Постанова

від 02.10.2024 по справі 725/5212/24

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 725/5212/24

Номер провадження 2-а/725/56/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2024 року Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі: головуючого судді Іщенко І. В. , за участю секретаря судового засідання Берекеля О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області Державної міграційної служби України з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства.

В обґрунтування позову зазначив, що 22.05.2024 року відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МЧВ №001904 за ч.1 ст.203 КУпАП. Того ж дня винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МЧВ №011045 відносно нього за вчинення адміністративного правопорушення, за ч.1 ст.203 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 887,00грн. 22.05.2024 року головним спеціалістом Чернівецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області відносно позивача прийнято рішення про його примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства та зобов`язанням покинути територію України у термін до 12.06.2024 року.

З зазначеним рішенням позивач не погоджується та вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки він дійсно перебуває безперервно на території України давно. Звертає увагу, що у нього наявна посвідка тимчасового проживання в країні від 16.07.2022 року, яка не скасована і не вилучена. Зауважує, що термін дії даної посвідки становить до 14.07.2023 року, однак відповідно до Постанови №1202 "Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану", посвідки на постійне або тимчасове проживання, строк дії яких закінчився або які підлягають обміну після 24 лютого 2022 року, залишаються дійсними до закінчення воєнного стану та впродовж 30 днів після нього. Такі посвідки засвідчують законність перебування на території України іноземців та осіб без громадянства, яким вони належать.

Крім того зазначає, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 203 КУпАПз порушенням порядку притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки позивач не володіє українською мовою, розгляд матеріалів справи та складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення здійснено за відсутності перекладача.

Посилаючись на зазначене, просив визнати протиправним та скасувати рішення № 23 Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області Державної міграційної служби України від 22.05.2024 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач скористався своїм правом та надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки позивач не законно перебуває на території України.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності.

Від представника відповідача до суду надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи докази в їх сукупності, вважає, що позовна заява задоволенню не підлягає з наступних обставин.

Предметом позовних вимог є визнання протиправним та скасування рішення № 23 Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області Державної міграційної служби України від 22.05.2024 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тобто, перевірці судом підлягає правомірність прийнятого міграційним органом рішення про примусове повернення позивача до країни походження або третьої країни.

Згідност. 3 Конституції Україниправа і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюютьсяЗаконом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.

Пунктом 7 ч.1ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

Відповідно до ч.3ст.9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

У силу вимог ст.26 наведеного Закону Іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Із матеріалів справи судом встановлено, що16.07.2022 громадянин республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) був документований тимчасовою посвідкою проживання на території України № 800286596, УДМС у Тернопільській області, терміном дії до 14.07.2023р. Підставою видачі вказаної посвідки було возз`єднання сім`ї з громадянкою України ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про шлюб від 02.10.2020 серія НОМЕР_1 .

18.07.2023 року вищевказаний громадянин Азербайджану звернувся до УДМС у Тернопільській області з заявою щодо обміну посвідки на тимчасове проживання на території України № НОМЕР_2 у зв`язку із закінченням її дії. Під час перевірочних заходів органом УДМС було виявлено, що за громадянином Республіки Азербайджану під час перебування на території України наявні невиконані грошові зобов`язання. Згідно систематизованої бази даних Єдиного реєстру боржників, працівниками міграційної служби було встановлено наявність заборгованостей на ім`я позивача ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 які пов`язані із стягненням штрафів у сфері безпеки дорожнього руху у справах про адміністративні правопорушення та стягнення судового збору. Також були виявлені неспівпадіння наданих даних іноземцем під час подання заяви на обмін посвідки, а саме станом на день подачі заяви щодо оформлення тимчасової посвідки, заявник вже не перебував в шлюбі з громадянкою України.

Приймаючи до уваги наявність невиконаних майнових зобов`язань перед державою Україною та розірвання шлюбу з громадянкою України працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було прийнято рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки про тимчасове проживання на території України на підставі підпункту 10 пункту 61 Порядку.

Отже позивач незаконно перебуває на території України, оскільки посвідка на тимчасове проживання на території України № НОМЕР_2 не дійсна.

Окрім того, суд звертає увагу, на те що після отримання відмови в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянин ОСОБА_5 покинув територію України 29.01.2024 за паспортом НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), а заїхав на територію України 23.03.2024 за паспортом НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ).

Позивач свідомо змінив прізвище, оскільки знав, що його статус на території України визначений як нелегальний мігрант, що своїми діями порушує норми законодавства які встановлені на території України щодо іноземців.

Отже, у відповідності дост.1 Закону України «Про іноземців та осіб без громадянства»позивач має статус нелегального мігранта, тобто іноземець, який законно прибув в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратив підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Відсутність законних підстав для перебування на території України з боку іноземця призвела до притягнення його до адміністративної відповідальності та винесення щодо нього керівництвом Чернівецького відділу УДМС у Чернівецької області 22.05.2024 рішення №23 щодо повернення до країни походження.

Отже, матеріали справи свідчать про порушення позивачем законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, зокрема правил перебування в Україні.

Суд не може залишити поза увагою той факт, що дане рішення про примусове повернення до країни походження відносно гр. ОСОБА_6 оформлено та винесено працівниками міграційної служби за особистою присутністю іноземця. В рішенні гр. ОСОБА_6 власноручно підписався, що він не потребує перекладача. Також громадянин Азербайджану особисто підписався, що йому роз`яснено зміст статті 63 Конституції України, а також зміст статті 268 КУпАП які окрім іншого передбачають при розгляді справи користуватися послугами адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.

Про ознайомлення з вимогами приписів законодавства громадянин Азербайджану розписався в протоколі, без жодних клопотань та заперечень.

Отже, суд вважає, що дії працівників органу міграційної служби у Чернівецької області під час оформлення і та винесенні рішення про примусове повернення до країни походження громадянина Азербайджану були спрямовані на дотримання вимог законодавства що регулює порядок перебування іноземців на території України.

Таким чином, відповідач, в силу ч.2ст.77 КАС України, довів суду необґрунтованість та безпідставність позовних вимог і правомірність свого рішення.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 360(далі - Положення) Державна міграційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Згідно з п. 2 Положення Державна міграційна служба у своїй діяльності керуєтьсяКонституцієюта законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно доКонституціїта законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до ч.3ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені положеннямиЗакону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», правові підстави щодо скасування рішення ГУДМС України у Чернівецькій області Державної міграційної служби України № 23 від 22.05.2024 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства відсутні.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення, а відтак позов громадянина ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.3,19 Конституції України,Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Положенням про Державну міграційну службу України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 360 від 20.08.2014 року, ст.ст.2,5,6,72-77,139,241,246,255,295,297 КАС України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову громадянина ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Іщенко І. В.