Постанова

від 16.09.2024 по справі 910/15138/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2024 р. Справа№ 910/15138/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Реуцькій Т.О.,

за участю представників:

від позивача - Шох С.М.,

від відповідача - Пономаренко В.С.,

від третьої особи - Гаврись Я.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/15138/19 (суддя Джарти В.В., повний текст складено - 30.11.2023) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" до Фонду державного майна України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Центренерго" про визнання недійсним наказу та зобов`язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ наступне.

У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" (далі - позивач, Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Фонду державного майна України (далі - відповідач, Фонд) про:

- визнання недійсним наказу Фонду державного майна України від 13.12.2018 № 1572 "Про підсумки конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго";

- зобов`язання Фонду державного майна України поновити конкурс з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго";

- зобов`язання Фонду державного майна України визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" учасником конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго";

- зобов`язання Фонду державного майна України видати наказ про затвердження переліку потенційних покупців, яких визнано учасниками конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго", до якого включити Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фондом державного майна України протиправно не було допущено Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" до участі у спірному конкурсі, обставини чого встановлені судовим рішенням в адміністративній справі № 640/8328/19, відтак Фондом державного майна України незаконно було завершено конкурс з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - третя особа, Центренерго), чим було порушено права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" як особи, якою було подано заяву на участь у такому конкурсі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/15138/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021, позов задоволено. Визнано недійсним наказ Фонду державного майна України № 1572 від 13.12.2018 "Про підсумки конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (ідентифікаційний код 22927045)". Зобов`язано Фонд державного майна України поновити конкурс з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (ідентифікаційний код 22927045), який проводився відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 756-р "Про затвердження умов продажу державного пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго" за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону". Зобов`язано Фонд державного майна України визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" учасником конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (ідентифікаційний код 22927045). Зобов`язано Фонд державного майна України видати наказ про затвердження переліку потенційних покупців, яких визнано учасниками конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (ідентифікаційний код 22927045), до якого включити Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест".

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.10.2021 Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" та Фонду державного майна України задоволені частково, рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 у справі №910/15138/19 скасовані, справу № 910/15138/19 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/15138/19 у задоволенні позову відмовлено.

Так, суд дійшов висновку про те, що при розгляді справи ним не встановлено прямого порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, а сама по собі наявність у Товариства охоронюваного законом інтересу щодо поновлення конкурсу та участі в цьому конкурсі не може бути покладена в основу позовних вимог щодо визнання наказу Фонду недійсним та зобов`язання поновити конкурс та визнати позивача потенційним покупцем, шляхом винесення відповідного наказу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким позовні вимоги (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) задовольнити.

Також, в апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про залучення Кабінету Міністрів України, як співвідповідача.

Апелянт в апеляційній скарзі, вказуючи про те, що у випадку задоволення позову у цій справі в редакції первісно заявлених позовних вимог, ефективне відновлення прав позивача повною мірою відбутися не може, посилається на неправомірність висновку суду першої інстанції щодо неприйняття його заяви про зміну предмету позову.

Колегією суддів в судовому засіданні 04.07.2024 було відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про залучення Кабінету Міністрів України, як співвідповідача.

Мотиви вказаної відмови будуть наведені судом нижче у даній постанові при оцінці доводів скаржника щодо неправомірності висновку суду першої інстанції стосовно неприйняття заяви позивача про зміну предмету позову.

Також, в судовому засіданні 04.07.2024 судом розглянуто клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та відмовлено в його задоволенні, з огляду на наступне.

Так, відповідачем ухвалу про відкриття апеляційного провадження від 15.04.2024 у даній справі (в якій учасникам судового процесу було встановлено 15-тиденний строк з моменту отримання ухвали для подання, зокрема, відзиву на апеляційну скаргу) отримано 22.04.2024 о 13:46.

Отже, відзив на апеляційну скаргу відповідач мав подати до 07.05.2024, разом з тим його було подано лише 27.05.2024, тобто з пропуском вказаного 15-тиденного строку.

У відзиві відповідач просить поновити йому строк на його подання, посилаючись на велику за обсягом кількість матеріалів, необхідних для підготовки відзиву, що відповідно вимагає більш тривалого строку.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Водночас, згідно із частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З правового контексту наведеної норми слідує, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме причини такий строк було порушено скаржником, чи є ця причина поважною та чи підлягає він поновленню.

Вирішення питання про поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

На особу, яка звертається з відповідною заявою, з огляду на вимоги статей 13, 74 ГПК України, покладається обов`язок довести ті обставини, на які остання посилається як на підставу для поновлення пропущеного процесуального строку. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні.

Колегія суддів вказує, що наведені в обґрунтування клопотання про поновлення строку підстави не є поважними причинами та зводяться до внутрішньої організації роботи самого заявника, мають суб`єктивний характер.

З огляду на викладене, судом відмовлено у поновленні строку на подання відзиву.

В судове засідання 16.09.2024 прибули представники відповідача та третьої особи, які проти апеляційної скарги заперечили та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача прибув в засідання суду лише по виходу колегії суддів з нарадчої кімнати.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1089-р внесено зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.02.2013 №96-р "Про приватизацію об`єктів паливно-енергетичного комплексу", а саме, доповнено додаток 17 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.04.2013 № 204 "План розміщення акцій ПАТ "Центренерго" (підприємство групи В).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №626-р "Деякі питання приватизації об`єктів державної власності" внесені зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.02.2013 №96 "Про приватизацію об`єктів паливно-енергетичного комплексу", а саме назву на пункт 1 розпорядження після слів паливно-енергетичного комплексу доповнено словами "та групи Г".

Пунктом 2 вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України установлено, що приватизація Публічного акціонерного товариства "Центренерго" здійснюється із залученням радника в установленому законодавством порядку.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №111-р "Про визначення радника для підготовки до приватизації та продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства "Центренерго" розміром 78,289 відсотка статутного капіталу товариства та оплати його послуг" визначено Компанію Ernst Young spolka z organiczona odpowiedziainoscia Corporate Finance sp.k. (Республіка Польща).

Згідно з Додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №358-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році" до Переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році включено ПАТ "Центренерго" з пакетом акцій 78,289 відсотків.

03.10.2018 Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження №756-р "Про затвердження умов продажу державного пакета акцій публічного акціонерного товариства "Центренерго" за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону", яким затвердив умови продажу державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, пунктом 2 якого Фонду державного майна України доручив провести в установленому порядку конкурс з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій товариства з урахуванням затверджених цим розпорядженням умов.

Умови участі у конкурсі, а також інформаційне повідомлення про його проведення опубліковано у газеті "Відомості приватизації" від 29.10.2018 № 87 (1211).

Матеріалами справи підтверджується, що участь у конкурсі виявили бажання взяти Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" (позивач) та Виробниче унітарне підприємство "Нафтобітумний завод".

Для участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу ПАТ "Центренерго" 05.12.2018 ТОВ "Укрдонінвест" надало пакет конкурсної документації, який зареєстрований під №3 Фондом державного майна України та 06.12.2018 складено опис уповноваженою особою ТОВ "Укрдонінвест" Фоміним В.Ю. та відповідальним секретарем робочої групи Лиходід А.С.

Відповідно до Протоколу засідання постійно діючої робочої групи з перевірки на відповідність вимогам законодавства конкурсної документації, наданої постійними покупцями до Фонду державного майна України, під час продажу державного пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу ПАТ "Центренерго" на конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону від 10.12.2018, після дослідження відомостей, наданих потенційним покупцем ТОВ "Укрдонінвест" Робоча група встановила, що в пакеті конкурсної документації відсутні наступні документи, які передбачені пунктом 5.7.13 Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств, затвердженого наказом Фонду від 10.05.2012 №639, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 10.05.2012 №282-р, рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.05.2012 №674 і зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.06.2012 за №940/21252, (надалі - "Положення"), а саме: - виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; - довідка про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Крім того, члени робочої групи дійшли висновку, що в пакеті конкурсної документації відсутні відомості про джерела надходження коштів ТОВ "Краснолиманське", яке відповідно до договору від 21.11.2018 №21/11 зобов`язується надати поворотну фінансову допомогу ТОВ "Укрдонінвест" у сумі 6 000 000 000,00 грн.

У зв`язку з зазначеним Робоча група вирішила, відповідно до п. 6.18.2 Положення рекомендувати Фонду не допустити ТОВ "Укрдонінвест" до участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону продажу пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу ПАТ "Центренерго".

