Постанова

від 13.01.2025 по справі 910/5747/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2025 р. Справа №910/5747/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

від позивача: Головко Т.А.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістант"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 (повний текст складено 02.10.2024)

у справі №910/5747/24 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістант"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 200 410,44 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Мін`юст) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістант" (далі - ТОВ "ЕМА") про визнання недійсними додаткових угод №2 від 15.09.2022, №3 від 15.10.2022, №5 від 16.11.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.03.2022 №47 та стягнення надмірно сплачених коштів за цим договором у розмірі 200 410,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткові угоди укладені з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема, частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому з огляду на положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підлягають визнанню недійсними, а надмірно сплачені кошти, відповідно до статті 670 ЦК України, підлягають поверненню.

Під час розгляду даної справи позивач уточнив, що вірною датою додаткової угоди №3 є 14.10.2022, а не 15.10.2022.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі №910/5747/24 позов задоволено.

Визнано недійсними додаткові угоди №2 від 15.09.2022, №3 від 14.10.2022 та №5 від 16.11.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.03.2022 №47, укладеного між Мін`юстом та ТОВ "ЕМА".

Стягнуто з ТОВ "ЕМА" на користь Мін`юсту грошові кошти в сумі 200 410,44 грн та 12 112,00 грн судового збору.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що додаткові угоди №2 від 15.09.2022, №3 від 14.10.2022, №5 від 16.11.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.03.2022 №47 підлягають визнанню недійсними, як такі, що суперечать приписам статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". При цьому, на переконання місцевого господарського суду, грошові кошти в сумі 200 410,44 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому останній зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішеннями місцевого господарського суду, ТОВ "ЕМА" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі №910/5747/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ТОВ "ЕМА" посилається на те, що при розгляді справи судом першої інстанції невірно оцінено фактичні обставини спору та невірно застосовано норми матеріального права.

Так, скаржник зазначає, що надаючи підтвердження коливання ціни він діяв добросовісно, відповідно до умов спірного договору, обґрунтовуючи необхідність підняття ціни на підставі інформації, що є загальнодоступною, в тому числі і для позивача, і широко використовується для формування цінових пропозицій і змін до них на ринку електричної енергії.

Також, апелянт вказує, що чинним законодавством не визначено, які саме документи мають підтверджувати факт коливання ціни товару на ринку. Тому залежно від специфіки предмета закупівлі, або з врахуванням конкретних умов договору, факт коливання ціни товару на ринку може підтверджуватися, зокрема, довідками Торгово-промислової палати України, Державної служби статистики України, даними з сайту "Оператор ринку" тощо.

Крім того, відповідач додатково звертає увагу на те, що у спірних правовідносинах, що склалися за участі ТОВ "ЕМА" та Мін`юсту, предметом закупівлі є електрична енергія і зміни, які вносилися до договору спірними додатковими угодами, за рахунок зменшення обсягу закупівлі товару не призвели до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Водночас жодною зі спірних додаткових угод ціну за одиницю товару не було збільшено понад 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку і, як слідує з документів наданих позивачем, на підтвердження обґрунтованості коливання ціни на електричну енергію, що зумовило її збільшення за договором, відповідач надав експертні висновки регіональних торгово-промислових палат, зі змісту яких можна відстежити динаміку цін та встановити її рух у бік збільшення, відповідно до розрахункових періодів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2024 апеляційну скаргу ТОВ "ЕМА" у справі №910/5747/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Суддя Сітайло Л.Г. перебувала у відпустці з 23.10.2024 до 03.11.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

12.11.2024, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ЕМА" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі №910/5747/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 11.12.2024. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5747/24. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 04.12.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 задоволено клопотання представника Мін`юсту про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

09.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/5747/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 розгляд апеляційної скарги ТОВ "ЕМА" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі №910/5747/24 відкладено до 13.01.2025.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

04.12.2024, через систему "Електронний суд", Мін`юстом подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просить суд у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "ЕМА" відмовити у повному обсязі, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Так, у своєму відзиві позивач зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі детального вивчення всіх обставин справи та вірного застосування норм матеріального права при вирішенні спору, а апеляційна скарга ТОВ "ЕМА" є необґрунтованою та такою, що суперечить дійсним обставинам справи, а отже не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Мін`юст також вважає, що ТОВ "ЕМА" без належних на те підстав та обґрунтованого документального підтвердження, в порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" та положень договору, ініціювало підвищення ціни за одиницю товару, що призвело до укладення оскаржуваних додаткових угод №2, №3, №5 до договору від 29.03.2022 №47, згідно з якими суттєво зменшено обсяги поставок електричної енергії та збільшено ціну за одиницю товару, що суперечило пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та не відповідало вимогам замовника у тендерній документації, і слугувало підставою правомірного визнання недійсними оскаржуваних додаткових угод судом першої інстанції.

Крім того, позивач стверджує, що оскаржувані додаткові угоди №2, №3, №5 до договору на постачання електричної енергії завідомо суперечать вимогам Закону України "Про публічні закупівлі". Під час укладання оспорюваних додаткових угод, постачальником не обґрунтовано правових підстав збільшення ціни за одиницю товару, що фактично призвело до незабезпечення потреб Мін`юсту в обсязі, визначеному договором та заявленому у тендерній документації. Тому, рішення суду першої інстанції щодо визнання недійсними оскаржуваних додаткових угод до договору №47 є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі вірної оцінки фактичних обставин справи та вірного застосування норм матеріального права.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 13.01.2025 з`явився представник позивача.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений шляхом направлення ухвали від 11.12.2024 в його електронний кабінет.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу (абзац 2 частини 5 статті 6 ГПК України).

Згідно з частинами 3, 8 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Таким чином, відповідач повідомлений судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом. При цьому, явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №910/5747/24 розглядається за його відсутності.

Представник позивача у судовому засіданні 13.01.2025 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі №910/5747/24 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Мін`юстом опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2022-01-10-000959-а про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія у кількості 1550000 кВт/год. Кінцевим строком подання тендерних пропозицій встановлено 10.02.2022. У відкритих торгах взяли участь сім учасників. Переможцем торгів визнано TOB "ЕМА".

29.03.2022 між Мін`юстом (споживач) та ТОВ "ЕМА" (постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №47, відповідно до пункту 2.1 якого постачальник постачає електричну енергію (ДК 021:2015-09310000-5 електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб об`єктів споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Обсяг постачання: 1550000 кВт/год, строк постачання - до 31.12.2022 (пункти 2.4, 2.5 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору його загальна ціна становить 4 793 220,00 грн, в т.ч. ПДВ - 798 870,00 грн.

За умовами пункту 5.2 договору ціна за одиницю товару визначається у додатку №3 до договору "Порядок визначення вартості електричної енергії" та становить 3,0924 грн, в т.ч. ПДВ - 0,5154.

Пунктом 5.6 договору погоджено, що ціна за одиницю товару за договором може змінюватись з дотриманням сторонами норм, передбачених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно з пунктом 5.7 договору ціна за одиницю товару може збільшуватись протягом дії договору до 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. У цьому випадку зміна ціни за одиницю товару здійснюється у такому порядку:

- зміна ціни за одиницю товару допускається за умови надання постачальником документального підтвердження факту коливання ціни такого товару на ринку, а саме у торговій зоні "Об`єднані енергетичні системи України";

- документальним підтвердження факту коливання ціни товару на ринку може бути інформаційна довідка, висновок або інший документ Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення або скріншот зі сторінки офіційного сайту Національної комісії регулювання електроенергетики та комунальних послуг України (далі - НКРЕКП) або скріншот з вебсайту ДП "Оператор Ринку" (https:// www.oree.com.ua).

Під коливанням ціни за одиницю товару на ринку слід розуміти будь-яку зміну ціни за одиницю товару у наданих документах, порівняно із ціною за одиницю товару, визначеною у пункті 5.2 договору. За такої умови ціна за одиницю товару збільшується пропорційно збільшенню середнього показника ціни у наданих документах відносно ціни за одиницю товару, визначеної у пункті 5.2 договору, але не більше ніж до 10 (десяти) відсотків.

Відповідно до пункту 5.9 договору, в подальшому, якщо протягом року відбувається коливання ціни за одиницю товару на ринку в сторону збільшення, постачальник повинен письмово звернутися до споживача та надати новий пакет документів, який обґрунтовує збільшення ціни по зазначеному діапазону порівняно з ціною, встановленою у пункті 5.2 договору.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (пункт 13.1 договору).

Всі зміни та доповнення до договору вносяться письмово, шляхом укладення додаткових угод (пункт 13.9 договору).

За змістом пункту 13.10 договору додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (у разі наявності).

Відповідно до додатку №3 до договору сторонами погоджено формулу визначення ціни за одиницю товару.

