Постанова

від 02.10.2024 по справі 560/21590/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/21590/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

02 жовтня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити адміністративний позов, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи.

Відповідач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 липня 2024 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що 14.07.2023 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області через веб-портал із заявою про призначення пенсії за віком.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, за принципом екстериторіальності, прийнято рішення №122950002321 від 21.07.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку із недосягненням пенсійного віку (50 років).

До пільгового стажу не зараховано період з 04.10.1993 по 10.11.1994, оскільки відсутні документи повної зайнятості протягом робочого дня на підземних роботах.

Тривалість страхового стажу ОСОБА_1 становить 52 роки 9 місяців 15 днів, в тому числі на пільгових умовах за Списком №1 - 25 років 4 місяці 14 днів.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Суд звертає увагу на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення щодо відмови в призначенні пенсії за віком згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Підставою цього вказано те, що пенсійний вік, визначений пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Список №1) становить 50 років, в той час вік заявника 46 років 10 місяців 8 днів.

Отже, враховуючи те, що позивач не досягнув 50 років, оскаржуване рішення, прийняте відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV, є правомірним та не підлягає скасуванню.

Колегія суддів звертає увагу, що як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач вказує, що саме пенсійний орган має на підставі всебічного вивчення документів та відповідного стажу визначити найбільш оптимальну норму права, яка дає право на пенсію.

Водночас, питання щодо призначення позивачу пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійним органом не вирішувалось, та відповідно, відмова (рішення) щодо цього не приймалась.

В матеріалах справи міститься копія заяви позивача від 14.07.2023 щодо призначення пенсі. Згідно наданої заяви позивач звернувся із проханням про призначення пенсії, вид пенсії - «за віком».

Відомостей, що позивач звертався із проханням про призначення пенсії на пільгових умовах, згідно ч.3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, заява не містить.

При цьому відповідач акцентує увагу на тому, що довідок, уточнюючих пільговий характер роботи або інших документів, передбачених Порядком № 637, ОСОБА_1 надано не було.

Як вже зазначалось вище, частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 (далі - Постанова № 202) затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.

Отже суд зазначає, що право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку, затвердженому Постановою № 202, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи.

Колегія суддів звертає увагу, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року у справі №360/169/23, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року, відмовлено у задоволенні вимог позивача про зобов`язання призначити пенсію за частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV.

Судом було встановлено, що безпосередньо роботодавцем позивача визначено, що професія та характер виконуваної позивачем праці в оскаржуваний період не відноситься до робіт, які дають право на призначення пенсії незалежно від віку на підставі частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV.

Вказаний характер виконуваних позивачем робіт за кодом ЗПЗ013А1, відноситься до підземних робіт за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, який дає право на призначення пенсії на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV.

Отже, підстави для розгляду відповідачем заяви позивача на підставі частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, були відсутні, в зв`язку з відсутністю підстав (зокрема, фактичних, в зв`язку з ненаданням відповідних документів, як вказував відповідач) для призначення позивачу пенсії відповідно до вказаної норми.

З огляду на вищенаведені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не підлягають задоволенню.

Даючи оцінку доводам апелянта в частині протиправності дій відповідача щодо не зарахування пенсійним органом до страхового стажу періодів трудової діяльності позивача з 30.01.1997 по 20.02.1997 та з 25.03.1997 по 26.03.1997, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 № 1451/11731 (далі Порядок № 383), встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Як зазначалось судом вище, пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.12.1994 позивач:

- з 29.01.1997 направлений на курси в навчально-курсовий комбінат виробничого об`єднання «Первомайськвугілля»;

- з 21.02.1997 по 24.03.1997 проходив виробничу практику учнем гірника з ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем під землею у навчально-курсовому комбінаті виробничого об`єднання «Первомайськвугілля»;

- з 27.03.1997 - після закінчення навчання присвоєна кваліфікація і переведений гірником з ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем під землею на шахті «Золоте» виробничого об`єднання «Первомайськвугілля».

Отже, щодо періодів з 30.01.1997 по 20.02.1997 та з 25.03.1997 по 26.03.1997 суд зазначає, що записи трудової книжки позивача у вказані періоди не містять відомостей про пільговий характер роботи позивача на підземних роботах з повним робочим днем під землею.

Щодо періоду з 30.01.1997 по 20.02.1997 фактично міститься лише інформація про перебування на курсах в навчально-курсовому комбінаті виробничого об`єднання «Первомайськвугілля».

Колеія суддів також звертає увагу, що з приводу періоду з 25.03.1997 по 26.03.1997 - взагалі відсутня інформація (фактично цей період є проміжком між закінченням виробничої практики та початком роботи на посаді гірника).

Уточнюючої довідки про пільговий стаж, згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, із зазначенням періоду роботи, що зараховується до пільгового стажу, професії або посади виконуваної роботи, щодо такого періоду, позивачем надано не було.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем правомірно не враховано вказані періоди до пільгового стажу позивача, а тому відсутні підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період його роботи з 30.01.1997 по 20.02.1997 та з 25.03.1997 по 26.03.1997.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.