Рішення

від 24.09.2024 по справі 489/2141/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/2141/24

Номер провадження 2/489/1211/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24 вересня 2024 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про визнання особи такою, що втратила право користування житлом

встановив

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради. В кімнаті №201 вище вказаного гуртожитку зареєстрована одна особа ОСОБА_1 . Під час обстежень житлового фонду комісією, в присутності мешканців гуртожитку, було виявлено, що в кімнаті АДРЕСА_2 , зокрема, ОСОБА_1 не мешкає з 2015 року по теперішній час. Кімната не приватизована та не є службовою, належить до комунальної власності Миколаївської міської територіальної громади. Основним квартиронаймачем є ОСОБА_1 . Заборгованість відповідача із квартирної плати станом на 01.09.2023 складала 2163,00 грн. Представник позивача просить визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування кімнатою № НОМЕР_1 у гуртожитку, розташованому по АДРЕСА_1 , а також стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Представникпозивача всудове засіданняне з`явився,про часта місцерозгляду справиповідомлявся належнимчином, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, заяв та клопотань від нього до суду не надходило, відзив до суду не подано.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

З копії відповіді з Управління комунального майна Миколаївської міської ради від 10.02.2023 вбачається, що на підставі рішення Миколаївської міської ради від 22.01.2010 №43/9 «Про надання згоди на прийняття до комунальної власності об`єктів права державної та іншої власності» та акта приймання-передачі від 01.09.2014 гуртожиток по АДРЕСА_1 було передано до комунальної власності Миколаївської міської територіальної громади від ДП «Миколаївпромсантехмонтаж» ЖКП «Добробут». Станом на сьогодні вищевказаний гуртожиток обліковується на балансі КП «СКП «Гуртожиток».

Відповідно до копії рішення Миколаївської міської ради №43/9 від 22.01.2010 «Про надання згоди на прийняття до комунальної власності об`єктів права державної та іншої власності» вирішено дати згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва гуртожитку по вул. Миколаївській, 19А та об`єктів комунального призначення, що його обслуговують, які знаходяться на балансі ВАТ «Миколаївпромсантехмонтаж».

З копії акту приймання-передачі до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва житлового фонду (гуртожитки) та об`єктів комунального призначення, що його обслуговують, від Дочірнього підприємства ВАТ «Миколаївпромсантехмонтаж» ЖКП «Добробут», станом на 01.09.2014, вбачається, що передачі до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва підлягає державне майно житловий фонд (гуртожитки) та об`єкти комунального призначення, що його обслуговують, від Дочірнього підприємства ВАТ «Миколаївпромсантехмонтаж» ЖКП «Добробут», зокрема (серед іншого), гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з копією технічного заключення №26 від 19.09.2023 кімнати АДРЕСА_2 основним квартиронаймачем вище вказаної кімнати гуртожитку є ОСОБА_1 , кімната не приватизована та не є службовою; заборгованість по комунальним послугам станом на 01.09.2023 складає 2163,00 грн.

Відповідно до копії виписки з особового рахунку № НОМЕР_2 від 15.09.2023 за адресою: АДРЕСА_3 станом на 31.08.2023 рахується заборгованість в розмірі 2163,00 грн.

Згідно з копією виписки з особового рахунку № НОМЕР_3 від 09.09.2021 за адресою: АДРЕСА_3 станом на 01.09.2021 рахується заборгованість зі сплати за спожиту електричну енергію в розмірі 1096,02 грн.

З копії виписки з особового рахунку № НОМЕР_4 від 09.09.2021 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 станом на 01.09.2021 рахується заборгованість по кв. платі в розмірі 6872,38 грн.

Відповідно до копії виписки з особового рахунку № НОМЕР_5 від 09.09.2021 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 станом на 01.09.2021 рахується заборгованість зі сплати за водопостачання в розмірі 2256,18 грн.

Згідно з копією виписки з особового рахунку № НОМЕР_2 від 09.09.2021 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 станом на 31.08.2021 рахується заборгованість в розмірі 1730,40 грн.

З копії інформаційної довідки №347172461 від 19.09.2023 вбачається, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості про власника кімнати за адресою: АДРЕСА_3 .

З копії акту №48 від 28.12.2023 вбачається, що комісія ТОВ «Перша Миколаївська управляюча компанія» у присутності мешканців гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 (від кімн. 203, 204, 234, 206) склали цей акт на підтвердження того, що у кімнаті АДРЕСА_2 з 2015 року по теперішній час фактично не мешкають: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), донька ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), син ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади міста Миколаєва від 01.08.2023 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно доч.ч.1,2ст.71Житлового кодексуУкраїни (далі-ЖК України)при тимчасовійвідсутності наймачаабо членівйого сім`їза нимизберігається жилеприміщення протягомшести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (ст. 72 ЖК України).

В п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" №2 від 12.04.1985 зазначено, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 521/5887/17 від 27.08.2021 аналіз норм статей71,72 ЖК Української РСРдає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням за одночасної наявності двох умов: непроживання особи в житловому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин на це. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення. Вичерпного переліку поважних причин непроживання в житловому приміщенні законодавством не встановлено, у зв`язку з чим зазначене питання суд вирішує в кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи і правилЦПК Українищодо оцінки доказів.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 490/12384/16-ц від 24.10.2018 зазначено, що початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 8 Європейської конвенції з прав людини (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод),яку ратифікованоУкраїною 17.07.1997та яканабрала чинностідля України11.09.1997,кожен маєправо наповагу досвого приватногоі сімейногожиття,до свогожитла ікореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Суд враховує, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 , але фактично не проживає за цією адресою понад 6 місяців (з 2015 року), що підтверджується Актом №48 від 28.12.2023. Крім того, ОСОБА_1 не несе витрати на утримання кімнати, комунальні платежі не сплачує (має заборгованість зі сплати за надані комунальні послуги), інших домовленостей між позивачем та відповідачем не встановлено. Будь-яких доказів, які б підтверджували інше, до суду не надано, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_6 ) необхідно визнати такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме кімнатою № НОМЕР_1 у гуртожитку, розташовану по АДРЕСА_1 .

На підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку з задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.89, 259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування кімнатою 201 у гуртожитку по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Виконавчого комітету Миколаївської міської ради витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн. 00 коп. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Інформація про учасників справи:

Позивач: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, код ЄДРПОУ - 04056612, адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_4 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних при чин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з моменту складення повного тексту рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 02.10.2024.

Суддя В. В. Кокорєв