Рішення

від 01.10.2024 по справі 201/8012/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/8012/24

Провадження № 2/201/3303/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого: судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря - Покопцевої Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районногосуду м.Дніпропетровська у м.Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРІНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту,

ВСТАНОВИВ:

02.07.2024р. ТОВ «ФАКТОРІНГ ПАРТНЕРС» звернулося до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 03.07.2024р. позов було прийнято до провадження, відкрито провадження та відповідно до положень ч.1 ст.274, ч.5 ст.279 ЦПК України призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. №48).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача директор ТОВ«ФАКТОРІНГ ПАРТНЕРС» СердійчукЯ.Я. (повноваження а.с.№ 35) посилаласяна те,що 29.06.2023р. міжТОВ «КАЧАЙГРОШІ» тавідповідачем булоукладено договір кредитноїлінії №00-8590387 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до якого, останній отримав кредит у розмірі 10 000 грн., зі строком дії кредитної лінії 120 днів (строк повернення кредиту 27.10.2023р.). Договором було обумовлено стандартну процентну ставку 2,50 % за кожен день користування кредитом, знижену процентну ставку 0,75% за кожен день користування кредитом, із застосуванням зниженої процентної ставки на пільговий період до 19.07.2023р. В подальшому, ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «ФАКТОРІНГ ПАРТНЕРС» 10.04.2024р. уклали договір факторингу №1-10042024, останній став новим кредитором та отримав право вимоги до відповідача за вищевказаним договором кредитної лінії. Умови договору кредитної лінії № 00-8590387 відповідачем не виконувались, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 26 750 грн., з яких: 7 500 грн. заборгованість за тілом кредиту; 18 750 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 500 грн. заборгованість по комісіям. Зазначену суму заборгованості представник позивача просила суд стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3028грн.та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн.

08.08.2024р. в порядку ст. 178 ЦПК України від представника відповідача Лисенка І.С. (діє на підставі довіреності від 28.02.2024р. ас. № 56) надійшов відзив на позов, по тексту якогопредставник відповідачазазначав,що позовні вимоги не визнаються з декількох причин. По-перше, позовні вимоги не ґрунтуються на умовах договору від 29.06.2023р. та положеннях чинного законодавства, оскільки відповідача не будо повідомлено протягом 10 днів про зміну кредитора, як це передбачено п.4.1.7. та 4.2.5. договору. По-друге, позивачем не аргументована вимога про стягнення заборгованості по комісії у розмірі 500 грн., а також невірно визначена сума по тілу кредиту, яка залишилася несплаченою, а також невірно нараховані відсотки (а саме вони нараховані не на залишок неповернутої суми кредиту за кожний день користування кредитом) (а.с. № 70-72).

30.08.2024р. від представника позивача директора ТОВ «ФАКТОРІНГ ПАРТНЕРС» Сердійчук Я.Я. надійшли письмові пояснення по справі, де директор товариства звертала увагу суду на те, що з розрахунку заборгованості (як первісного кредитора, так і фактора) чітко вказано, з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період, також звертала увагу на те, що відповідачем не наведено свого контрозрахунку. Зауважувала і на тому, що нарахування комісії відображено в тексті кредитного договору та п.4 паспорту споживчого кредиту, який підписано відповідачем, а також на тому, що комісія не є штрафною санкцією. Стосовно заперечень відповідача про неповідомлення останнього про зміну кредитора, директор товариства додержувалася думки, що законом передбачені спеціальні правові наслідки неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов`язанні, сам факт такого неповідомлення не має наслідком недійсність правочину про заміну кредитора, а також не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну стягувача за рішенням суду (а.с. № 78-84).

В судові засідання, які були призначені на 25.07.2024р. та 01.10.2024р., сторони (їх представники не з,явилися, про дати розгляду справи судом були повідомлені належним чином, у справі наявні підтвердження (а.с. № 49-54, 65-69).

Директор ТОВ «ФАКТОРІНГ ПАРТНЕРС» - СердійчукЯ.Я. по тексту позову просила справу розглядати за відсутності представник позивача (а.с. № 7).

Представник відповідача Лисенко І.С. 24.09.2024р. до канцелярії суду подав заяву, в якій просив справу 01.10.2024р. розглядати за його відсутності, відмовити в задоволенні позову з підстав, які були зазначені ним по тексту відзиву на позов від 08.08.2024р. (а.с. № 88).

З урахуванням прохання представника позивача по тексту позову та прохання представника відповідача по тексту заяви від 24.09.2024р., суд у відповідності до положень ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України ухвалив рішення суду в судовому засіданні 01.10.2024р. за відсутності обох сторін (їх представників) та без фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши матеріали справи, надавши оцінку змісту позовних вимог та заперечень відповідача, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України та у сукупності з нормами чинного законодавства, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних причин.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 29.06.2023р. булоукладено договір кредитноїлінії №00-8590387 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до якого, останній отримав кредит у розмірі 10 000 грн., зі строком дії кредитної лінії 120 днів (строк повернення кредиту 27.10.2023р.). Договором було обумовлено стандартну процентну ставку 2,50 % за кожен день користування кредитом, знижену процентну ставку 0,75% за кожен день користування кредитом, із застосуванням зниженої процентної ставки на пільговий період до 19.07.2023р. (а.с. № 8-12).