15.08.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, відповідно до якої, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пунктом 13.6 договору, сторони дійшли згоди викласти пункти 2.4, 5.1 та 5.2 договору в новій редакції.

Згідно з пунктом 2.4 договору, в редакції додаткової угоди №1, обсяг постачання 1425540 кВт/год.

Відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 договору, в редакції додаткової угоди №1, загальна ціна договору становить 4 720 766,76 грн з ПДВ, ціна за одиницю товару визначається у додатку №3 до договору "Порядок визначення вартості електричної енергії" та становить 3,35508 грн з ПДВ.

Пунктом 7 додаткової угоди №1 від 15.08.2022 встановлено, що умови додаткової угоди застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до її укладення, а саме з 01.07.2022.

В обґрунтування наявності підстав для внесення змін до договору шляхом укладення додаткової угоди №1 надано експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 03.08.2022 №0-247, відповідно до якого середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за березень 2022 року - 2 299,33 грн/МВт.год, середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за липень 2022 року - 2 640,45 грн/МВт.год, коливання середньозваженої ціни 14,84%.

15.09.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору, відповідно до якої, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони дійшли згоди викласти пункти 2.4, 5.1 та 5.2 договору в новій редакції, а також додаток №2 до договору "Комерційна пропозиція постачальника (Договірна ціна)".

Згідно з пунктом 2.4 договору, в редакції додаткової угоди №2, обсяг постачання 1334805 кВт/год.

Відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 договору, в редакції додаткової угоди №2, загальна ціна договору становить 4 720 763,31 грн з ПДВ, ціна за одиницю товару визначається у додатку №3 до договору "Порядок визначення вартості електричної енергії" та становить 3,6438 грн з ПДВ.

Пунктом 8 додаткової угоди №2 від 15.09.2022 встановлено, що умови додаткової угоди застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до її укладення, а саме з 01.08.2022.

В обґрунтування наявності підстав для внесення змін до договору шляхом укладення додаткової угоди №2 надано експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 01.09.2022 №Ц-345, відповідно до якого середньозважена ціна за липень 2022 року - 2 640,45 грн/МВт.год, середньозважена ціна на серпень 2022 року - 2 993 грн/МВт.год, коливання середньозваженої ціни - 13,35%.

14.10.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору, відповідно до якої, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони дійшли згоди викласти пункти 2.4, 5.1 та 5.2 договору в новій редакції, а також додаток №2 до договору "Комерційна пропозиція постачальника (Договірна ціна)".

Згідно з пунктом 2.4 договору, в редакції додаткової угоди №3, обсяг постачання 1254587 кВт/год.

Відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 договору, в редакції додаткової угоди №3, загальна ціна договору становить 4 720 760,76 грн з ПДВ, ціна за одиницю товару визначається у додатку №3 до договору "Порядок визначення вартості електричної енергії" та становить 3,96108 грн з ПДВ.

Пунктом 8 додаткової угоди №3 від 15.09.2022 встановлено, що умови додаткової угоди застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до її укладення, а саме з 01.09.2022.

В обґрунтування наявності підстав для внесення змін до договору шляхом укладення додаткової угоди №3 надано експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 03.10.2022 №Ц-423, відповідно до якого середньозважена ціна за серпень 2022 року - 2 993,06 грн/МВт.год, середньозважена ціна на вересень 2022 року - 3 503,25 грн/МВт.год, коливання середньозваженої ціни - +17,05%.

01.11.2022 сторони уклали додаткову угоду №4 відповідно до якої, на підставі підпункту 1 пункту 13.6 договору, зменшили обсяг постачання та загальну ціну договору у зв`язку з цим.

16.11.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №5 до договору, відповідно до якої, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони дійшли згоди викласти пункт 2.4, 5.1 та 5.2 договору в новій редакції, а також додаток №2 до договору "Комерційна пропозиція постачальника (Договірна ціна)".

Згідно з пунктом 2.4 договору, в редакції додаткової угоди №5, обсяг постачання 999619 кВт/год.

Відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 договору, в редакції додаткової угоди №5, загальна ціна договору становить 3 730 486,84 грн з ПДВ, ціна за одиницю товару визначається у додатку №3 до договору "Порядок визначення вартості електричної енергії" та становить 3,99276 грн з ПДВ.

Пунктом 8 додаткової угоди №5 від 16.11.2022 умови додаткової угоди застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до її укладення, а саме з 01.10.2022.

