Ухвала

від 22.11.2024 по справі 440/625/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 листопада 2024 року

м. Київ

справа №440/625/24

адміністративне провадження № К/990/37179/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Гімона М.М., Хохуляка В.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 по справі №440/625/24 за позовом Приватного підприємства «Анкар Транс» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024, задоволено позов Приватного підприємства «Анкар Транс» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.10.2023 №9145/0406, яким до платника застосований штраф у розмірі 1.306.465,35 грн. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 по справі №440/625/24.

Ухвалою Верховного Суду від 02.10.2024 касаційну скаргу залишено без руху, запропоновано скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали усунути недоліки касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, надання платіжного документа про сплату судового збору.

В межах наданого судом строку податковим органом надіслано клопотання про усунення недоліків касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження та заявлено клопотання про продовження строку усунення недоліків в частині сплати судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2024 продовжено Головному управлінню ДПС у Полтавській області строк для усунення недоліків касаційної скарги на п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

На виконання вказаної ухвали скаржником надіслано клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, надано платіжну інструкцію від 07.11.2024 №5862 щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Щодо викладення підстав касаційного оскарження, контролюючим органом вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права (пункт 120-1.1 статті 120, підпункти 69.1, 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України) без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №280/4484/23, від 06.02.2024 у справі №160/10740/23, від 12.03.2024 у справі №160/13661/23, які підлягали врахуванню судом у спірних правовідносинах.

Також скаржником вчинено покликання на правові висновки, викладені у постановах Верховного суду від 29.09.2022 у справі № 0440/5579/18, від 26.06.2018 у справі №816/1990/17, від 23.07.2019 у справі №816/955/18, від 01.07.2022 у справі №804/3526/18.

Податковим органом вказано, що фактично суди попередніх інстанцій встановили обставини на підставі оцінки доказів, які надав позивач, не взявши до уваги доводи податкового органу.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Контролюючим органом не конкретизовано, в чому висновки судів суперечать правовим висновкам Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Як встановлено зі змісту оскаржуваних судових рішень з Єдиного держаного реєстру судових рішень, суди врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25.01.2022 в справі №280/1615/19, від 08.10.2019 у справі №820/3006/17, від 21.01.2020 у справі №826/7925/16, від 31.01.2020 у справі №821/819/17, від 10.02.2021 у справі №520/25692/23. Скаржником не наведено підстав щодо помилковості врахування судами таких правових позицій Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин.

Щодо посилання податкового органу на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23, судом апеляційної інстанції зауважено, що предметом розгляду у справі №280/4484/23 було податкове повідомлення-рішення від 02.06.2023 за №0008510407, прийняте під час дії норми п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у редакції Закону від 12.05.2022 за № 2260-ІХ. На відміну від означеної справи, у справі №440/625/24 спірне податкове рішення від 16.10.2023 за №9145/0406 прийняте після набрання чинності Законом від 30.06.2023 за № 3219-IX, яким п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України викладено в новій редакції та виключено норму щодо припинення застосовування положень законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину.

Скаржником такі висновки суду не спростовано.

Доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм податкового законодавства, посилань на практику Верховного Суду, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням заявленої підстави касаційного оскарження.

Посилання скаржника на порушення судами норм процесуального права не підміняють визначення підстав касаційного оскарження та також не можуть вважатися належним правовим обґрунтуванням касаційної скарги у розумінні частини 4 статті 328 цього Кодексу. Верховний Суд зауважує, що невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України, однак скаржником не вказано та не обґрунтовано дану підставу касаційного оскарження.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відтак, скаржником не усунуто в повному обсязі недоліки касаційної скарги, що стали підставою для залишення її без руху.

Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, та в зв`язку з невиконанням в повному обсязі вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 по справі №440/625/24 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Судді І.А. Васильєва М.М. Гімон В.В. Хохуляк