Ухвала

від 02.10.2024 по справі 920/703/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 920/703/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Малашенкової Т. М.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріс Полісся» (далі - ТОВ «Агріс Полісся», скаржник)

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024

за позовом Акціонерного товариства «ПроКредит Банк»

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Берегиня-Агро»; 2) ОСОБА_1 ; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Новодмитрівське»; 4)Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агробіопродукт»; 5) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріс Полісся»; 6) Приватного підприємства «ВВ Агро»; 7) Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснопільське ХПП»; 8) Приватного підприємства «Новозаводські аграрні інвестиції»; 9) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-Агро»

про стягнення 14 208 175, 37 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Агріс Полісся» 21.09.2024 через «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у прохальній частині якої просить, зокрема, ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.06.2024 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024р у справі № 920/703/23 скасувати, а справу №920/703/23 повернути до Господарського суду Сумської області для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 23.09.2024 у справі № 920/703/23 визначено колегію суддів у складі: головуючої судді - Малашенкової Т. М., суддів Бенедисюка І. М., Ємця А. А.

Верховний Суд щодо перевірки касаційного оскарження на дотримання вимог статті 290 ГПК україни виходить з того, що:

у вступній частині касаційної скарги, сторінка 3, скаржник зазначив: «Справа №920/703/23 Провадження № б/н Суд Північний апеляційний господарський суд на ст. 261 ГПК Відмова у відкритті апеляційного провадження від 12.09.2024»;

у мотивувальній частині касаційної скарги, сторінка 6, зазначив, зокрема, що:

«….Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріс Полісся» було подано апеляційну скаргу від 02.07.2024р. на ухвалу господарського суду Сумської області від 20.06.2024р. з одним з клопотанням про поновлення пропущений строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.06.2024р. у справі №920/703/23.

Ухвалою Північного Апеляційного господарського суду від 12.09.2024р. було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріс Полісся» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.06.2024 у справі №920/703/23.

Апеляційний суд відмовив у відкриття апеляційного провадження на підставі того, що на дату винесення ухвали недоліки вказаної апеляційної скарги не усунуто, суду не подано відповідні належні та допустимі докази на підтвердження викладеного в клопотанні про відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 20.06.2024, або не вказано інші підстави для поновлення строку.

Вважаємо, ухвала апеляційної інстанції підлягає скасування згідно вище викладених належних та допустимих доказів».

У прохальній частині касаційної скарги, сторінка 6, скаржник просить Суд, зокрема:

« 3. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.06.2024 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024р у справі № 920/703/23 скасувати.

4. Справу № 920/703/23 повернути до Господарського суду Сумської області для продовження розгляду».

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.06.2024 переглянув Північний апеляційний господарський суд у справі №920/703/23, та за результатом якої виніс судове рішення у вигляді постанови, яка прийнята 11.09.2024, а не 12.09.2024.

Водночас відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено: судові рішення, що оскаржуються; вимоги особи, яка подає скаргу.

У статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1- 6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень статті 308 ГПК України дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію про те, які судові рішення оскаржуються, їх межі оскарження і які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

Проте, зі змісту касаційної скарги за наведеного вище її викладу неможливо встановити дійсне волевиявлення скаржника щодо обраного ним предмета оскарження: чи скаржник не погоджується з (1) ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 920/703/23, чи не погоджується з (2) ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.06.2024 та (3) постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у цій же справі або ж не погоджується одночасно із ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 920/703/23, із ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.06.2024 та з постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024. Верховний Суд виходить з того, що вільне волевиявлення щодо обрання предмету оскарження, меж оскарження та підстав є практичною реалізацією скаржником принципу диспозитивності.

Правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на скаржника. Верховний Суд відзначає, що від предмета оскарження залежить й сплата судового збору. Касаційна скарга не містить однозначної інформації про те, які судові рішення оскаржуються скаржником, їх межі та вимоги. За таких міркувань Суд звертає увагу скаржника на необхідність уточнення прохальної частини касаційної скарги яке/які судове/судові рішення оскаржується/оскаржуються з урахуванням наведених вище вимог.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

За приписами частини третьої статті 311 ГПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, та підстави оскарження судових рішень, визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі, неправильного застосування яких конкретно норм матеріального та / або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.

Суд касаційної інстанції в силу приписів статті 300 ГПК України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, ТОВ «Агріс Полісся» зазначає, що «…ухвала апеляційної інстанції підлягає скасування згідно вище викладених ним належних та допустимих доказів».