В обґрунтування наявності підстав для внесення змін до договору шляхом укладення додаткової угоди №5 надано експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 01.11.2022 №О-424, відповідно до якого середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за вересень 2022 року - 3 503,26 грн/МВт.год, середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за жовтень 2022 року - 3 535,24 грн/МВт.год, коливання середньозваженої ціни +0,91%.

16.11.2022 сторони уклали додаткову угоду №6 відповідно до якої, на підставі підпункту 1 пункту 13.6 договору, зменшили обсяг постачання та загальну ціну договору у зв`язку з цим.

На виконання спірних додаткових угод до договору відповідач поставив позивачу електроенергію у кількості 345479 кВт/год на суму 1 359 520,13 грн, що підтверджується актами прийому-передачі електричної енергії: від 31.08.2022 №1080322081 на суму 38 529,54 грн, від 31.08.2022 №1080222081 на суму 1 821,90 грн, від 31.08.2022 №1080122081 на суму 149 760,18 грн, від 31.08.2022 №1080422081 на суму 2 659,98 грн, від 30.09.2022 №1080122091 на суму 133 234,88 грн, від 30.09.2022 №1080322091 на суму 43 829,35 грн, від 30.09.2022 №1080222091 на суму 1 386,38 грн, від 30.09.2022 №1080422091 на суму 752,60 грн, від 31.10.2022 №1080333101 на суму 66 191,98 грн, від 31.10.2022 №1080222101 на суму 798,55 грн, від 31.10.2022 №1080122101 на суму 167 783,76 грн, від 30.11.2022 №1080222111 на суму 998,20 грн, від 30.11.2022 №1080322111 на суму 103 564,21 грн, від 30.11.2022 №10800122111 на суму 281 533,50 грн, від 28.12.2022 №1080122121 на суму 274 973,40 грн, від 31.12.2022 №1080222121 на суму 1 197,83 грн, від 28.12.2022 №1080322121 на суму 90 503,89 грн.

Позивач перерахував відповідачу кошти за поставлену електроенергію у розмірі 1 359 520,13 грн, на підтвердження чого надано копії відповідних платіжних доручень.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначає про наявність правових підстав для визнання недійсними додаткових угод №2 від 15.09.2022, №3 від 14.10.2022, №5 від 16.11.2022 до спірного договору та стягнення надмірно сплачених коштів за цим договором у розмірі 200 410,44 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 ЦК України. Аналогічні положення містить стаття 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України, є визнання правочину недійсним, а загальні вимоги щодо недійсності правочину визначено статтею 215 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Аналогічна позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, у даній справі сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою цього вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

За приписами частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК України та ГК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно зі статтею 638 ЦК України та статтею 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

Частинами 1, 2 статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (стаття 652 ЦК України).

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Таким чином системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №927/636/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, зроблено висновок, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Проте, загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (пункт 56 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №922/2321/22).

В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (пункт 57 зазначеної вище постанови).

Отже, доводи відповідача про те, що залежно від коливання ціни товару на ринку, сторони протягом дії договору про закупівлю можуть неодноразово вносити зміни у частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% щоразу, спростовуються висновками Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

Укладаючи 29.03.2022 договір про постачання електричної енергії споживачу, сторони обумовили усі істотні умови.

Так, виходячи з умов договору та умов Комерційної пропозиції постачальника сторонами погоджено кількість електричної енергії - 15500000 кВт/год, фактичну ціну товару - 3,0924 грн з ПДВ за 1кВт/год, загальну вартість договору - 479 220,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, додатковою угодою №1 від 15.08.2022 до договору збільшено ціну за 1 КВт/год з 23,0924 грн з ПДВ за 1кВт/год до 3,35508 грн з ПДВ за 1 кВт/год та зменшено кількість активної електричної енергії - до 1425540 кВт/год. За наслідками укладення вказаної додаткової угоди №1 від 15.08.2022, ціна за одиницю товару збільшилась на 8,28%.

Додатковою угодою №2 від 15.09.2022 сторони збільшили ціну за одиницю електричної енергії з 3,35508 з ПДВ за 1 кВт/год до 3,6438 грн з ПДВ за 1 кВт/год, тобто на 8,61% від попередньої ціни та на 17,8% від початкової ціни договору.

Додатковою угодою №3 від 14.10.2022 сторони збільшили ціну за одиницю електричної енергії з 3,6438 грн з ПДВ за 1 кВт/год до 3,96108 грн з ПДВ за 1 кВт/год, тобто на 8,7% від попередньої ціни та на 28,09% від початкової ціни договору.

