієнта. При цьому надання правничої допомоги при розгляді справи в суді другої інстанції включає: вивчення документів, підготовку та подання до суду другої інстанції апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу, за необхідності подання відповіді на відзив на апеляційну скаргу або заперечень на відповідь; за необхідності підготовку та подання інших заяв і клопотань з процесуальних питань або заперечень на заяви і клопотання та інших документів, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, які необхідні для розгляду справи та отримання судового рішення на користь клієнта, а також представництво інтересів клієнта в суді другої (апеляційної) інстанції (Східний апеляційний господарський суд).

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 додатку №1 від 22.11.2023 до договору на виконання викладених у договорі та додатку до нього умов клієнт зобов`язаний сплатити адвокату гонорар у такі строки: 10000,00 грн за ведення справи у суді другої інстанції протягом 5 днів з моменту винесення судом апеляційної інстанції ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Додаток №1 від 22.11.2023 до договору про надання правничої допомоги №51/Л/Г-23 від 22.11.2023 містить підписи сторін.

12.09.2024 між адвокатом Орловим О.О. та клієнтом Луценко Д.В. укладено акт виконаних робіт №2 до договору №51/Л/Г-23 про надання правничої допомоги від 22.11.2023, про таке: 1.Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору адвокат надав клієнту необхідну правничу допомогу щодо представництва інтересів клієнта у справі щодо виключення ОСОБА_1 зі складу членів Садівничого товариства №Світанок» у суді другої інстанції, а саме: 1) здійснив пошук, систематизацію та аналіз судової практики для обґрунтування правової позиції при вкладанні заперечень на апеляційну скаргу; 2) сформував правову позицію щодо представництва інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції у справі №922/5348/23; 3) склав та подав відзив на апеляційну скаргу СТ «Світанок» у справі №922/5348/23; 4) склав та подав письмові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу; 5) брав участь у судових засіданнях у Східному апеляційному господарському суді 15.08.2024, 12.09.2024 у справі №922/5348/23 (головуючий суддя О.А.Пуль), здійснював представництво інтересів клієнта шляхом надання пояснень суду викладення своїх доводів, міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду у суді другої інстанції; 6) брав участь у судових дебатах; 7) склав, сформував заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №922/5348/23 про розподіл судових витрат клієнта на правничу допомогу адвоката та стягнення їх з відповідача.

Акт підписано сторонами.

Представником позивача надано розписку про отримання гонорару адвокатом за договором №51/Л/Г-23 про надання правничої допомоги від 22.11.2023.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що послуги адвоката Луценка Дмитра Васильовича під час апеляційного перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 та додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 16.05.2024 у справі №922/5348/23 надані адвокатом Орловим О.О. (свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю №2168 від 28.11.2017 серія ХВ №000465) на підставі договору №51/Л/Г-23 про надання правничої допомоги від 22.11.2023 та додатку № 1 нього.

Представник відповідача зазначає, що у своїй заяві та додатках до неї адвокат Орлов О.О. не наводить розрахунки витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн та не надає первинні бухгалтерські документи на підтвердження їх здійснення, тобто заявником не доведено розмір витрат на правову допомогу і чи відбулись фактичні розрахунки, що, на думку відповідача, є підставою для відмови у їх задоволенні у повному обсязі.

Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Судова колегія зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у Цивільному кодексі України.

Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Подібні правові висновки викладено в додатковій постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу, а саме, конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність", ураховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 19.11.2021 у справі №910/4317/21).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що умовами договору №51/Л/Г-23 про надання правничої допомоги від 22.11.2023 та додатку №1 до нього сторони визначили, що розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги клієнту у суді апеляційної інстанції становить фіксований розмір - 10000,00 грн, тому, у даному випадку, встановлення сторонами в умовах договору та додатку до нього про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що адвокатом Орловим О.О. дійсно надавалась Луценку Д.В. професійна правнича допомога, зокрема, подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, письмові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу, також 15.08.2024 та 12.09.2024 адвокат Орлов О.О. брав участь у судових засіданнях.

Отже, позивачем згідно з положеннями ст.74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання адвокатом Орловим О.О. зазначених послуг у суді апеляційної інстанції.

Твердження відповідача про те, що позивач не підтвердив понесення ним витрат на надання правничої допомоги є безпідставними та спростовуються вищезазначеним.

Колегія суддів зазначає, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Відповідач у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення просить відмовити у задоволенні заяви позивача, оскільки вважає, що позивача не довів, що витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн не є розумними, неминучими та фактичними.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною першою статті 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

За змістом зазначених норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідні висновки викладені Верховним Судом щодо застосування частин п`ятої та шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України містяться у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Сама лише незгода учасника спору із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №910/5410/19.

Подані відповідачем заперечення про відмову у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не є за своєю суттю обґрунтованим клопотанням про зменшення судових витрат, оскільки не містить переконливих мотивів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, виходячи з встановленого у договорі фіксованого розміру вартості послуг.

Колегія суддів, дослідивши подані докази позивача та заперечення відповідача, зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Ураховуючи предмет та підстави позовних вимог у даній справі, виходячи з характеру спірних правовідносин, беручи до уваги виконаний у даній справі адвокатом Орловим О.О. обсяг робіт, суд зазначає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн є обґрунтованим порівняно зі складністю справи та наданим адвокатом обсягом послуг, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що відповідач не довів на підставі частини 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що зазначені докази в їх сукупності є достатніми на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн у суді апеляційної інстанції, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідно до положень частини 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розглянувши заяву (вх.№12135 від 19.09.2024) відповідача про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів зазначає таке.

