Рішення

від 19.09.2024 по справі 910/5747/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.09.2024Справа № 910/5747/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 200410,44 грн

представники сторін:

від позивача: Головко Т.А.

від відповідача: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ" про визнання недійсними додаткових угод №2 від 15.09.2022, №3 від 15.10.2022, №5 від 16.11.2022 до договору №47 від 29.03.2022 та стягнення надмірно сплачених коштів за договором №47 від 29.03.2022 у розмірі 200410,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткові угоди укладені з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому з огляду на положення ст. 203,215 ЦК України підлягають визнанню недійсними, а надмірно сплачені кошти, відповідно до ст.670 ЦК України, підлягають поверненню.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 вказану позовну заяву залишено без руху.

20.05.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

21.05.2024 через засоби поштового зв`язку від позивача повторно надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.05.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/5747/24, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання у справі на 20.06.2024.

10.06.2024 через систему "Електронний суд" від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява про участь у судовому засіданні 20.06.2024 в режимі відеоконференції.

17.06.2024 через засоби поштового зв`язку відпозивча надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 20.06.2024 в режимі відеоконференції.

17.06.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позов.

18.06.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 заяву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 10.06.2024, клопотання від 17.06.2024 та клопотання від 18.06.2024 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

У підготовчому засіданні 20.06.2024 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11.07.2024.

24.06.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.

03.07.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

У підготовчому засіданні 11.07.2024 суд постановив протокольну ухвалу про задоволення клопотання позивача про долучення доказів, а також постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.08.2024.

01.08.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Аналогічне клопотання надійшло від позивача 05.08.2024 через канцелярію суду.

В судове засідання 15.08.2024 представники сторін не з`явились.

Суд постановив протокольну ухвалу про відкладення засідання по суті на 19.09.2024.

Представник позивач у судовому засіданні 19.09.2024 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 19.09.2024 не з`явився.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи по суті, ухвали суду були направлені судом в електронний кабінет відповідача та доставлені останньому, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Відповідач скористався правом на подачу відзиву.

Згідно із ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, враховуючи що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

У судовому засіданні 19.09.2024 відповідно до ст.. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами проведення відкритих торгів 29.03.2022 між Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ" укладено договір № 47 про постачання електричної енергії споживачу, предметом якого визначено електричну енергію в кількості 1550000 кВт/год, вартістю 4793220,00 грн, 3,094 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

В подальшому між сторонами договору укладено ряд додаткових угод, зокрема:

- 15.08.2022 укладено додаткову угоду № 1, якою збільшено ціну за одиницю товару до 3,35508 з ПДВ за 1 кВт/год, зменшено обсяг постачання до 1425 540 кВт/год;

- 15.09.2022 укладено додаткову угоду № 2, якою збільшено ціну за одиницю товару до 3,6438 з ПДВ за 1 кВт/год, зменшено обсяг постачання до 133405 кВт/год;

- 14.10.2022 укладено додаткову угоду № 3, якою збільшено ціну за одиницю товару до 3,96108 з ПДВ за 1 кВт/год, зменшено обсяг постачання до 1254587 кВт/год;

- 16.11.2022 укладено додаткову угоду № 5, якою збільшено ціну за одиницю товару до 3,99276 з ПДВ за 1 кВт/год, зменшено обсяг постачання до 999619 кВт/год.

Позивач зазначає, що внесення змін до договору в частині підвищення цін на електричну енергію здійснено з порушенням вимог законодавства, а саме з порушенням максимально встановленого 10% ліміту підвищення ціни на товар. Додаткові угоди № 2, 3, 5 суперечать п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки укладені без належного документального підтвердження коливання цін на ринку електричної енергії в період виконання умов договору.

З урахуванням викладеного позивачем заявлені вимоги про визнання недійсними додаткових №2 від 15.09.2022, №3 від 15.10.2022, №5 від 16.11.2022 до договору №47 від 29.03.2022.

Крім того, на підставі ст. 670 ЦК України позивачем заявлено вимогу про стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 200410,44 грн.