Додатковою угодою №5 від 16.11.2022 сторони збільшили ціну за одиницю електричної енергії з 3,96108 грн з ПДВ за 1 кВт/год до 3,99276 грн з ПДВ за 1 кВт/год, тобто на 0,80% від попередньої ціни та на 29,11% від початкової ціни договору.

Оскільки, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, то в межах встановленого законом максимального ліміту щодо зміни ціни за одиницю товару укладена лише додаткова угода №1 від 15.08.2022, яка не оспорюється.

В подальшому сторонами укладено три додаткові угоди (від 15.09.2022, від 14.10.2022, від 16.11.2022) до основного правочину, за якими поступово збільшено вартість електричної енергії на 29,11% від початкової ціни договору.

Додатковою угодою №5 від 16.11.2022 хоча і збільшено ціну за одиницю електричної енергії на 0,80% від попередньої ціни, однак в загальному ціна за одиницю товару збільшилась на 29,11% від початкової ціни договору.

Отже, як вбачається з вищенаведеного, додаткові угоди №2, №3 та №5 щодо збільшення ціни за одиницю товару укладені з порушенням встановленого законом обмеження збільшення ціни за одиницю товару у 10%.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач звертаючись до позивача з пропозиціями внести відповідні зміни до договору, надавав Експертні висновки Черкаської та Київської торгово-промислових палат. Однак, вказані висновки не підтверджують коливання ціни товару на дату укладення додаткової угоди №2 в порівнянні з датою підписання додаткової угоди №1 та, відповідно, коливання на дату укладення додаткової угоди №3 у порівнянні з датою підписання додаткової угоди №2. Аналогічно не обґрунтовано коливання ціни щодо додаткової угоди №5.

Колегія суддів зазначає, що Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання. Внесення змін до договору про закупівлю можливе лише у випадку коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Зокрема, у документі, який видає компетентний орган, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціна на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Однак постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

Враховуючи наведене вище, судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що відповідач не обґрунтував, чому підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, погодженій сторонами у договорі та додатковій угоді №1.

Довідка уповноваженого органу, на підставі якої вносяться зміни до істотних умов договору про закупівлю, має містити інформацію про коливання ціни товару на ринку, у зв`язку з чим у такій довідці має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною, станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Таким чином, місцевим господарським судом вірно встановлено, що при укладанні додаткових угод №2 від 15.09.2022, №3 від 14.10.2022, №5 від 16.11.2022 не додержані вимоги про збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10%.

Внаслідок укладення оспорюваних додаткових угод відбулось збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10%, а саме на 29,11% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, а тому такі додаткові угоди не відповідають приписам ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі".

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, що додаткові угоди №2 від 15.09.2022, №3 від 14.10.2022, №5 від 16.11.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.03.2022 №47 підлягають визнанню недійсними, як такі, що суперечать приписам статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 200 410,44 грн колегія суддів зазначає таке.

Так, місцевий господарський суд слушно зауважив, що недійсність додаткових угод №2, №3, №5 означає, що зобов`язання сторін з липня 2022 року регулюються договором та додатковою угодою №1, а саме з розрахунку 3,35508 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

На виконання спірних додаткових угод до договору відповідач поставив позивачу електроенергію у кількості 345479 кВт/год.

Враховуючи умови додаткової угоди №1, позивач мав сплатити за отриману електричну енергію 1 159 109,68 грн (3,35508 грн *345479 кВт/год).

Разом із тим, як вбачається з долучених до матеріалів справи платіжних доручень, позивачем сплачено за поставлену електроенергію за спірними додатковими угодами грошові кошти у розмірі 1 359 520,13 грн. Відповідно кошти у сумі 200 410,44 грн отримані відповідачем безпідставно.

За приписами частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Таким чином, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що грошові кошти в сумі 200 410,44 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Такі висновки відповідають постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 щодо застосування вимог статті 1212 ЦК України у подібних правовідносинах.

Та обставина, що позивачем правовою підставою для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів зазначено частину 1 статті 670 ЦК України не є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки суд зобов`язаний застосувати ті норми матеріального та процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, незалежно від того, чи посилаються на них сторони.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.04.2024 у справі №922/433/22.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 200 410,44 грн.

З огляду на наведене, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог у даній справі у повному обсязі.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі №910/5747/24 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "ЕМА" задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на ТОВ "ЕМА".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістант" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі №910/5747/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі №910/5747/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістант".

4. Матеріали справи №910/5747/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 14.01.2025.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран