Постанова

від 23.09.2024 по справі 907/16/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2024 р. Справа №907/16/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяО.В. Зварич

суддіВ.М. Гриців

І.Ю. Панова,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства ХЕМІКОН АГ б/н від 25.06.2024 року (вх. № 01-05/1825/24 від 26.06.2024 року)

на рішення господарського суду Закарпатської області від 24.05.2024 року (суддя О.Ф. Ремецькі; повний текст рішення складено 06.06.2024 року)

у справі № 907/16/23

за позовом: Чопської міської ради Закарпатської області (надалі Чопська міська рада)

до відповідача: Приватного підприємства ХЕМІКОН АГ (надалі ПП ХЕМІКОН АГ)

про розірвання договору, повернення об`єкта оренди та стягнення суми 336124,10 грн.,

за участю:

від позивача (в режимі відеоконференції): Ламбрух О.С. адвокат (ордер серії АО №1133536 від 02.07.2024 року);

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

04.01.2023 року Чопська міська рада звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ПП ХЕМІКОН АГ про розірвання договору, повернення об`єкта оренди та стягнення суми 336124,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення умов договору систематично не в повному обсязі та несвоєчасно вносилась орендна плата за договором оренди земельної ділянки від 16.01.2004 року, у зв`язку з чим станом на момент звернення позивача до суду у відповідача утворилась заборгованість зі сплати за користування земельною ділянкою за останні три роки у розмірі 336124,10 грн.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 24.05.2024 року у справі №907/16/23 провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 336 124,10 грн. закрито. Позовні вимоги в іншій частині задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 16 січня 2004 року, укладений між Чопською міською радою та ПП ХЕМІКОН АГ, зареєстрований у Ужгородському районному відділі ЗРФДП УДЗК про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 09 червня 2004 р. №0404071000025.

Зобов`язано ПП ХЕМІКОН АГ повернути Чопській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 2111000000:11:011:0005, площею18,5161 га, розташовану на території Чопської міської територіальної громади.

Стягнуто з ПП ХЕМІКОН АГ на користь Чопської міської ради суму 4 962,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що відповідачем у період з 01.12.2019 р. по 01.12.2022 р. неналежним чином виконувались зобов`язання по своєчасній сплаті орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою за спірним Договором. Відповідач істотно та систематично порушував умови договору оренди земельної ділянки №19/17 (2009) від 16 січня 2004 р., у зв`язку із чим у позивача виникло право на розірвання спірного Договору. Оскільки відповідач систематично не виконує свій обов`язок зі сплати орендної плати і таке порушення є істотним, а основною метою укладання договору оренди є отримання коштів за передану в оренду земельну ділянку, відтак суд дійшов висновку, що це є достатньою підставою вимагати дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку відповідно до ст. 651 ЦК України, а тому дана вимога є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також встановлено, що згідно з платіжними квитанціями №93113391 від 31.03.2023 та №93536450 від 07.04.2023 відповідачем після відкриття провадження здійснено оплату на користь позивача в загальній сумі 500 000,00 грн. За таких обставин, суд прийшов до висновку про відсутність предмету спору та необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення з відповідача суми 336 124,10 грн.

Враховуючи, що позовна вимога Чопської міської ради Закарпатської області про зобов`язання Приватного підприємства Хемікон АГ повернути Чопській міській раді Закарпатської області земельну ділянку кадастровий номер 2111 000000:11:011:0005, прощею18,5161 га, розташовану на території Чопської міської територіальної громади, є похідною від задоволеної судом вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки №19/17 (2009) від 16 січня 2004 р., суд визнав позовні вимоги в цій частині правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Зазначає, що станом на 24.05.2024 року засновником та кінцевим бенефіціаром ПП ХЕМІКОН АГ є ОСОБА_1 , яка придбала 100% частки у статутному капіталі з прилюдних торгів. Відповідно, на відміну від попереднього засновника ПП ХЕМІКОН АГ, новий засновник зацікавлений у відновленні нормальної господарської діяльності ПП ХЕМІКОН АГ, зокрема і збереження договірних відносин по договору оренди земельної ділянки від 16.01.2004 року та подальшого використання земельної ділянки, яка є предметом оренди, у своїй господарській діяльності. Заявляє, що під час придбання корпоративних прав були відсутні будь-які відомості про наявність спорів ПП ХЕМІКОН АГ з будь-якими контрагентами, у тому числі і з позивачем по даній справі з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеними договорами, зокрема і в частині сплати орендної плати по договору від 16.01.2004 року. Відповідач вважає, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки не покращить становище позивача з огляду на те, що відповідач добросовісно користується спірною земельною ділянкою та сплачує орендну плату у визначеному первісним договором розмірі. Просить рішення господарського суду Закарпатської області від 24.05.2024 року у справі №907/16/23 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема, зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт істотного порушення умов договору, а саме тривала несвоєчасна сплата орендної плати, яка позбавила позивача на отримання орендної плати у встановлений договором оренди строк. Заявляє, що ухилення відповідачем від належного виконання зобов`язань за договором оренди є істотним порушенням умов договору, що є підставою для розірвання договору оренди на вимогу орендодавця. Позивач конкретизує, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Звертає увагу суду на те, що наявність чи відсутність заборгованості з орендної плати, яка виникла у зв`язку із систематичним порушенням договору оренди щодо сплати орендної плати встановлюється судом саме на момент подання позову про розірвання договору оренди. Оскільки позовна вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди, вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог у цій частині. Просить рішення господарського суду Закарпатської області від 24.05.2024 року у справі №907/16/23 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник позивач просив залишити без змін оскаржене рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач не делегував представника в судове засідання, про причини неявки не повідомив.

