Постанова

від 24.09.2024 по справі 907/845/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2024 р. Справа №907/845/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддівЖелік М.Б.

Орищин Г.В.

за участю секретаря судового засідання Олех М.

за участю представників учасників процесу:

представник позивача Стовбун О.Й.;

представник відповідача не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиція Дешко» від 18.06.24 (вх. № ЗАГС 01-05/1733/24 від 19.06.24)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2024 (повне рішення складено та підписано 30.05.2024, суддя Пригара Л.І.)

у справі № 907/845/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Транзит», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиція Дешко», м. Мукачево Закарпатської області

про стягнення 1 102 131,20 грн, в тому числі 834 227,60 грн заборгованості за lоговором № UA223 від 08.12.2021, 232 523,21 грн інфляційних нарахувань та 35 380,39 грн трьох процентів річних

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Закарпатської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Транзит» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиція Дешко» про стягнення 1 102 131,20 грн, в тому числі 834 227,60 грн заборгованості за Договором №UA223 від 08.12.2021, 232 523,21 грн інфляційних нарахувань та 35 380,39 грн трьох процентів річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем неналежно виконано взяті на себе зобов`язання за Договором №UA223 від 08.12.2021 в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг із заправлення автомобільного транспорту дизельним паливом, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у сумі 834 227,60 грн. Крім того, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем заявлено до стягнення 232 523,21 грн інфляційних нарахувань та 35 380,39 грн трьох процентів річних.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2024 у справі № 907/845/23 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з ТзОВ «Експедиція Дешко» на користь ТОВ «Дизель Транзит» суму 1 102 131,20 грн., в тому числі 834 227,60 грн заборгованості за Договором №UA223 від 08.12.2021, 232 523,21 грн інфляційних нарахувань та 35 380,39 грн трьох процентів річних, а також 16 531,97 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 1 102 131,20 грн, в тому числі 834 227,60 грн заборгованості за Договором №UA223 від 08.12.2021, 232 523,21 грн інфляційних нарахувань та 35 380,39 грн трьох процентів річних, є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Експедиція Дешко» подано апеляційну скаргу, в якій останнє просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2024 у справі №907/845/23 і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, скаржник зазначає, що суд дійшов помилкового висновку, що спірний договір є договором про надання послуг у розумінні ст. 901 ЦК України, оскільки послуга має ознаки, які не притаманні відносинам між позивачем і відповідачем. Вважає, що комісіонер у спірних відносинах не наділений правом на звернення до суду від імені комітента. Окрім того, звертає увагу суду на безпідставність нарахування інфляційних втрат, оскільки ціна спірного договору формувалася виходячи із вартості дизельного палива в іноземній валюті.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дизель Транзит» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовуючи доводи викладені в апеляційній скарзі, просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2024 у справі №907/845/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиція Дешко» - без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні висловили свої заперечення щодо поданої апеляційної скарги.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2024, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 апеляційну скаргу ТОВ «Експедиція Дешко» від 18.06.24 (вх.№ ЗАГС 01-05/1733/24 від 19.06.24) залишити без руху залишено без руху, зобов`язано скаржника надати суду докази сплати судового збору в сумі 19 838,4 грн протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиція Дешко» від 18.06.24 (вх. № ЗАГС 01-05/1733/24 від 19.06.24) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2024 у справі №907/845/23, розгляд справи призначено на 20.08.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 задоволено заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Транзит» Стовбуна Олександра Йосиповича від 16.08.2024 (вх. №01-04/5369/24 від 16.08.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 відкладено розгляд справи до 03.09.2024.

03.09.2024 судове засідання не відбулося у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Галушко Н.А. (з 03.09.2024 по 06.09.2024).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 розгляд справи призначено на 24.09.2024.

У судовому засіданні 24.09.2024 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Дизель Транзит» (комісіонер) (що діє на підставі Договору комісії №LT-28/10/2020 від 28.10.2020 укладеного з Закритим акціонерним товариством «Петрол Трейд Юроп УАБ» (UAB Petrol Trade Europe) (комітент)) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експедиція Дешко» (підприємство) укладено Договір №UA223 від 08.12.2021 (далі Договір), за умовами якого комісіонер відповідно до Договору комісії №LT-28/10/2020 від 28.10.2020, від свого імені та за рахунок комітента (Закритого акціонерного товариства «Петрол Трейд Юроп УАБ» (UAB Petrol Trade Europe)) зобов`язується укладати договори з надання послуг з заправлення автотранспорту підприємства дизельним паливом та одержання додаткових послуг на підставі пред`явлених підприємством пластикових карток «Всюдихід Онлайн»/«Петрол Компані» за межами митної території України, а підприємство зобов`язується здійснити комісіонерові оплату за надані послуги (п. 1.1., 1.2. Договору).

