Постанова

від 02.01.2025 по справі 914/1834/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" січня 2025 р. Справа №914/1834/24

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого суддіМАТУЩАКА О.І.

суддівКРАВЧУК Н.М.

СКРИПЧУК О.С.

За участю секретаря судового засідання Телинько Я.П.

Без виклику сторін.

розглянувши апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Трансмарт СМ (вх.ЗАГС №01-05/3007/24 від 23.10.2024)

на рішенняГосподарського суду Львівської області від 01.10.2024 (повне рішення - 02.10.2024, суддя Козак І.Б.)

у справі №914/1834/24

за позовомПриватного підприємства Легка Хода, м.Житомир

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Трансмарт СМ, с. Ставчани Львівської області

про стягнення 142 381, 82 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Львівської області звернулося Приватне підприємство «Легка Хода» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмарт СМ» про стягнення заборгованості у розмірі 142 381,82 грн.

Господарський суд Львівської області рішенням від 01.10.2024 позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з ТОВ «Трансмарт СМ» на користь ПП «Легка Хода» 117 279,22 грн основного боргу, 1 552,00 грн 3% річних, 4 508,82 грн інфляційних втрат, 14 655,04 грн пені та 2 934,71 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

ТОВ «Трансмарт СМ» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 01.10.2024 в частині стягнення з нього 2934,71 грн судового збору скасувати та прийняти нове, яким покласти судові витрати на позивача.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, покликається на те, що суд не правильно розприділив судові витрати, оскільки не врахував у загальний розмір заявлених позовних вимог 25 000 грн витрат на правничу допомогу. Таким чином, враховуючи передбачений п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України принцип пропорційності, із відповідача підлягав відшкодуванню судовий збір у розмірі 2 495, 67 грн, а не 2 934,71 грн.

ПП «Легка Хода» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині без змін. Вважає, що суд першої інстанції при розподілі судових витрат дотримався норм процесуального права. Вважає, що витрати на правничу допомогу не включаються до ціни позову, а тому не враховуються при розподілі судового збору, адже віднесені ГПК України до судових витрат, пов?язаних із розглядом справи.

Інших клопотань, заяв в порядку ст. 207 ГПК України, учасники у справі не подавали.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Частиною 13 ст. 8 ГПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи зазначене та те, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення в сумі 142 381,82 грн, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вказана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З огляду на вказане, ухвалою від 25.10.2024 Західний апеляційний господарський суд призначив справу №914/1834/24 до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги щодо неправильного розподілу судом першої інстанції судового збору, колегія суддів дійшла висновку, що така не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Частина 1 ст. 4 Закону передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підп. 1 п. 2. ч. 2 ст. 4 Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на зазначене, ключовим питанням, яке підлягає вирішенню в межах цього апеляційного провадження, є сума позовних вимог (їх склад), з якої необхідно обраховувати розмір судового збору у цій справі.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Матеріалами справи підтверджується, що звертаючись із позовом, позивач просив стягнути заборгованість, яка складається із: 117 279,22 грн основного боргу, 3 098, 98 грн 3% річних, 5 382, 66 грн інфляційних втрат, 16 620, 96 грн пені. Таким чином, загальний розмір позовних вимог становив 142 381, 82 грн.

Колегія суддів вважає безпідставними покликання скаржника на неврахування судом до ціни позову витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000, 00 грн, адже такі є судовими витратами.

Так, ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Із системного аналізу зазначених вище норм вбачається, що законодавство України чітко розмежовує поняття ціни позову та судових витрат, пов`язаних із розглядом справи. Відтак витрати на правничу допомогу не входять до змісту позовних вимог, а є різновидом судових витрат і підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи було зазначено про їх стягнення в прохальній частині позовної заяви.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, суд позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув із відповідача на користь позивача 137 995, 08 грн, тобто задовольнив позовні вимоги на 96, 92%. Відмовив у задоволенні позовних вимог суд в частині стягнення 4 386, 74 грн, тобто 3, 08% заявлених позовних вимог.

Судовий збір при зверненні до суду із цим позовом становив 3 028, 00 грн. Відтак розмір судового збору, який підлягав до стягнення із відповідача на користь позивача, із врахуванням пропорційності задоволених вимог (96, 92%) становить 2 934, 71 грн. Вказану суму судового збору і було ухвалено судом стягнути із відповідача при ухваленні оскаржуваного рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не вбачає наявності порушень судом першої інстанції норм процесуального права, що мало б наслідком скасування рішення суд в оскаржуваній частині.

Відповідно ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене, доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують імперативних норм чинного законодавства, якими обґрунтоване рішення суду в оскаржуваній частині, з огляду на що таке підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 275 - 276, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмарт СМ» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 01.10.2024 у справі №914/1834/24 в оскаржуваній частині - без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Головуючий суддяО.І. МАТУЩАК

СуддіН.М. КРАВЧУК

О.С. СКРИПЧУК