З`ясовуючи обставини про ознайомлення відповідача з датою, часом та місцем розгляду справи №907/16/23 , суд встановив таке.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 року призначено розгляд справи на 23.09.2024 року о 12 год. 00 хв.

21.08.2024 року вказана ухвала від 19.08.2024 року була доставлена до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідкою відповідального працівника.

Враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання учасників справи, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком, тому відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за відсутності відповідача.

Обставини справи

Як видно з наявних у справі копій документів, 16.01.2004 року між Чопською міською радою (Орендодавець) та ПП Хемікон АГ (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №19/17 (2009), зареєстрований в Ужгородському районному відділі ЗРФДП УДЗК, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 09.06.2004 року №0404071000025.

Відповідно до пункту 1 договору орендодавець Чопська міська рада рішенням дев`ятої сесії IV скликання від 18.12.2003 року із земель запасу комунальної власності передає, а орендар ПП Хемікон АГ приймає в строкове, платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Чопської міської ради Закарпатської області на території СВЗ Закарпаття. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. В оренду передається земельна ділянка площею 18,5161 га.

Згідно з пунктом 2.2. договір укладається на термін 29 (двадцять дев`ять) років, починаючи з дати його державної реєстрації.

04.04.2017 року між Чопською міською радою та ПП Хемікон АГ укладено Угоду №315 до договору оренди земельної ділянки з врахуванням протоколу розбіжностей від 08.04.2017 року.

Відповідно до пункту 2.3. договору, з врахуванням додаткової угоди № 315 від 04.04.2017 року до договору та протоколу розбіжностей від 08.04.2017 року, розмір річної орендної плати становить: 751124,11 грн. або 62593,67 грн. на місяць. Орендна плата вноситься Орендарем на відповідний рахунок орендодавця у вигляді грошової суми у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної абзацом 5 розділу І договору, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця.

Розмір орендної плати за оренду земельної ділянки переглядається у разі та з моменту: змін умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; зміни нормативно-грошової оцінки земель міста Чоп Закарпатської області; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що має документальне підтвердження; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Розмір річної орендної плати становить 4441316,58 грн. в рік або 370109,71 грн. в місяць (пункт 2.3 договору).

У відповідності до пункту 2.5 договору в разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендодавець має право зокрема: вимагати своєчасного внесення орендної плати; вільного доступу до переданої в оренду ділянки для контролю за додержанням орендарем умов договору; вимагати від орендаря збільшення розмірів орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства України розмірів земельного податку та з інших мотивів, визначених у пункті 2.3. цього договору.

Орендодавець зобов`язаний, зокрема: передати орендарю по акту прийомки-передачі у належному стані та у визначених межах земельну ділянку згідно з цим договором.

Згідно пункту 3.2. договору орендар має право, зокрема вимагати від орендодавця відповідного зменшення орендної плати, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршиться не внаслідок дій чи бездіяльності орендаря у випадках, коли в процесі використання земельної ділянки виявились не обумовлені орендодавцем у договорі недоліки, які суттєво перешкоджають передбаченому використанню.

Орендар зобов`язаний, зокрема у відповідності з пунктом 2.3. цього договору своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до абзацу 5 розділу 1 договору з врахуванням додаткової угоди № 315 від 04 квітня 2017 року до договору - поновлена нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 12518735,21 грн.

Додатковою угодою №2 до договору оренди земельної ділянки б/н від 16.01.2004 р. сторонами внесено зміни до Договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2111000000:11:011:0005) шляхом викладення абзацу 5 розділу 1 та розділу 2.3 у новій редакції. За умовами абзацу 5 розділу 2.3 поновлена нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 222 065 828, 96 грн.

16.06.2004 року сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

Земельна ділянка внесена до Державного земельного кадастру і їй присвоєно кадастровий номер 2111000000:11:011:0005.

