Ухвала

від 23.09.2024 по справі 461/7473/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/7473/24

Провадження № 1-кс/461/5755/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2024 року м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142400000049 від 06.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

в с т а н о в и в:

слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, в якому просить суд накласти арешт у кримінальному провадженні №42024142400000049 від 06.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, на майно, вилучене 20.09.2024 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме - на мобільний телефон марки «Iphone 12 mini» синього кольору із встановленою сім-картою з номером НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 .

В обгрунтуваннявнесеного клопотанняпокликається нате,що всі вище перелічені речі, які були вилучені в ході обшуку також мають доказове значення, оскільки містять інформацію щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень.

Просить клопотання задоволити.

Слідчий у судове засідання не з`явився, оскільки у клопотанні просить суд проводити розгляд справи про накладення арешту на майно у його відсутності та у відсутності прокурора, а також без виклику власника майна. Клопотання підтримує та просить суд таке задоволити.

З метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Встановлено, що відділом розслідуванняособливо тяжкихзлочинів СУГУНП уЛьвівській областіпроводиться досудоверозслідування покримінальному провадженнювнесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42024142400000049від 06.08.2024,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.364КК України.

В ході проведення досудового розслідування, отримано рапорт оперуповноваженого 1 відділу ГВ ЗНД Управління СБУ у Львівській області Сай Давида, відповідно до якого, встановлено, що директор ДП «Сколівського військового лісгоспу» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який у змові з своїм підлеглим лісничим ДП «Сколівського військового лісгоспу» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 та залучивши до протиправної діяльності власника ТзОВ «Хосен Плюс» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 , в свою чергу ОСОБА_7 , залучив до протиправної діяльності наступних осіб: водіїв ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , лісозаготівельників ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також іншими невстановленими службовими особами, які наділені адміністративно-розпорядчими функціями, використовуючи свої службові повноваження, з метою власного збагачення, організували механізм протиправної діяльності з заготівлі круглих лісоматеріалів, без відповідних супроводжуючих документів.

Встановлено, що ОСОБА_5 , зловживаючи службовим становищем віддає накази своєму підлеглому лісничому ОСОБА_6 , який на ввірених йому лісових територіях організовує протиправний механізм заготівлі лісо продукції, яку в подальшому реалізовує ОСОБА_7 , який використовує для своєї господарської діяльності наступну фірму: ТзОВ «Хосен Плюс» (ЄДРПОУ 40742824).

Так, з 20.07.2024 по теперішній час ОСОБА_7 , розробляє дорогу до відведеної ділянки по здійсненню заготівлі, але водночас під час розробки дороги робить заготівлю круглих лісоматеріалів, які вивозить на власне лісопереробне підприємство, без відповідних супроводжуючих на це документів в порушення чинного законодавства у змові з вищевказаними працівниками ДП «Сколівського військового лісгоспу».

Також, ОСОБА_7 заручившись підтримкою вищевказаних службових осіб здійснює реалізацію круглих лісоматеріалів з ДП «Сколівського військового лісгоспу» декілька раз на добу по одних і тих самих супроводжуючих документах.

В подальшому усі кошти, одержані в результаті реалізації деревини без відповідних документів, розподіляються між усіма учасниками протиправної діяльності.

Крім цього встановлено, що вищевказані особи реалізували лісопродукції на розробці лісових доріг понад 2000 м3 круглих лісоматеріалів поза обліком, без відповідних супровідних документів.

20.09.2024 на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Iphone 12 mini» синього кольору із встановленою сім-картою з номером НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 .

21.09.2024 слідчим винесено постанову про визнання вказаного мобільного телефону речовим доказом у кримінальному провадженні №42024142400000049 від 06.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані. як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ч.7 ст.237 КПК України передбачено, що при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно з ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Ч.2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Слідчим доведено, що метою накладення арешту на майно є забезпечення речових доказів.

Арешт вище вказане майно, як тимчасово вилученого майна є розумним та співрозмірним обмеженням права власності щодо виконання завдання кримінального провадження відповідно до ст.2 КПК України.

Таким чином, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням може бути виконане.

Незастосування арешту майна із позбавленням права на відчуження та розпорядження, може привести до настання наслідків, які перешкоджатимуть збереженню речових доказів.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв`язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою збереження речових доказів, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142400000049 від 06.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, - задоволити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні №42024142400000049 від 06.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, на майно, вилучене 20.09.2024 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме - на мобільний телефон марки «Iphone 12 mini» синього кольору із встановленою сім-картою з номером НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 .

Виконання ухвали покласти на слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду протягом п`яти днів з дня її отримання.

Слідчий суддя ОСОБА_1