Постанова

від 02.10.2024 по справі 580/4043/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/4043/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Укркапіталінвест - С» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Укркапіталінвест - С» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Укркапіталінвест - С» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 04.04.2024 №48455 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Черкаській області про відповідність ПП «Укркапіталінвест - С» (36262552) критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС України у Черкаській області у встановленому чинним законодавством порядку та спосіб виключити ПП «Укркапіталінвест - С» (36262552) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення порушує права та інтереси позивача з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що сама по собі податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які беззаперечно не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

На думку скаржника, оскільки оскаржуване рішення не містить жодних мотивів, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи, тому наявні підстави для скасування такого рішення.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 лютого 2024 року податковим органом прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку №17625 у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності.

У свою чергу, у повідомленні від 26.03.2024 №1 платник податку ПП «Укркапіталінвест-С» надав на підтвердження копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, для підтвердження реальності здійснення господарських операцій та добросовісності як платника податку.

У подальшому, комісією Головного управління ДПС у Черкаській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте рішення від 04.04.2024 №48455 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку з урахуванням отриманих від позивача інформації та копій документів від 26.03.2024 №1 на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (наявне ненадання платником податку копій документів, що можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: не надано інформацію та копії документів, що спростовують здійснення фінансово-господарських операцій з ризиковим контрагентом шляхом визначення податкового зобов`язання з ПДВ за основною ставкою згідно п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, платником не зменшений податковий кредит по податку на додану вартість в операціях, здійснених з ризиковими контрагентами; складські документи (інвентаризаційні описи).

Вказане рішення містило перелік ненаданих документів платником податку, а саме: зовнішньоекономічний контракт з додатками, договір з додатками, довіреність, акт керівного органу платника податку, яким оформлене повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податків для здійснення операції, первинні документи щодо постачання/придбання товарів, первинні документи щодо зберігання, первинні документи щодо транспортування, первинні документи щодо навантаження і розвантаження, складські документи, рахунки-фактури/інвойси, акт приймання-передачі товарів, накладна, розрахунковий документ, банківські виписки, документ підтвердження відповідності продукції, паспорт якості, сертифікат відповідності.

Не погоджуючись з таким рішенням та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач довів обґрунтованість підстав оскаржуваного рішення для застосування до позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання, тому оскаржуване рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок №1165).

Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні:

- автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;

- критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;

- ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній / розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно п. 5 даного Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Згідно додатку №4 до вказаного Порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, Порядок № 1165 прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Вказане спростовує доводи апелянта щодо неможливості оскарження суб`єктом господарювання рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

У відповідності до п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: платника податку - критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної - критеріям ризиковості здійснення операції.

При цьому, у додатку №1 до Порядку №1165 визначено наступні критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1) платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4) платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5) платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6) платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7) платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8) у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Наведене свідчить про те, що чинним законодавством України чітко та однозначно визначено, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як свідчать матеріали справи, під час прийняття оскаржуваного рішення контролюючим органом підставою для його прийняття Комісією регіонального рівня зазначено пункт 8 Порядку №1165, зокрема визначено податкову інформацію, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У той же час, згідно з положеннями Порядку № 1165 в якості підстави для віднесення платника податку до ризикових повинно бути зазначено відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

У даному випадку, спірне рішення перераховує лише тип операції (постачання чи придбання); період здійснення господарської операції; код УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції; дату включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Втім, спірне рішення не містить інформації про суть, характер, обсяг конкретних вчинених платником податків (позивачем) господарських операцій з ризиковими контрагентами, а також інформацію про реквізити (дата, номер), суть і зміст документів, що містять відомості про такі вчинені операції (зокрема, складені податкові накладні з ризиковими контрагентами), що на переконання контролюючого органу підпадають під ознаки ризикових.

До того ж, при прийнятті вказаного рішення контролюючим органом не було враховано надані позивачем пояснення та первинні документи, так як лише констатовано про їх врахування при винесенні спірного рішення, втім у наведеному відповідачем переліку не наданих ТОВ «Укркапіталінвест-С» документів фактично процитовано норми пункту 6 Порядку №1165.

Крім того, відповідачем не було подано до суду документальні докази наявності у Головного управління ДПС у Черкаській області податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником (позивачем), що стала підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є необґрунтованим, адже поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, принципу індивідуальної відповідальності, що проголошений статтею 61 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії.

Зміст даної концепції полягає в тому, що платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини із платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, потрібно оцінювати критично.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19, яка відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України враховується у цій справі.

У даному випадку, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація щодо ймовірності складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, має обґрунтувати на підставі якої саме інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази на її підтвердження.

Втім, оспорюване рішення не містить обґрунтувань причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, що узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20.

Так, відповідачем не враховано, що наявна у нього податкова інформація є лише статистичними даними, яка не може беззаперечно свідчити про вчинення підприємством порушень податкового законодавства, тому за відсутності відповідного належного обгрунтування та вмотивованості акта індивідуальної дії вказане свідчить про його протиправність.

У відповідності до пункту 25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

З аналізу вказаних норм вбачається, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20 та від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20.

Навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Зазначена правова позиція суду узгоджується з правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною у постановах від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20, від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 та у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20, в яких суд дійшов висновку, що порядок № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості. У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про необхідність визнати протиправним та скасувати рішення від 04.04.2024 №48455 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Черкаській області про відповідність ПП «Укркапіталінвест - С» критеріям ризиковості платника податку.

Як наслідок, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права підприємства.

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У силу вимог частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Укркапіталінвест - С» - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Приватного підприємства «Укркапіталінвест - С» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 04.04.2024 №48455 Комісії Головного управління ДПС у Черкаській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність ПП «Укркапіталінвест - С» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області виключити Приватне підприємство «Укркапіталінвест - С» (код ЄДРПОУ 36262552) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко