Рішення

від 25.09.2024 по справі 921/395/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 вересня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/395/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

за участі секретаря судового засідання Саловська О.А.

розглянув справу

за позовом: KayserBetten GmbH Co. KG (адреса D-29683 Bad Fallingbostel, Germany Rieper Str.12 ЄДРПОУ 00001235).

до відповідача: Товариства з обмеженою діяльністю "О2проект" (47300, Тернопільська обл., Збаразький р-н, м.Збараж, вул. Генерала Павленка, 2, ЄДРПОУ 44005778)

про стягнення 23 476,04 Євро

За участю від:

Позивача: Галайський Орест Вікторович, адвокат;

Відповідача: не прибув;

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

KayserBetten GmbH Co. KG звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою діяльністю "О2проект" про стягнення 23 476,04 Євро, з яких: 23 273,82 Євро сплачених по Контракту №22/270923 від 27.09.2023 та 202,22 Євро нарахованих відсотків річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за контрактом №22/270923 від 27.09.2023.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 20.06.2024, головуючим суддею для розгляду справи № 921/395/24 визначено суддю Чопка Ю.О.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву, в порядку ст.165 ГПК України, у встановлений строк в ухвалі від 12.03.2024 (про відкриття провадження у справі) не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст.178 ГПК України.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 08.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/395/24 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання у даній справі призначено на 29.07.2024.

Ухвалою від 29.07.2024, за усним клопотанням представника позивача, відкладено підготовче засідання на 07.08.2024.

Надалі, ухвалою суду від 07.08.2024 закрито підготовче провадження по справі №921/395/24 та призначено її до розгляду по суті на 25.09.2024.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 25.09.2024 не забезпечив.

За інформацією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських, сформованого судом, адресою Товариства з обмеженою діяльністю "О2проект" є: 47300, Тернопільська обл., Збаразький р-н, м.Збараж, вул. Генерала Павленка, 2.

Рекомендованими повідомленнями від 08.07.2024, від 30.07.2024 та від 09.08.2024 якими на адресу відповідача направлялись копії відповідних ухвал, повернуті на адресу суду без вручення адресату, з відміткою підприємства зв`язку "Укрпошта": "адресат відсутній за вказаною адресою", "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Не перебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом відповідно за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.03.2018, винесеній по справі №911/1163/17.

Направлення процесуальних документів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу учасників справи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених документів перебуває поза межами контролю суду. Подібний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-5, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та інших судових актах.

Інформація про розгляд справи також була оприлюднена на офіційному сайті Господарського суду Тернопільської області.

Відсутність в учасників справи бажання подавати заяви по суті справи та не бажання брати участь в судових засіданнях (в т.ч. шляхом проведення відеоконференції) характеризує їх ставлення до результатів розгляду спору. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16.

Судом враховано, що у силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 25.09.2024, суд після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

27.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю " О2проект" (далі Продавець) та фірмою KayserBetten GmbH Co. KG (далі Покупець) укладено контракт №22/270923 (далі Контракт).

За умовами п.1.1 Контракту Продавець продає Покупцеві, а Покупець купляє клеєний брус та меблевий щит (далі Товар) на умовах поставки FCA/DAP відповідно до доданих даних до Контракту в специфікаціях по кількості і якості, кресленнях, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

Ціни на товари, зазначені в розділі 1.1 зазначаються в Євро та узгоджені Сторонами (п.2.1 Контракту).

Продавець виробляє товари, зазначені в п.1.1 в узгоджений час відповідно до графіка поставок (п.4.1 Контракту).

Згідно п.5.1 Контракту Покупець оплачує передоплату в розмірі 70% від суми замовлення протягом 3 днів після підписання Контракту та специфікацій; 20% Покупець сплачує експрес-платежем у день завантаження Товару у вантажівку та оформлення митних документів; 10% Покупець сплачує протягом 3 днів після доставки Товару на склад Покупця.

У разі виникнення будь-яких суперечок між сторонами, згідно з цією Угодою або пов`язаними з нею угодами та не можуть бути вирішені між сторонами, повинні бути вирішені згідно законів України (п.9.2 Контракту).

Пунктом 10.5 Контракту сторони погодили, що останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2024. Сторони не звільняються від зобов`язань за договором, поки зобов`язання не буде виконано і фінансові зобов`язання врегульовано.

Специфікаціями №1 від 27.09.2023, №2 від 11.12.2023 сторони погодили найменування, артикул та розміри, кількість, ціну та загальну вартість Товару. Пунктом 3 Специфікацій сторонами погоджено строки поставки Товару.

На виконання умов Контракту позивач перерахував відповідачу 23 273,82 Євро (05.10.2023 - 18 028 Євро та 21.12.2023 5 245,82 Євро), що підтверджується відповідними банківським переказами.

В порушення умов Контракту відповідач у встановлений строк не здійснив поставку оплаченого позивачем товару.

27.03.2024 Позивачем направлено на адресу відповідача пропозицію розірвати договір.

30.05.2024 KayserBetten GmbH Co. KG звернулося до Товариства з обмеженою діяльністю "О2проект" з претензією-вимогою №30/05 у якій просило протягом 7 календарних днів повернути сплачені кошти в розмірі 23 273,82 Євро.

Відповідачем вказані пропозицію та вимогу-претензію залишено без відповіді та реагування.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань і стали підставою даного позову.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору купівлі - продажу, згідно якого та в силу ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено п.2 ч.1 ст.664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк (ч. 2 ст. 693 ЦК України ).

Згідно з ст.530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

За приписами ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч.2 ст.193 ГК України).

Нормами ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що позивачем на виконання взятих на себе зобов`язань перерахував відповідачу 23 273,82 Євро.

В порушення умов Контракту відповідач не здійснив поставку Товару.

Доказів на підтвердження протилежного відповідачем не представлено.

За таких обставин, вимога про примусове стягнення 23 273,82 Євро підлягають задоволенню як обґрунтовані.

Щодо 3 % річних.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних за період з 01.03.2024 по 14.06.2024 суд вважає правомірною вимогу про стягнення 202,22 Євро 3% річних нарахованих від прострочених сум в повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч.2 ст.73 ГПК України).

Частиною 1 ст.74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Пунктами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір в сумі 281,60 Євро покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "О2проект", Тернопільська область, м.Збараж, вул. Генерала Чупринки, 2 (код 44005778) на користь KayserBetten GmbH Co. KG, Rieper Str. 12, Bad Fallingbostel, Germany 23476 (двадцять три тиячі чотириста сімдесят шість) євро 04 євроцентів боргу, 202 (двісті два) євро і 22 євроценти нарахованих відсотків річних і 281 (двісті вісімдесят одне) євро 60 євроцентів судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено 2 жовтня 2024 року.

Суддя Ю.О. Чопко