При цьому скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначену відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України, не зазначає, які конкретно норми права було порушено.

При поданні касаційної скарги на судові рішення, зазначені у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, скаржнику необхідно посилатися на підставу подання касаційної скарги, визначену відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України, при цьому касаційна скарга має містити належне обґрунтування того, у чому саме полягало неправильне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду, закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу оскарження.

За таких обставин Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення предмету, меж та підстав, на яких подається касаційна скарга, з належним обґрунтуванням, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови.

Отже, враховуючи доводи касаційної скарги, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та вказати предмет, межі та підстави касаційного оскарження судового рішення, визначені у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права з огляду на предмет касаційного оскарження.

Наслідком неусунення цього недоліку є повернення касаційної скарги скаржнику на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Також згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлено - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

На час подання скарги у статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3 028, 00 грн.

Як було зазначено вище в цій ухвалі, наразі неможливо встановити дійсне волевиявлення скаржника щодо обрання ним предмета оскарження та меж, так і чи скаржник не погоджується лише з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 920/703/23, чи не погоджується з ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.06.2024 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі у цій же справі або ж не погоджується одночасно з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 920/703/23, ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.06.2024 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що розрахунок судового збору, що належить до сплати за подання касаційної скарги залежить у цьому випадку від предмету оскарження та скаржника, втім дійсне волевиявлення скаржника щодо обрання ним предмета оскарження встановити неможливо, Верховний Суд наводить порядок та формулу розрахунку судового збору за подання касаційної скарги через «Електронний суд» з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, за подання касаційної скарги: (1) на ухвалу суду апеляційної інстанції [3 028 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 0,8]; (2) на ухвалу місцевого суду, переглянуту постановою апеляційного суду - [3 028 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 0,8], а у разі оскарження (3) ухвали суду апеляційної інстанції та ухвали місцевого суду переглянутої апеляційним судом [3 028 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 2 х 0,8], сплата якого має бути перерахована за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Проте на підтвердження доказів сплати судового збору скаржник до касаційної скарги, поданої в електронній формі через «Електронний суд», надав квитанцію про сплату № 2720-5153-8083-5274 від 21.09.2024, з якої вбачається, що судовий збір сплачено лише в сумі 605 грн, тобто в меншому ніж належить до сплати розмірі, за будь-якою наведеною формулою. Суд зазначає, що скаржнику при сплаті судового збору в цьому випадку слід відштовхуватися від предмета оскарження та формули обрахування судового збору, мінус вже сплачені 605 грн.

З огляду на зазначене вище Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази доплати судового збору у розмірі 1817,40 грн, якщо оскаржується лише ухвала Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 або лише ухвала Господарського суду Сумської області від 20.06.2024 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024, або надати докази доплати судового збору у розмірі 4239,80 грн, якщо оскаржується ухвала Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024, ухвала Господарського суду Сумської області від 20.06.2024 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024, який має бути перерахований за актуальними реквізитами щодо сплати судового збору за подачу касаційної скарги до Верховного Суду на час вчинення такої дії.

Наслідком неусунення цього недоліку є повернення касаційної скарги скаржнику на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ «Агріс Полісся» підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із встановленням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків шляхом надання:

- касаційної скарги в новій редакції з уточненням, які судові рішення оскаржуються скаржником, їх межі перегляду та вимоги, а також вказати підстави касаційного оскарження судового рішення, визначені у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права з огляду на предмет касаційного оскарження;

- документа на підтвердження доплати судового збору у розмірі 1817, 40 грн, якщо оскаржується лише ухвала Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 або лише ухвала Господарського суду Сумської області від 20.06.2024 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024, або надати докази доплати судового збору у розмірі 4 239, 80 грн, якщо оскаржується ухвала Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024, ухвала Господарського суду Сумської області від 20.06.2024 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом (Касаційним господарським судом), які розміщені на сайті «Судова влада України» та є актуальними на час вчинення дії.

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк. В разі подання матеріалів з усунення недоліків засобами поштового зв`язку надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи. У разі подання їх через «Електронний кабінет» надати докази надіслання копії цих матеріалів тим учасникам, які не мають обов`язку зареєструвати «Електронний кабінет» в силу вимог ГПК.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків або не в повному обсязі усунення недоліків протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України з огляду на зазначене вище.

Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріс Полісся» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 920/703/23 - залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Агріс Полісся» строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через «Електронний суд» або поштою на адресу: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агріс Полісся», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

4. Верховний Суд звертає увагу, що із введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX: передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України; суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню

Суддя Т. Малашенкова