Ухвала

від 02.10.2024 по справі 463/3733/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 463/3733/24

провадження № 61-12926ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Регіональна філія «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», про визнання незаконною та скасування ухвали, скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

У 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 07 вересня 2020 рок № 6639 та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Одночасно позивач звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просивзаборонити Львівській міській раді та посадовим особам Львівської міської ради вчиняти дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки, кадастровий номер 4610137200:05:002:0059 (РНОНМ: 2187752746101), продаж якої може відбутися на підставі ухвали Львівської міської ради від 28 березня 2024 року № 4620 «Про продаж земельної ділянки на АДРЕСА_1 ) у власність на конкурентних засадах (земельних торгах) у формі електронного аукціону».

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 01 травня 2024 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Львівській міській раді та її посадовим особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки, кадастровий номер 4610137200:05:002:0059 (РНОНМ: 2187752746101).

Постановою Львівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року апеляційну скаргу Львівської міської ради задоволено.

Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 01 травня 2024 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Скасовуючи ухвалу місцевого суду та відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції, врахувавши зміст ухвали Львівської міської ради від 28 березня 2024 року № 4620, якою запущено механізм продажу у власність земельної ділянки площею 0,1150 га (кадастровий номер 4610137200:05:002:0059) на АДРЕСА_1 ) на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону, та положення частини одинадцятої статті 150 ЦПК України дійшов висновку, що залишення в силі ухвали суду першої інстанції призведе до припинення, відкладення, зупинення земельних торгів у формі електронного аукціону, тому відсутні підстави для забезпечення позову шляхом заборони відчуження земельної ділянки.

У вересні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 12 березня 2024 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову апеляційної інстанцій, а ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 01 травня 2024 року залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про можливість продажу земельної ділянки комунальної власності на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону.

Ухвала суду першої інстанції не призвела до припинення, відкладення чи зупинення земельних торгів, оскільки Львівською міською радою не оприлюднено в електронній торговій системі «Прозоро. Продажі» оголошення про проведення земельних торгів.

На переконання заявника, місцевий суд, з`ясувавши фактичні обставини справи, підставно вжив заходи запобіжного заходу з метою запобігання негативним наслідкам, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, оскільки відчуження земельної ділянки Львівською міською радою може призвести до унеможливлення виконання судового рішення.

Львівський апеляційний суд не врахував, що позов забезпечується накладенням арешту на земельну ділянку, яка обтяжена нерухомим майном, що перебуває у приватній власності ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Із касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення.

Судами встановлено, що предметом спору в цій справі є відносини щодо законності користування та продажу земельної ділянки на земельних торгах у формі аукціону, за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 4610137200:05:002:0059)), площею 0,1150 га та законності державної реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку.

20 вересня 2018 року Львівською міською радою прийнята ухвала № 3928, якою затверджено перелік земельних ділянок, призначених для продажу на земельних торгах у формі аукціону. Згідно Додатку до вказаної ухвали до земельних ділянок, призначених для продажу на земельних торгах у формі аукціону, включено також і земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовано площею 0,1100 га з категорією земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільовим призначенням (код КВЦПЗ - 12.11) для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу.

Пунктом 3 вказаної ухвали Львівської міської ради управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради надано дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для продажу на земельних торгах у формі аукціону, перелічених у додатку, зокрема на земельну ділянку на АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 4610137200:05:002:0059).

07 вересня 2020 року Львівською міською радою прийнято ухвалу № 6639 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 ». Вказаною ухвалою затверджено проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки для продажу на земельних торгах у формі аукціону для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, перевівши їх із земель, що не надані у власність або користування. Цією ухвалою зобов`язано Департамент містобудування здійснити державну реєстрацію речового права на земельну ділянку.

ОСОБА_1 06 вересня 2021 року придбав об`єкт нерухомого майна (будівля кафе-бару) за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з купівлею будівлі кафе-бару заявник вжив заходів щодо оформлення права користування (оренди) земельною ділянкою під вказаним об`єктом нерухомого майна, 17 жовтня 2023 року звернувшись із заявою про надання відповідної адміністративної послуги № 3-К-18216/АП-2403 щодо отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою про встановлення меж земельної ділянки в натурі вул. на АДРЕСА_1 .

23 серпня 2023 року Львівською міською радою було прийнято ухвалу № 3740, якою змінено цільове призначення земельної ділянки 0,1150 га, кадастровий номер № 4610137200:05:002:0059 на АДРЕСА_1 , яка є у власності Львівської міської територіальної громади, перевівши її до земель житлової та громадської забудови, а також змінено вид цільового призначення (код КВЦПЗ 12.11 - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу) на вид цільового призначення (код КВЦПЗ 03.10 - для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку).

Пунктом 4 вказаної ухвали Львівської міської ради управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, площею 0,0189 га на АДРЕСА_1 ), на яку буде поширюватися право сервітуту на постійній основі для забезпечення проїзду до земельної ділянки, площею 0,1200 га (кадастровий номер 4610137200:05:002:0041) за вказаною адресою.

З метою ефективного використання земельного фонду Львівської міської територіальної громади, залучення додаткових коштів до бюджету Львівської міської територіальної громади для реалізації програм соціальноекономічного та культурного розвитку Львівської міської територіальної громади 28 березня 2024 року Львівською міською радою прийнято ухвалу № 4620 «Про продаж земельної ділянки на АДРЕСА_1 у власність на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону», якою включено до переліку земельних ділянок для продажу у власність на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону окремим лотом земельну ділянку, площею 0,1150 га, кадастровий номер 4610137200:05:002:0059 на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку (код КВЦПЗ 03.10 - для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку).

