Рішення

від 01.10.2024 по справі 396/345/24

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/345/24

Провадження № 2/396/251/24

РІШЕННЯ

Іменем України

01.10.2024 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Русіної А.А.,

за участю секретаря судового засідання Оладенко М.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Новоукраїнка в залі судових засідань Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області цивільну справу №396/345/24 запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Глодоська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , після його смерті відкрилася спадщина, до якої входить земельна ділянка площею 3.6084 га, кадастровий номер 3524084300:02:000:0436 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новомиколаївської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, яка належала покійному чоловіку на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія IV-КР № 031892 від 26.04.2002 року.

Вказував, що є спадкоємцем майна померлого за законом, тому нею було подано до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, проте Кривоозерською нотаріальною конторою їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки оригінал правовстановлюючого документу на право власності на землю порваний.

В поданій до суду позовній заяві просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на вищевказану земельну ділянку.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 23.02.2024 відкрито провадженняу справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

26.06.2024 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про заміну відповідача та залучення Глодоської сільської ради в якості третьої особи.

11.09.2024 року підготовче провадження закрите та справа призначена до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Дулдієр О.А. в судове засідання не з`явилися, представник 01.10.2024 року на електронну адресу суду подав заяву про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримує та просить їх задовільнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, 10.09.2024 року на електронну адресу суду надійшла заява про визнання позовних вимог (а.с.107).

Представник третьої особи адвокат Єльнікова Н.О. в судове засідання не з`явилася, 01.10.2024 року до канцелярії суду подала заяву про розгляд справи без її участі, просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Оскільки належним чином повідомлені сторони до суду не з`явились, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 (а.с.12).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , актовий запис про смерть № 93 (а.с.5).

Згідно копії Державного акту на право приватної власності серія НОМЕР_2 та витягу з Державного земельного кадастру право власності на земельну ділянка площею 3.6084 га, кадастровий номер 3524084300:02:000:0436 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новомиколаївської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, належала ОСОБА_3 (а.с.17, 6-11).

Матеріалами справи встановлено, що Кривоозерською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_3 27.03.2022 року, на підставі заяв позивача ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті її чоловіка, заведено спадкову справу № 116/2022 (а.с. 44-51).

Поряд з тим встановлено, що за життя ОСОБА_3 зробив заповітне розпорядження, відповідно до якого, земельну ділянку площею 3,61 га, що знаходиться на території Новомиколаївської сільської ради, яка належала йому на підставі державного акту серія IV-КР № 031892, заповів відповідачу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.47).

Листом від 19.01.2024 року № 39/02-31 Кривоозерською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 повідомлено, про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки правовстановлюючий документ не відповідає вимогам ч. 3 ст. 47 ЗУ «Про нотаріат» - для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, текст яких не можливо прочитати внаслідок пошкодження та рекомендовано звернутися до суду із позовом про встановлення вищевказаного майна померлому ОСОБА_3 та визнання права власності в порядку спадкування за позивачем (а.с.13).

Згідно копії паспорта серія НОМЕР_3 позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.3).

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу вимог ст.ст.80,81 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першоїстатті 1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (часина першастатті 1297 ЦК України).

Право спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно дост. 34 Закону України «Про нотаріат»нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до абз. 3 п.23постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» за №7 від 30.05.2008 рокусвідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, якіприйняли спадщинувпорядку, установленому цивільнимзаконодавством.Занаявностіумовдляодержанняв нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.

Зі змісту вищевказаних нормативно-правових актів, положеньЗакону України "Про нотаріат", а також Глав 84-90ЦК Українивбачається, що оформлення спадкових прав спадкоємцями здійснюється через нотаріусів і лише за умови наявності об`єктивних причин неможливості здійснення цього у останніхспадкоємці мають право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Підставою звернення позивача до суду стало те, що Кривоозерською державною нотаріальною конторою їй відмовлено в оформлені спадщини за законом, оскільки оригінал правовстановлюючого документу на право приватної власності на землю порваний.

Згідно зіст. 68 Закону України «Про нотаріат»нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

При цьому, відповідно до ст.4,46 Закону України «Про нотаріат»нотаріус має право, серед іншого, витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій.

Згідно ст.46Закону України«Про нотаріат» нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Аналогічне право нотаріуса передбачене в п. 1 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5.

Крім того, п. 3, 4 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5передбачено, що документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов`язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. Оригінали документів (наприклад, відповідні свідоцтва про факт державної реєстрації актів цивільного стану - про народження, шлюб, смерть, установчі документи (статути, положення, засновницькі договори тощо)) повертаються особам, що їх подали, а у нотаріуса залишаються їх копії (фотокопії) або витяги з таких документів.

З системно-правового аналізу вищевказаних нормативних актів вбачається, що нотаріус для вчинення нотаріальних дій має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб необхідні відомості та документи, виготовити копії цих документів, залишивши їх у нотаріальних справах та повернути оригінал документа відповідній особі після його перевірки. Вищевказані нормативні акти також не містять вичерпного переліку документів, що можуть бути витребувані нотаріусом для таких цілей.

Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженоїнаказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04.05.1999 року за №43(що діяла на час видачі державного акта на право власності ОСОБА_3 ), передбачала необхідність зберігання другого примірника державного акту у приміщеннях відповідних рад чи державних адміністрацій або за їх дорученнями - у приміщеннях районних (міських) відділів (управлінь) земельних ресурсів Держкомзему України.

Наведене вказує на можливість наявності на зберіганні державних актів на право власності на земельну ділянку в архівах вищевказаних установ.

Крім того, з січня 2013 року за підтвердження права власності на об`єкти нерухомості в тому числі і земельні ділянки відповідає Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (виписки з електронного реєстру чи/або Витяг з Державного Земельного Кадастру).

Так, вирішення питання щодо пошкодженого правовстановлюючого документу на спадкове майно в даному випадку може бути вирішено шляхом його витребування нотаріусом у вищевказаних установах, виготовлення копії даного документу та повернення оригінала документа відповідній установі після його перевірки, а також шляхом отримання виписки з електронного реєстру або Витягу з Державного Земельного Кадастру.

В свою чергу матеріали спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , відомостей на підтвердження вжиття таких заходів нотаріусом не містять.

При цьому, стороною позивача на підтвердження права власності померлого на спірну земельну ділянку долучено до матеріалів справи Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку сформований 12.02.2024 року. Відомості проте, що вказаний документ надавався нотаріусу в матеріалах справи відсутні.

Крім того, позивачем не надано суду підтвердження звернення до нотаріальної контори та мотивованої письмової постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії - відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, як це також передбачено Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5, наявності чи відсутності спадкової справи, інших спадкоємців.

У силу ч. 4 ст.49Закону України«Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Стороною позивачем до матеріалів справи не долучено постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а лише долучено лист №39/02-31 від 19.01.2024 року в.о. завідувача Кривоозерської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мороз Л.В..

Таким чином, матеріали позовної заяви не містять відповідних доказів того, що позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину із зазначенням причин відмови (обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії).

Відсутність у матеріалах позову обґрунтованої постанови нотаріуса про відмову позивачці у вчиненні нотаріальної дії, свідчить про відсутність спору та передчасне звернення останньої до суду з вказаним позовом, належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість отримати в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину суду не надано.

Таким чином, звернення позивача з даним позовом до суду є передчасними та необґрунтованим з врахуванням описаних вище висновків суду, оскільки позивач не позбавлений можливості оформити через нотаріуса свої права на земельну ділянку, що входить до спадщини, незважаючи на пошкодження правовстановлюючого документу.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо відсутності достатніх підстав для визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом вищевказаної спірної земельної ділянки в судовому порядку, оскільки при розгляді справи судом не встановлено обставин, які б об`єктивно унеможливлювали оформлення позивачем спадкових прав після смерті ОСОБА_3 через нотаріуса, а тому в задоволенні позову слід відмовити через його необґрунтованість.

Суд також критично оцінює позицію відповідача, щодо визнання позову.

Згідно із ч.1ст.82 ЦПК Україниобставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Отже, визнання обставин, які не підлягають доказуванню, можливе, зокрема, за умов: 1) визнання їх усіма учасниками справи та 2) відсутності в суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.

Втім, визнання позову слід відрізняти від визнання відповідачем певних обставин.

Крім того, відповідно до ч. 1ст. 206 ЦПК Українипозивач може відмовитися від позову, а відповідачвизнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.

Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову, які підлягають встановленню.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 червня 2020 року у справі № 588/1311/17, провадження № 61-39156св18, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 916/1142/20, від 30 червня 2021 року

Цивільний процесуальний закон передбачає застосування принципу добросовісності, який полягає у необхідності сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Однак подані відповідачем заяви про визнання позову, зводяться до формального визнання позову без будь яких належних обґрунтувань.

Крім того, судом встановлено, що відповідач зареєстрований та проживає на окупованій території респ. ЛНР, що підтверджується копією паспорта долученого до заяви (а.с.108-109).

Загальновідомим є той факт, що 20 лютого 2014 року розпочалася військова агресія російської федерації проти України, внаслідок якої була анексована територія Автономної Республіки Крим, частково окуповані території Донецької та Луганської областей України.

З 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з росією, надсилання будь-якої кориспонденції не можливе.

Таким чином, з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з рф, а також той факт, що ОСОБА_2 не маючи наміру та бажання приймати спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк, визначенийст. 1270 ЦК України, не подав приватному нотаріусу заяву про відмову від спадкового майна на користь матері ОСОБА_1 , тому суд ставить під сумнів достовірність даної заяви та вважає за необхідне відмовити у прийнятті визнання відповідачем позову.

Керуючись ст.ст.264,265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Глодоська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Повний текст рішення складено 01.10.2024 року.

Суддя: А. А. Русіна