У відповіді на відзив позивач, крім іншого, зазначає таке:

- подання відповідачем при проведенні торгів найменшої цінової пропозиції, яка була суттєво менша від очікуваної вартості та пропозицій інших учасників та одразу ж після укладення договору надсилання листа з проханням погодити більшу ціну за товар - не відповідає принципу добросовісної конкуренції серед учасників. Укладення додаткових угод з постійним збільшенням ціни жодним чином не відповідає принципу максимальної економії та ефективності, які визначені статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі";

- у всіх експертних висновках зазначено, що вони носять інформативний або довідковий характер, тому такі документи не є належною підставою для внесення змін до договору;

- при укладанні додаткових угод ціну за одиницю товару можна збільшувати необмежену кількість разів, але сумарно ця сума не повинна була перевищувати 10% від вартості ціни за одиницю товару на момент укладання договору на постачання електричної енергії, щоб уникнути "каскадного" підвищення ціни за одиницю товару. Фактично, в результаті укладання оскаржуваних додаткових угод до договору, ціна за одиницю товару збільшилася на 18,09% порівняно з погодженою ціною під час закупівлі;

- під час укладання оспорюваних додаткових угод, необґрунтовано правових підстав збільшення ціни за одиницю товару, що фактично призвело до незабезпечення потреб замовника - Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) в обсязі, визначеному Договором та заявленому у тендерній документації.

Позиція відповідача.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав:

- ціна, вказана в пропозиції відповідача, як учасника закупівлі, до початку аукціону та ціна пропозиції після закінчення аукціону не була аномально низькою, істотно не відрізнялась від пропозицій інших учасників закупівлі;

- копії експертних висновків містять вказівку на періоди порівняння, середньозважені ціни та відсоток коливання ціни; надаючи підтвердження коливання ціни Відповідач діяв добросовісно, обґрунтовуючи необхідність підняття ціни на підставі інформації, що є загальнодоступною, в тому числі і для Позивача, і широко використовується для формування цінових пропозицій і змін до них на ринку електричної енергії;

- під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності умов, встановлених п. 2 ч.5 ст. 41 Закону, жодною зі спірних додаткових угод ціну за одиницю товару не було збільшено понад 10 %.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2022-01-10-000959-а про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія у кількості 1550000 кВт/год .

Кінцевим строком подання тендерних пропозицій встановлено 10.02.2022.

У відкритих торгах взяли участь сім учасників.

Переможцем торгів визнано TOB "ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ".

29.03.2022 між Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ" (постачальник) укладено договір № 47 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір), відповідно до п. 2.1 якого постачальник постачає електричну енергію (ДК 021:2015-09310000-5 електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб об`єктів споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Обсяг постачання: 1550000 кВт/год , строк постачання - до 31.12.2022 (п. 2.4, 2.5 договору).

Згідно з п. 5.1 договору загальна ціна договору становить 4 793220,00 грн, в т.ч. ПДВ 798870,00 грн.

Ціна за одиницю товару визначається у додатку № 3 до договору "Порядок визначення вартості електричної енергії" та становить 3,0924 грн, в т.ч. ПДВ 0,5154 (п. 5.2 договору).

У п. 5.6 договору сторони погодили, що ціна за одиницю товару за договором може змінюватись з дотриманням сторонами норм, передбачених ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п. 5.7 договору ціна за одиницю товару може збільшуватись протягом дії договору до 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. У цьому випадку зміна ціни за одиницю товару здійснюється у такому порядку:

- зміна ціни за одиницю товару допускається за умови надання постачальником документального підтвердження факту коливання ціни такого товару на ринку, а саме у торговій зоні "Об`єднані енергетичні системи України";

- документальним підтвердження факту коливання ціни товару на ринку може бути інформаційна довідка, висновок або інший документ Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення або скріншот зі сторінки офіційного сайту Національної комісії регулювання електроенергетики та комунальних послуг України (далі - НКРЕКП) або скріншот з вебсайту ДП "Оператор Ринку" (https:// www.oree.com.ua).

Під коливанням ціни за одиницю товару на ринку слід розуміти будь-яку зміну ціни за одиницю товару у наданих документах, порівняно із ціною за одиницю товару, визначеною у п. 5.2. до договору. За такої умови ціна за одиницю товару збільшується пропорційно збільшенню середнього показника ціни у наданих документах відносно ціни за одиницю товару, визначеної у п. 5.2. до договору, але не більше ніж до 10 (десяти) відсотків.

Згідно з п. 5.9 договору в подальшому, якщо протягом року відбувається коливання ціни за одиницю товару на ринку в сторону збільшення, постачальник повинен письмово звернутися до споживача та надати новий пакет документів, який обґрунтовує збільшення ціни по зазначеному діапазону порівняно з ціною, встановленою у п. 5.2 договору.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє по 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (п. 13.1 договору).

Всі зміни та доповнення до договору вносяться письмово, шляхом укладення додаткових угод (п. 13.9 договору).

Згідно з п. 13.10 договору додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами та скріплені їх печатками (у разі наявності).

Відповідно до Додатку 3 до договору сторонами погоджено формулу визначення ціни за одиницю товару.

15.08.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пунктом 13.6 договору сторони дійшли згоди викласти п. 2.4, 5.1 та 5.2 договору в новій редакції.

Відповідно до 2.4 договору в редакції додаткової угоди № 1 обсяг постачання 1425540 кВт/год.

Згідно з 5.1 та 5.2 договору в редакції додаткової угоди № 1 загальна ціна договору становить 4720766,76 грн з ПДВ, ціна за одиницю товару визначається у додатку № 3 до договору "Порядок визначення вартості електричної енергії" та становить 3,35508 грн з ПДВ.

Згідно з п. 7 додаткової угоди № 1 від 15.08.2022 умови додаткової угоди застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до її укладення, а саме з 01.07.2022.

В обґрунтування наявності підстав для внесення змін до договору шляхом укладення додаткової угод № 1 надано Експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 03.08.2022 № 0-247, відповідно до якого середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за березень 2022 - 2299,33 грн/МВт.год, середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за липень 2022 - 2640,45 грн/МВт.год, коливання середньозваженої ціни 14,84 %.

15.09.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору, відповідно до якої керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони дійшли згоди викласти п. 2.4, 5.1 та 5.2 договору в новій редакції, а також додаток № 2 до договору "Комерційна пропозиція постачальника (Договірна ціна)".

Відповідно до 2.4 договору в редакції додаткової угоди № 2 обсяг постачання 1334805 кВт/год.

Згідно з 5.1 та 5.2 договору в редакції додаткової угоди № 2 загальна ціна договору становить 4720763,31 грн з ПДВ, ціна за одиницю товару визначається у додатку № 3 до договору "Порядок визначення вартості електричної енергії" та становить 3,6438 грн з ПДВ.

Згідно з п. 8 додаткової угоди № 2 від 15.09.2022 умови додаткової угоди застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до її укладення, а саме з 01.08.2022.

В обґрунтування наявності підстав для внесення змін до договору шляхом укладення додаткової угод № 2 надано Експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 01.09.2022 № Ц-345, відповідно до якого середньозважена ціна за липень 2022 - 2640,45 грн/МВт.год, середньозважена ціна на серпень 2022 - 2993 грн/МВт.год, коливання середньозваженої ціни - 13,35 %.

14.10.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору, відповідно до якої керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони дійшли згоди викласти п. 2.4, 5.1 та 5.2 договору в новій редакції, а також додаток № 2 до договору "Комерційна пропозиція постачальника (Договірна ціна)".

Відповідно до 2.4 договору в редакції додаткової угоди № 3 обсяг постачання 1254587 кВт/год.

Згідно з 5.1 та 5.2 договору в редакції додаткової угоди № 3 загальна ціна договору становить 4720760,76 грн з ПДВ, ціна за одиницю товару визначається у додатку № 3 до договору "Порядок визначення вартості електричної енергії" та становить 3,96108 грн з ПДВ.

Згідно з п. 8 додаткової угоди № 3 від 15.09.2022 умови додаткової угоди застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до її укладення, а саме з 01.09.2022.

В обґрунтування наявності підстав для внесення змін до договору шляхом укладення додаткової угод № 2 надано Експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 03.10.2022 № Ц-423, відповідно до якого середньозважена ціна за серпень 2022 - 2993,06 грн/МВт.год, середньозважена ціна на вересень 2022 - 3503,25 грн/МВт.год, коливання середньозваженої ціни - +17,05 %.

01.11.2022 сторони уклали додаткову угоду № 4 відповідно до якої, на підставі підпункту 1 пункту 13.6 договору зменшили обсяг постачання та загальну ціну договору у зв`язку з цим.

16.11.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 5 до договору, відповідно до якої керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони дійшли згоди викласти п. 2.4, 5.1 та 5.2 договору в новій редакції, а також додаток № 2 до договору "Комерційна пропозиція постачальника (Договірна ціна)".

Відповідно до 2.4 договору в редакції додаткової угоди № 5 обсяг постачання 999619 кВт/год.

Згідно з 5.1 та 5.2 договору в редакції додаткової угоди № 5 загальна ціна договору становить 3730486,84 грн з ПДВ, ціна за одиницю товару визначається у додатку № 3 до договору "Порядок визначення вартості електричної енергії" та становить 3,99276 грн з ПДВ.

Згідно з п. 8 додаткової угоди № 25від 15.09.2022 умови додаткової угоди застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до її укладення, а саме з 01.10.2022.

В обґрунтування наявності підстав для внесення змін до договору шляхом укладення додаткової угод № 2 надано Експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 01.11.2022 № О-424, відповідно до якого середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за вересень 2022 - 3503,26 грн/МВт.год, середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за жовтень 2022 - 3535,24 грн/МВт.год, коливання середньозваженої ціни +0,91 %.

16.11.2022 сторони уклали додаткову угоду № 6 відповідно до якої, на підставі підпункту 1 пункту 13.6 договору зменшили обсяг постачання та загальну ціну договору у зв`язку з цим.

На виконання спірних додаткових угод до договору відповідач поставив позивачу електроенергію у кількості 345479 кВт/год на суму 1 359 520,13 грн, що підтверджується актами прийому-передачі електричної енергії: № 1080322081 від 31.08.2022 на суму 38529,54 грн, № 1080222081 від 31.08.2022 на суму 1821,90 грн, № 1080122081 від 31.08.2022 на суму 149760,18 грн, № 1080422081 від 31.08.2022 на суму 2659,98 грн, № 1080122091 від 30.09.2022 на суму 133234,88 грн, № 1080322091 від 30.09.2022 на суму 43829,35 грн, № 1080222091 від 30.09.2022 на суму 1386,38 грн, № 1080422091 від 30.09.2022 на суму 752,60 грн, № 1080333101 від 31.10.2022 на суму 66191,98 грн, № 1080222101 від 31.10.2022 на суму 798,55 грн, № 1080122101 від 31.10.2022 на суму 167783,76 грн, № 1080222111 від 30.11.2022 на суму 998,20 грн, № 1080322111 від 30.11.2022 на суму 103564,21 грн, № 10800122111 від 30.11.2022 на суму 281 533,50 грн, № 1080122121 від 28.12.2022 на суму 274973,40 грн, № 1080222121 від 31.12.2022 на суму 1197,83 грн, № 1080322121 від 28.12.2022 на суму 90503,89 грн.

Позивач перерахував відповідачу кошти за поставлену електроенергію у розмірі 1 359 520,13 грн, на підтвердження чого надано відповідні копії платіжних доручень.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначає про наявність правових підстав для визнання недійсними додаткових угод №2 від 15.09.2022, №3 від 15.10.2022, №5 від 16.11.2022 до договору №47 від 29.03.2022 та стягнення надмірно сплачених коштів за договором №47 від 29.03.2022 у розмірі 200410,44 грн.

В судовому засіданні позивач уточнив, що вірною датою додаткової угоди №3 є від 14.10.2022, а не 15.10.2022.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення містить ст. 20 Господарського кодексу України.

Одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, є визнання правочину недійсним, а загальні вимоги щодо недійсності правочину визначено статтею 215 цього Кодексу.

Згідно частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Аналогічна позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 по справі №905/1227/17.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

У даній справі сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою цього вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

За змістом п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Таким чином системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, зроблено висновок, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (пункт 56 постанови ВП ВС у справі № 922/2321/22).

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (пункт 57 зазначеної вище постанови).

Таким чином, доводи відповідача про те,що залежно від коливання ціни товару на ринку, сторони протягом дії договору про закупівлю можуть неодноразово вносити зміни у частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% щоразу, спростовуються висновками Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Укладаючи 29.03.2022 договір про постачання електричної енергії споживачу, сторони обумовили усі істотні умови.

Так, виходячи з умов договору та умов Комерційної пропозиції постачальника сторонами погоджено кількість електричної енергії - 15500000 кВт/год, фактичну ціну товару - 3,0924 грн з ПДВ за 1кВт/год, загальну вартість договору - 479220 грн.

Як вбачається з додаткової угоди № 1 від 15.08.2022 до договору, останньою збільшено ціну за 1 КВт/год з 23,0924 грн з ПДВ за 1кВт/год до 3,35508 грн з ПДВ за 1 кВт/год, та зменшено кількість активної електричної енергії - до 1425540 кВт/год. За наслідками укладення вказаної додаткової угоди № 1 від 15.08.2022, ціна за одиницю товару збільшилась на 8,28%.

Додатковою угодою № 2 від 15.09.2022 сторони збільшили ціну за одиницю електричної енергії з 3,35508 з ПДВ за 1 кВт/год до 3,6438 грн з ПДВ за 1 кВт/год, тобто на 8,61 % від попередньої ціни та на 17,8 % від початкової ціни договору.

Додатковою угодою № 3 від 14.10.2022 сторони збільшили ціну за одиницю електричної енергії з 3,6438 грн з ПДВ за 1 кВт/год до 3,96108 грн з ПДВ за 1 кВт/год, тобто на 8,7 % від попередньої ціни та на 28,09 % від початкової ціни договору.

Додатковою угодою № 5 від 16.11.2022 сторони збільшили ціну за одиницю електричної енергії з 3,96108 грн з ПДВ за 1 кВт/год до 3,99276 грн з ПДВ за 1 кВт/год, тобто на 0,80 % від попередньої ціни та на 29,11 % від початкової ціни договору.

Оскільки відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, то в межах встановленого законом максимального ліміту щодо зміни ціни за одиницю товару укладена лише додаткова угода № 1 від 15.08.2022, яка не оспорюється.

В подальшому сторонами укладено три додаткові угоди (від 15.09.2022, від 14.10.2022, від 16.11.2022) до основного правочину, за якими поступово збільшено вартість електричної енергії на 29,11 % від початкової ціни договору.

Додатковою угодою № 5 від 16.112022 хоча і збільшено ціну за одиницю електричної енергії на 0,80 % від попередньої ціни, однак в загальному ціна за одиницю товару збільшилась на 29,11% від початкової ціни договору.

Таким чином, з викладеного вбачається, що додаткові угоди № 2, № 3 та № 5 щодо збільшення ціни за одиницю товару укладені з порушенням встановленого законом обмеження збільшення ціни за одиницю товару у 10 %.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звертаючись до позивача з пропозиціями внести відповідні зміни до договору надавав Експертні висновки Черкаської та Київської торгово-промислових палат. Однак, вказані висновки не підтверджують коливання ціни товару на дату укладення додаткової угоди №2 в порівнянні з датою підписання додаткової угоди № 1, та відповідно коливання на дату укладення додаткової угоди № 3 у порівнянні з датою підписання додаткової угоди № 2. Аналогічно не обґрунтовано коливання ціни щодо додаткової угоди № 5.

Відповідач не обґрунтував, чому підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, погодженій сторонами у договорі та додатковій угоді № 1.

Довідка уповноваженого органу, на підставі якої вносяться зміни до істотних умов договору про закупівлю, має містити інформацію про коливання ціни товару на ринку, у зв`язку з чим у такій довідці має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Таким чином, судом встановлено, що при укладанні додаткових угод № 2 від 15.09.2022, № 3 від 14.10.2022, № 5 від 16.11.2022 не додержані вимоги про збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10%.

Внаслідок укладення оспорюваних додаткових угод відбулось збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10%, а саме на 29,11% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, а тому такі додаткові угоди не відповідають приписам Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що додаткові угоди № 2 від 15.09.2022, № 3 від 14.10.2022, № 5 від 16.11.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 47 від 29.03.2022 підлягають визнанню недійсними, як такі, що суперечать приписам ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 200410,44 грн, то суд зазначає таке.

Недійсність додаткових угод № 2, № 3, № 5 означає, що зобов`язання сторін з липня 2022 регулюються договором та додатковою угодою № 1, а саме з розрахунку 3,35508 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

На виконання спірних додаткових угод до договору відповідач поставив позивачу електроенергію у кількості 345479 кВт/год.

Враховуючи умови додаткової угоди № 1, позивач мав сплатити за отриману електричну енергію 1 159109,68 (3,35508 грн *345479 кВт/год).

В той же час, як вбачається з долучених до матеріалів справи платіжних доручень, позивачем сплачено за поставлену електроенергію за спірними додатковими угодами грошові кошти у розмірі 1359520,13 грн

Відповідно кошти у сумі 200410,44 грн отримані відповідачем безпідставно.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Таким чином, грошові кошти в сумі 200410,44 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Такі висновки відповідають постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 щодо застосування вимог статті 1212 ЦК України у подібних правовідносинах.

Та обставина, що позивачем правовою підставою для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів зазначено частину 1 статті 670 ЦК України не є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки суд зобов`язаний застосувати ті норми матеріального та процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, незалежно від того, чи посилаються на них сторони.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 01.04.2024 у справі № 922/433/22.

Таким чином, з відповідач на користь позивача підлягають стягненню 200410,44 грн.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на викладене суд зазначає, що ним надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли під час вирішення даного спору, а інші доводи учасників процесу не спростовують висновків суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ" про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 15.09.2022, № 3 від 14.10.2022, № 5 від 16.11.2022 до договору № 47 від 29.03.2022 про постачання електричної енергії споживачу та стягнення 200410,44 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 15.09.2022 до договору № 47 від 29.03.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ".

Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 14.10.2022 до договору № 47 від 29.03.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ".

Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 16.11.2022 до договору № 47 від 29.03.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ" (04050, місто Київ, вул.Студентська, будинок 5-7В, ідентифікаційний код 44256077) на користь Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49005, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Яворницького Дмитра, будинок, 21-А, ідентифікаційний код 43315529) грошові кошти в сумі 200410,44 грн та 12112,0 грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний тест рішення складено та підписано 02.10.2024.

Суддя С.О. Турчин