Ухвала

від 02.10.2024 по справі 609/1261/24

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 609/1261/24

2/609/520/2024

02 жовтня 2024 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно за законом,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, способам захисту прав та інтересів, передбаченим законом чи договором, або іншому способу захисту, який не суперечить закону, а також дотримання ним вимог, передбачених статтями 175, 176, 177 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст.ст.175-177 ЦПК України.

Згідно ч.ч.1, 3,ст. 175 ЦПК Україниу позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачка ОСОБА_1 просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті баби ОСОБА_5 , право власності на домоволодіння, яке належить колгоспному двору і головою якого був померлий ОСОБА_2 , однак на підтвердження даного факту в матеріалах справи відсутні інформація про власність (власника) спірного домоволодіння.

Крім того, згідно з п.3 ч.3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна міститизазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1ст. 176 ЦПК Україниу позовах про визнання права власності на майно, ціна позову визначається вартістю майна. У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості, що відповідає вимогам п. 9 ч. 1ст. 176 ЦПК України.

Ціна позовуце грошовий вираз майнових вимог позивача. Ціна позову визначається лише щодо майнових вимог, тобто тих вимог, які мають грошову оцінку.

Суд зауважує, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимогЗакону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістомЦПК Українитакий обов`язок покладається на позивача.

Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення розміру судового збору, який повинен сплатити позивач при зверненні до суду.

Відповідно до ч. 1, ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Так, позивач ОСОБА_2 просить визнати за ним право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і яке складається із п`яти земельних ділянок: кадастровий номер 6125880900:01:001:0782, кадастровий номер 6125880900:01:001:0096, кадастровий номер 6125880900:01:001:0071, кадастровий номер 6125880900:02:001:0667, кадастровий номер 6125880900:02:001:0188.

На підтвердження вартості вищевказаного майна позивачем не додано до матеріалів справи грошової оцінки на земельні ділянки кадастровий номер 6125880900:01:001:0667 та кадастровий номер 6125880900:02:001:0188.

Відповідно і ціна позову мала би складатись із грошової оцінки всього майна.

Дані недоліки унеможливлюють визначити правильний розмір судового збору за подання даної позовної заяви.

Крім того, відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону, судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Залежно від ціни позову сплачується судовий збір у відповідному розмірі, а саме відповідно до ч. 2ст. 4 Закону України "Про судовий збір"за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що позивачами сплачено судовий збір у розмірі по 1211 грн. 20 коп. кожним, однак через відсутність дійсної ціни позову із документальним її підтвердженням, суд позбавлений можливості перевірити чи сплачено позивачами судовий збір у належному розмірі.

Таким чином, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки шляхом надання суду позовної заяви в новій редакції із зазначенням вірної (дійсної) ціни позову, та відповідних документів (оцінки) на підтвердження ціни позову, та у разі необхідності представити суду оригінал квитанції про доплату судового збору за подання позовної заяви до суду, виходячи з ціни позову.

Крім того, позивачі просять витребувати в Комунального підприємства «Шумське БТІ» інвентарну справу на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 .

Також, на підтвердження тієї обставини, що позивачі звертались до приватного нотаріуса по питанню успадкування та їм було відмовлено, до матеріалів справи додано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №306/02-31 від 05.09.2024 приватного нотаріуса Кременецького районного нотаріального округу Хаблюк Т.В. Даною постановою приватний нотаріус відмовив позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом по тій причині, що спірний житловий будинок належав колгоспному двору, головою якого була ОСОБА_5 , якій не виділена частка члена колгоспного двору. Про те, що нотаріус відмовляє позивачам у видачі свідоцтва про право на спадкове майно на земельні ділянки інформації в постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії не має.

Відповідно дост. 66 Закону України «Про нотаріат»на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України.

У силу ч. 4ст. 49 Закону України «Про нотаріат»на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Позивачами не надано суду підтвердження звернення до нотаріальної контори та мотивованої письмової постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії - відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме на земельні ділянки, як це також передбачено Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5.

Про обов`язкову наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, також зазначено у п.24ПостановиПленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року.

Згідно з п.п. 23, 24 вказаної Постанови судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявностіумов дляодержання внотаріальній конторісвідоцтва проправо наспадщину вимогипро визнанняправа наспадщину судовомурозглядові непідлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 вищевказаної Постанови повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Матеріали позовної заяви не містять відповідних доказів того, що позивачам було відмовлено у видачісвідоцтва проправо наспадщину на земельні ділянки із зазначенням причин відмови (обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії). Це свідчить про відсутність спору та передчасне звернення позивачів до суду з вказаною позовною вимогою, доказів, які б свідчили про неможливість отримати в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину саме на земельні ділянки суду не надано.

Відповідно до вимог ст. 84 ЦПК України учасник справи,у разінеможливості самостійнонадати докази,вправі податиклопотання провитребування доказівсудом. У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Позивачами не дотримано вимог ст. 84 ЦПК України, а саме частини 2 цієї статті, зокрема, не зазначено доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Таким чином, позивачам необхідно усунути зазначені недоліки шляхом надання суду позовної заяви в новій редакції із зазначенням вірної (дійсної) ціни позову, та відповідних документів (оцінки) на підтвердження ціни позову, та у разі необхідності представити суду оригінал квитанції про доплату судового збору за подання позовної заяви до суду, виходячи з ціни позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, суд зазначає, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 провизнання прававласності наспадкове майноза законом - залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Оксана КАТЕРНЯК