Наказом Фонду від 10.12.2018 №1558 "Щодо конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства "Центренерго" (код за ЄДРПОУ 22927045)", відповідно до п. 3.4.12 Положення, враховуючи Протокол засідання постійно діючої робочої групи з перевірки на відповідність вимогам законодавства конкурсної документації, наданої потенційними покупцями до Фонду державного майна України під час продажу пакета акцій розміром 78,289 % статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Центренерго" на конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону від 10.12.2018 та лист Служби безпеки України від 07.12.2018 №8/1/1-13121, наказано:

1.Не допустити до участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289 % статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Центренерго":

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест";

- Виробниче унітарне підприємство "Нафтобітумний завод".

2.Управлінню фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку протягом десяти календарних днів з дня затвердження цього наказу повернути:

2.1.Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" конкурсну гарантію у сумі 299 249 600,00 грн., перераховану для участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289 % статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Центренерго".

2.2.Виробничому унітарному підприємству "Нафтобітумний завод" конкурсну гарантію у сумі 9 325 651,21 EUR, перераховану для участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289 % статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Центренерго".

Наказом Фонду від 13.12.2018 №1572 "Про підсумки конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства "Центренерго" (код за ЄДРПОУ 22927045)" (надалі - "Наказ №1572"), відповідно до пункту другого розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", керуючись Положенням, Положенням про конкурсну комісію, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 04.10.2000 №2074 та наказом Фонду державного майна України від 10.12.2018 №1558, наказано:

1.Вважати таким, що не відбувся, конкурс з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства "Центренерго" розміром 78,289% статутного капіталу та кількістю акцій 289 205 117 штук, оголошений в газеті "Відомості приватизації" від 29.10.2018 №87(1211);

2.Управлінню продажу об`єктів великої приватизації Департаменту приватизації забезпечити підготовку інформаційного повідомлення про конкурс з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, що не відбувся, зазначений у п. 1 цього наказу;

3.Доручити конкурсній комісії, створеній наказом Фонду державного майна України від 20.06.2018 №831 "Про створення конкурсної комісії з продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону пакета акцій публічного акціонерного товариства "Центренерго" (код за ЄДРПОУ 22927045), провести повторний продаж пакета акцій публічного акціонерного товариства "Центренерго".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 у справі №640/8328/19 за позовом ТОВ "Укрдонінвест" до Фонду про визнання протиправними дій та скасування наказу в частині: позов задоволено; визнано протиправними дії Фонду щодо прийняття абзацу другого пункту 1 наказу від 10.12.2018 №1558, за яким ТОВ "Укрдонінвест" не допущено до участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу ПАТ "Центренерго"; визнано протиправним та скасовано абзац другий пункту 1 наказу Фонду від 10.12.2018 №1558, за яким ТОВ "Укрдонінвест" не допущено до участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу ПАТ "Центренерго".

Не погоджуючись із таким судовим рішенням особа, що не брала участі у справі Публічне акціонерне товариство "Центренерго" подало апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у даній справі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021 заяву Товариства про закриття апеляційного провадження у справі задоволено, апеляційне провадження закрито.

Постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.01.2022 у справі № 640/8328/19 ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021 у справі № 640/8328/19 залишено без змін.

Спір у даній справі стосується припинення (визнання таким, що не відбувся) конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства "Центренерго" розміром 78,289% статутного капіталу та кількістю акцій 289 205 117 штук, оголошений в газеті "Відомості приватизації" від 29.10.2018 №87(1211).

При цьому, позивачем вказується на те, що Фондом протиправно не було допущено ТОВ "Укрдонінвест" до участі у спірному конкурсі, обставини чого встановлені судовим рішенням в адміністративній справі №640/8328/19, а відтак, були відсутніми правові підстави для визнання спірного конкурсу таким, що не відбувся, з огляду на відсутність потенційних покупців, у зв`язку з чим і просить: визнати Наказ №1572 недійсним; поновити спірний конкурс; зобов`язати Фонд визнати ТОВ "Укрдонінвест" учасником спірного конкурсу; зобов`язати Фонд видати наказ про затвердження переліку потенційних покупців, яких визнано учасниками спірного конкурсу, до якого включити ТОВ "Укрдонінвест".

Як вже було вказано, суд першої інстанції, розглянувши вказані вимоги, за результатом нового розгляду прийняв рішення про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, враховуючи наступне.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону України "Про Фонд державного майна України" у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, видає накази, що підписує Голова Фонду державного майна України.

