Постанова

від 10.01.2025 по справі 300/3887/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 рокуСправа № 300/3887/24 пров. № А/857/26284/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Приватного виробничо-орендного підприємства «Відродження» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2024 року (суддя Микитюк Р.В., м.Івано-Франківськ), -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року Приватне виробничо-орендне підприємство «Відродження» (далі ПВОП) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі Головне управління) в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління від 22.04.2024 №28/09-19-04-07-14 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ПВОП (далі Рішення);

зобов`язати відповідача поновити ПВОП платником єдиного податку четвертої групи, шляхом внесення до Реєстру платників єдиного податку (далі Реєстр) відомостей щодо позивача як платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік та надати ПВОП відповідний витяг (довідку) з Реєстру четвертої групи в 2024 році, а також прийняти у ПВОП розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за №9035557658, загальну податкову декларацію четвертої групи за 2024 рік за №9035557545; звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік за №9035557813 подані до Головного управління 20.02.2024.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі вказує, що позивачем недотримано вимоги підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України (далі ПК) та підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК щодо подання податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік, а саме не подано вищезазначену звітність до 20.02.2024. Зокрема ПВОП розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, загальну податкову декларацію з податку на 2024 рік та звітну податкову декларацію з податку на 2024 рік, з додатками, подано 21.02.2024.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на судове рішення, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що подана податкова звітність не прийнята на рівні ДПС з причин, що не залежали від волі позивача, що у сукупності призвело до відмови Головного управління у підтвердженні позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи, оскільки основною умовою для набуття сільськогосподарським підприємством статусу платника єдиного податку є наявність частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75 %, а не необхідність встигнути до 20 лютого подати пакет документів.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ПВОП з 13.03.20 перебуває на обліку в контролюючого органу, як платник податків, основним видом діяльності є КВЕД 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

13.03.2024 старшим державним ревізором Коломийського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління, з метою забезпечення правильності ведення реєстру платників єдиного податку четвертної групи юридичних осіб проведено перевірку правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування ПВОП за результатами якої складено акт камеральної перевірки щодо порушення платником податку умов застосування спрощеної системи оподаткування №4865/09-19-04-07-14/30627043 (далі Акт).

В Акті зафіксовано, що 21.02.2024 ПВОП недотримано вимоги підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК та підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК щодо подання податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік, а саме не подано вищезазначену звітність до 20.02.2024. Зокрема ПВОП розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, загальну податкову декларацію з податку на 2024 рік та звітну податкову декларацію з податку на 2024 рік, з додатками, подано 21.02.2024.

В результаті проведеної перевірки виявлено порушення платником єдиного податку вимог підпункту 299.10.5 пункту 299.10 статті 299 та підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК щодо щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку (а.с.80-81).

ПВОП при граничному терміні 20.02.2024 подано податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи 21.02.2024.

У зв`язку з несвоєчасним поданням ПВОП податкової декларації платника єдиного внеску четвертої групи на 2024 рік, реєстрацію платника єдиного податку анульовано з 01.01.2024 за Рішенням, позивача виключено з реєстру платників єдиного податку про що проінформовано платника листом від 22.04.2024 №4945/6/09-19-04-07-06 від 22.04.2024.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин)

У відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункт 291.3 статті 291 ПК).

Підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 ПК встановлено, що сільськогосподарських товаровиробників, юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, віднесено до четвертої групи суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

295.5 - 1.1. суб`єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

суб`єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м`яса свійської птиці);

суб`єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29-2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства, які експортуються цими підприємствами, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва та/ або придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що такі придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб`єкта господарювання);

суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Згідно абзацу 1 пункту 294.1 статті 294 ПК податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК встановлено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється статтею 298 далі - ПК пунктом 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Згідно пункту 299.1, пункту 299.2 статті 299 ПК реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Пунктом 299.6 статті 299 ПК встановлено, що підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4. пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 299.10 ПК реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті

втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента);

наявність щодо платника податку рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції»:

щодо платників першої і другої груп - в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення;

щодо платників третьої і четвертої груп - в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.

