Рішення

від 30.09.2024 по справі 915/891/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Миколаїв Справа № 915/891/24

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши справу № 915/891/24

за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця (03150, м. Київ, вул. Ежи Гедройця, 5; e-mail: uz@uz.gov.ua; код ЄДРПОУ 40081200) в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код ЄДРПОУ 40075815)

до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості в сумі 8019,20 грн.

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення 8019,20 грн. відшкодування середнього заробітку працівникам регіональної філії Одеська залізниця АТ Українська залізниця за час проходження військових зборів, посилаючись на наступне.

Відповідно до Закону України Про військовий обов`язок та військову службу та Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 р. № 1664 Про порядок і розміри виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних, виплата середнього заробітку військовозобов`язаним, призваним на збори, проводиться підприємствами, де працюють призвані на збори, з подальшим відшкодування цих витрат військовими комісаріатами. Пунктом 2 постанови № 1664 передбачено, що виплата середнього заробітку військовозобов`язаним та резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Позивач зазначає, що згідно з абз. 1 п. 2 Постанови № 1644 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), виплата середнього заробітку військовозобов`язаним та резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Положеннями абз.1 п.7 і п.8 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів, затвердженої наказом Міністром оборони України від 12.03.2007 № 80 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 26.03.2007 за № 269/13536 передбачено, що за військовозобов`язаними, призваними на збори, зберігається на весь період зборів, уключаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місця роботи, займана посада та середній заробіток як на основній, так і на сумісних роботах. Особам, призваним на збори, виплачується заробітна плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв`язку з від`їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяць зборів. За решту часу перебування на зборах виплата заробітної плати провадиться у звичайні строки, установлені на підприємстві, в установі чи організації, де працює військовозобов`язаний. Виплата середнього заробітку військовозобов`язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами (п.11 Інструкції). Пунктом 12 Інструкції (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов`язаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов`язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військового комісаріату для оплати. Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов`язані з виплатою середнього заробітку (у томі числі ї єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). До рахунків додаються відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов`язаним, призваним на збори, згідно з цією Інструкцією. Чинним законодавством не передбачені терміни надання документів до військових комісаріатів.

Позивач вказує, що на виконання вищенаведених вимог законодавства України, за період перебування на військових навчальних зборах, АТ Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця виробничий підрозділ локомотивне депо Миколаїв служби локомотивного господарства філії нарахувало та виплатило працівнику ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату в розмірі 8019,20 грн. (в т. ч. єдиний соціальний внесок).

За ствердженням позивача, відповідно до відомості на виплату середньої заробітної плати:

- за період проходження зборів з 08.09.2021 по 30.09.2021 сума середньомісячної заробітної плати становить 6434,57 грн.;

- за період проходження зборів з 01.10.2021 по 06.10.2021 сума середньомісячної заробітної плати становить 1584,63 грн.

Відтак, загальний розмір нарахованих та виплачених сум, які підлягають відшкодуванню становить 8019,20 грн.

Так, позивач зазначає, що відповідно до наказу від 07.09.2021 № ТЧ-01/1605 про відсторонення від роботи у зв`язку з призовом на навчальні збори ОСОБА_1 (таб. №2262), помічника машиніста тепловоза Цеху експлуатації, відсторонено від роботи у зв`язку з призовом на навчальні збори з 08.09.2021 терміном на 30 днів з виплатою заробітної плати по день вибуття з роботи (включно), зі збереженням роботи, посади і середнього заробітку. Підставою є повідомлення військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 №3/210 від 08.10.2021 (вих. № 2953), згідно з яким солдат запасу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перебував на зборах резервістів оперативного резерву першої черги у військовій частині НОМЕР_3 у період з 08.09.2021 по 06.10.2021.

Наразі позивач зауважує, що відповідно до вимог чинного законодавства на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачем було направлено рахунок від 29.10.2021 № 214/148 про компенсацію заробітної плати на суму 8019,20 грн., проте відшкодування витрат не здійснено. 25.10.2022 позивачем повторно направлено рахунок №51/178 відповідачу для відшкодування середнього заробітку працівника АТУкраїнська залізниця регіональної філії Одеська залізниця КупінськогоІ.В. Також відповідачу направлялись листи від 28.09.2023 № 204, від 10.05.2024 № 148 щодо відшкодування середнього заробітку працівника регіональної філії Одеська залізниця ОСОБА_1 із наданням підтверджуючих документів (відомість на виплату середньої заробітної плати, рахунки, копію повідомлення від 08.10.2021 № 3-210).