Як вбачається з листа Фінансового Управління Чопської міської ради від 20.12.2022 року № 353/07-18 ПП Хемікон АГ сплатив до бюджету Чопської територіальної громади орендної плати з юридичних осіб за період 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 62 300,00 грн.; 01.01.2020 року по 31.12.2020 року - 215 000, 00 грн.; 01.01.2021 року по 31.12.2021 року - 100 000, 00 грн.; 01.01.2022 року по 19.12.2022 року - 100 000,00 грн.

У відповідності до листа Директора ПП Хемікон АГ вхідний № 292/0319 від 23.02.2022 року директором висловлено прохання до позивача про відтермінування зобов`язання на 1 місяць до 21.03.2022 року.

Згідно з платіжними квитанціями №93113391 від 31.03.2023 року та №93536450 від 07.04.2023 року відповідачем після відкриття провадження здійснено оплату на користь позивача в загальній сумі 500 000,00 грн.

Невиконання відповідачем зобов`язань за спірним договором стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У цій справі суд встановив, що 16.01.2004 року між Чопською міською радою (Орендодавець) та ПП Хемікон АГ (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №19/17 (2009), зареєстрований у Ужгородського районному відділі ЗРФДП УДЗК, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 09.06.2004 року №0404071000025.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За положеннями частини 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В ході розгляду даної справи встановлено, що відповідно до пункту 1 договору орендодавець Чопська міська рада рішенням дев`ятої сесії IV скликання від 18.12.2003 року із земель запасу комунальної власності передає, а орендар ПП Хемікон АГ приймає в строкове, платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Чопської міської ради Закарпатської області на території СВЗ Закарпаття. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. В оренду передається земельна ділянка площею 18,5161 га.

Згідно з пунктом 2.2. договір укладається на термін 29 (двадцять дев`ять) років, починаючи з дати його державної реєстрації.

16.06.2004 року сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

За змістом статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За положеннями статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що на момент звернення позивача до суду, у відповідача була наявна заборгованість за користування об`єктом оренди у розмірі 336 124,10 грн.

Згідно з платіжними квитанціями №93113391 від 31.03.2023 року та №93536450 від 07.04.2023 року відповідачем після відкриття провадження здійснено оплату на користь позивача в загальній сумі 500 000,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення з відповідача суми 336 124,10 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За положеннями частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до пункту «д» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно частини 3 статті 31 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент укладення договору між сторонами) договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

За положеннями частини 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 10 лютого 2021 року у справі № 923/1001/19 зазначив таке:

«Підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Разом з тим, за частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки».

В ході розгляду даної справи встановлено, що відповідач у період з 01.12.2019 року по 01.12.2022 року неналежним чином виконував обов`язок по своєчасній сплаті орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою за спірним Договором, істотно та систематично порушував умови договору оренди земельної ділянки №19/17 (2009) від 16.01.2004 р., у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у позивача виникло право на розірвання спірного Договору.

Статтею 34 Закону України «Про оренду землі» унормовано, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 листопада 2022 року у справі №922/3166/20 зазначила таке.

«Оскільки у статті 152 Земельного кодексу України не конкретизовано переліку видів порушень прав власника земельної ділянки, в кожному конкретному випадку власник має право на власний розсуд конкретизувати, як саме буде усунене те чи інше порушення».

У відповідності до пункту 2.5 договору в разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.

З огляду на те, що позовна вимога Чопської міської ради Закарпатської області, м. Чоп про зобов`язання ПП Хемікон АГ повернути Чопській міській раді земельну ділянку кадастровий номер 2111 000000:11:011:0005, прощею18,5161 га, розташовану на території Чопської міської територіальної громади є похідною від вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки №19/17 (2009) від 16.01.2004 р., колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині.

Проаналізувавши вищеописані норми права та обставини справи № 907/16/23, апеляційний господарський суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про законність та обгрунтованість позовних вимог Чопської міської ради до ПП ХЕМІКОН АГ в частині розірвання договору та повернення об`єкту оренди.

За доводами апеляційної скарги, станом на 24.05.2024 року відбулась зміна засновників ПП ХЕМІКОН АГ. Новий засновник зацікавлений у відновленні нормальної господарської діяльності підприємства, зокрема і збереження договірних відносин по договору оренди земельної ділянки від 16.01.2004 року. Під час придбання корпоративних прав були відсутні будь-які відомості про наявність спорів ПП ХЕМІКОН АГ з будь-якими контрагентами, у тому числі і з позивачем по даній справі з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеними договорами, зокрема і в частині сплати орендної плати по договору від 16.01.2004 року.

Проте, ці аргументи скаржника не є переконливими, вони стосуються питань внутрішньої діяльності підприємства, тому не можуть слугувати підставою для скасування судового рішення.

За наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Закарпатської області від 24.05.2024 року у справі №907/16/23.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства ХЕМІКОН АГ б/н від 25.06.2024 року (вх. № 01-05/1825/24 від 26.06.2024 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Закарпатської області від 24.05.2024 року у справі № 907/16/23 без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

СуддяВ.М. Гриців

СуддяІ.Ю. Панова