Відтак ПК передбачає чіткі підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку (пункту 299.10 статті 299 ПК) або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи (пункту 291.5 статті 291 ПК), але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 814/1394/15.

Згідно абзацу другого пункту 299.11 статті 299 ПК у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Аналогічну правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 січня 2019 року у справі №818/945/17.

Повноваження податкового органу не визнавати податкову звітність податковою декларацією передбачені пунктом 48.7 статті 48 ПК, а саме: податкова звітність не визнається податковою декларацією у разі порушення будь-якої норми статті 48 Податкового кодексу України. Зокрема, це відсутність обов`язкових реквізитів: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; місцезнаходження (місце проживання) платника податків тощо.

У даному випадку податковим органом не було встановлено невідповідності поданих податкових декларацій вимогам статті 48 Податкового кодексу України. Крім того, відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність, у зв`язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (пропущення встановлених цією нормою строків).

При цьому, у Акті перевірки підтверджено факт подання позивачем податкової звітності та будь-яких зауважень щодо того, що подані декларації не відповідають нормам статті 48 ПК не містить.

Подана звітність платника єдиного податку четвертої групи зареєстрована контролюючим органом 21.02.2024 за №9035557658, №9035557545 та за №9035557813.

ПВОП, 21.02.2024 отримано квитанції №2 з реквізитами результату обробки «прийнято пакет».

Відтак, матеріалами справи підтверджується, що платником податку вчинені дії щодо подання контролюючому органу пакету документів, передбаченого підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК в межах строку, встановленою цією нормою.

Доводи відповідача щодо недотримання позивачем терміну подачі загальної податкової декларації платника 4 групи єдиного податку є необґрунтованими, оскільки податковий орган не наділений повноваженнями не визнавати звітність, у зв`язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК.

Поряд з цим, Головне управління у листі від 16.04.2024 №40/ЗПІ/09-19-04-03-06 від 16.04.2024 повідомляє, що по даній податковій звітності присвоєно статус «історія подання» (а.с.78-79), а у самому листі контролюючого органу відсутня будь-яка інформація про прийняття контролюючим органом рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку (а.с.7879).

Проте податковий орган не наділений повноваженнями не приймати вже отриману податкову декларацію у разі її складання з дотриманням вимог статті 48 ПК, оскільки прийняття податкової звітності є обов`язком контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №810/1570/16.

Пунктом 1 глави 1 розділу IV «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за № 751/28881 (далі - Порядок № 422), визначено, що первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності (далі - звітні документи).

У відповідності до пункту 4 глави 4 розділу IV Порядку № 422 якщо після подання звітного документа платник податків подає до граничного строку подання новий Звітний документ із виправленими показниками, поданий раніше звітний документ стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».

Тобто, вказаним Порядком №422 визначено у яких випадках документи можуть набувати статусу «Історія подання».

Крім того, ознаку стану обробки «Історія подання» отримують звітні документи, для яких відповідальними за адміністрування відповідного податку підрозділами проводяться нарахування у ручному режимі (крім ПДВ) (наприклад, якщо відповідно до пункту 46.4 статті 46 ПК платник податків подає разом з таким звітним документом доповнення, складені за довільною формою (податковий компроміс, введення у зв`язку з податковою реформою нових податків тощо)).

Разом з тим, жодними нормами ПК не передбачено неприйняття податкової звітності з підстав наведених у листі відповідача.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, вбачається, що подана позивачем звітність, є прийнятими контролюючим органом, а тому підстав та повноважень у контролюючого органу для невизнання неподаною такої податкової декларації та присвоєння статусу «Історія подання» у останнього немає.

Способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття податковим органом рішення саме про анулювання реєстрації платника єдиного податку, а таке анулювання, у свою чергу, вже реалізується шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Незважаючи на наведене, відповідачем не приймалося рішення про анулювання реєстрації позивача, а спірним рішення відповідач зазначив, що позивача виключено з реєстру платників єдиного податку четвертої групи, що не відповідає суті повноважень податкового органу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі № 816/543/17 та в постанові від 29.03.2018 року у справі № 804/2321/17.

Суд першої інстанції в повній мірі встановив фактичні обставини справи, надав об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як позивачем так і відповідачем, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич