Постанова

від 18.02.2025 по справі 180/1824/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1022/25 Справа № 180/1824/24 Суддя у 1-й інстанції - Тананайська Ю. А. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Петешенкової М.Ю.,Свистунової О.В.

за участю секретаря Попенко Ю.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника ОСОБА_1 адвоката Мотуза Олександра Володимировича, Акціонерного товариства Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на ет, що протягом тривалого часу з 09 липня 2001 року по 24 жовтня 2023 року він працював на різних посадах у різних структурних підрозділах АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат. 24 жовтня 2023 року він був звільнений з роботи на підставі ч.2 ст.40 КзпП України у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я (п.2 ст.40 КЗпП України). За час роботи на вказаному підприємстві отримав професійні захворювання, які обумовлені умовами в яких він працював. Тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища на організм, неналежні умови праці недосконалість технологічних процесів, несприятливий мікроклімат, важка фізична праця, сприяли розвитку професійних захворювань. Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 05 липня 2024 року, затвердженого начальником Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, встановлено наявність у позивача професійних захворювань: - радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді періартрозу колінних суглобів (ПФ другого ступеня). - вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації з синдромом вегетативносенсорної поліневропатії верхніх кінцівок, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня), трофічними розладами на кистях. - хронічне обструктивне захворювання легень, група В (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії). Легенева недостатність першого-другого ступеня - хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху). Первинним оглядом МСЕК від 29 серпня 2024 року ОСОБА_1 встановлено 65% втрати професійної працездатності, встановлено третю групу інвалідності. Позивач вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, ОСОБА_1 втратив своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури, лікування. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 245000 грн. На підставі викладеного ОСОБА_1 прсив суд стягнути з АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат на його користь в якості відшкодування моральної шкоди у зв`язку з отриманим професійним захворювання суму грошових коштів у розмірі 245000 грн., без урахування податку з доходів фізичних осіб.

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2024 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 130000 грн., з утриманням обов`язкових платежів, згідно діючого законодавства. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

В апеляційнійскарзі АТМарганецький гірничо-збагачувальнийкомбінат просять рішення суду від 27 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокатМотуз О.В. просить рішення суду від 27 вересня 2024 року змінити, стягнувши з відповідача на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 245000 грн. без урахування податку з доходів фізичних осіб, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно ст. 4 Закону України Про охорону праці, державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Статтею 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України Про охорону праці роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Відповідно до вимог статті 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно статті 237-1 КЗпП України, відшкодування шкоди власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року №20-рп/2008, громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця).

За таких обставин, з огляду на вищезазначені норми Законів, судом встановлено що позивачу спричинено моральну шкоду, у зв`язку з ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у позивача хронічного професійного захворювання.

Право на компенсацію за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення йому стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії (дана правова позиція знайшла своє відображення в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 травня 2016 року по справі № 6-3149цс15).

У справівстановлено, позивач ОСОБА_1 з 09 липня 2001 року по 24 жовтня 2023 року працював на різних посадах у різних структурних підрозділах АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат (а.с.20-23).

24 жовтня 2023 року він був звільнений з роботи на підставі ч.2 ст.40 КЗпПУкраїни у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я (а.с.20-23).

27 червня 2024 року між ОСОБА_1 та АТ Марганецькийгірничо-збагачувальнийкомбінат був укладений договір про добровільне відшкодування моральної шкоди, відповідно до якого АТ Марганецькийгірничо-збагачувальнийкомбінат добровільно сплатило ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10000 грн. в рахунок грошового відшкодування моральної шкоди, зумовленої втратою здоров`я внаслідок виявлених захворювань, що виникли через шкідливі умови праці за основним діагнозом: радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді періартрозу колінних суглобів (ПФ другого ступеня); вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації з синдромом вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок, двобічним плечолопатков періартрозом (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня), трофічними розладами на кистях; хронічне обструктивне захворювання легень, група В (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії). Легенева недостатність першого-другого ступеня; хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступ. (з легким зниженням слуху) (а.с.49, 50).

ОСОБА_1 моральну шкоду від втрати здоров`я внаслідок виявлених захворювань, отриманих під час роботи у шкідливих умовах на АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат, оцінює в розмірі 12422 грн. 37 коп.; моральна шкода, яка завдана позивачу унаслідок роботи у шкідливих умовах на АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат, за цим договором відшкодовується одноразово.

Згідно з пунктом 4 вказаного договору, відповідач в строк до 05 липня 2024 року сплачує ОСОБА_1 в рахунок грошового відшкодування моральної шкоди за цим договором, грошові кошти в сумі, яка залишається до виплати після утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за ставками 18 відсотків та 1,5 відсотка, з передбаченої у цьому договорі суми розміру моральної шкоди, яка зазначена в пункті 1 цього договору, а саме: 10000 грн., шляхом безготівкового перерахування вищезазначеної суми на рахунок, відкритий на його ім`я у AT Державний ощадний банк України.

У пункті 5 вказаного вище договору зазначено, що при виконання відповідачем усіх своїх зобов`язань за цим договором моральна шкода, пов`язана з втратою здоров`я внаслідок виявлених захворювань позивача, внаслідок роботи у шкідливих умовах на АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат, вважається відшкодованою у повному обсязі.

За змістом пунктів 6, 7 договору про добровільне відшкодування моральної шкоди, зокрема, вимоги законодавства щодо змісту й правових наслідків правочину, що укладається сторонами, відомо. Сторони підтверджують, що домовились і не мають жодних зауважень, доповнень або суперечностей відносно умов договору. Сторони стверджують, що зміст цього договору їм зрозумілий, питань, які залишилися б нез`ясованими для них немає.

За час роботи на підприємстві відповідача позивач отримав хронічне професійне захворювання.

Пунктом 7 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 05 липня 2024 року, затвердженого начальником Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, встановлено наявність у позивача професійних захворювань: - радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді періартрозу колінних суглобів (ПФ другого ступеня). - вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації з синдромом вегетативносенсорної поліневропатії верхніх кінцівок, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня), трофічними розладами на кистях. - хронічне обструктивне захворювання легень, група В (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії). Легенева недостатність першого-другого ступеня. - хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху) (а.с.24-27).

Згідно з п. 17 вищевказаного акту професійне захворювання виникло за таких обставин: працюючи підземним гірником очисного забою, виконував наступні операції: очисний виїм обладнання сполучення виїмочного штрека і очисної західки; відхід ніши чергової очисної західки; витягнення раніше встановленого кріплення (посадові роботи); допоміжні операції. При цьому внаслідок тривалої роботи в умовах дії шкідливих факторів виробничого середовища, недосконалості технології видобутку руди, підпадав під вплив шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу (а.с.24-27).

Відповідно до п. 18 зазначеного акту причинами виникнення професійного захворювання є: хімічні речовини, у тому числі аерозолі переважно фіброгенної дії: концентрація в повітрі робочої зони перевищувала нормативні значення: в 2,7 рази по вмісту пилу фаброгенної дії з вмістом диоксиду кремнію 10-70% (5,447 мг/м3 при нормативному значенні 2,0 мг/м3); в 1,4 рази по вмісту оксиду марганцю (0,423 мг/м3 при нормативному значенні 0,3 мг/м3). Шум: еквівалентний рівень шуму на 7 дБА перевищував нормативні параметри і складав 87 дБА при нормативному значенні 80 дБА. Важкість праці: при роботі підземним гірником очисного забою маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну, складала 41 кг при допустимому значенні до 30 кг, робоча поза незручна 61,2% при допустимому значення до 25%. Вібрація: еквівалентний корегований рівень віброшвидкості при дії локальної вібрації на 4 дБ перевищував нормативні параметри і складав 116 дБ при нормативному значенні 112 дБ (а.с.24-27).

Пунктом 20 вказаного акту особи, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи: не встановлені (а.с.24-27).

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 29 серпня 2024 року серія 12 ААА № 130218 позивачу первинно встановлено ступінь втрати працездатності на рівні 65%, з яких: 30% - радикулопатія, 20% - вібрац. хв., 10% - ХОЗЛ, 5% - туговухість (копія додається). Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 29 серпня 2024 року серія 12 ААГ № 573860 позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності (а.с.9, 10).

Позивач має постійні скарги на стан свого здоров`я, змушений проходити лікування, що підтверджується випискою № 1594/397 із медичної карти стаціонарного хворого та випискою із медичної карти амбулаторного хворого №ЕА 10679 (а.с.28-35).

Відповідно до медичного висновку від 23 травня 2024 року № 772 позивач має скарги на біль в шийному і п/кр від. хребта, з іррадіацією в праву ногу, біль і обмеження руху в ліктьових, плечових і колінних суглобах, болі і оніміння рук, мерзлякуватість кистей, побіління пальців рук на холоді, загальну слабкість, задишку при незначному фіз. навантаженні, кашель сухий та з мокротинням, біль за грудиною, запаморочення, зниження слуху (а.с.11-14).

Таким чином, внаслідок тривалої дії шкідливих факторів на робочому місці позивач ОСОБА_1 втратив професійну працездатність, має інвалідність третьої групи, втратив 65% за профзахворюваннями професійної працездатності, що порушило нормальні життєві зв`язки позивача, позивач позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, позивач постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Внаслідок отримання хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На теперішній період часу самопочуття позивача не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає позивачу душевного болю та страждань.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

23 травня 2020 року набрали чинності зміни доПодаткового кодексу Українищодо оподаткування доходів податком на доходи фізичних осіб, внесені Законом України від 16 січня 2020 року 466-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві.

Згідно підпункту «а» підпункту164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Право позивачана відшкодуванняморальної шкодивідповідачем виниклоз дняпервинного встановленняїй висновком МСЕКстійкої втратипрацездатності 29 серпня 2024 року.

Отже, ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, встановлено трудове каліцтво у період перебування у трудових відносинах з відповідачем 29 серпня 2024 року - дата встановлення висновком МСЕК непрацездатності у період роботи у відповідача, тобто після набрання чинності нової редакції ст.164.2.14 Податкового кодексу України.

Таким чином, враховуючи глибину фізичних та моральних страждань позивача, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у буденному житті, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 130000 грн. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів, та такий розмір буде достатнім та необхідним.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Посилання представника ОСОБА_1 адвокатаМотуз О.В. на наявність підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 245000 грн. не підтверджуються належними та допустимими доказами у справі.

Посилання АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат на укладений з позивачем ОСОБА_1 договір від 27 червня 2024 року про відшкодування моральної шкоди є безпідставними, оскільки вказаний договір було укладено до встановлення у позивача стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК - 29 серпня 2024 року, та вказаним договором відшкодування моральної шкоди не передбачено відшкодування відповідачем позивачеві моральної шкоди саме у зв`язку із встановленням втрати працездатності.

Доводи апеляційної скарги АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими належними доказами у справі.

Доводи апеляційної скарги АТ Марганецькийгірничо-збагачувальнийкомбінат стосовно неповного з`ясування судом обставин у справі незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними.

Приведені в апеляційних скаргах інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційних скаргах не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 адвокатаМотуза ОлександраВолодимировича,Акціонерного товаристваМарганецький гірничо-збагачувальнийкомбінат залишити без задоволення.

Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2024 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини постанови

проголошена у судовому засіданні 18 лютого 2025 року.

Повний текст постанови складено 19 лютого 2025 року.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді М.Ю.Петешенкова

О.В.Свистунова