КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2024 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 369/2589/24
номер провадження 22-ц/824/9792/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду
цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,розглянуву відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 лютого 2024 року /суддя Пінкевич Н.С./
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 3» про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав та стягнення коштів,-
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2024 року на адресу суду надійшов вищевказаний позов.
Разом з позовною заявою на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову з вимогою накласти арешт на розрахунковий рахунок ТОВ «Петрівський квартал 3» IBAN НОМЕР_1 відкритий у Відділення №59/09 АБ «УКРГАЗБАНК» в межах позовних вимог ОСОБА_1 у розмірі 591 892, 21 грн. або на інші наявні у ТОВ «Петрівський квартал 3» розрахункові рахунки, відкриті в банківських установах на суму позовних вимог. Накласти заборони на відчуження будь-яким способом активів ТОВ «Петрівський квартал 3» (рухомого та нерухомого майна, яке знаходиться на балансі відповідача) в розмірі позовних вимог, а саме 591 892, 21 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 лютого 2024 року у задоволенні заяви відмовлено. /а.с. 77-80/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу скасувати, задовольнивши вимоги заяви про забезпечення позову.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалась на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що в заяві про забезпечення позову не надано інформації про наявність у відповідача будь яких грошових коштів чи відкритих рахунків у банківських установах. Зі змісту положень ст. 9, ч. 4 ст. 24, ч. 3, 4, 8 ст. 48, ч. 3 ст. 49 та ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що виявлення грошових коштів чи майна боржника за виконавчим документом здійснюється органами та особами, які здійснюють примусове виконання. Позивач надав докази того, що відповідач не відповідає на листи, має чисельні аналогічні судові спори, будівництво 18 будинків зупинене. Інформація, яку надав позивач є більшою мірою публічною. Крім того, позов, направлений на адресу відповідача, повернувся із позначенням «вибув давно». Договір не виконано, відповідач не дав жодних пояснень, не направив лист щодо настання форс мажорних обставин, проігнорував заяву позивача про розірвання договору. Така позиція відповідача є порушенням прав позивача та може свідчити, що рішення суду не буде виконане добровільно та може виразитись у приховуванні коштів після відкриття провадження у справі.
Сторони в судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала скасуванню з частковим задоволенням заяви про забезпечення позову на підставі наступного.
Суд першої інстанції, відмовляючи у забезпеченні позову, вказував, що саме лише посилання в заяві на потенційну неможливість чи утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами згідно зі статтею 81 ЦПК, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Щодо заяви представника позивача про накладення арешту на розрахунковий рахунок в межах суми позовних у розмірі 591 892,21 грн. або на інші наявні розрахункові рахунки відкриті в банківських установах, а також накладенням заборон на відчуження будь-яких активів відповідача в розмірі позовних вимог, суд першої інстанції вказував, що такий захід забезпечення позову може бути застосований лише при наявності достовірної інформації про рахунки відповідача та розмір коштів, що зберігаються на них. Без наявності таких відомостей, накладаючи арешт на грошові кошти, суд першої інстанції вказував, що недопустиме втручання в господарську діяльність юридичної особи та порушення прав інших третіх осіб.
Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції вважав, що заяву представника позивача слід залишити без задоволення.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову: з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Верховний Суд в постанові від 25.09.2019 у справі 320/3560/18 виклав наступні положення щодо розгляду заяв про забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна здійснюватися судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі ст. З ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Законодавець таким чином дає особам, які беруть участь у справі, можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб.
Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Важливо, аби особа, клопотавши про застосування певних заходів забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Звертаючись з заявою про забезпечення позову, заявник вказувала, що відповідач має чисельні аналогічні судові спори, будівництво 18 будинків зупинене, договір між сторонами не виконано, відповідач не надає жодних пояснень, ігнорує заяву позивача про розірвання договору. Така позиція відповідача цілком може свідчити, що рішення суду ймовірно не буде виконане добровільно.
Заявник просила накласти арешт на розрахунковий рахунок ТОВ «Петрівський квартал 3» IBAN НОМЕР_1 відкритий у Відділення №59/09 АБ «УКРГАЗБАНК» в межах позовних вимог ОСОБА_1 у розмірі 591 892, 21 грн., що є цілком обґрунтованим заходом забезпечення позову саме в межах позовних вимог, зважаючи на правовідносини, що склались між сторонами та саме таку суму коштів, проінвестовану у будівництво, не завершене відповідачем, позивачкою, що не може вважатись втручанням в господарську діяльність відповідача.
Отже, апеляційний суд задовольняє заяву в цій частині.
Накладення арешту на інші наявні у ТОВ «Петрівський квартал 3» розрахункові рахунки, відкриті в банківських установах на суму позовних вимог, заборона на відчуження будь-яким способом активів ТОВ «Петрівський квартал 3» (рухомого та нерухомого майна, яке знаходиться на балансі відповідача) в розмірі позовних вимог, не є конкретизованим заходом забезпечення позову і не може покладати тягар виконання ухвали суду про забезпечення на виконавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 лютого 2024 року - задовольнити частково.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 лютого 2024 року - скасувати.
Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на розрахунковий рахунок ТОВ «Петрівський квартал 3» IBAN НОМЕР_1 відкритий у Відділенні №59/09 АБ «УКРГАЗБАНК» в межах позовних вимог ОСОБА_1 у розмірі 591 892, 21 грн.
У задоволенні інших вимог заяви відмовити.
Ухвала є виконавчим документом, строк пред`явлення до виконання три роки.
Стягувач: ОСОБА_1 , паспорт № НОМЕР_2 виданий 16.09.2019 р. органом №5930 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 3», код ЄДРПОУ 42005404, адреса: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 2В.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2024 |
Оприлюднено | 04.10.2024 |
Номер документу | 122038751 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Лапчевська Олена Федорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні