Ухвала

від 16.09.2024 по справі 199/10784/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/10784/23

Провадження № 2/932/678/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРЇНИ

16 вересня 2024 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кондрашова І.А., при секретарі судового засідання Підопригори Р.А., позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Штрихунової А.Д. , представника третьої особи - Паращенко Ю.О. , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження заяву представника третьої особи - Паращенко Ю.О. про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: Головне Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

До Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 із позовом до Держави України в особі Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: Головне Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якому просить стягнути з Державного бюджету України на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000000 грн.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.01.2024 року цивільну справу за вищевказаною позовною заявою передано на розгляд за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

09.02.2024 року на адресу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла вищевказана цивільна справа.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024 року справу передано на розгляд судді ОСОБА_4.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2024 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

16 вересня 2024 року на адресу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява представника Головного Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області Паращенко Ю.О. про відвід судді, в якій остання заявляє відвід судді ОСОБА_4. від розгляду справи № 199/10784/23 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: Головне Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування даної заяви представник Головного Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області Паращенко Ю.О. зазначила, що в провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до Головного Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

02.08.2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська прийняв рішення у справі, яким відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Головного Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.

31.01.2024 року Дніпровським апеляційним адміністративним судом прийнято постанову, якою рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська залишено без змін.

30.05.2024 року постановою Верховного Суду, касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська залишено без змін.

Наведені обставини свідчать про можливість наявності упередженого ставлення судді ОСОБА_4 до Департаменту патрульної поліції, що в свою чергу матиме наслідки необ`єктивного розгляду цивільної справи № 932/812/24 з його боку.

Вищезазначені дії викликають у представника Головного Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, що відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України є підставою для відводу судді.

У підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заперечував, щодо заявлено відводу.

Представника відповідача - Штрихунова А.Д. та представник третьої особи - Паращенко Ю.О. у підготовчому судовому засіданні просила задовольнити подану заяву.

Заслухавши думку учасників справи, вивчивши заяву та матеріали цивільної справи, суд дійшов таких висновків.

Підстави для відводу судді визначені статтями 36, 37 ЦПК України.

У відповідності до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу(самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу-ч.2 ст.36 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляду справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Частиною третьою ст. 39 ЦПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

У відповідності до положень ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до вимог ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Згідно з приписами п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року), суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Відповідно до положень п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Положення ст. ст. 36, 37 ЦПК України визначають вичерпний перелік підстав для відводу(самовідводу) та перебувають у логічному взаємозв`язку з нормами Бангалорських принципів поведінки суддів.

При цьому слід зазначити, що самого лише сумніву в неупередженості чи об`єктивності судді недостатньо для його відводу, обов`язково повинні бути підстави для цього сумніву. Натомість, позивачем не наведено та не надано жодного доказу існування обставин, які викликають реальний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді в контексті статей 36 та 37 ЦПК України та норм Бангалорських принципів поведінки суддів.

Оскільки заява представник Головного Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відвід судді не підпадає під дію пунктів 1-4 ч.1 ст.36, ст.37 ЦПК України та подана на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України на відповідача покладений обов`язок доведення обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а посилання лише на той факт, що в провадженні іншого суду розглядалася справа за участі ОСОБА_4 як громадянина, а не як посадової особи - судді, не несе в собі жодного доказу неупередженості у розгляді справі за участі ОСОБА_4 , як головуючого судді.

Окрім того, кожна особа має право звернутися до суду з метою захисту своїх прав та інтересів. Той факт, що Кіровським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, не формує у головуючого судді упередженого ставлення до всього Головного Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, оскільки суддею ОСОБА_4 крім цього розглядаються інші справи за позовами до Головного Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, що не може свідчити про упередженість судді при розгляді справ до Головного Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області та при здійсненні правосуддя в цілому. Водночас суддя ОСОБА_4. звернувся до суду як фізична особа та громадянин, тобто ці правовідносини не впливають на його діяльність по здійсненню правосуддя.

Із урахуванням вищенаведеного, проаналізувавши подану заяву про відвід та її мотиви, враховуючи те, що представником Головного Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області не наведено будь-яких доказів щодо існування підстав для відводу судді, передбачених ст. ст. 36, 37 ЦПК України суд приходить до переконання, що у задоволенні вказаної заяви про відвід судді слід відмовити за безпідставністю.

Водночас, з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості, вважаю за необхідне заявити самовідвід.

Самовідвід мотивую тим, що позивачем було направлено на номер мобільного телефону приймальної судді ОСОБА_4 ( НОМЕР_1 ), висловлювання відверто образливого змісту, де ОСОБА_1 погрожує працівникам апарату та судді тим, що він вчинить проти них хуліганські дії, тобто приготує так званий коктейль ОСОБА_1, з сечі та калу, після чого цієї рідиною оббризкає приймальню судді та працівників. Тобто ОСОБА_1 протиставляє себе суспільству та виявив неповагу до суду, а відтак з метою усунення сумніву у сторін щодо об`єктивного розгляду справи та винесення неупередженого рішення, вважаю можливим заявити у цій справі самовідвід.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 даного Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Порядок розгляду питання про самовідвід регламентований положенням ч. ч. 1, 2 ст.40 ЦПК України, якими визначено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє самовідвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Питання про самовідвід вирішується без повідомлення учасників справи на підставі вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України.

Згідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, існування безсторонності повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

В той же час, відповідно до Висновку № 1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Самовідвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 3 Європейського статуту судді, яка передбачає, що суддя не тільки повинен бути неупередженим але й має сприйматися будь-ким, як неупереджений, з метою недопущення сумнівів у об`єктивності та неупередженості судді ОСОБА_4 під час розгляду вищевказаної справи, суд вважає, що доцільним буде задовольнити самовідвід, виходячи з положень ст. 3 Європейського статуту судді, а також враховуючи положення п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, який передбачає, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Частиною першою статті 41 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 258, 260, 261 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника третьої особи - Паращенко Ю.О. про відвід судді ОСОБА_4 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: Головне Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.

У цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: Головне Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди - заявити самовідвід.

Заяву про самовідвід судді ОСОБА_4 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: Головне Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Цивільну справу № 199/10784/23 (провадження № 2/932/678/24) передати до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Ігор КОНДРАШОВ