Пункт 3 ухвали передбачає продаж у власність земельної ділянки, площею 0,1150 га, кадастровий номер 4610137200:05:002:0059 на АДРЕСА_1 на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку (код КВЦПЗ 03.10 - для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку).

Зміст вказаної ухвали передбачає, що торги необхідно провести у порядку, визначеному статтями 135-139 Земельного кодексу України, опублікувати в Електронній Торговій Системі через особистий кабінет, створений через оператора електронного майданчика, підключеного до Електронної Торгової Системи, оголошення про проведення земельних торгів та документи і матеріали на лот (документацію), що підтверджують виконання вимог, визначених частиною третьою статті 135 та частиною першою статті 136 Земельного кодексу України. Дату проведення земельних торгів у формі електронного аукціону визначити оператору електронного майданчика, підключеного до Електронної Торгової Системи у межах термінів, визначених пунктом 6 статті 137 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20)).

У постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 915/113/20 зазначено, що: «заходи забезпечення позову, зокрема, такі як заборона вчиняти дії спрямовані на передачу у користування майна, щодо прав на яке виник спір, мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача, тобто коли, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду».

Згідно з частиною одинадцятою статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Верховний Суд зауважує, що заборона вжиття заходів забезпечення позову, передбачена частиною одинадцятою статті 150 ЦПК України, стосується випадків втручання у проведення публічних процедур, зокрема земельних торгів, за умови прийняття рішення про проведення торгів і початку процедури їх проведення. Тобто обмеженню підлягають заходи забезпечення, які будь-яким чином можуть вплинути на торги, щодо проведення яких прийнято рішення. Однак можливе проведення торгів у майбутньому не може вважатися етапом проведення торгів, на який поширюються положення частини одинадцятої статті 150 ЦПК України.

За обставин, коли процедура проведення земельних торгів не розпочата, обмеження щодо забезпечення позовних вимог в спірних правовідносинах не виникло, а тому помилковим є висновок апеляційного суду про те, що тимчасова заборона судом першої інстанції проведення земельних торгів, щодо спірної земельної ділянки є втручанням у дискреційні повноваження Львівської міської ради у земельних відносинах (постанова Верховного Суду від 23 листопада 2022 року № 466/11017/21, провадження № 61-6296св22).

У наведеній справі Верховний Суд констатував, що вказані мотиви апеляційного суду щодо відмови в задоволенні забезпечення позову не дає підстав для висновку про неправильне вирішення апеляційним судом питання про забезпечення позову, оскільки застосований судом першої інстанції запобіжний захід, зокрема шляхом продажу або передачі в оренду на земельних торгах у формі електронного аукціону, свідчить про неспівмірність обраного способу забезпечення позову заявленим позовними вимогами.

Львівський апеляційний суд, встановивши, що ухвалою Львівської міської ради від 28 березня 2024 року запущено механізм відчуження земельної ділянки шляхом проведення торгів, тобто розпочато процедуру продажу земельної ділянки у формі електронного аукціону, що відповідає процедурі, визначеній

статтями 135-139 Земельного кодексу України, дійшов правильного висновку (суд), що заборона Львівській міській раді вчиняти дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки, кадастровий номер 4610137200:05:002:0059, щодо якої розпочато процедуру продажу у формі електронного аукціону, очевидно призведе до припинення, відкладення, зупинення чи іншому втручанні у проведення аукціону, що проводиться від імені органу місцевого самоврядування.

Отже, оскільки, суд першої інстанції застосував захід забезпечення позову у спосіб, заборонений нормою прямої дії (частина одинадцята статті 150 ЦПК України), не підлягають врахуванню, наведені, зокрема, в касаційній скарзі ризики, які можуть настати для ОСОБА_1 у зв`язку з незастосування заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження земельної ділянки.

Разом з цим заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

Доводи касаційної скарги про помилковість висновку апеляційного суду щодо початку процедури електронного аукціонну, оскільки Львівською міською радою не оприлюднено в електронній торговій системі оголошення про проведення земельних торгів, свідчать про неправильне тлумачення ОСОБА_1 норм права, оскільки, відповідно до частини четвертої статті 136 Земельного кодексу України, передумовою початку організації земельних торгів є саме рішення організатора земельних торгів (власника земельної ділянки - частина друга статті 135 Земельного кодексу України). Відповідно, з часу прийняття Львівською міською радою рішення (ухвали) від 28 березня 2024 року № 4620, в якій визначено подальші організаційні питання щодо проведення електронного аукціону з продажу земельної ділянки відповідно до статей 135-139 Земельного кодексу України, розпочалася процедура проведення земельних торгів.

Аргумент касаційної скарги, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про можливість продажу земельної ділянки комунальної власності на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону спростовується змістом оскаржуваного судового рішення, відповідно до якого, Львівський апеляційний суд процитував зміст ухвали Львівської міської ради від 28 березня 2024 року № 4620, на яку також посилався заявник, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, що вбачається з тексту ухвали місцевого суду.

Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, Верховний Суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову апеляційний суд у межах вимог чинного ЦПК України здійснив належну оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, та дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для забезпечення позову у цій справі у визначений позивачем спосіб.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції по суті вирішення заяви про забезпечення позову та не дають підстав вважати, що апеляційним судом порушено норми матеріального чи процесуального права, що може бути підставою для скасування судового рішення.

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки ґрунтуються на незгоді з обставинами, встановленими судом, зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 , на постанову Львівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року є необґрунтованою.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Регіональна філія «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», про визнання незаконною та скасування ухвали, скасування державної реєстрації права власності.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян