Ухвала

від 02.10.2024 по справі 643/1178/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 643/1178/14-ц

провадження № 61-12888ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя - доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Миронов Олег Анатолійович, на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент», правонаступника - публічного акціонерного товариства «Фінанси та Кредит», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 року публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості кредитним договором № М-9/126-07-МФ від 17 травня 2007 року на загальну суму 62 976, 68 дол США, що еквівалентно 503 396, 58 грн та 1 038 964, 05 грн пені за прострочення погашення заборгованості.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 19 березня 2014 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 27 грудня 2016 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № M-9/126-07-МФ від 17 травня 2007 року у

розмірі 1542 360, 64 грн та судовий збір у сумі 3 654 грн.

Постановою Верховного Суду від 13 лютого 2018 року заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 березня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 27 грудня 2016 року у справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості скасовано; справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 08 липня 2020 року замінено позивача у справі з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» (далі -

ТОВ «ФК «Есаймент»).

Розпорядженням Верховного Суду від 08 березня 2022 року № 2/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Московського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 14 березня 2024 року позовну заяву ТОВ «ФК «Есаймент» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишено без розгляду. Здійснено поворот виконання заочного рішення Московського районного суду м. Харкова

від 19 березня 2014 року у цивільній справі № 643/1178/14-ц за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В порядку повороту виконання заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 березня 2014 року у цивільній справі № 643/1178/14-ц зобов`язано ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» повернути ОСОБА_1 стягнуті з неї на користь стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» грошові кошти у розмірі 331 104, 90 грн.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року, апеляційну скаргу АТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено. Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 14 березня 2024 року в частині повороту виконання рішення скасовано та постановлено нове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 березня 2014 року відмовлено.

23 вересня 2024 року через підсистему Електронний Суд представник ОСОБА_1 - адвокат Миронов О. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року, в якій просила скасувати оскаржене рішення апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

У відповідності до частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Згідно з пунктом 29 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повороту виконання рішення суду чи відмови у повороті виконання рішення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Таким чином, оскарження ухвал суду першої інстанції щодо повороту виконання рішення суду чи відмови у повороті виконання рішення (пункт 29 частини першої статті 353 ЦПК України), після їх перегляду в апеляційному суді, статтею 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено. Так само не підлягає касаційному оскарженню і постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за наслідками перегляду такої ухвали.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в ухвалах від 16 вересня 2024 року у справі № 185/200/13-ц, від 24 червня 2024 року у справі № 395/1186/16, від 29 травня 2024 року у справі № 205/7827/20, і ця практика є незмінною.

За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду за наслідками перегляду такої ухвали щодо повороту виконання рішення суду чи відмови у повороті виконання рішення не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Помилкове зазначення в постанові апеляційного суду про можливість її касаційного оскарження, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Керуючись частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Миронов Олег Анатолійович, на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент», правонаступника - публічного акціонерного товариства «Фінанси та Кредит», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара