Рішення

від 01.10.2024 по справі 914/1834/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2024 Справа № 914/1834/24

За позовом: Приватного підприємства «ЛЕГКА ХОДА», м.Житомир,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмарт СМ», с.Ставчани,

про: стягнення заборгованості 142381,82 грн.

Суддя І. КОЗАК

При секретарі Г.Гелеш

Представники сторін не прибули.

На адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «ЛЕГКА ХОДА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмарт СМ» про стягнення заборгованості 142381,82 грн.

Ухвалою суду від 25.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику представників сторін. За заявою позивача ухвалою суду від 06.08.2024 призначено судове засідання на 03.09.2024. Розгляд справи відкладався на 01.10.2024.

Правова позиція позивача.

У судове засідання 01.10.2024 представник позивача не з`явився. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору поставки №281122/02П від 28.11.2022 не оплатив повністю вартість одержаного товару на суму 117279,22 грн. Крім того, позивач нарахував відповідачу 5382,66 грн інфляційних втрат, 3098,98 грн 3% річних, 16620,96 грн пені.

Попередній розрахунок судових витрат позивача:

·3028,00 грн сплачений судовий збір,

·25000,00 грн витрати на правову допомогу.

Правова позиція відповідача.

Відповідач у судове засідання 01.10.2024 не прибув, у відзиві на позов (вх.№19744/24 від 07.08.2024) проти позову заперечив. Повідомив, що за даними бухгалтерського обліку відповідача його заборгованість перед позивачем становить 117279,52 грн, що відрізняється від заявленої позивачем суми. Крім того, відповідач вважає датою початку періоду прострочення заборгованості є 25.01.2024. Тому, відповідачем наведено власний розрахунок штрафних санкцій: інфляція 4508,86 грн, 3% річних 1557,32 грн, пеня 14698,45 грн. Розмір витрат позивача на правову допомогу (25000,00 грн) вважає завищеними. У підсумку просив відмовити у задоволенні суми основного боргу, штрафних санкцій та витрат на правову допомогу.

Позивач подав відповідь на відзив (вх.№20515/24 від 19.08.2024), у якому не заперечив проти зменшення суми заявлених до стягнення штрафних санкцій до розміру тих сум, які наведені відповідачем у відзиві на позов: інфляція 4508,86 грн, 3% річних 1557,32 грн, пеня 14698,45 грн. Сума основного боргу 117279,22 грн. Просить стягнути з відповідача цю суму основного боргу та штрафні санкції, що визначені відповідачем.

30.09.2024 відповідач подав клопотання (вх.№23699/24) про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку з неможливість представника товариства брати участь у судовому засіданні.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, встановлені ст.248 ГПК України, є обмеженими (не більше 60 днів з дня відкриття провадження ) і вже закінчилися у цій справі.

Обставини справи.

Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки від 28 листопада 2022 №281122/02П (далі-Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов`язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товар на умовах цього Договору.

Пунктом 6.5 Договору передбачено, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 90 календарних днів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця. Оплата товару, що поставляється в нову торгову точку Покупця, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 90 календарних днів з дня першої поставки товару на нову торгову точку або РЦ.

Відповідно до п. 11.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2023. У разі, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін в письмовій формі не заявить про його розірвання, договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.

Згідно з умовами п. 11.2. договору, закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього договору, що мало місце в період дії договору.

На виконання умов Договору поставки від 28 листопада 2022 №281122/02П за період з 26 грудня 2022 по 17 жовтня 2023 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 250806,24 грн, що підтверджується видатковими і товарно-транспортними накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач частково повернув товар на загальну суму 61247,94грн, що підтверджується накладними на повернення, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач також частково провів оплату за поставлений товар на загальну суму 67000,00грн, що підтверджується виписками по особовому рахунку від 19.04.2024, 23.03.2024, 05.03.2024, 21.06.2023.

За вказаний період проведено коригування боргу згідно укладених Угод про двосторонній залік зустрічних однорідних вимог за Договором маркетингових, рекламних та інших послуг 281122/ОШ від 28.11.2022 на загальну суму 4421,98грн., а саме:

-Угод про двосторонній залік зустрічних однорідних вимог від 10.03.2023р. на суму 896,09грн (в т.ч. ПДВ).

-Угод про двосторонній залік зустрічних однорідних вимог від 12.04.2023р. на суму 735,19грн.

-Угод про двосторонній залік зустрічних однорідних вимог від 14.06.2023р. на суму 1572,74грн.

-Угод про двосторонній залік зустрічних однорідних вимог від 12.07.2023р. на суму 1217,96грн.

04 березня 2024 відповідач в інформаційному листі визнав заборгованість перед позивачем у розмірі 134279,52 грн. і гарантував оплати з березня по серпень 2024 щомісячно у сумі 22379,92 грн. Після надання вказаного листа відповідач частково провів оплату в розмірі 17 000,00 грн.

Станом на 04 липня 2024 за відповідачем рахується заборгованість за товар у розмірі 117 279,22грн, що підтверджується карткою рахунку 361 за період з 28.11.2022 по 04 липня 2024 щодо виведених даних бухгалтерського обліку контрагента ТОВ «Трансмарт СМ», де сальдо кінцеве відповідача по відношенню до позивача складає 117 279,22 грн.

Станом на дату винесення рішення доказів погашення заборгованості відповідач не подав.

Оцінка суду.

Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Між сторонами у справі виникли права і обов`язки на підставі укладеного договору поставки.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується факт одержання відповідачем товару від позивача на суму 250806,24 грн, часткову оплату та повернення, взаємозалік товару. Неоплаченою залишається 117 279,22 грн отриманого і неоплаченого товару, тому позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов повідомив, що за даними його бухгалтерського обліку перед позивачем облікується сума основного боргу - 117 279,52 грн.

З даного приводу суд стягує з відповідача на користь позивача суму 117 279,22 грн основного боргу, оскільки сума 117 279,52 грн є більшою від тієї, яку просить позивач.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Позивач нарахував відповідачу 5382,66 грн інфляційних втрат, 3098,98 грн 3% річних. Відповідач подав контррозрахунок сум штрафних санкцій та звернув увагу суду на невірне визначення позивачем початку періоду нарахування штрафних санкцій.

Здійснивши перерахунок суми штрафних санкцій, враховуючи зауваження відповідача щодо визначення періоду нарахування штрафних санкцій, суд встановив правомірність до стягнення з відповідача 1552,00 грн 3% річних та 4508,82 грн інфляційних втрат.

Відповідно до Додатку №9 від 28.11.2022 року «Протокол узгодження розбіжностей до Договору поставки №281122/02П від 28.11.2022 року», редакція договору була доповнена п.8.18, яким передбачено, що у разі порушення термінів оплати товару, встановлених в п.6.5. Договору, Покупець сплачує Постачальнику суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню, що розраховується на несплачену суму за кожен день прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ.

На підставі п.8.18 договору позивач нарахував відповідачу 16620,96 грн пені за прострочення відповідачем обов`язку з вчасної оплати отриманого товару. Відповідач у контррозрахунку визначив 14698,45 грн пені.

Нараховану позивачем суму пені на підставі п.8.18 Договору суд перерахував та встановив правомірність до стягнення з відповідача 14655,04 грн пені.

У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Судові витрати.

Сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Доказів понесення витрат на правову допомогу позивач не подав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 231, 219-221, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмарт СМ» (адреса: вул.Шевченка, б.9А, с.Ставчани, Львівський р-н, Львівська обл, 81118, ідентифікаційний код 43023513) на користь Приватного підприємства «ЛЕГКА ХОДА» (адреса: вул.Клосовського Олександра, б.14, кв.233, м.Житомир, 10002, ідентифікаційний код 44120138) 117279,22 грн основного боргу, 1552,00 грн 3% річних, 4508,82 грн інфляційних втрат, 14655,04 грн пені, 2934,71 грн судового збору.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5.Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

6.Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2024.

СуддяКозак І.Б.