Ухвала

від 02.10.2024 по справі 440/625/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №440/625/24

адміністративне провадження № К/990/37315/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Юрченко В.П., Гімона М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 по справі №440/625/24 за позовом Приватного підприємства «Анкар Транс» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024, задоволено позов Приватного підприємства «Анкар Транс» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.10.2023 №9145/0406, яким до платника застосований штраф у розмірі 1.306.465,35 грн. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.

08.03.2024 представником позивача до Полтавського окружного адміністративного суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області на користь Приватного підприємства «АНКАР ТРАНС» витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 14000 грн.

Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Приватного підприємства «АНКАР ТРАНС» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 по справі №440/625/24.

Контролюючим органом вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про застосування судами попередніх інстанцій норми права, а саме статей 132, 134, 138, 139, 252 КАС України без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 10.02.2022 у справі №440/7120/20, від 22.01.2019 №К/9901/28511/18, від 22.05.2018 у справі №826/8107/16.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження у даній справі з огляду на наступне.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині 1 статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Верховним Судом сформована правова позиція з питань, що стосуються розподілу судових витрат, зокрема, судових витрати на професійну правничу допомогу.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Зважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції під час вирішення питання, що стосується стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, обґрунтовано взяв до уваги правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 04.08.2020 у справі №810/3213/16, від 01.02.2023 у справі №160/19098/21, Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що сума в розмірі 1500,00 грн в якості судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони, відтак підлягають стягненню з відповідача.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

З урахуванням того, що Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 04.09.2024 ухвалив рішення відповідно до правового висновку Верховного Суду, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження у даній справі на підставі пункту 6 частини 1 статті 333 КАС України.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 по справі №440/625/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко М.М. Гімон