Рішення

від 19.09.2024 по справі 686/27346/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/27346/23

Провадження № 2/686/738/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого судді Палінчака О.М.

при секретарі судового засідання

Цибульській Г.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, -

встановив:

ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та просить визнати майно спільною сумісною власністю подружжя та здійснити поділ спільного майна подружжя, визнати право власності.

В обґрунтування позовних вимог, подавши в новій редакції позовну заяву, позивач вказує, що 26.06.2002 року між сторонами укладено шлюб і за час проживання в шлюбі сторонами набуто таке майно: земельна ділянка, площею 0,0883 га, місце розташування: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 0,65 га, місце розташування: Хмельницький р-н, с/рада Давидковецька; будівля перукарні, площею 163,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка розташована на земельній ділянці, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування, кадастровий номер: 6810100000:09:003:0011.

Позивач вказує, що спірний об`єкт нерухомого майна будівля перукарні перебуває в стані реконструкції і вказана площа приміщення збільшена, не введена в експлуатацію, не є остаточною та невідома позивачу.

Відповідно до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва, затверджених наказом Управлінням архітектури та містобудування, назва об`єкту будівництва: «Реконструкція нежитлового приміщення з прибудовою навчально-тренувального залу по АДРЕСА_2 ». Тому, інформація щодо площі об`єкту нерухомого майна із врахуванням покращення та поліпшення (реконструйованого) знаходиться у відповідача, а відповідно до фото додатків можна прийти до висновку, що змінено цільове призначення об`єкту нерухомого майна.

А тому, сукупність наданих позивачем доказів свідчить про те, що джерелом набуття спірного майна були спільні сумісні кошти та спільна праця подружжя, а тому позивач просить задовольнити заявлені вимоги.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі.

Ухвалою суду від 11 листопада 2023 року по справі відкрито провадження та ухвалено проводити розгляд справи в порядку загального провадження, п справі призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 24 липня 2024 року закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася. Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, його представник ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечила в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суд ухвалив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами по справі, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першоюстатті 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першоюстатті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно достатті 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 26.06.2002 року (копія свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1 ).

Від шлюбу у них є троє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 ), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 ), та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 ).

Щодо визнання спільною сумісною власністю подружжя земельних ділянок та їх поділу, слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,0883 га, кадастровий номер 6810100000:28:001:1037, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Так, на підставі рішення 30-ї сесії Хмельницької міської ради від 17.04.2019 року №68 надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам з метою передачі їх у власність, зокрема: ОСОБА_4 , земельна ділянка АДРЕСА_3 .

Проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки, розроблений ТОВ «Бюро судових будземекспертиз», що підтверджується документацією із землеустрою, яка міститься в електронному вигляді на CD-R диску та долучена до матеріалів справи.

Рішенням 34-ї сесії Хмельницької міської ради від 09.10.2019 року № 51 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, в т.ч. ОСОБА_4 .

Окрім того, ОСОБА_4 на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 161917, виданого 11.03.2010 року, належить земельна ділянка площею 0,65 га, кадастровий номер 6825082400:02:013:0038, для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Давидковецька сільська рада Хмельницького району, Хмельницької області, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Дані обставини, також, підтверджуються копією розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації № 911/09 від 07.08.2009 року, копією висновку від 19.11.2009 року № 2119, копією висновку від 30.11.2009 року № 3913, копією розпорядження Хмельницької РДА від 18.01.2010 року №26/10-р, копією державного акту на право власності на земельну ділянку, копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.12.2014 року.

Так, відповідно достатті 61 СК Українив редакції, чинній станом на 18.01.2010 року та 09.10.2019 року, приватизовані одним із подружжя земельні ділянки не належать до об`єктів права спільної сумісної власності.

Відповідно до Закону «Про внесення зміни до статті 61 СК України щодо об`єктів права спільної сумісної власності подружжя» від 11.01.2011статтю 61 СК Українидоповнено частиною 5 такого змісту: «об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації».

Указана норма набула чинності з 08.02.2011, однак була виключена на підставіЗакону «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка» від 17.05.2012, який набрав чинності 13.06.2012 року.

Натомістьстаттю 57 СК Українидоповнено пунктом 5 частини першої, згідно з яким особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації.

З урахуванням вказаних змін доСК Україниправовий режим приватизованої земельної ділянки змінювався. При цьому, тільки в період часу з 08.02.2011 до 12.06.2012 включно земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації, визнавалась спільної сумісною власністю подружжя. До 08.02.2011 року та після 12.06.2012 року така земельна ділянка належала до особистої приватної власності чоловіка або дружини, яка використала своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду.

Аналогічні висновки також містяться у постанові КЦС ВС від 12.08.2020 у справі № 626/4/17.

Станом на 18.01.2010 року та на 09.10.2019 року редакціястатті 61 СК Українине містила положень про те, що приватизована земельна ділянка є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Отже, земельні ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:001:1037 та з кадастровим номером 6825082400:02:013:0038 не є об`єктами права спільної сумісної власності, у зв`язку із чим у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо визнання спільною сумісною власністю подружжя та поділу об`єкта нерухомого майна із врахуванням покращення та поліпшення (реконструйованого), то суд зазначає таке.