Поряд з цим позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 було надано відповідь від 20.05.2024 за № 5318, що відшкодування виплат за 2021 рік є виплатою минулих років та ІНФОРМАЦІЯ_5 не має зареєстрованих у Держказначействі зобов`язань. Станом на 20.10.2021 виділені кошти та кошторисні призначення на 2021 рік по виплаті витрат на виплату середнього заробітку військовозобов`язаним за період перебування на навчальних зборах ІНФОРМАЦІЯ_5 витрачені в повному обсязі, до вищестоящого командування були надані додаткові заяви від 28.10.2021, 17.11.2021, 03.12.2021 на фінансування для виплати середнього заробітку військовозобов`язаним за період перебування на навчальних зборах. Додаткові заявки для вищевказаних виплат у 2021 році не фінансувалися, кошторисні призначення не надавалися. Відповідно до п. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, узятих на облік органами Казначейства України.

За ствердженнями позивача, на даний час відшкодування витрат на виплату середнього заробітку працівника АТ Українська залізниця регіональної філії Одеська залізниця ОСОБА_1 в розмірі 8019,20 грн. ІНФОРМАЦІЯ_6 не здійснено, що обумовило звернення АТ Українська залізниця до суду із заявленим позовом.

Посилаючись на п. 13 ст. 29 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, позивач зазначає, що виплата середньої заробітної плати військовозобов`язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Тому ненадходження субвенції з державного бюджету не може порушувати право позивача на отримання відшкодування середнього заробітку працівника регіональної філії Одеська залізниця АТ Українська залізниця за час проходження військових зборів щодо в повному розмірі та вказані обставини не можуть бути підставою для звільнення від виконання зобов`язань.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2024 року позовну заяву АТ Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця АТ Українська залізниця прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/891/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Також вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, зокрема, встановлено: відповідачу - 15-денний строк для подання відзиву на позов з дня вручення ухвали з наданням до відзиву доказів в обґрунтування заперечень на позов, якщо такі докази не надані позивачем; позивачу - 7-денний строк для подання до суду відповіді на відзив з дня отримання відзиву відповідно до ч. 2 ст. 251 ГПК України, відповідачу - 7-денний строк для подання до суду заперечень з дня отримання відповіді на відзив відповідно до ч. 2 ст. 251 ГПК України.

08.08.2024 р. до господарського суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 9530/24), в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 1 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII Про військовий обов`язок і військову службу військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідач зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону №2232 щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії, зокрема, військовозобов`язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону №2232 громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, в тому числі, прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних. Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону №2232 військовозобов`язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов`язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини. Чисельність військовозобов`язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону.

Відповідач вказує, що згідно з п. 17 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про військові комісаріати від 03.06.2013 №389 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, які проводяться військовими комісаріатами, здійснюється за рахунок і в межах коштів державного бюджету.

Згідно п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 30.03.2021 №1357-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку установлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються на базі діючих військових комісаріатів шляхом їх перетворення протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є правонаступниками військових комісаріатів, на базі яких вони утворюються.

За ствердженням відповідача, державною програмою Проведення мобілізаційної роботи, підготовки резервістів ІНФОРМАЦІЯ_7 було виділені кошти бюджетних асигнувань на компенсацію середнього заробітку військовозобов`язаним, були використані в повному обсязі. Станом на дату подання даного відзиву виділені кошти та кошторисні призначення на 2021 рік по виплаті витрат на виплату середнього заробітку військовозобов`язаним за період перебування на навчальних зборах ІНФОРМАЦІЯ_5 були витрачені в повному обсязі.

Відповідач зауважує, що згідно п. 1.3 Наказу Міністерства оборони України №280 Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України від 22.05.2017:

-головним розпорядником бюджетних коштів являється Міністр оборони України, який реалізує свої функції через Департамент фінансів Міністерства оборони України;

-командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних сил України, територіальних квартирно-експлуатаційних управлінь, інших органів військового управління(розпорядники коштів другого рівня через фінансовоекономічні управління командувань видів Збройних Сил України, командувань окремих родів військ (сил) Збройних Сил України;

-розпорядники коштів нижчого рівня через фінансові органи військових частин.

На думку відповідача, оскільки Міністерство оборони України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва, наявний фінансовий ресурс направляється на здійснення заходів щодо укріплення обороноздатності держави, протидії російській загрозі та проявам тероризму, а також створення належної матеріально-технічної бази для лікування, реабілітації та оздоровлення військовослужбовців та інших осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції; відтак, заявки для вищевказаних виплат у 2021 році не фінансувалися, кошторисні призначення не надавалися.