У вказаній заяві представник відповідача, адвокат Хоміч А.А., на підставі ст.126, 129 Господарського процесуального кодексу України просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Садівничого товариства «Світанок» витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи у Господарському суді Харківської області та Східному апеляційному господарському суді справи №922/5348/23 у розмірі 23000,00 грн.

З матеріалів справи убачається, що в апеляційній скарзі заявник зазначав, що очікує понести витрати на правничу допомогу відповідача, пов`язані з правничою допомогою адвоката у суді першої інстанції у розмірі 20000,00 грн та орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, у розмірі 30000,00 грн (остаточний розрахунок буде наданий у процесі розгляду, але не пізніше 5 днів з моменту ухвалення постанови).

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено види адвокатської діяльності, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Складання та подання стороною документів, які пов`язані із представництвом інтересів у суді, без наявності відомостей щодо їх явної безпідставності, може бути предметом розподілу витрат за результатом розгляду справи, з огляду на те, що такі дії в повній мірі слугуватимуть можливості надати правничу допомогу (відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 910/19650/20).

Тож, вибір форми та суб`єкта надання правової допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Судом ураховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. У той же час, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.

Як убачається з матеріалів справи, до заяви по ухвалення додаткового рішення адвокатом Хоміч А.А. надано копії: договору про надання правової допомоги №40/23ф від 27.01.2023, додаткової угоди №1 від 17.09.2024 до договору про надання правової допомоги №40/23ю від 27.12.2023, акт виконаних робіт від 17.09.2024 до договору №40/23ю від 27.12.2023 з урахуванням додаткової угоди від 17.09.2024, виписки з АТ КБ «ПриватБанк» за період з 01.05.2024 по 17.09.2024.

Згідно з пунктом 1.1 договору про надання правової допомоги №40/23ф від 27.01.2023, укладеного між адвокатським об`єднанням «Хоміч, Токаєв та партнери» та Садівничим товариством «Світанок», об`єднання приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання щодо надання останньому правової допомоги в рамках господарської справи №922/5162/23.

Надані адвокатом копії додаткової угоди №1 від 17.09.2024 до договору про надання правової допомоги №40/23ю від 27.12.2023, акту виконаних робіт від 17.09.2024 до договору №40/23ю від 27.12.2023 містять посилання на інший договір про надання правової допомоги №40/23ю від 27.12.2023, ніж наданий адвокатом - №40/23ф від 27.01.2023.

Разом з цим, договору про надання правової допомоги №40/23ю від 27.12.2023 матеріали справи не містять.

Крім того, надані адвокатом вказані додаткова угода та акт виконаних робіт не містять підпису з боку відповідача Садівничого товариства «Світанок», тому не можуть свідчити про укладення між сторонами додатковї угоди та погодження в акті виконаних адвокатом робіт у даній справі.

Щодо наданих пояснень (вх.№12314) до заяви про ухвалення додаткового рішення, в яких адвокат зазначає, що при відправленні заяви до неї помилково надані проекти додаткової угоди №1 від 17.09.2024 та акту наданих послуг від 17.09.2024 до договору про надання правової допомоги №40/23ю від 27.12.2023, замість оригіналів. Просить долучити до матеріалів справи оригінали цих документів, однак надав до пояснень копії вказаних документів.

Колегія суддів зазначає, що в силу положень частини 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України вказані докази подані заявником з порушенням строків, встановлених вказаною статтею, тому надані пояснення до заяви про ухвалення додаткового рішення та додані до них докази колегія суддів залишає без розгляду.

Крім того, як свідчать матеріали справи, як у суді першої, так і апеляційної інстанцій адвокат Хоміч А.А. участі безпосередньо не брав, усі процесуальні документи підписані головою правління СТ «Світанок» Олефіром А.М., ордеру на надання правничої допомоги, а також свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я адвоката Хоміча А.А., заявник не надав, договору про надання правничої допомоги у справі №922/5348/23 матеріали справи також не містять.

З огляду на зазначене, судова колегія зазначає, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами понесення витрат на надання правничої допомоги СТ «Світанок» адвокатом Хомічем А.А. в межах правовідносин, що були предметом розгляду у справі №922/5348/23, адже: 1) відповідачем не представлено договір про надання правової допомоги 40/23ю від 27.12.2023, про що працівниками Східного апеляційного господарського суду складено акт №13-35/922/5348/23 від 19.09.2024, а саме: замість копії договору про надання правової допомоги №40/23ю від 27.12.2024 надана копія договору про надання правової допомоги №40/23ф від 27.01.2023; 2) надана до суду апеляційної інстанції копія договору №40/23ф від 27.01.2023 про надання правової допомоги в рамках справи №922/5162/23 не підтверджує понесення витрат на надання правової допомоги саме в межах правовідносин, що були предметом розгляду у справі №922/5348/23.

Ураховуючи те, що у матеріалах справи відсутній договір про правову допомогу №40/23ю від 27.12.2023, укладений між СТ «Світанок» та адвокатом Хоміч А.А., суд позбавлений можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. При цьому, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та\або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Вказане узгоджується із правовим висновком, зробленим Верховним Судом у справі №922/1163/18 у його додатковій постанові від 06.03.2019.

З огляду на викладене вище, а також ураховуючи, що фактичні витрати відповідача на професійну правничу допомогу не підтвердженні належними та допустимими доказами, колегія суддів дійшла висновку про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Хоміч А.А. в межах даної справи як у суді першої, так і апеляційної інстанцій.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву (вх.№11888) представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Стягнути з Садівничого товариства «Світанок» (62492, Харківська область, Харківський р-н, с.Лизогубівка; код ЄДРПОУ 23148478) на користь фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. код НОМЕР_1 ) 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

У задоволенні заяви (вх.№12135) представника відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 02.10.2024.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Н.О. Мартюхіна