Так, судом встановлено, що будівля перукарні, загальною площею 163,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності серія НОМЕР_5 від 02.06.2010 року (копія Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, копія повідомлення Хмельницького БТІ від 26.10.2023 року №155/01-18, копія ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 09.12.2005 року про затвердження мирової угоди по справі №2-14459-05, копія довідки Управління архітектури та містобудування від 29.11.2005 року №1/12-1717, копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.05.2010 року, копія витягу з рішення Хмельницької міської ради від 23.02.2006 року № 140-А, копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02.06.2010 року, копія рішення Хмельницької міської ради від 27.05.2010 року №647).

Як вбачається із відповіді на адвокатський запит від 08.12.2023 року Державна інспекція архітектури та містобудування України повідомило, що в Реєстрі будівельної діяльності наявна інформація про зареєстроване Управлінням ДАБІ у Хмельницькій області повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 03.06.2021 року за реєстраційним номером:ХМ051210603483 щодо об`єкта будівництва: «Реконструкція нежитлового приміщення з прибудовою навчально-тренувального залу по АДРЕСА_2 ».

Дані обставини, також, підтверджуються копією повідомлення про початок будівельних робіт, яка міститься в матеріалах справи.

Стаття 41 Конституції Українигарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За вимогами частини першоїстатті 316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Згідно з вимогамистатті 319 ЦК Українивласник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (стаття 190 цього Кодексу).

До речей як складової поняття майна, зокрема нерухомих, відповідно до положеньстатті 181 ЦК Україниналежать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Права та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина першастатті 182 ЦК України).

Відповідно достатті 60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (аналогічні положення містить і норма частини третьоїстатті 368 ЦК України).

Згідно ч. 1ст. 57 СК Україниособистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно доЗакону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначенихЗК України.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).

Згідно зістаттею 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

За частиною першоюстатті 69 СК Українидружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними (частина першастатті 70 СК України).

У частині другійстатті 372 ЦК Українивказано, що в разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 71 СК Українивстановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому, суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Набуття права власності на об`єкти незавершеного будівництва визначено устатті 331 ЦК України. За змістом частини другої цієї статті право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до вимог статей328та329 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Так, відповідно до положеньЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації.

За змістом зазначених норм матеріального права до прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на це новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільного обороту не виникає, у такому випадку особа є власником лише матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі неможливості поділу незакінченого будівництвом будинку суд може визнати право за сторонами спору на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити компенсацію.

Визнаючи при цьому право власності на матеріали чи обладнання, суд у своєму рішенні має зазначити (назвати) ці матеріали чи обладнання.

Згідно з вимогамистатті 82 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, як зазначалось вище та не заперечується стороною відповідача, у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, будівля перукарні, загальною площею 163,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , набута у спільну сумісну власність та на підставі свідоцтва про право власності від 02.06.2010 року, зареєстрована за відповідачем ОСОБА_4 .

Із матеріалів справи вбачається, що вказана будівля перукарні перебуває в стані реконструкції (поліпшення та покращення).

З викладеного вбачається, що первинний об`єкт нерухомого майнабудівлю перукарні, загальною площею 163,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , можна поділити у рівних частинах між сторонами відповідно до вимог статей60,69 СК України.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі №511/2303/19.

Устатті 321 ЦК Українизакріплено конституційний принцип непорушності права власності. За частинами першою та другою цієї статті ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Верховний Суд у складі колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 06.06.2024 року у справі № 755/4429/22 зазначив, щоподіл майна подружжя, що перебуває у їхній спільній сумісній власності, є підставою для набуття особистої приватної власності кожним із подружжя. Встановивши, що об`єкт поділу належить сторонам на праві спільної сумісної власності та вирішивши надалі питання про такий поділ, власність сторін спору на цей об`єкт стає спільною частковою.У разі заявлення вимоги про визнання права власності на майно у рівних частках у порядку поділу спільної сумісної власності суд визнає за кожним співвласником право власності на 1/2 частку у праві спільної часткової власності на відповідний об`єкт, а не ділить останній.

А тому, суд приходить до висновку про визнання об`єктом права спільної сумісної власності позивача та відповідача на будівлю перукарні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 163,8 кв.м. і в порядку поділу майна подружжя визнати за позивачем право приватної власності на 1/2 частину вказаної будівлі перукарні, загальною площею 163,8 кв. м., а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт першийстатті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Керуючись ст.ст.61,69,70,71,163 СК України, ст.ст.368,372 ЦК України, ст.ст.2,3,10-12,13,81,82,141,263-265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ) будівлю перукарні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 163,8 кв. м.

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) право приватної власності на 1/2 частину будівлі перукарні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 163,8 кв. м.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 30 вересня 2024 року.

Суддя О.М. Палінчак