Відповідно п. 2.1. Договору, комісіонер від свого імені та за рахунок комітента зобов`язується:

- передати підприємству за актом пластикові картки в узгодженому асортименті та кількості, на умовах цього Договору та протоколів до нього;

- забезпечити заправлення дизельним паливом автотранспорту підприємства на автозаправних станціях (надалі АЗС), зазначених у списку АЗС (згідно з порядком роботи АЗС) при пред`явленні пластикової картки «Всюдихід Онлайн»/«Петрол Компані»;

- щомісяця здійснювати з підприємством звірку взаєморозрахунків. Звірка здійснюється не пізніше 15-го числа місяця, що слідує за звітним. Рахунки-фактури на оплату виставляються щотижня в електронній формі. Реєстри висилаються підприємству щотижня електронною поштою.

За змістом п. 2.3. Договору, підприємство зобов`язується:

- прийняти від комісіонера за актом пластикові картки «Всюдихід Онлайн»/ «Петрол Компані»;

- щомісяця здійснювати з комісіонером звірку взаєморозрахунків з наданням акту звірки за печаткою та підписом уповноваженої на це особи;

- приймати від комісіонера акти приймання-передачі наданих послуг та звірки взаємних розрахунків, які є підтвердженням факту заправлення підприємством дизельного палива за пластиковими картками «Всюдихід Онлайн»/«Петрол Компані» за межами митної території України. При одержанні підприємством від комісіонера рахунку-фактури та реєстру до нього, а також акту звірки взаєморозрахунків та за відсутністю висунутих заперечень підприємства в письмовій формі протягом 7 календарних днів з моменту їх одержання, факт заправлення підприємства дизельним паливом за пластиковою карткою вважається підтвердженим. Відповідно, після закінчення 7 календарних днів з моменту їх одержання, зазначені документи вважаються прийнятими підприємством без претензій до комісіонера та є належними доказами, що підтверджують факт заправлення та узгодження всіх істотних умов (ціна, кількість, вид, якість) щодо відпуску дизельного палива;

- протягом трьох днів після одержання актів приймання-передачі наданих послуг та звірки взаємних розрахунків відправити комісіонерові його примірник;

- здійснювати оплату послуг з заправлення автотранспорту та додаткових послуг на умовах, передбачених цим Договором та Протоколом узгодження.

Ціна послуг з заправлення автотранспорту, що діє між сторонами для розрахунків за цим Договором (надалі ціна), визначається на підставі діючої ціни на автозаправній станції з умовами, передбаченими в Протоколах, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Ціна дизельного палива та послуг з заправлення автотранспорту на АЗС фіксується в платіжній квитанції (чеку, виданому терміналом).

Фактом надання послуг підприємству є чеки «Всюдихід Онлайн»/«Петрол Компані». При заправленні дизельним паливом на автозаправній станції при обслуговуванні за пластиковими картками «Всюдихід Онлайн»/«Петрол Компані», за допомогою автоматичних терміналів, фактом підтвердження заправлення (доказом) є інформація у вигляді реєстру, що поступила на сервер комісіонера.

У випадку відсутності ціни в платіжній квитанції (чеку), ціна АЗС визначається згідно прейскуранта цін автозаправних станцій, що перебувають на офіційному сайті комітента: https://www/petrolplus.ru/.

Прийняттям ціни підприємством вважається факт заправлення автотранспорту, що направляється, підприємством на АЗС.

Відпуск дизельного палива на АЗС, поза територією держави, резидентом якого не є Підприємство, здійснюється у валюті Російський рубль та для розрахунків між сторонами переводиться в умовні одиниці (євро) на день виставлення рахунку-фактури, а надалі у валюту договору за комерційним курсом Міжбанківського валютного ринку України на попередній день виставлення рахунку-фактури.

Знижки надаються підприємству на підставі Протоколу узгодження умов розрахунків, що є невід`ємною частиною цього Договору (п. 3.1. Договору).

Згідно із п. 3.2. Договору, строк, протягом якого підприємство оплачує вартість наданих послуг з заправлення автотранспорту дизельним паливом, вказується в Протоколі узгодження умов розрахунків.

При порушенні строку або умов оплати, передбачених Договором або Протоколом узгодження умов розрахунків, Підприємство виплачує Комісіонерові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (п.4.2. Договору).

Пеня нараховується з моменту виникнення прострочення платежів та до моменту повного погашення Підприємством заборгованості перед Комісіонером (п. 4.3).

Відповідно до п. 5.2. Договору у випадку, якщо сторони не дійшли згоди шляхом переговорів, спір підлягає вирішенню в Господарському суді згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 7.1., 7.2. Договору, цей Договір набуває чинності з моменту підписання та дійсний до 31 грудня 2021 року.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до моменту закінчення строку його дії жодна сторона не заявить про необхідність закінчення терміну дії Договору.

При припиненні дії Договору, комісіонер та підприємство здійснюють остаточний розрахунок відповідно до умов Договору.

08.12.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Дизель Транзит» (комісіонером) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експедиція Дешко» (підприємством,) підписано Протокол №1 узгодження умов розрахунків при обслуговуванні за пластиковими картками до Договору №UA223 від 08.12.2021, згідно з яким сторони встановили:

- строк оплати послуг із заправлення автотранспорту дизельним паливом та додаткових послуг, а саме, 12 днів з моменту виставлення рахунку та реєстру;

- вартість послуг з заправлення автотранспорту для розрахунків за цим Договором визначається на підставі діючої ціни на автозаправних станціях на день виставлення рахунку-фактури з врахуванням п. 3 цього Договору та п. 3 цього Протоколу.

В пункті 3 вищевказаного Протоколу сторонами визначено порядок формування ціни та надання комісіонером знижок на заправлення дизельним паливом, а в п. 5 останнього домовились про те, що моментом оплати вважається момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок комісіонера.

Відповідно до п. 9 строк дії протоколу з дати підписання Договору до 31 грудня 2021.

На виконання умов Договору №UA223 від 08.12.2021, позивачем на підставі акта приймання-передачі паливних карток №223В від 08.12.2021 передано, а відповідачем, у свою чергу, прийнято паливні картки в загальній кількості 34 одиниці.

В період січня-лютого 2022 року відповідачем спожито обумовлені Договором послуги із заправлення дизельним паливом на підставі означених пластикових карток сукупною вартістю 1 576 851,51 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін без будь-яких зауважень актами про передачу наданих послуг для автотранспорту підприємства ТОВ «Експедиція Дешко» б/н від 31.01.2022 (за січень 2022 року) на суму 535 226,43 грн та б/н від 28.02.2022 (за лютий 2022 року) на суму 1 041 625,08 грн, а також реєстрами заправок автотранспорту підприємства ТОВ «Експедиція Дешко» за січень-лютий 2022 року.

За надані послуги ТзОВ «Дизель транзит» виставило ТзОВ «Експедиція Дешко» рахунки на оплату №110 від 20.01.2022 на суму 15 121, 09, №193 від 27.01.2022 на суму 320 950, 75, №293 від 03.02.2022 на суму 199 154,59, №381 від 10.02.2022 на суму 207 398,23, №445 від 17.02.2022 на суму 262 673, 67, №560 від 24.02.2022 на суму 341 731,56, №617 від 03.03.2022 на суму 229 821,62.

Листом від 12.12.2022 №12/12/1 ТзОВ «Дизель Транзит» повідомило ТзОВ «Експедиція Дешко» про наявність заборгованості станом на 01.12.2022 у сумі 834 227,60 грн.

Даний лист було отримано відповідачем 09.01.023, однак жодної відповіді чи погашення заборгованості позивач не отримав.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором №UA223 від 08.12.2021 виконав частково, оплативши позивачу вартість наданих послуг із заправлення автотранспорту дизельним паливом на загальну суму 742 623,91 грн, внаслідок чого у ТОВ «Експедиція Дешко» виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 834 227,60 грн, ТзОВ «Дизель Транзит» звернулось з даним позовом. Крім того, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем заявлено до стягнення з останнього 232 523,21 грн інфляційних нарахувань та 35 380,39 грн трьох процентів річних.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи приписи вищевказаної норми, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів у даному випадку переглядає рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2024 лише в частині природи оскаржуваного договору, обсягу прав позивача на звернення із позовом та задоволення вимог про стягнення інфляційних нарахувань

Щодо природи оскаржуваного договору та обсягу прав позивача на звернення із позовом, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Дизель Транзит» (комісіонер) (що діє на підставі Договору комісії №LT-28/10/2020 від 28.10.2020 укладеного з Закритим акціонерним товариством «Петрол Трейд Юроп УАБ» (UAB Petrol Trade Europe) (комітент)) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експедиція Дешко» (підприємство) укладено Договір №UA223 від 08.12.2021 (далі Договір), за умовами якого комісіонер відповідно до Договору комісії №LT-28/10/2020 від 28.10.2020, від свого імені та за рахунок комітента (Закритого акціонерного товариства «Петрол Трейд Юроп УАБ» (UAB Petrol Trade Europe)) зобов`язується укладати договори з надання послуг з заправлення автотранспорту підприємства дизельним паливом та одержання додаткових послуг на підставі пред`явлених підприємством пластикових карток «Всюдихід Онлайн»/«Петрол Компані» за межами митної території України, а підприємство зобов`язується здійснити комісіонерові оплату за надані послуги (п. 1.1., 1.2. Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Договір комісії належить до групи договорів про надання посередницьких послуг, які комітент надає комісіонеру з метою реалізації його суб`єктивних прав, і його юридичною основою є повноваження. На визначення предмета договору комісії впливає предмет і зміст правочину, який комісіонер повинен укласти в інтересах комітента. Законодавче зазначення як предмета договору комісії вчинення одного або кількох правочинів є досить вузьким. Предметом договору комісії є посередницька послуга, яку він надає комітенту, в тому числі як укладення правочину, так і діяльність, спрямована на вчинення правочинів. Договір комісії - одна з форм правової реалізації добровільного представництва і належить до числа посередницьких договорів.

Отже, договір комісії є однією з форм правової реалізації представництва. Однак, комісіонер виступає перед третьою особою від свого імені. Пояснення цього правила та його наслідків міститься у ч. 2 ст. 1015 ЦК України, де зазначається, що за договором, укладеним із третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору. Завдячуючи договору комісії, учасники цивільного обороту мають можливість набувати прав та обов`язків, не беручи участі у вчиненні правочину і не розкриваючи, в чиїх інтересах він вчиняється. Через такі особливості договір комісії називають договором непрямого представництва. З огляду на це за договором комісії виникають два види правовідносин: внутрішні и зовнішні. Внутрішніми вважаються відносини між комітентом і комісіонером, а зовнішніми - між комісіонером і третіми особами.

Отже, для третьої особи при укладенні договору комісії на перший план виступає фігура комісіонера, а не комітента. За правочином, укладеним комісіонером із третьою особою, зобов`язаним є комісіонер, а не комітент. Отже, для набуття комітентом прав та обов`язків щодо третьої особи необхідна уступка прав і, відповідно, переведення боргу. У зовнішніх правовідносинах комісіонер виступає як «повноцінна» сторона договору, і не завжди контрагент знає про дії комісіонера як такі, що спрямовані на виконання комісійного договору.

Більше того, сторони в договорі узгодили, що у випадку, якщо сторони не дійшли згоди шляхом переговорів, спір підлягає вирішенню в Господарському суді згідно з чинним законодавством України (п. 5.2 Договору).

Таким чином, твердження скаржника про відсутність прав позивача на звернення із даним позов є безпідставними та нічим не обгрунтованими.

Враховуючи, що на визначення предмета договору комісії впливає предмет і зміст правочину, який комісіонер повинен укласти в інтересах комітента., а в п. 1.1. спірного Договору сторони самі визначили предмет договору, а саме укладення договорів з надання послуг з заправлення автотрансопрту Підприємства дизельним паливом, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо укладення сторонами саме договору надання послуг у розуміння ст. 901 ЦК України.

Щодо інфляційних нарахувань.

Скаржник в апеляційній скарзі стверджує, що ціна Договору формувалася виходячи із вартості дизельного палива в іноземній валюті з наступною конвертацією у валюту «Гривня», а норми статті 625 ЦК України поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання визначеного у гривнях.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то зазначена норма ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти, тому індексація у цьому випадку застосуванню не підлягає.

У випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти. При цьому, не має значення застосовано позивачем еквівалент іноземної валюти чи ні.

Так, відповідно до п. 3.1 Договору відпуск дизельного палива на АЗС, поза територією держави, резидентом якого не є Підприємство, здійснюється у валюті Російський рубль та для розрахунків між сторонами переводиться в умовні одиниці (євро) на день виставлення рахунку-фактури, а надалі у валюту договору за комерційним курсом Міжбанківського валютного ринку України на попередній день виставлення рахунку-фактури.

Згідно із п. 3.2. Договору, строк, протягом якого підприємство оплачує вартість наданих послуг з заправлення автотранспорту дизельним паливом, вказується в Протоколі узгодження умов розрахунків.

Відповідно до Протоколу №1 узгодження умов розрахунків при обслуговуванні за пластиковими картками до Договору №UA223 від 08.12.2021, сторони встановили:

- вартість послуг з заправлення автотранспорту для розрахунків за цим Договором визначається на підставі діючої ціни на автозаправних станціях на день виставлення рахунку-фактури з врахуванням п. 3 цього Договору та п. 3 цього Протоколу.

Сторонами підписано та скріплено печатками актами про передачу наданих послуг для автотранспорту підприємства ТОВ «Експедиція Дешко» б/н від 31.01.2022 (за січень 2022 року) на суму 535 226,43 грн та б/н від 28.02.2022 (за лютий 2022 року) на суму 1 041 625,08 грн, валюта розрахунків гривня.

За надані послуги ТзОВ «Дизель транзит» виставило ТзОВ «Експедиція Дешко» рахунки на оплату №110 від 20.01.2022 на суму 15 121, 09, №193 від 27.01.2022 на суму 320 950, 75, №293 від 03.02.2022 на суму 199 154,59, №381 від 10.02.2022 на суму 207 398,23, №445 від 17.02.2022 на суму 262 673, 67, №560 від 24.02.2022 на суму 341 731,56, №617 від 03.03.2022 на суму 229 821,62, валюта розрахунку гривня.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що умовами Договору сторони визначили, що оплата здійснюється у валюті Російський рубль та для розрахунків між сторонами переводиться в умовні одиниці (євро) на день виставлення рахунку-фактури, а надалі у валюту договору за комерційним курсом Міжбанківського валютного ринку України на попередній день виставлення рахунку-фактури, отже нарахована позивачем сума інфляційних втрат стягненню з відповідача не підлягає.

Відтак, доводи апеляційної скарги в цій частині знайшли свої підтвердженні та підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду Львівської області частковому скасуванню.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиція Дешко» від 18.06.24 (вх. № ЗАГС 01-05/1733/24 від 19.06.24) підлягає частковому задоволенню а рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2024 у справі № 907/845/23 частковому скасуванню.

Згідно п. 2 ч. 1 та ч.9 ст. 129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиція Дешко» від 18.06.24 (вх. № ЗАГС 01-05/1733/24 від 19.06.24) задоволити частково.

2.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2024 у справі №907/845/23 скасувати в частині стягнення 232 523,21 грн інфляційних нарахувань. В цій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

3.В решті рішення залишити без змін.

4.Стягнути з ТзОВ «Експедиція Дешко» (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Пряшівська, 5, ЄДРПОУ 36908880) на користь ТОВ «Дизель Транзит» (02149, м.Київ, вул Руденко Лариси 6а, ЄДРПОУ 43819716) 834 227,60 грн заборгованості за Договором №UA223 від 08.12.2021, 35 380,39 грн трьох процентів річних, 13043,72 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

5.Стягнути з ТОВ «Дизель Транзит» (02149, м.Київ, вул Руденко Лариси 6а, ЄДРПОУ 43819716) на користь ТзОВ «Експедиція Дешко» (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Пряшівська, 5, ЄДРПОУ 36908880) 4183, 91 грн судового збору за розгляд справи в апеляційної інстанції

6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

7.Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст виготовлено 03.10.2024.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.