Відповідач зауважує, що згідно зі ст. 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Згідно ч. 12 ст. 23 Бюджетного кодексу усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України.

Як стверджує відповідач, у нього немає зареєстрованих у Держказначействі зобов`язань, а відшкодування витрат за 2021 рік виплаченої середньої заробітної плати є виплатою минулих років.

Відповідач зазначає, що діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

У зв`язку з проведенням організаційних заходів, відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 02.09.2020 року №Д-321/7/дск Про проведення додаткових заходів у Збройних Силах України в 2020 році та директиви командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_8 " 03.09.2020 року №8дск Про переформування обласних, районних (міських) військових комісаріатів оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_8 " в територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", ІНФОРМАЦІЯ_9 переформовано у ІНФОРМАЦІЯ_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 є правонаступником всіх прав та обов`язків ІНФОРМАЦІЯ_10 зі збереженням усіх реквізитів (коду ЄДРПОУ, номерів розрахункових рахунків, контактних даних: адреси, номеру телефону).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Виробничого підрозділу служби локомотивного господарства Локомотивне депо Миколаїв регіональної філії Одеська залізниця АТ Українська залізниця від 07.09.2021 № ТЧ-01/1605 «Про відсторонення від роботи у зв`язку з призовом на навчальні збори» ОСОБА_1 (таб. №2262), помічника машиніста тепловоза Цеху експлуатації, відсторонено від роботи у зв`язку з призовом на навчальні збори з 08.09.2021 терміном на 30 днів з виплатою зарплати по день вибуття з роботи (включно), зі збереженням роботи, посади і середнього заробітку. Підставою для видачі вказаного наказу є повідомлення військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Також наказом Виробничого підрозділу служби локомотивного господарства Локомотивне депо Миколаїв регіональної філії Одеська залізниця АТ Українська залізниця від 07.10.2021 р. № ТЧ-01/1808 «Про відсторонення від роботи у зв`язку з прибуттям до РТЦК та СП» ОСОБА_1 (таб. №2262), помічника машиніста тепловоза Цеху експлуатації, відсторонено від роботи у зв`язку з необхідністю з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_12 для уточнення облікових даних на 07.10.2021 та 08.10.2021 з виплатою зарплати по день вибуття з роботи (включно), зі збереженням роботи, посади і середнього заробітку. Підставою для видачі вказаного наказу є повістка військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 №3/210 від 08.10.2021 №2953 (ЄДРПОУ 09609553) солдат запасу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перебував на зборах резервістів оперативного резерву першої черги у військовій частині НОМЕР_3 у період з 08 вересня 2021 року по 06 жовтня 2021 року.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії, зокрема, військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) військовозобов`язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов`язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.

Чисельність військовозобов`язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 9 ст. 29 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) військовозобов`язані та резервісти, яким надійшла повістка відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) на прибуття для призову на збори, зобов`язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці.

Керівники підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України забезпечують своєчасне прибуття військовозобов`язаних та резервістів до визначених пунктів збору.

Відповідно до ч. 11 ст. 29 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) за призваними на збори військовозобов`язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.

Відповідно до ч. 13 ст. 29 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) виплата середньої заробітної плати військовозобов`язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу за громадянами України, які проходять підготовку з військово-технічних спеціальностей з відривом від виробництва, на весь час підготовки, включаючи час проїзду до місця підготовки та у зворотному напрямку, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування і форм власності.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 119 Кодексу законів про працю України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України Про військовий обов`язок і військову службу і Про альтернативну (невійськову) службу, Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Відповідно до абз. 1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів, грошової виплати резервістам від 23.11.2006 № 1644 виплата середнього заробітку військовозобов`язаним та резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Інструкція з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов`язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затверджена наказом Міністра оборони України від 11.11.2009 № 560 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03.12.2009 за № 1162/17178 (у редакції наказу Міністерства оборони України 05.04.2013 № 245) визначає порядок організації планування та проведення навчальних зборів з військовозобов`язаними, крім резервістів, обов`язки посадових осіб Збройних Сил України з організації і проведення навчальних зборів, порядку контролю.

Відповідно до п. 1.2, п. 1.3 Інструкції проведення навчальних зборів у Збройних Силах України організовується та здійснюється відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу в межах асигнувань, які виділяються для Міністерства оборони України з Державного бюджету України. Тривалість навчальних зборів, склад військовозобов`язаних, місце і час їх проведення визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України на підставі пропозицій структурних підрозділів Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління (далі - органи військового управління).

Відповідно до п. 10 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 389 обласні військові комісаріати, крім виконання функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема здійснюють відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони.

Відповідно до п. 11 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затвердженої наказом Міністра оборони України № 80 від 12.03.2007 (з наступними змінами та доповненнями) (далі Інструкція №80), виплата середнього заробітку військовозобов`язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами.

Відповідно до п. 12 Інструкції № 80 підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов`язаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов`язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військового комісаріату для оплати. Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов`язані з виплатою середнього заробітку (у тому числі і єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування).

До рахунків додаються відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов`язаним, призваним на збори, згідно з цією Інструкцією за наведеною формою.

Відповідно до п. 13 Інструкції № 80 середній заробіток військовозобов`язаних, призваних на збори, розраховується підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Як з`ясовано судом, на виконання вищенаведених вимог законодавства України, за період перебування на військових навчальних зборах, виробничий підрозділ «Локомотивне депо Миколаїв» служби локомотивного господарства регіональної філії Одеська залізниця АТ «Українська залізниця» нарахував та виплатив працівнику ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату в розмірі 8019,20 грн., в тому числі єдиний соціальний внесок.

Так, відповідно до Відомості на виплату середньої заробітної плати:

-за період проходження зборів: 08.09.2021-30.09.2021 сума середньомісячної заробітної плати становить 6434,57 грн.

-за період проходження зборів: 01.10.2021- 06.10.2021 сума середньомісячної заробітної плати становить 1584,63 грн.

Відтак, загальний розмір нарахованих та виплачених сум у зв`язку з перебуванням працівника регіональної філії Одеська залізниця АТ Українська залізниця на навчальних зборах резервістів становить 8019,20 грн. (6434,57 +1584,63).

Як свідчать матеріали справи, відповідно до вимог чинного законодавства на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачем було направлено рахунок від 29.10.2021 № 214/148 про компенсацію заробітної плати на суму 8019,20 грн., проте відшкодування витрат позивачу не було здійснено.

25.10.2022 позивачем повторно направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 рахунок №51/178 для відшкодування середнього заробітку працівника регіональної філії Одеська залізниця АТ «Українська залізниця» ОСОБА_1 . Вказаний рахунок було отримано від 28.10.2022.

Також на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачем направлялись листи від 28.09.2023 № 204, від 10.05.2024 № 148 щодо відшкодування середнього заробітку працівника регіональної філії Одеська залізниця ОСОБА_1 із наданням підтверджуючих документів (відомість на виплату середньої заробітної плати, рахунки, копію повідомлення від 08.10.2021 № 3-210). Вказані листи були отримані 29.09.2023 та 10.05.2024 відповідно.

В свою чергу ІНФОРМАЦІЯ_4 в листі від 20.05.2024 за № 5318 було надано відповідь про те, що відшкодування виплат за 2021 рік є виплатою минулих років та ІНФОРМАЦІЯ_5 не має зареєстрованих у Держказначействі зобов`язань; станом на 20.10.2021 виділені кошти та кошторисні призначення на 2021 рік по виплаті витрат на виплату середнього заробітку військовозобов`язаним за період перебування на навчальних зборах ІНФОРМАЦІЯ_5 витрачені в повному обсязі, до вищого командування були надані додаткові заяви від 28.10.2021, 17.11.2021, 03.12.2021 на фінансування для виплати середнього заробітку військовозобов`язаним за період перебування на навчальних зборах, однак додаткові заявки для вищевказаних виплат у 2021 році не фінансувалися, кошторисні призначення не надавалися.

Так, між сторонами виникли правовідносини щодо відшкодування позивачу витрат, понесених на виплату середньої заробітної плати працівникам позивача як військовозобов`язаним, призваним на збори.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки.

Згідно з положеннями ч. 1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом, працівник регіональної філії Одеська залізниця АТ Українська залізниця ОСОБА_1 у період з 08.09.2021 по 06.10.2021 перебував на військових навчальних зборах зі збереженням середньої заробітної плати. За період проходження військових зборів з 08.09.2021 по 06.10.2021 середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 склала 8019,20 грн.

Разом з тим суд зауважує, що відповідно до ч. 13 ст. 29 Закону України „Про військовий обов`язок і військову службу виплата середньої заробітної плати військовозобов`язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 10 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 389 (в редакції постанови КМУ від 06.02.2019 № 74) обласні військові комісаріати, крім виконання функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема здійснюють відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони.

За змістом пунктів 4.6, 4.7. Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов`язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.11.2009 N 560 у редакції наказу Міністерства оборони України 05.04.2013 N 245 (в редакції, чинній станом на 2021 рік) командири військових частин (установ) зобов`язані під час проведення навчальних зборів організувати зокрема: видання наказу про зарахування військовозобов`язаних до списків особового складу військової частини (установи), організувати їх облік; внесення відповідних записів про проходження навчальних зборів у військово-облікові документи військовозобов`язаних із зазначенням тривалості і виду навчальних зборів, завіривши їх підписом, скріпленим гербовою печаткою військової частини (установи). Обласні військові комісаріати (військовий комісаріат Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_13 ) зобов`язані, зокрема, після закінчення навчальних зборів відшкодувати витрати підприємствам (установам та організаціям), на яких працюють військовозобов`язані, призвані на навчальні збори, з виплатою середнього заробітку за весь період проведення навчальних зборів та урахуванням часу перебування у дорозі до місця проведення навчальних зборів і у зворотному напрямку.

Згідно з пунктами 10, 11 Інструкції з організації і проведення зборів із резервістами та військовозобов`язаними в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, установах та організаціях Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затвердженої наказом Міністерства оборони України 05 січня 2022 року № 2 командири військових частин (установ) зобов`язані під час проведення зборів організувати, зокрема: видання наказу про зарахування резервістів та військовозобов`язаних до списків особового складу військової частини (установи), організувати їх облік; внесення відповідних записів про проходження зборів у військово-облікові документи резервістів та військовозобов`язаних із зазначенням тривалості і виду зборів, завіривши їх підписом, скріпленим гербовою печаткою військової частини (установи).

Керівники обласних ТЦКСП (ТЦКСП Автономної Республіки Крим, Київського МТЦКСП) зобов`язані після закінчення навчальних зборів, зокрема: відшкодувати витрати підприємствам (установам та організаціям), на яких працюють резервісти та військовозобов`язані, призвані на збори, з виплатою середнього заробітку.

Отже, в даному випадку вирішення питання щодо відшкодування витрат позивачу на виплату середнього заробітку його працівникам, які були призвані на збори, відноситься до компетенції відповідача.

Відтак, відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 , який є правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_10 , є особою, відповідальною за відшкодування витрат позивача на оплату працівнику АТ Українська залізниця регіональної філії Одеська залізниця АТ Українська залізниця ОСОБА_1 , який проходив військові навчальні збори в 2021 році, середньої заробітної плати в сумі 8019,20 грн.

Підставою для здійснення компенсації витрат підприємства є рахунок підприємства та відомість на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов`язаним, призваним на збори.

Так, судом встановлено, що позивачем виконано вимоги законодавства та дотримано порядок подання до районних військових комісаріатів рахунків та відомостей до них на відшкодування середньої заробітної плати, нарахованої позивачем військовозобов`язаним працівникам, що в свою чергу зумовлює виникнення обов`язку у відповідача для відшкодування позивачу вищевказаних витрат.

Наразі в матеріалах справи відсутні докази відшкодування відповідачем позивачу вищевказаних витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доводи відповідача про відсутність бюджетних асигнувань на таке відшкодування, наведені в обґрунтування заперечень на позов, судом до уваги не приймаються з огляду на таке.

Ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004, від 9 липня 2007 року №6-рп/2007).

Також за приписами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 та у справі Бакалов проти України від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Поряд з цим Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.12.2021 у справі № 915/634/20 зазначив, що відсутність у позивача необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання, оскільки за змістом ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 року, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Аналогічної правової позиції дотримався Верховний Суд у постанові від 22.05.2018 у справі № 908/3349/16.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги АТ Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця АТ Українська залізниця обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Таким чином, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з відшкодування середньої заробітної плати працівника позивача за час проходження військових зборів в розмірі 8019,20 грн., що цілком відповідає такому способу захисту цивільних прав та інтересів позивача як примусове виконання обов`язку в натурі.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення заборгованості в сумі 8019,20 грн. задовольнити.

2.СТЯГНУТИ з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03150, м. Київ, вул. Ежи Гедройця, 5; e-mail: uz@uz.gov.ua; код ЄДРПОУ 40081200) в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (65012, м. Одеса, вул.Пантелеймонівська, 19; код ЄДРПОУ 40075815) заборгованість в сумі 8019/вісім тисяч дев`ятнадцять/грн. 20 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 2422/дві тисячі чотириста двадцять дві/грн. 40 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Ільєва