Постанова

від 02.10.2024 по справі 420/25694/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/25694/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року (суддя В.Хом`якова, м. Одеса, повний текст рішення складений 21.08.2024) про вжиття заходів забезпечення позову Приватного підприємства "ПІОНН" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

14.08.2024 ПП "ПІОНН" звернулося до адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 06.08.2024 №22/1532-04-07-23/20932088 про анулювання реєстрації підприємства в якості платника єдиного податку 3-ї групи, у зв`язку із чим поновити з 30.06.2024 реєстрацію у якості платника єдиного податку ПП "ПІОНН".

19.08.2024 ПП "ПІОНН" подало до суду клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного рішення ГУДПС на період до набрання законної чинності рішення по судовій справі.

В обґрунтування поданого клопотання позивач вказав, що у підприємства у разі не зупинення дії оскаржуваного рішення не залишиться іншої можливості, ніж зупинити застосування єдиного податку та перейти до сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість (ПДВ). Початок сплати ПДВ, враховуючи те, що більшість Абонентів підприємства не є платниками ПДВ, а основні витрати підприємства полягають у сплаті послуг контрагентам - неплатникам ПДВ та виплаті заробітної плати співробітникам, що не надає права на отримання податкового кредиту з ПДВ, приведе до прямого навантаження ПДВ у розмірі 20 відсотків від всієї суми доходу, що порівняно із сплатою єдиного податку у розмірі 5 відсотків від суми доходу, викликає у підприємства додаткове навантаження у розмірі 15 відсотків від всієї суми доходів. Також заявник вказує, що оскаржуване рішення є очевидно незаконним, оскільки акт і оскаржуване рішення були видані у 3 кварталі 2024 року, а анулювання реєстрації підприємства платником єдиного податку - у 2 кварталі 2024 року, що прямо суперечить положенням п. 5 пп. 298.2.3 ст. 298 ПКУ.

Незастосування мір щодо зупинення дії рішення ГУДПС приведе до того, що підприємство буде зобов`язано весь час розгляду судової справи вести податковий облік та сплачувати податок на прибуток та ПДВ, а не єдиний податок, що істотно ускладнює чи унеможливлює у подальшому виконання рішення суду про скасування оскаржуваного рішення, та робить неефективним захист та поновлення порушених прав або інтересів підприємства, за захистом яких воно звернулося до суду. Підприємство без зупинення оскаржуваного рішення фактично буде поставлене перед необхідністю застосовувати одночасно дві принципово відмінні системи оподаткування щодо всіх операцій та фактично ставити контрагентів у ситуацію потенційної невизначеності фінансових результатів (має контрагент право на податковий кредит чи ні) та у період розгляду судом справи, вимушено, перебувати у дуже скрутному положенні особи, яка не тільки знаходиться у проблемному стані із податковим обліком, але й створює відчутні проблеми для контрагентів.

21.08.2024 Одеський окружний адміністративний суд постановив ухвалу, якою зупинив дію рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 06.08.2024 №22/1532-04-07-23/20932088 про анулювання реєстрації ПП "ПІОНН" в якості платника єдиного податку 3-ї групи на період до набрання законної чинності рішення по судовій справі.

Застосовуючи захід забезпечення позову суд першої інстанції вважав, що заявник довів існування реальної загрози завдання шкоди своїм правам, зокрема матеріальним, внаслідок невжиття заходів для забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у справі. Анулювання контролюючим органом реєстрації платника єдиного податку передбачає собою перехід такого платника на загальну систему оподаткування, а тому на час судового оскарження рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку підстави для застосування спрощеної системи оподаткування у позивача відсутні. Суд також врахував те, що можливість ведення господарської діяльності безпосередньо залежить від права позивача в подальшому перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову ПП "ПІОНН" повністю.

На думку апелянта, застосовуючи заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного рішення суд фактично прийняв рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.

Також апелянт зазначив, що заявник не обґрунтував належним чином заяву про забезпечення позову у відповідності до норм КАС України, не надав доказів того, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. При цьому, судом першої інстанції не встановлено жодної з обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову. Оскаржувана ухвала не містить будь-яких даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав і свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду колегія суддів дійшла таких висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою та другою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких заходів мати незворотні наслідки.

Так, ухвалюючи рішення про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі суд першої інстанції виходив з того, що, з урахуванням зазначених позивачем підстав позову та аналізом законодавчих норм, що визначають алгоритм дій податкового органу в разі анулювання реєстрації платника єдиного податку, існує реальна загроза завдання шкоди правам позивача, зокрема матеріальним внаслідок невжиття заходів для забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у справі.

Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками, адже в матеріалах справи відсутні докази зазначеного. Адже суд першої інстанції, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, не звернув увагу, що позивачем на обґрунтування поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову не було надано жодного доказу на підтвердження своїх вимог.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд не пересвідчився належним чином у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та в ухвалі про забезпечення позову не навів мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд не вказав, в чому будуть полягати складність дії, направлені на відновлення прав позивача, і що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Судом також не вказано жодних конкретних очевидних перешкод, які були визнані ним достатніми для висновків, що невжиття ініційованих заявником заходів забезпечення позову перешкоджає провадженню господарської діяльності позивача, як і не наведено жодних мотивів необхідності та співмірності відповідно до заявлених позовних вимог вжиття відповідних заходів забезпечення позову у цій справі.

З приводу негативних наслідків для господарської діяльності позивача, про які йдеться у його заяві, колегія суддів зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно та є небажаними для нього. Проте, відповідно до статті 150 КАС України, зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Твердження ПП "ПІОНН" про невиконання контролюючим органом рішень судів, що набрали законної сили, про поновлення юридичних осіб у якості платників ЄП не знайшло свого підтвердження під час перегляду справи.

Резюмуючи викладене колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції про те, що невжиття заходів щодо зупинення дії оспорюваного рішення контролюючого органу зумовить настання негативних та незворотних наслідків для позивача, як платника податків, не підтверджені оцінкою судом будь-яких доказів. Так само суд не зазначив, на підставі яких саме доказів визнано підтвердженими доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача.

Ураховуючи, що позивачем не доведено необхідність вжиття застосованих судом заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, а застосовані заходи є такими, що суперечать приписам частини другої статті 151 КАС України, колегія суддів вважає, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 про вжиття заходів забезпечення позову ПП "ПІОНН" підлягає скасуванню, а в задоволенні заяви підприємства про забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 154, 292, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року про вжиття заходів забезпечення позову скасувати та відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства "ПІОНН" про забезпечення позову.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення учаснику справи судового рішення.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов