Ухвала

від 01.10.2024 по справі 376/2917/24

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2917/24

Провадження № 1-кс/376/523/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2024 р. м. Сквира, Київської області

Сквирський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчої ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, капітана поліції ОСОБА_7 , за погодженням прокурора - начальника Володарського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Пархомівка, Володарського району, Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, одруженого, працюючого у ТОВ «Емаратон», маючого на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітан поліції ОСОБА_7 (надалі слідчий), звернулася до слідчого судді з клопотанням погодженого з прокурором начальником Володарського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про обраннязапобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні СВ ВП №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12023100100001730 від 05.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванняму вказаномукримінальному провадженнівстановлено,що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Емаратон» (код ЄДРПОУ 42746003) (далі ТОВ «Емаратон») та будучи в розумінні ч. 3 ст. 18 КК України службовою особою підприємства уповноваженою на здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, зловживаючи своїм службовим становищем, під час дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу, привласнив готівкові кошти підприємства в особливо великих розмірах за наступних обставин.

Так, наказом директора ТОВ «Емаратон» №22 від 01.05.2022 «Про переведення на іншу посаду», ОСОБА_5 призначено на посаду генерального директора ТОВ «Емаратон» з 01.05.2022. Зі вказаним наказом ОСОБА_5 ознайомлений під підпис. До цього часу, (з 13.08.2020) ОСОБА_5 працював на посаді начальника відділу продажів ТОВ «Емаратон».

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.4 розділу 2 посадової інструкції генерального директора ТОВ «Емаратон», затвердженої 01 травня 2022 року, генеральний директор визначає, формулює, планує, здійснює і координує всі види діяльності Товариства; без довіреності діє від імені Товариства, в тому числі представляє його інтереси перед всіма третіми особами, включаючи державні органи та органи місцевого самоврядування, організаціями, установами, суб`єктами господарської діяльності та іншими юридичним і фізичними особами різних юрисдикцій; здійснює оперативне управління Товариством, приймає рішення з питань поточної діяльності Товариства.

Пунктом 2.7 розділу 2 цієї ж інструкції передбачено, що генеральний директор розпоряджається майном Товариства для забезпечення його поточної діяльності в межах, встановлених статутним документом та чинним законодавством України.

Згідно з пунктами 3.6., 3.7 розділу 3 цієї ж посадової інструкції, генеральний директор ТОВ «Емаратон», серед іншого, несе персональну відповідальність за наслідки прийнятих ним рішень, що виходять за межі його повноважень, які визначені чинним законодавством, Статутом Товариства, іншими нормативними правовими актами. При цьому, генеральний директор Товариства, який недобросовісно використовує майно та кошти Товариства у власних інтересах, або в інтересах протилежних сторін, протилежних інтересам засновників, несе відповідальність в межах, визначених цивільним, кримінальним та адміністративним законодавством.

Крім цього, відповідно до розпорядження ТОВ «Емаратон» № 1 від 24 лютого 2022 року «Про касову дисципліну та призначення відповідального за ведення касових операцій з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю», з метою забезпечення організації роботи каси підприємства та проведення операцій з готівкою, ОСОБА_5 призначено відповідальним за ведення касових операцій з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю з 24 лютого 2022 року.

Водночас, місцем проведення касових операцій визначено АЗС № 39 (смт. Володарка), що знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, смт. Володарка, вул. Кооперативна, 141в.

Згідно з Інструкцією про переміщення готівки ТОВ «Емаратон» та Витягу зі схеми руху готівкових коштів ТОВ «Емаратон», затвердженої наказом № 05/01 від 30 квітня 2022 року, під час інкасації готівкових коштів за місцем проведення касових операцій, касир робить відмітку журналі про передачу готівки (змінний журнал АГЗП №39), складає готівку в сейф-пакет та підписується у вказаному журналі. Вміст сейф-пакету (з готівковими коштами) має відповідати сумі готівкових коштів вказаній у Z-звіті, сформованому касовим апаратом за добу за результатами проведення касових операцій з готівкою. Касир, який передає готівку в сейф-пакеті ставить підпис в журналі про передачу готівки. Відповідальна особа за переміщення готівки в сейф-пакеті, ставить підпис про прийняття даного сейф-пакету з вмістом готівки. В подальшому сейф пакет з вмістом готівки відповідальною особою здається до каси підприємства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , за прибутковим касовим ордером.

Разом з тим, досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 13.11.2022 по 26.03.2023, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Емаратон» та будучи в розумінні ч. 3 ст. 18 КК України службовою особою підприємства уповноваженою на здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, зловживаючи своїм службовим становищем, під час дії правового режиму воєнного стану, маючи умисел на привласнення ввіреного йому чужого майна, діючи з корисливих мотивів, знаходячись на території АГЗП АДРЕСА_4 в, отримав 137 сейф-пакетів із вмістом готівки у вигляді торгової виручки, про що поставив особистий підпис, на загальну суму 6 056 361, 80 грн.

При цьому, до каси ТОВ «Емаратон», що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , за вказаний період ОСОБА_5 , будучи відповідальною особою за переміщення отриманої готівки, перемістив та передав лише 17 сейф-пакетів з готівкою на загальну суму 710 464, 30 грн.

