Рішення

від 27.09.2024 по справі 180/1824/24

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 180/1824/24

2/180/712/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2024 р.

Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Тананайська Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Марганці цивільну справу № 180/1824/24 за позовною заявою адвоката Мотуза Олександра Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я, -

встановив:

Адвокат Мотуз О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я, посилаючись на те, що ОСОБА_1 працював в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, внаслідок чого захворів на професійні захворювання. Оглядом МСЕК від 29.08.2024 року ОСОБА_1 встановлено 65% втрати професійної працездатності, встановлено третю групу інвалідності. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, ОСОБА_1 втратив своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури, лікування. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 245000 гривень, яку просив стягнути з відповідача, без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обовязкових платежів.

2 вересня 2024 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

18 вересня 2024 року відповідач надав відзив на позовну заяву. У якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування зазначив, що позивач не довів в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю позивачу заподіяно шкоду. Позивачем не доведено причинний зв`язок між протиправними порушеннями свого обов`язку і шкодою, що настала. Статтею 237-1 КЗпП України встановлено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача в умовах впливу шкідливих факторів на посаді підземного гірника очисного забою.

Працюючи на даному підприємстві, ОСОБА_1 отримав професійні захворювання, які обумовлені умовами в яких він працював, що підтверджується Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) ОСОБА_1 від 8 липня 2024 року (Форма П-4).

Згідно Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 08.07.2024 року встановлено причини виникнення професійного захворювання: хімічні речовини, рівень шуму, важкість праці, вібрація.

Відповідно довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 29.08.2024 року ОСОБА_1 при первинному огляді встановлено 65 % втрати професійної працездатності у зв`язку із роботою в умовах виробничого пилу, шуму, до 10.08.2026 року, встановлено третю групу інвалідності, первинно.

З наведеного вбачається, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки нещасний випадок, професійне захворювання виникло в звязку з не створенням належних умов праці, то наявні у зв`язку з цим підстави, передбачені ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок ушкодження здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Доводи представника АТ «МГЗК» про відсутність обов`язку підприємства відшкодовувати моральну шкоду завдану позивачу, суд до уваги не приймає, оскільки обов`язок створити безпечні умови праці законодавством покладено на роботодавця.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 15 червня 2020 року у справі № 212/3137/17-ц зазначив, що невиконання роботодавцем обов`язку по забезпеченню безпечних і здорових умов праці, яке мало наслідком виникнення у позивача професійного захворювання, втрати працездатності й встановлення інвалідності, є підставою для відшкодування роботодавцем (його правонаступником) заподіяної працівнику моральної шкоди.

Крім того, доводи представника відповідача щодо факту відсутності підстав відшкодування позивачу моральної шкоди суд вважає безпідставними, оскільки вказане спростовується матеріалами справи: факт заподіяння такої шкоди, у зв`язку із професійними захворюваннями, встановлений медичними довідками та виписними епікризами, про тривалість лікування. Так, позивач проходить тривалі лікування у зв`язку з неврологічним захворюваннями, що вимагає додаткових зусиль для продовження активного громадського життя та підтримання в належному стані здоров`я, він обмежений в спілкуванні з оточуючими, вирішенні своїх побутових потреб, що порушує його нормальні життєві зв`язки.

В своєму Рішенні від 27.01.2004 №2 Конституційний Суд України визначив, що моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Право на компенсацію за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення йому стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії. Дана правова позиція знайшла своє відображення в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 травня 2016 року по справі № 6-3149цс15.

Обґрунтовуючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача: отримав професійне захворювання, незворотності змін його здоров`я, розміру втрати працездатності, постійний характер страждань, з того приводу, що позивач постійно проходить медичні обстеження, лікувальні процедури, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності, суд вважає необхідним визначити розмір компенсації в сумі 130 000 гривень, що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Розмір моральної шкоди необхідно стягнути з утриманням обов`язкових податків і зборів, відповідно до п.п.164.2.14 статті 164 Податкового кодексу України , оскільки цей розмір перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на рівні 01 січня 2024 року.

Позивач просить стягнути суму без утримання податку з доходів фізичних осіб , суд вважає за необхідне зазначити, що до Закону №466 внесено зміни до п.п.164.2.14 статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23.05.2020 року).

До загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків, з урахування змін, внесених Законом № 466, включається у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі визначеному законом (п.п.164.2.14 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України).

Отже, з 23 травня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Станом на 01 січня 2024 року розмір мінімальної заробітної плати становить 7100 грн., а сума стягнутої моральної шкоди в розмірі 130 000 грн. перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати (7100 х 4 = 28400 грн.).

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає також стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 1211 гривень 20 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 76-78, 246, 258, 263-268, 430 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву адвоката Мотуза Олександра Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 130000 гривень, з утриманням податків та зборів, згідно чинного законодавства України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1

Відповідач: Акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», місце знаходження: Дніпропетровська область, місто Марганець, вулиця Єдності, 62, код ЄДРПОУ 00190911.

Повний текст рішення складено та підписано без проголошення 27 вересня 2024 року.

Суддя: Ю. А. Тананайська