Рішення

від 02.10.2024 по справі 300/3887/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2024 р. справа № 300/3887/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

Представник Приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження" (далі також позивач, ПВОП "Відродження") звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі також відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області), Державної податкової служби України (далі також відповідач ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання до вчинення дій.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що позивачем засобами поштового отримано акт ГУ ДПС в Івано-Франківській області про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування від 13.03.2024 №4865/09-19-04-07-14/30627043, у висновках якого вказано: в результаті проведеної камеральної перевірки встановлено, що ПВОП "Відродження" фактично подано вказану звітність 21.02.2024, яким порушено вимоги визначені пп.298.8.1 п. 298.8 статті 298 Податкового кодексу України. З метою перевірки цієї інформації, з`ясування причин та підстав таких висновків позивачем підготовлено запит на публічну інформацію та 22.04.2024 подано за основним місцем обліку. Листом ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 26.04.2024 за №44/ЗПІ/09-19-04-03-06 позивачу повідомлено про те, що рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку від 22.04.2024 №28/09-19-04-07-14 надіслано поштою на юридичну адресу позивача. Враховуючи наведене, просить суд визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області про виключення з реєстру платників єдиного податку №28/09-19-04-07-14 від 22.04.2024, зобов`язати ГУ ДПС в Івано-Франківській області поновити ПВОП "Відродження" платником єдиного податку четвертої групи, шляхом внесення до Реєстру платників єдиного податку відомостей щодо позивача як платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік та надати ПВОП "Відродження" відповідний витяг (довідку) з реєстру платників єдиного податку четвертої групи в 2024 році та зобов`язати ГУ ДПС в Івано-Франківській області прийняти у ПВОП "Відродження" розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за №9035557658, загальну податкову декларацію четвертої групи за 2024 рік за №9035557545; звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік за №9035557813 подані до ГУ ДПС в Івано-Франківській області 20.02.2024.

На адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду, 16.05.2024 через систему "Електронний суд" надійшла заява представника Приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження" про забезпечення позову в адміністративній справі № 300/3887/24.

Ухвалою суду від 17.05.2024 заяву представника Приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження" про забезпечення позову в адміністративній справі № 430/3887/24 повернути заявнику без розгляду (а.с.22).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 позовну заяву Приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження" залишено без руху. Надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви (а.с.26-28).

23.05.2024 через систему "Електронний суд" надійшла заява представника Приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження" про забезпечення позову в адміністративній справі № 300/3887/24 шляхом зупинення дії рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 22.04.2024 №28/09-19-04-07-14 до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі.

Ухвалою суду від 24.05.2024 у задоволенні заяви Приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження" про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 22.04.2024 №28/09-19-04-07-14 до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі відмовлено (а.с.45-47).

На адресу суду, 30.05.2024 через систему "Електронний суд" надійшла заява представника Приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження" про забезпечення позову в адміністративній справі № 300/3887/24.

Ухвалою суду від 31.05.2024 заяву представника Приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження" про забезпечення позову в адміністративній справі № 300/3887/24 повернути заявнику без розгляду (а.с.100-101).

30.05.2024 представником позивача зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 109-110).

На адресу суду, 17.07.2024 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 18.07.2024 у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи з викликом сторін, відмовлено (а.с.221-222).

Від представника відповідача ДПС України до суду надійшла заява про виключення відповідача (вхід. № ЕС/24046/24), в якому заявник просить виключити Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зі справи № 300/3887/24, визначену у статусі Відповідача -2, як неналежну особу та таку, до котрої відсутні позовні вимоги.

Ухвалою суду від 01.10.2024 заяву ДПС України - задоволено. Виключено зі складу відповідача по справі № 300/3887/24 - Державну податкову службу України (а.с. 234-235).

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що 21.02.2024 позивачем недотримано вимоги підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПКУ та підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПКУ щодо подання податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік, а саме не подано вищезазначену звітність до 20 лютого 2024 року. Зокрема ПВОП "Відродження" розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (реєстраційний №9035557658), загальну податкову декларацію з податку на 2024 рік (реєстраційний №9035557545) та звітну податкову декларацію з податку на 2024 рік (реєстраційний №9035557813), з додатками, подано 21 лютого 2024 року. Відповідно до пункту 299.10 статті 299 у поєднанні з положеннями підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України є обов`язковою підставою для припинення реєстрації платником єдиного податку (а.с.72-73).

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій вказала, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області у акті перевірки від 13.03.2024 підтверджує факт подання позивачем податкової звітності та будь-яких зауважень щодо того, що подані декларації не відповідають нормам статті 48 Податкового кодексу України. Подана звітність платника єдиного податку четвертої групи зареєстрована контролюючим органом 21.02.2024 за №9035557658, №9035557545 та за №9035557813. Позивачем, 21.02.2024 отримано квитанції №2 з реквізитами результату обробки "прийнято пакет". Відтак, матеріалами справи підтверджується, що платником податку були вчинені дії щодо подання контролюючому органу пакету документів, передбаченого підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України в межах строку, встановленою цією нормою. Просила позовні вимоги задовольнити (а.с.207-213).

Розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування головуючого судді в основній щорічній відпустці, в порядку черговості.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, встановив такі обставини.

ПВОП "Відродження" (код ЄДРПОУ - 30627043) зареєстроване 01.01.2016, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Видами діяльності позивача згідно за КВЕД є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.12 вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.50 змішане сільське господарство; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві (а.с.71-72).

На підставі пп. 191 .1.1, 191 .1.2 п. 191 .1 ст. 19, п.п.20.1.4 ст. 20, п.п.75.1.1 ст. 75 та п.299.11 ст. 299 Податкового кодексу України (далі також ПК України) від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, 13.03.2024 старшим державним ревізором Коломийського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС в Івано-Франківській області , з метою забезпечення правильності ведення реєстру платників єдиного податку четвертної групи юридичних осіб проведено перевірку правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування ПВОП "Відродження" за результатами якої складено акт камеральної перевірки щодо порушення платником податку умов застосування спрощеної системи оподаткування №4865/09-19-04-07-14/30627043, яким зафіксовано, що 21.02.2024 ПВОП "Відродження" недотримано вимоги підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПКУ та підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПКУ щодо подання податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік, а саме не подано вищезазначену звітність до 20 лютого 2024 року. Зокрема ПВОП "Відродження" розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (реєстраційний №9035557658), загальну податкову декларацію з податку на 2024 рік (реєстраційний №9035557545) та звітну податкову декларацію з податку на 2024 рік (реєстраційний №9035557813), з додатками, подано 21 лютого 2024 року.

В результаті проведеної перевірки виявлено порушення платником єдиного податку вимог підпункту 299.10.5 пункту 299.10 статті 299 та підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України щодо щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку (а.с.80-81).

ПВОП "Відродження" при граничному терміні 20.02.2024 подано податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи 21.02.2024.

У зв`язку з несвоєчасним поданням ПВОП "Відродження" податкової декларації платника єдиного внеску четвертої групи на 2024 рік, реєстрацію платника єдиного податку анульовано з 01.01.2024 за рішенням контролюючого органу №28/09-19-04-07-14 від 22.04.2024 позивача виключено з реєстру платників єдиного податку про що проінформовано платника листом №4945/6/09-19-04-07-06 від 22.04.2024 (а.с. 198-201).

Не погоджуючись з рішенням про анулювання реєстрації платника єдиного податку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно- правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою І "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу XIV "Спеціальні податкові режими" ПК України.

У відповідно до п.291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п.291.3 ст. 291 ПКУ).

Підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (в редакції на дату подання позивачем документів) встановлено, що сільськогосподарських товаровиробників, юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, віднесено до четвертої групи суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

295.5 - 1.1. суб`єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

суб`єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м`яса свійської птиці);

291.5 - 1.2. суб`єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29-2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства, які експортуються цими підприємствами, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва та/ або придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що такі придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб`єкта господарювання);

291.5 - 1.3. суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Згідно абзацу 1 пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України встановлено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється статтею 298 далі - ПК України, пунктом 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

-звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

-розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

-відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Згіно пункту 299.1, пункту 299.2 статті 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Пунктом 299.6 статті 299 Податкового кодексу України встановлено, що підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4. пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 299.10 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті

втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента);

наявність щодо платника податку рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції":

щодо платників першої і другої груп - в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення;

щодо платників третьої і четвертої груп - в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.

Відтак Податковий кодекс України передбачає чіткі підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку (пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу) або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи (пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу), але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 814/1394/15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Таким чином, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п. 75. ст. 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником податків вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Перевірка будь-яких відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюються.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складання розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування тощо).

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постанові від 10.11.2021 у справі №200/697/20-а.

Згідно абзацу другого пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Аналогічну правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 січня 2019 року у справі №818/945/17.

Повноваження податкового органу не визнавати податкову звітність податковою декларацією передбачені пунктом 48.7 статті 48 Податкового кодексу України, а саме: податкова звітність не визнається податковою декларацією у разі порушення будь-якої норми статті 48 Податкового кодексу України. Зокрема, це відсутність обов`язкових реквізитів: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; місцезнаходження (місце проживання) платника податків тощо.

У даному випадку податковим органом не було встановлено невідповідності поданих податкових декларацій вимогам статті 48 Податкового кодексу України. Крім того, відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність, у зв`язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (пропущення встановлених цією нормою строків).

Суд звертає увагу на те, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області у акті перевірки від 13.03.2024 підтверджує факт подання позивачем податкової звітності та будь-яких зауважень щодо того, що подані декларації не відповідають нормам статті 48 Податкового кодексу України не містить.

Подана звітність платника єдиного податку четвертої групи зареєстрована контролюючим органом 21.02.2024 за №9035557658, №9035557545 та за №9035557813.

ПВОП "Відродження", 21.02.2024 отримано квитанції №2 з реквізитами результату обробки "прийнято пакет".

Відтак, матеріалами справи підтверджується, що платником податку вчинені дії щодо подання контролюючому органу пакету документів, передбаченого підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України в межах строку, встановленою цією нормою.

Доводи відповідача щодо недотримання позивачем терміну подачі загальної податкової декларації платника 4 групи єдиного податку є необґрунтованими, оскільки податковий орган не наділений повноваженнями не визнавати звітність, у зв`язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Крім того, п.300.1 ст. 300 ПКУ вказує, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Водночас, суд зазначає, що наслідки неподання або несвоєчасного подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначені ст. 120 ПК України та тягнуть за собою накладення штрафу у визначених законом розмірах.

Поряд з цим, ГУ ДПС у Івано-Франківській області у листі №40/ЗПІ/09-19-04-03-06 від 16.04.2024 повідомляє, що по даній податковій звітності присвоєно статус "історія подання" (а.с.78-79).

При цьому, податковий орган посилається на порушення вимог пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України.

Суд зауважує, що у листі контролюючого органу від 16.04.2024 відсутня будь-яка інформація про прийняття контролюючим органом рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку (а.с.7879).

Проте податковий орган не наділений повноваженнями не приймати вже отриману податкову декларацію у разі її складання з дотриманням вимог статті 48 ПК України, оскільки прийняття податкової звітності є обов`язком контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №810/1570/16.

Пунктом 1 глави 1 розділу IV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за № 751/28881 (далі - Порядок № 422), визначено, що первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності (далі - звітні документи).

У відповідності до п. 4 глави 4 розд. IV Порядку № 422 якщо після подання звітного документа платник податків подає до граничного строку подання новий Звітний документ із виправленими показниками, поданий раніше звітний документ стає недіючим та отримує ознаку стану обробки "Історія подання".

Тобто, вказаним Порядком №422 визначено у яких випадках документи можуть набувати статусу "Історія подання".

Крім того, ознаку стану обробки "Історія подання" отримують звітні документи, для яких відповідальними за адміністрування відповідного податку підрозділами проводяться нарахування у ручному режимі (крім ПДВ) (наприклад, якщо відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник податків подає разом з таким звітним документом доповнення, складені за довільною формою (податковий компроміс, введення у зв`язку з податковою реформою нових податків тощо)).

Разом з тим, жодними нормами ПК України не передбачено неприйняття податкової звітності з підстав наведених у листі відповідача.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, вбачається, що подана позивачем звітність, є прийнятими контролюючим органом, а тому підстав та повноважень у контролюючого органу для невизнання неподаною такої податкової декларації та присвоєння статусу "Історія подання" у останнього немає.

Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Як слідує з рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" від 20.10.2011 особливу важливість набуває принцип "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

У контексті обставин справи суд наголошує на змісті пункту 71 рішення по справі "Рисовський проти України", що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків, а ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття податковим органом рішення саме про анулювання реєстрації платника єдиного податку, а таке анулювання, у свою чергу, вже реалізується шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Незважаючи на наведене, відповідачем не приймалося рішення про анулювання реєстрації позивача, а спірним рішення відповідач зазначив, що позивача виключено з реєстру платників єдиного податку четвертої групи, що не відповідає суті повноважень податкового органу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі № 816/543/17 та в постанові від 29.03.2018 року у справі № 804/2321/17.

Суд зазначає, що згідно ч.1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно відомостей того ж самого Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.02.2024 зазначено " ОСОБА_1 - керівник".

У відповідності до п. 7 Порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців й інформаційними системами Державної фіскальної служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 18.03.2016 № 759/5/371, технічний адміністратор Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань забезпечує передачу до реєстрів Державної податкової служби України відомостей про проведені реєстраційні дії відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ГУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", документів в електронній формі у робочий час одночасно з проведенням відповідної реєстраційної дії у Реєстрі, формуванням запиту суб`єктом державної реєстрації.

ДПС України забезпечує доступ своїх територіальних органів до відомостей про проведені реєстраційні дії, документів в електронній формі, отриманих з Реєстру (п. 8 Порядку).

Підтвердження щодо отримання відомостей про проведені реєстраційні дії, документів в електронній формі з Реєстру формується ДПС України автоматично програмними засобами ведення реєстрів ДПС України та передається до Реєстру одночасно із завантаженням таких відомостей, документів до реєстрів ДПС України (п. 9 Порядку).

Якщо відомості, що надійшли з реєстру, при проведенні контролю визнані помилковими (неповними), ДПС України направляє до реєстру повідомлення про неприйняття відповідних відомостей із зазначенням причини їх неприйняття.

Контролюючим органом повідомлення про неприйняття відповідних відомостей не надсилалось, реєстраційні дії проведено до 16.00 год, однак документи позивача не приймались на рівні ДПС України з причини: "найменування " ОСОБА_1 " повинний мати тип підпису "Керівник" або "Бухгалтер", але в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців дана особа не зареєстрована", а прийняті лише 21.02.2024 року.

Внаслідок чого, позивачем засобами поштового зв`язку отримано акт ГУ ДПС в Івано-Франківській області про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування від 13.03.2024 №4865/09-19-04-07-14/30627043, у висновках якого вказано: в результаті проведеної камеральної перевірки встановлено, що ПВОП "Відродження" (код ЄДРПОУ 30627043) фактично подано вказану звітність 21.02.2024, чим порушено вимоги визначені пп.298.8.1 п. 298.8 статті 298 Кодексу. Відповідальність за порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування відповідно до глави 1 розділу XIV Кодексу передбачена підпунктом 299.10.5 пункту 299.10 статті 299 Кодексу.

З метою перевірки цієї інформації, з`ясування причин та підстав таких висновків позивачем підготовлено запит на публічну інформацію та 22 квітня 2024 року подано за основним місцем обліку (а.с.61-62).

Листом ГУ ДПС у Івано-Франківській області від 26.04.2024 за №44/ЗПІ/09-19-04-03-06 позивачу повідомлено про те, що рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку від 22.04.2024 №28/09-19-04-07-14 надіслано поштою на юридичну адресу (а.с.63-65).

Далі 02.05.2024 засобами поштового зв`язку отримано лист від 22.04.2024 за №4945/6/09-19-04-07-06 та рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку від 22.04.2024 №28/09-19-04-07-14(а.с.66-70)

Таким чином, протиправні дії відповідача призвели до того, що подана податкова звітність не прийнята на рівні ДПС України з причин, що не залежали від волі позивача, що у сукупності призвело до відмови ГУ ДПС в Івано-Франківській області у підтвердженні позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи, оскільки основною умовою для набуття сільськогосподарським підприємством статусу платника єдиного податку є наявність частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75 %, а не необхідність встигнути до 20 лютого подати пакет документів.

Отже, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення відповідача №28/09-19-04-07-14 від 22.04.2024 про виключення з реєстру платників єдиного податку Приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження" є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також з метою дотримання судом гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача поновити ПВОП "Відродження" платником єдиного податку четвертої групи, шляхом внесення до Реєстру платників єдиного податку відомостей щодо Приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження" як платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік та надати ПВОП "Відродження" відповідний витяг (довідку) з реєстру платників єдиного податку четвертої групи в 2024 році, а також прийняти у позивача розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за №9035557658, загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2024 рік за №9035557545; звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік за №9035557813 подані до Головного управління ДПС у Івано-Франківській області 20.02.2024, оскільки є похідними від основної позовної вимоги, яку судом задоволено.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини "Щокін проти України" (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон, стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі "Шпачек s.r.о. " проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі "Бейелер проти Італії" (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду належних і достовірних доказів, які б спростовували доводи позивача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області слід стягнути судовий збір в розмірі 4844,80 грн. на корить Приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження", сплата якого підтверджується платіжними інструкціями №951635 від 22.05.2024 та №951644 від 29.05.2024 (а.с.108).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження" (код ЄДРПОУ 30627043, вул. Шевченка, с. Підвисоке, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78321) до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання до вчинення дій задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №28/09-19-04-07-14 від 22.04.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку Приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження".

Зобов`язати ГУ ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) поновити ПВОП "Відродження" (код ЄДРПОУ 30627043, вул. Шевченка, с. Підвисоке, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78321) платником єдиного податку четвертої групи, шляхом внесення до Реєстру платників єдиного податку відомостей щодо Приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження" як платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік та надати ПВОП "Відродження" відповідний витяг (довідку) з реєстру платників єдиного податку четвертої групи в 2024 році, а також прийняти у Приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження" розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за №9035557658, загальну податкову декларацію четвертої групи за 2024 рік за №9035557545; звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік за №9035557813 подані до ГУ ДПС в Івано-Франківській області 20.02.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь Приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження" (код ЄДРПОУ 30627043, вул. Шевченка, с. Підвисоке, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78321) судовий збір у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 80 копійок.

Сторонам рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ Мої справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.