Постанова

від 24.09.2024 по справі 260/32/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/32/24 пров. № А/857/21034/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Матковської З.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судових засідань Нора А.Т.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року (головуючий суддя: Гаврилко С.Є., місце ухвалення - м. Ужгород, повний текст складено 06.06.2024) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, Виконавчого комітету Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, Жденіївського селищного голови Култана Василя Михайловича третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про визнання дії та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 , 02.01.2024 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, яка полягає в не розгляді можливості облаштування кладовища на інших, окрім земельної ділянки площею 1 га в урочищі Голиця, земельних ділянках, зокрема на земельній ділянці в урочищі Стаї, недотриманні висновків компетентних органів щодо відповідності/невідповідності альтернативних ділянок Державним санітарним правилам та нормам «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» ДСанПіН 2.2.2.028-99;

- визнати протиправною бездіяльність Жденіївської селищної ради, яка полягає у нерозробленні та незатвердженні містобудівної документації смт. Жденієва з дотриманням вимог чинного законодавства та Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» ДСанПіН 2.2.2.028-99;

- зобов`язати Жденіївську селищну раду Мукачівського району Закарпатської області та її виконавчий комітет, розробити та подати на затвердження сесії Жденіївської селищної ради проект містобудівної документації, з передбаченням місця розташування нового кладовища, отримати відповідні висновки компетентних органів щодо відповідності інших, окрім земельної ділянки в урочищі Голиця, земельних ділянок, зокрема земельної ділянки в урочищі Стаї, (згідно рішення Жденіївської селищної ради Мукачівського району від 22.12.2008) вимогам щодо створення на них кладовища, та на найближчий сесії розглянути можливість створення нового кладовища в смт. Жденієво на придатній для цього земельній ділянці;

- зобов`язати виконавчий комітет Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області утримувати належну їй на праві комунальної власності земельну ділянку яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 2121555300:01:003:0193, 2121555300:01:003:0159 та 2121555300:01:003:0004 в урочищі Голиця площею 1 га та відповідно до вимог санітарних норм, не допускаючи розміщення на ній поховань;

- зобов`язати виконавчий комітет Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області привести земельну ділянку площею 1 га в урочищі Голиця яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 2121555300:01:003:0193, 2121555300:01:003:0159 та 2121555300:01:003:0004 до попереднього стану (до моменту здійснення на ній поховань);

- стягнути з Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 коп.;

- стягнути з виконавчого комітету Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач покликався на те, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 листопад 2019 року, що ухвалене в адміністративній справі № 260/1398/19 за його ж позовом до Жденіївської селищної ради Воловецького району Закарпатської області, визнано протиправним та скасовано рішення Жденіївської селищної ради № 388 від 10 вересня 2019 року про надання дозволу на розширення меж земельної ділянки існуючого кладовища в ур. «Голиця», що розташоване на території Жденіївської селищної ради, оскільки таке не передбачено генеральним планом смт. Жденієво та порушує права жителів села на санітарну безпеку. Проте з 11 листопада 2019 року відповідачем не приймалось жодних рішень та не вчинялось жодних дій щодо відведення в передбаченому законодавством порядку земельної ділянки під кладовище у смт. Жденієво, чим грубо порушено вимоги законодавства в частині організації діяльності в галузі поховання померлих та Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів.