Решту грошових готівкових коштів, що належать ТОВ «Емаратон», на загальну суму 5 345 897, 50 грн., ОСОБА_5 привласнив та не повернув на підприємство, розпорядившись ними на власний розсуд, тим самим вчинив привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах, чим спричинив ТОВ «Емаратон» майнову шкоду на вказану суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Слідчий вважає наявними ризики, які передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та з метою їх запобігання наявні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

У судовому засіданні прокурор та слідча клопотання підтримали, посилаючись на те, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_5 зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177КПКУкраїни та буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки.

У судовому засіданні підозрюваний та захисник заперечували щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Окрім того у засіданні захисник адвокат ОСОБА_6 долучила заперечення щодо клопотання органу досудового розслідування про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю, у якому зазначила, що підозра є необґрунтованою, матеріали кримінального провадження не місять належних доказів на підтвердження фактів, які викладені в повідомленні про підозру. Зазначає, що ризик переховуватися від слідства та суду можна поставити під сумнів, оскільки підозрюваний є особою чоловічої статті тому позбавлений можливості виїзду за кордон або на тимчасово непідконтрольні території. Окрім того необґрунтованим є і ризик впливу ОСОБА_5 на свідків. На підставі цього просила повністю відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Заслухавши сторін по справі, вивчивши клопотання, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ ВП №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12023100100001730 від 05.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

24 вересня 2024 року ОСОБА_5 письмово повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ураховуючи, що відповідно до частини п`ятої статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме:

1) протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_10 від 09.05.2023, який повідомив про відомі йому обставини вчинення кримінального правопорушення;

2) висновком спеціаліста № 23/06-2023 за результатами дослідження операцій ТОВ «ЕМАРАТОН» та ТОВ «КМТ. Україна» щодо видачі готівкових кошті фізичній особі ОСОБА_5 ;

3) наказом № 22 від 01.05.2022 «Про переведення на іншу посаду»;

4) висновком експерта №23508/23-32 від 17.01.2024 за результатами проведення почеркознавчої експертизи;

5) висновком експерта №23512/23-32 від 19.01.2024 за результатами проведення почеркознавчої експертизи;

6) висновком експерта №3510/24-72 від 21.05.2024 за результатами судової економічної експертизи;

7) протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , яка повідомила про відомі їй обставини вчинення кримінального правопорушення;

8) протоколом додаткового допиту представника потерпілого ОСОБА_10 , який повідомив про відомі йому обставини вчинення кримінального правопорушення;

9) протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , яка повідомила про відомі їй обставини вчинення кримінального правопорушення

10) іншими матеріалами кримінального провадження.

Постановляючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення, а відтак доводи сторони захисту про протилежне слідчий суддя не приймає.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених статтею 176 КПК України.

Відповідно до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно з статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно враховувати, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Так, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, покарання за скоєння якого, передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років та згідно з статтею 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів.

Необхідність застосуваннядо підозрюваногодомашнього арештуобґрунтовується наявністюнаступних ризиків:можливість переховуватисявід органівдосудового розслідуванняі суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Вказуючи на наявність ризику, передбаченого, п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий вказує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину та йому загрожує кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Усвідомлення настання вказаних несприятливих наслідків може спонукати підозрюваного змінювати своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий вказує, що оскільки є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою ухилення від подальшого покарання/кримінальної відповідальності чи спотворення об`єктивної картини може впливати на свідків умовлянням, підкупом чи погрозами примушуючи їх змінити свідчення та приховати вчинення кримінального правопорушення, враховуючи, що злочин вчинено на території Володарської територіальної громади Білоцерківського району Київської області, де проживають як свідки так і сам підозрюваний. Зазначені особи працювали разом, так як, підозрюваний тривалий час займав керівні посади на підприємстві, де вчинено кримінальне правопорушення, та фактично свідки були у його підпорядкуванні під час спільної роботи, у зв`язку з чим останній може використати зазначені можливості для незаконного тиску на свідків та інших учасників кримінального провадження.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , характеризуючі дані про його особу, конкретні обставини справи, стан здоров`я, мету застосування даного запобіжного заходу, приймаючи до уваги, те, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможуть належним чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного (Khodorkovskiy v. Russia (Ходорковський проти Росії), § 136) та як наслідок буде порушено принцип пропорційності.

Згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт - це запобіжний захід, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби.

Згідно з ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Крім того, за нормою ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На підставі вищевикладеного слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного. При цьому, такий режим може перериватись необхідністю отримання медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту.

Відповідно до вимог ст. 181 КПК України орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

За змістом ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбаченічастиною п`ятою статті 194цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено . В ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту зазначається точна адреса житла, яке підозрюваному, обвинуваченому забороняється залишати.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 193-194, 196, 205, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, капітана поліції ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю, крім часу переміщення до найближчого укриття під час повітряної тривоги та випадків надання йому невідкладеної медичної допомоги, з покладанням на нього строком на два місяці з дня постановлення даної ухвали наступних обов`язків:

- прибувати за першою вимогою до СВ ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 (у випадку зміни слідчого упровадженні до іншого визначеного керівником органу досудового розслідування слідчого), який здійснює свою діяльність у каб. АДРЕСА_5 , а ткож у випадку необхідності проведення слідчих дій за першим викликом, а також до прокурора, або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- цілодобово не відлучатися із місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утриматися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Контроль за виконанням умов та обов`язків пов`язаних з домашнім арештом покласти на відділ поліції в межах території обслуговування якого проживає підозрюваний.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ознайомити та вручити підозрюваному під розпис копію ухвали про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1