Договір кредитної лінії № 00-8590387 29.06.2023р. було підписано позичальником за допомогою одноразового паролю - ідентифікатора 5Р527 (а.с. № 12). Довідка про ідентифікацію долучена до позову (а.с. № 22).

Позичальником 29.06.2023р. так само було підписано і паспорт споживчого кредиту (а.с. № 13 зв.ст. - 14), а також графік платежів (а.с. № 12 зв.ст.).

Виконання кредитором ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» обов`язку щодо надання позичальнику грошових коштів у розмірі 10 000грн. підтверджується письмовим доказом переказу(а.с.№23)

Договір укладався дистанційно в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого відповідно до положень Закону України Про електронну комерцію у сторін такого договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Із прийняттям Закону України Про електронну комерцію №675-VIII від 03.09.2015р., який набрав чинності 30.09.2015р., на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 ст.11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Отже, договір про надання кредиту договір № 00-8590387 від 29.06.2023р. було укладено сторонами у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Абзац другий ч.2 ст.639ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Представник відповідачапо тексту відзивуна позовне заперечував факту укладеногоміж сторонами електронногодоговору № 00-8590387 від 29.06.2023р. (а.с. № 70-72).

10.04.2024р. ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «ФАКТОРІНГ ПАРТНЕРС» уклали договір факторингу №1-10042024, останній став новим кредитором та отримав право вимоги до відповідача за вищевказаним договором кредитної лінії (а.с.№ 28-30).

До позовної заяви долучено реєстр боржників, витяг з цього реєстру та акт приймання-передачі реєстру боржників від 10.04.2024р. (а.с. № 31-34).

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість за договором кредитної лінії№ 00-8590387 29.06.2023р. відповідачем в повному обсязі не погашена.

Позивач наполягає на стягненні з відповідача суми заборгованості у загальному розмірі 26 750 грн., з яких: 7 500 грн. заборгованість за тілом кредиту; 18 750 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 500 грн. заборгованість по комісіям. Відповідач не сплаченою сумою тіла кредиту вважає лише 6000 грн., нарахування процентів та комісій взагалі не визнає, втім свого контрозрахунку нарахування процентів не надає.

Відповідач не визнає позовних вимог, перш за все з тих підстав, що його не будо повідомлено протягом 10 днів про зміну кредитора, як це передбачено п.4.1.7. та 4.2.5. договору.

З приводу цих заперечень суд зазначає наступне.

Дійсно, договором кредитної лінії№ 00-8590387 від 29.06.2023р. передбачено, що кредитодавець повинен повідомити позичальника в разу відступлення права вимоги за кредитним договором протягом 10 робочих днів з дня такого відступлення, зазначено способи (п. 4.1.7.).

Також п.4.2.5. договору передбачено, що кредитодавець має право відступити право вимоги за договором із заміною кредитора у зобов`язанні відповідно до ЦК України (в т.ч. ч.1 ст. 516 ЦК України) без згоди позичальника, але зобов`язковим повідомленнямпозичальника протаке відступлення протягом 10робочих днів з дня такого відступлення відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ (а.с. № 9 зв.ст.).

Директор ТОВ «ФАКТОРІНГ ПАРТНЕРС» по тексту письмових пояснень від 30.08.2024р. не заперечувала того факту, що відповідача не було повідомлено про заміну кредитора.

Заперечення представника позивача, які зазначені по тексту письмових пояснень від 30.08.2024р. та які стосуються того, що законом передбачені спеціальні правові наслідки неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов`язанні, сам факт такого неповідомлення не має наслідком недійсність правочину про заміну кредитора, а також не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну стягувача за рішенням суду, суд оцінює критично, оскільки предметом позовнихвимог ТОВ «ФАКТОРІНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 наразі є стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, право на стягнення якої у позивача виникло лише як у фактора, а не визнання договору факторингу недійсним або розгляд заяви про заміну стягувача за рішенням суду.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРІНГ ПАРТНЕРС» не засновані на положеннях укладеного між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та відповідачем 29.06.2023р. договору кредитної лінії № 00-8590387 (зокрема, п.4.1.7. та 4.2.5. договору), отже не підлягають задоволенню.

Ухвалюючи рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судом також враховано позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, іншим аргументам представника позивача та представника відповідача судом би надавалася оцінка у випадку відсутності порушень вимог обов`язкового повідомлення ОСОБА_1 про зміну кредитора у зобов`язанні.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положеньст.141 ЦПК України, приймаючи до уваги те, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати по оплаті судового збору та професійної правничої допомоги відносяться на рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 634, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРІНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.