Стверджує, що у зв`язку з такою протиправною бездіяльністю органу місцевого самоврядування у невідведеному під кладовище місце неподалік від земельної ділянки, що належить позивачу, відбулося поховання померлих громадян, чим порушено його права на безпечне середовище. Вважає, що таке призводить до забруднення питної води в криницях та ґрунтових вод. Крім того, вказує, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року, що ухвалене в адміністративній справі № 260/5567/21 за його ж позовом до Жденіївської селищної ради Воловецького району Закарпатської області, зобов`язано Жденіївську селищну раду Мукачівського району Закарпатської області у визначеному законодавством порядку визначити місце розташування нового кладовища для смт. Жденієво з дотриманням Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» ДСанПіН 2.2.2.028-99 та вимог Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173. Проте, Жденіївська селищна рада продовжує сприяти здійсненню поховань саме на земельній ділянці в урочищі «Голиця», яка не має статусу кладовища та не відповідає вимогам щодо можливості облаштування кладовища на її території. Від виконання своїх повноважень у галузі поховання Жденіївська селищна рада усунулась.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області щодо не розгляду можливості облаштування кладовища на інших, окрім земельної ділянки площею 1 га в урочищі «Голиця», земельних ділянках з дотриманням вимог Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» ДСанПіН 2.2.2.028-99.

Визнано протиправною бездіяльність Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, яка полягає у нерозробленні та незатвердженні містобудівної документації смт. Жденієва з дотриманням вимог чинного законодавства та Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» ДСанПіН 2.2.2.028-99.

Зобов`язано Жденіївську селищну раду Мукачівського району Закарпатської області та її виконавчий комітет, вчинити дії щодо розроблення та подання на затвердження найближчої сесії Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області необхідної документації для розташування нового кладовища, з отриманням відповідних висновків щодо відповідності інших, окрім земельної ділянки в урочищі «Голиця», земельних ділянок, вимогам щодо створення на них кладовища.

Зобов`язано Жденіївську селищну раду Мукачівського району Закарпатської області та виконавчий комітет Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області утримувати земельну ділянку комунальної власності, яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 2121555300:01:003:0193, 2121555300:01:003:0159 та 2121555300:01:003:0004 в урочищі «Голиця» площею 1 га відповідно до вимог санітарних норм, не допускаючи розміщення на ній поховань.

Зобов`язано Жденіївську селищну раду Мукачівського району Закарпатської області та виконавчий комітет Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області привести земельну ділянку площею 1 га в урочищі «Голиця», яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 2121555300:01:003:0193, 2121555300:01:003:0159 та 2121555300:01:003:0004 до попереднього стану (до моменту здійснення на ній поховань).

Стягнуто з Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 30000 (тридцять тисяч) гривень.

У задоволенні позову в частині інших позовних вимог відмовлено.

Із цим судовим рішенням суду першої інстанції не погодилася Жденіївська селищна рада Мукачівського району Закарпатської області та оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає таке рішення суду необґрунтованим, таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Вирішити питання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог: про визнання протиправної бездіяльності Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, яка полягає в не розгляді можливості облаштування кладовища на інших, окрім земельної ділянки площею 1 га в урочищі Голиця, земельних ділянках; визнання протиправною бездіяльності Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, яка полягає у нерозробленні та незатвердженні містобудівної документації смт. Жденієва з дотриманням вимог чинного законодавства та Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» ДСанПіН 2.2.2.028-99; про зобов`язання Жденіївську селищну раду Мукачівського району Закарпатської області та її виконавчий комітет, вчинити дії щодо розроблення та подання на затвердження найближчої сесії Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області необхідної документації.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що Жденіївська селищна рада Мукачівського району Закарпатської області не приймала жодних рішень і не надавала жодних дозволів на проведення поховань, зокрема, на невідведених для такої мети земельних ділянках. Натомість, рішення від 23.12.2021 № 465 «Про розроблення містобудівної документацї Генеральний план та план зонування територій населеного пункту смт. Жденієво» доводить факт вжиття заходів спрямованих на реалізацію повноважень в галузі регулювання земельних відносин. Вказаним підтверджується відсутність бездіяльності селищної ради та її виконавчого комітету у спірних правовідносинах.

Щодо зобов`язання Жденіївську селищну раду Мукачівського району Закарпатської області та виконавчий комітет Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області привести земельну ділянку площею 1 га в урочищі «Голиця», яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 2121555300:01:003:0193, 2121555300:01:003:0159 та 2121555300:01:003:0004 до попереднього стану (до моменту здійснення на ній поховань), то апелянт покликається, що задовольняючи такі вимоги, судом першої інстанції проігноровано приписи ч. 1 ст. 21 Закону України «Про поховання та похоронну справу».

Крім цього, зазначає, що оскільки первісні вимоги про визнання бездіяльності Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області є необґрунтованими, а тому і похідні вимоги про стягнення моральної шкоди є також необґрунтованими.

Представник Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області адвокат Повідайчик В.І. 23.09.2024 подав клопотання в якому просив відкласти розгляд справи через зайнятість в інших справах, які розглядаються у судах Закарпатської області. Однак, суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні цього клопотання, оскільки повідомленні ним причини неявки визнано судом не поважними, так як доказів того, що адвокат Повідайчик В.І. бере участь в інших судових засіданнях до суду апеляційної інстанції не подано. Крім цього, участь представника відповідача в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась, а у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснювати розгляд справи за відсутності представника Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області.

Представник позивача, Шпуганич В.П. та третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні просили апеляційну скаргу відхилити.

Представники Виконавчого комітету Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, Жденіївського селищного голови Култана Василя Михайловича у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, їх участь в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та третьої особи - ОСОБА_2 , перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є жителем смт. Жденієво, якому належить на праві власності житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зазначеному будинку проживає позивач. Будинок позивача розташований на земельній ділянці площею 0,15 га кадастровим номером 2121555300:01:003:0006, яка належить його дружині ОСОБА_3 .

Рішенням тридцятої сесії сьомого скликання (друге пленарне засідання) Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області (далі Жденіївська селищна рада) № 388 від 10 вересня 2019 року надано дозвіл для розширення меж земельної ділянки існуючого кладовища орієнтовною площею 1.00 га в ур. «Голиця», що розташована на території Жденіївської селищної ради Воловецького району (а.с. 26).

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року, що ухвалене у адміністративній справі № 260/1398/19, позов ОСОБА_1 до Жденіївської селищної ради задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення тридцятої сесії сьомого скликання (друге пленарне засідання) Жденіївської селищної ради Закарпатської області № 388 від 10 вересня 2019 року про надання дозволу для розширення меж земельної ділянки існуючого кладовища.

Приймаючи вказане рішення Закарпатський окружний адміністративний суд виходив з того, що при винесені рішення № 388 від 10 вересня 2019 року про надання дозволу для розширення меж земельної ділянки існуючого кладовища орієнтовною площею 1.00 га в ур. «Голиця», що розташована на території Жденіївської селищної ради, останньою порушено вимоги статті 23 Закону України «Про поховання та похоронну справу», статей 2, 21, 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 123 Земельного кодексу України, оскільки відповідно до наявного в матеріалах справи генерального плану смт. Жденієво, такий не передбачає розширення меж земельної ділянки існуючого кладовища.

Окрім того, Жденіївською селищною радою також порушено права ОСОБА_1 та жителів села на санітарну безпеку, оскільки вибране місце під кладовище не відповідає вимогам Державних санітарних правил та норм № 2.2.2.028-99, що підтверджується наявним у матеріалах справи негативним висновком відділу містобудування, архітектури та цивільного захисту Воловецької районної державної адміністрації, викладеному в листі від 15 липня 2019 року за № 161/07-28 щодо невідповідності земельної ділянки в урочищі «Голиця» смт. Жденієво вимогам ДСанПіН 2.2.2.028-99 «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України" та Державним санітарним правилам № 79/1404 для розміщення кладовища, так як таке розміщено на відстані 71,0 м (при передбачених 300 м), вверх по схилу від житлових будинків.

Крім того, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року, що ухвалене в адміністративній справі № 260/5567/21, визнано протиправною бездіяльність Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області щодо не організації здійснення виконавчих функцій і повноважень в галузі поховання померлих в селі Жденієво та зобов`язано Жденіївську селищну раду Мукачівського району Закарпатської області у визначеному законодавством порядку визначити місце розташування нового кладовища для смт. Жденієво з дотриманням Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» ДСанПіН 2.2.2.028-99 та вимог Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173.

