Ухвала

від 24.09.2024 по справі 522/10617/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/10617/23

Провадження № 2/522/5551/24

УХВАЛА

24 вересня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Павлик І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Запольської А.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Вронського С.В.,

представника відповідача адвоката Архіпова О.Ю.

третя особа в судове засідання не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Самохи Миколи Юрійовича про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесторг»</a>, третя особа ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2023 позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ТОВ «Одесторг», третя особа ОСОБА_2 про стягнення коштів: 6673680,00 грн компенсації вартості нерухомого майна та 8119644 грн відшкодування доходів у вигляді оренди, а всього 14793324 грн.

06.06.2023 ухвалою Приморського районного суду справу передано за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси.

05.09.2023 ухвалою судді Київського районного суду Коваленко О.Б. справу прийнято до провадження.

Згідно розпорядження керівника апарату Київського районного суду м. Одеси від 04.04.2024 було призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.

Згідно повторного автоматизованого розподілу справу передано судді Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В.

10.04.2024 ухвалою судді Київського районного суду Огренич І.В. справу прийнято до провадження.

28.05.2024 ухвалою судді Київського районного суду Огренич І.В. справу передано за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.

19.06.2024 протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу передано головуючому судді Павлик І.А.

03.07.2024 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

18.07.2024 на виконання ухвали суду від 03.07.2024 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

22.07.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

12.10.2023 представником третьої особи подано клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України та в інших, утворених відповідно до закону, військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

Суд, дослідивши клопотання про зупинення провадження у справі дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 NN 8-рп/2002).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

У постанові Верховного Суду України 07.10.2015 у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи».

У постанові Верховного Суду України від 01.02.2017 у справі № 6-1957цс16 зазначено, що «межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі».

Так, Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 24.02.2022 було введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який Указами Президента України було неодноразово продовжено та який діє по даний час.

Згідно Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» щодо військового обов`язку громадяни України поділяються, зокрема, на військовослужбовців, тобто осіб, які проходять військову службу.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про Збройні сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 3 цього Закону визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Збройні сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби визначено статтею 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Пунктом 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачено обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

При цьому, вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Сторона у справі може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.

Наведене правове регулювання дозволяє дійти висновку, що норма пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 27.02.2023 у справі № 380/7845/21).

На підтвердження перебування ОСОБА_2 на військовій службі у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 надано копії довідки Форми 5 Міністерства оборони України від 17.03.2023 № 14/516, витягу з наказу начальника Роздільнянського районного ТЦК від 22.02.2023 № 101, довідки КП «ДОКЛ ім. Мечникова» № 4464 від 25.04.2023 про тимчасову непрацездатність та довідки Міністерства оборони України від 08.05.2023 № 47/778 про обставини травми сержанта ОСОБА_2 .

Однак суд зазначає, що ОСОБА_2 у даній справі є третьою особою без самостійних вимог щодо предмету спору, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України виключає обов`язок суду зупинити провадження у справі.

Водночас суд враховує, що представництво інтересів ОСОБА_2 у справі здійснюється адвокатом Самохою М.Ю.

З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі у відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 251, 260, 261, 352, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Самохи Миколи Юрійовича про зупинення провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом п`ятнадцяти днів може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.

Повний текст ухвали відповідно до ст. 259 ЦПК України буде складено протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя І.А. Павлик

Повний текст ухвали складено 01.10.2024.