Звернувшись з цим позовом до суду, ОСОБА_1 стверджує, що після набрання рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року № 260/5567/21 законної сили Жденіївська селищна рада жодних дій, спрямованих на виконання своїх обов`язків у галузі поховання померлих, зокрема, щодо визначення місця поховання з дотриманням вимог законодавчих актів та державних стандартів та норм, не вчиняла та продовжує сприяти здійсненню поховань саме на земельній ділянці в урочищі «Голиця», яка не має статусу кладовища.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що бездіяльність відповідачів, зокрема, Жденіївської селищної ради, її виконавчого органу полягає у невиконанні нею своїх повноважень у галузі поховання, внаслідок чого порушено право позивача на безпечне для життя і здоров`я довкілля.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки, позивачем не оскаржується в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції, а тому, предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 КАС України, є законність і обґрунтованість судового рішення суду у частині задоволення позову.

Так, Закон України «Про поховання та похоронну справу» від 10 липня 2003 року № 1102-IV (далі Закон № 1102-IV), визначає загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих, регулює відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, а також встановлює гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання.

Відповідно до статті 1 частини 2 Закон № 1102-IV кладовище - це відведена в установленому законом порядку земельна ділянка з облаштованими могилами та/або побудованими крематоріями, колумбаріями чи іншими будівлями та спорудами, призначеними для організації поховання та утримання місць поховань.

Згідно ст. 5 Закону № 1102-IV, нормативно-правові акти в галузі поховання впроваджуються в порядку, передбаченому законом, з метою забезпечення безпеки життя та здоров`я людей, тварин, охорони рослин, а також майна та довкілля, створення умов для раціонального використання всіх видів ресурсів.

Нормативно-правові акти в галузі поховання складаються з: обов`язкових містобудівних, екологічних вимог та санітарно-гігієнічних норм щодо створення та функціонування кладовищ, крематоріїв, інших місць поховань; необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання померлих і ритуального обслуговування населення; єдиної методики визначення вартості надання громадянам необхідного мінімального переліку видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закон № 1102-IV органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції:

1) вирішують відповідно до закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховання, крім випадків, передбачених статтею 23-1 цього Закону;

2) забезпечують будівництво, утримання в належному стані та охорону місць поховання, крім випадків, передбачених статтею 23-1 цього Закону;

3) створюють ритуальні служби;

4) вирішують питання про надання за рахунок коштів місцевих бюджетів ритуальних послуг у зв`язку з похованням самотніх громадян, ветеранів війни та праці, а також інших категорій малозабезпечених громадян; про надання допомоги на поховання померлих громадян в інших випадках, передбачених цим Законом;

5) здійснюють контроль за дотриманням законодавства стосовно захисту прав споживачів у частині надання суб`єктами господарювання ритуальних послуг та реалізацією ними предметів ритуальної належності;

6) здійснюють інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

Відповідно до статті 23 Закону № 1102-IV встановлено, що для розміщення місця поховання рішенням уповноваженого органу в установленому законом порядку відповідному спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування надається земельна ділянка. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують планування та впорядкування території місць поховання згідно з генеральними планами забудови відповідних населених пунктів та іншої містобудівної документації з дотриманням обов`язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог.

Аналіз наведених вище правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що визначення місця розташування кладовища та розроблення відповідної містобудівної документації покладено на органи місцевого самоврядування. Крім цього, наведеними вище законодавчими приписами, передбачено значний обсяг повноважень саме органів місцевого самоврядування в сфері організація діяльності в галузі поховання померлих.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 липня 1999 № 28 затверджено Державні санітарні правила та норми «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» ДСанПіН 2.2.2.028-99 (далі по тексту - ДСанПіН), що включають основні гігієнічні вимоги щодо планування нових, утримання і санітарного упорядкування діючих кладовищ в населених пунктах України.

ДСанПіН є нормативним документом, обов`язковим для виконання посадовими особами та громадянами (пункт 1.2 розділу 1 ДСанПіН).

Відповідно до пункту 3.2 розділу ДСанПіН, місцезнаходження кладовищної ділянки та її розміри передбачаються генеральним планом розвитку населеного пункту; відведення земельної ділянки під кладовище, проекти улаштування нових кладовищ, розширення і реконструкції діючих підлягають погодженню з місцевими установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Згідно з пунктом 3.5 розділу 3 ДСанПіН, кладовища повинні бути розміщені в приміській зоні міських поселень і поблизу місць розташування сіл.

Санітарно-захисна зона від території кладовища традиційного поховання і крематорію до житлових і громадських будівель, зон відпочинку, а також колективних садів та городів повинна бути не меншою 300 м (Державні санітарні правила № 379/1404), а від території кладовища для поховання урн після кремації до житлових і громадських будівель та об`єктів, що прирівняні до них, має бути не меншою 100 м.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням тридцятої сесії сьомого скликання (друге пленарне засідання) Жденіївської селищної ради № 388 від 10 вересня 2019 року надано дозвіл для розширення меж земельної ділянки існуючого кладовища орієнтовною площею 1.00 га в урочищі «Голиця», що розташована на території Жденіївської селищної ради Воловецького району Закарпатської області.

Однак, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 260/1398/19, яке набрало законної сили (https://reyestr.court.gov.ua/Review/85800499) визнано протиправним та скасовано рішення тридцятої сесії сьомого скликання (друге пленарне засідання) Жденіївської селищної ради Закарпатської області № 388 від 10 вересня 2019 року про надання дозволу для розширення меж земельної ділянки існуючого кладовища.

Вирішуючи спір у справі № 260/1398/19, Закарпатським окружним адміністративним судом встановлено, що відповідачем при винесені рішенням № 388 від 10 вересня 2019 року про надання дозволу для розширення меж земельної ділянки існуючого кладовища орієнтовною площею 1.00 га в урочищі «Голиця», що розташована на території Жденіївської селищної ради Воловецького району порушено вимоги статті 23 Закону України «Про поховання та похоронну справу», статей 2, 21, 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 123 Земельного кодексу України, оскільки відповідно до наявного в матеріалах справи генерального плану смт. Жденієво, такий не передбачає розширення меж земельної ділянки існуючого кладовища.

Так, згідно з Додатком 4 «Санітарна класифікація підприємств, виробництв, споруд і розміри санітарно-захисних зон до них» до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173 кладовища відносяться до класу III із санітарно-захисною зоною 300 м. Тобто, відповідачем порушено права позивача та жителів села на санітарну безпеку, оскільки вибране місце під кладовище не відповідає вимогам Державних санітарних правил та норм № 2.2.2.028-99, що підтверджується наявним в матеріалах справи негативним висновком відділу містобудування, архітектури та цивільного захисту Воловецької районної державної адміністрації, викладеному в листі від 15 липня 2019 року за № 161/07-28 щодо невідповідності земельної ділянки в урочищі «Голиця» смт. Жденієво вимогам ДСанПіН 2.2.2.028-99 «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» та Державним санітарним правилам № 379/1404 для розміщення кладовища, так як таке розміщено на відстані 71,0 м. (при передбачених 300 м), вверх по схилу від житлових будинків.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року, що ухвалене в адміністративній справі № 260/5567/21, яке набрало законної сили (https://reyestr.court.gov.ua/Review/104929427), визнано протиправною бездіяльність Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області щодо не організації здійснення виконавчих функцій і повноважень в галузі поховання померлих в селі Жденієво. Зобов`язано Жденіївську селищну раду Мукачівського району Закарпатської області у визначеному законодавством порядку визначити місце розташування нового кладовища для смт. Жденієво з дотриманням Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» ДСанПіН 2.2.2.028-99 та вимог Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173.

Крім цього, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області про накладення арешту на майно у справі № 936/976/21 провадження № 1-кс/936/283/2021 у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 1202107890000111, яке залишена без змін Закарпатським апеляційним судом 23.11.2021, накладено арешт на майно в частині обмеження користування земельною ділянкою, яка розташована в межах смт. Жденієво урочище «Голиця», орієнтовною площею 1.00 га, яка на праві комунальної власності належить Жденіївській селищній раді Мукачівського району, шляхом заборони буд-яким фізичним та юридичним особам здійснювати поховання громадян до моменту, коли така потреба відпаде.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що незважаючи на наведені вище судові рішенні, які набрали законної сили, на земельній ділянці, яка розташована в межах смт. Жденієво урочище «Голиця», орієнтовною площею 1.00 га, яка на праві комунальної власності належить Жденіївській селищній раді Мукачівського району, продовжуються здійснюватися поховання (не заперечується відповідачами), що у свою чергу свідчить, що посадовими особами Жденіївської селищної ради Мукачівського району та селищним головою В.Култаном зокрема, не вчиняються будь які активні дії щодо недопущення протиправних поховань на зазначеній вище земельній ділянці.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що звернувшись з цим позовом до суду, позивач покликається на те, що після набрання рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року № 260/5567/21 законної сили Жденіївська селищна рада жодних дій, спрямованих на виконання своїх обов`язків у галузі поховання померлих, зокрема, щодо визначення місця поховання з дотриманням вимог законодавчих актів та державних стандартів та норм, не вчиняла та продовжує сприяти здійсненню поховань саме на земельній ділянці в урочищі «Голиця», яка не має статусу кладовища.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 342/158/17 суд касаційної інстанції зазначив, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неналежне виконання відповідачами свої повноважень при вирішенні питання про відведення земельної ділянки для організації місць поховання з дотриманням Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» ДСанПіН 2.2.2.028-99 та вимог Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173. Оскільки такі повноваження, відповідно до вимог Закону України «Про поховання та похоронну справу» та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», належать до виключної компетенції Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області.

Враховуючи вищенаведене та оскільки на земельній ділянці, яка розташована в межах смт. Жденієво урочище «Голиця», орієнтовною площею 1.00 га, яка на праві комунальної власності належить Жденіївській селищній раді Мукачівського району, продовжуються здійснюватися поховання (не заперечується відповідачами), а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині:

- визнання протиправною бездіяльності Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області щодо не розгляду можливості облаштування кладовища на інших, окрім земельної ділянки площею 1 га в урочищі «Голиця», земельних ділянках з дотриманням вимог Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» ДСанПіН 2.2.2.028-99.

- визнання протиправною бездіяльності Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, яка полягає у нерозробленні та незатвердженні містобудівної документації смт. Жденієва з дотриманням вимог чинного законодавства та Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» ДСанПіН 2.2.2.028-99.

- зобов`язати Жденіївську селищну раду Мукачівського району Закарпатської області та її виконавчий комітет, вчинити дії щодо розроблення та подання на затвердження найближчої сесії Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області необхідної документації для розташування нового кладовища, з отриманням відповідних висновків щодо відповідності інших, окрім земельної ділянки в урочищі «Голиця», земельних ділянок, вимогам щодо створення на них кладовища.

- зобов`язати Жденіївську селищну раду Мукачівського району Закарпатської області та виконавчий комітет Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області утримувати земельну ділянку комунальної власності, яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 2121555300:01:003:0193, 2121555300:01:003:0159 та 2121555300:01:003:0004 в урочищі «Голиця» площею 1 га відповідно до вимог санітарних норм, не допускаючи розміщення на ній поховань.

Отже, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно у цій частині залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Щодо покликання апелянта, що наявні, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, підстави для закриття провадження у цій справі в частині визнання протиправної бездіяльність Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, яка полягає в не розгляді можливості облаштування кладовища на інших, окрім земельної ділянки площею 1 га в урочищі Голиця, земельних ділянках; визнання протиправною бездіяльності Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, яка полягає у нерозробленні та незатвердженні містобудівної документації смт. Жденієва з дотриманням вимог чинного законодавства та Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» ДСанПіН 2.2.2.028-99; зобов`язання Жденіївську селищну раду Мукачівського району Закарпатської області та її виконавчий комітет, вчинити дії щодо розроблення та подання на затвердження найближчої сесії Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області необхідної документації, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними.

Оскільки, при розгляді цієї справи судом апеляційної інстанції не встановлено, що є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції в частині зобов`язати Жденіївську селищну раду Мукачівського району Закарпатської області та виконавчий комітет Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області привести земельну ділянку площею 1 га в урочищі «Голиця», яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 2121555300:01:003:0193, 2121555300:01:003:0159 та 2121555300:01:003:0004 до попереднього стану (до моменту здійснення на ній поховань) та стягнення з Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 30000 гривень необхідно скасувати, з огляду на таке.

Щодо зобов`язання Жденіївську селищну раду Мукачівського району Закарпатської області та виконавчий комітет Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області привести земельну ділянку площею 1 га в урочищі «Голиця», яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 2121555300:01:003:0193, 2121555300:01:003:0159 та 2121555300:01:003:0004 до попереднього стану (до моменту здійснення на ній поховань), то суд апеляційної інстанції зазначає, що такі вимоги по суті стосуються здійснення перепоховання померлих.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що перепоховання останків померлих врегульовано ст. 21 Закону № 1102-IV.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 1102-IV, перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі письмового звернення особи, яка здійснила поховання, лікарського свідоцтва про смерть, дозволу виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі.

Однак, оскільки жодних звернень про перепоховання останків померлих до виконавчого органу селищної ради не надходило та дозволу на поховання останків на іншому кладовищі не прийнято, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що правових підстав для зобов`язання Жденіївську селищну раду Мукачівського району Закарпатської області та виконавчий комітет Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області здійснювати перепоховання померлих відсутні, що у свою чергу свідчить, що така вимога позивача задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення з Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 30000 гривень, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

В силу статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За змістом статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України із цих питань, даних у пункту 9 Постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

При цьому, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, при вирішенні спору щодо відшкодування моральної шкоди слід дослідити чим підтверджується факт заподіяння особі моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні та в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі оцінюється заподіяна шкода.

Позивач не навів обґрунтувань та доказів того в чому полягає заподіяння йому моральної шкоди, не обґрунтував розміру такої шкоди.

Отже, за відсутності достатніх доказів того, що бездіяльність органів місцевого самоврядування спричинила наслідки, які призвели до заподіяння моральної шкоди позивачу, не підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, суд апеляційної дійшов висновку, що така вимога задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції задовольняючи позов в частині зобов`язати Жденіївську селищну раду Мукачівського району Закарпатської області та виконавчий комітет Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області привести земельну ділянку площею 1 га в урочищі «Голиця», яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 2121555300:01:003:0193, 2121555300:01:003:0159 та 2121555300:01:003:0004 до попереднього стану (до моменту здійснення на ній поховань) та стягнути з Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 30000 гривень, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення в цій частині позову та відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 310, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області задовольнити частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі № 260/32/24 скасувати в частині:

зобов`язати Жденіївську селищну раду Мукачівського району Закарпатської області та виконавчий комітет Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області привести земельну ділянку площею 1 га в урочищі «Голиця», яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 2121555300:01:003:0193, 2121555300:01:003:0159 та 2121555300:01:003:0004 до попереднього стану (до моменту здійснення на ній поховань) та стягнути з Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 30000 (тридцять тисяч) гривень та прийняти у цих частинах нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

У решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі № 260/32/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді З. М. Матковська В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 02.10.24