Приписами статті 3 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Прем`єр-міністра України.

З 07.03.2018 набрав чинності Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна", відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень якого було визнати таким, що втратив чинність Закон України "Про приватизацію державного майна".

Водночас у положеннях абзацу 4 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" законодавцем було визначено, що приватизація (продаж) об`єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об`єктів, за якими на момент прийняття рішення про їх приватизацію належали до об`єктів групи Г згідно з класифікацією об`єктів приватизації, встановленою Законом України "Про приватизацію державного майна", та щодо яких є дійсною оцінка, або Кабінетом Міністрів України визначено радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу об`єктів приватизації за результатами проведення конкурсу.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України "Про приватизацію державного майна" з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації класифікуються за такими групами, зокрема: група Г - єдині майнові комплекси державних підприємств та акції акціонерних товариств, які на момент прийняття рішення про приватизацію (продаж) мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави або ознаки домінування на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг), підприємств оборонно-промислового комплексу, а також об`єкти, визначені уповноваженими органами управління як такі, що потребують застосування індивідуального підходу до приватизації (такі, що мають унікальні виробництва, використовують рідкісні ресурси (нематеріальні активи, ноу-хау, включаючи науково-дослідні та проектно-конструкторські організації та установи, які відповідають таким вимогам). Підприємством, що має ознаки домінування на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг), вважається підприємство, яке має частку на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг), що перевищує 35 відсотків, або разом з одним або двома іншими підприємствами має на такому ринку сукупну частку, що перевищує 50 відсотків, або не більш ніж з чотирма іншими підприємствами має на такому ринку сукупну частку, що перевищує 70 відсотків.

Із додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.02.2013 №96-р вбачається, що ПАТ "Центренерго" було включено до переліку об`єктів паливно-енергетичного комплексу та групи Г, що підлягають приватизації, із визначенням державного пакету акцій, що підлягає приватизації у кількості 289 205 117 штук, що становить 78,29% статутного капіталу.

Тобто, до набрання чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" та на момент прийняття рішення про приватизацію спірного пакету акцій ПАТ "Центренерго" належало до об`єктів групи Г згідно з класифікацією об`єктів приватизації, встановленою Законом України "Про приватизацію державного майна".

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №111-р "Про визначення радника для підготовки до приватизації та продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства "Центренерго" розміром 78,289 відсотка статутного капіталу товариства та оплати його послуг" (чинним на момент виникнення спірних правовідносин), ураховуючи результати конкурсу з відбору радника для підготовки до приватизації та продажу пакета акцій "Центренерго" (далі - товариство) розміром 78,289 відсотка статутного капіталу товариства, визначено радником для підготовки до приватизації та продажу зазначеного пакета акцій товариства компанію Ernst Young z Corporate Finance sp. k. (Республіка Польща).

Тобто, до набрання чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" Кабінетом Міністрів України було визначено радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу спірного пакету акцій.

Також, наказом Фонду від 27.06.2018 №881 було затверджено висновок про вартість державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" у кількості 289 205 177 штук, що становить 78,289% статутного капіталу товариства, а наказом Фонду від 22.03.2019 №287 продовжено дію такого висновку до 30.09.2019, затвердженого наказом від 27.06.2018 №881.

Таким чином у даному випадку мають місце всі умови, за існування яких законодавцем в положеннях абзацу 4 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" було встановлено виняток щодо порядку застосування положень такого Закону до приватизації (продажу) об`єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання ним чинності.

Відтак, у силу приписів абзацу 4 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" спірні правовідносин підлягають правовому регулюванню саме за приписами Закону України "Про приватизацію державного майна".

До того ж, наведене підтверджується і позицією Кабінету Міністрів України, висловленою в розпорядженні від 10.05.2018 №358-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році", згідно якого, включивши до такого переліку пакет акцій ПАТ "Центренерго" у розмірі 78,289% було здійснено примітку про те, що приватизація такого об`єкта здійснюється відповідно до абзацу 4 пункту 2 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Підставами визнання недійсним наказу Фонду державного майна України від 13.12.2018 № 1572 "Про підсумки конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - Наказ № 1572) позивач зазначає сам факт недопуску його до участі в конкурсі (наказ Фонду № 1558 від 10.12.2018) та відсутність визначених законодавцем підстав визнання конкурсу таким, що не відбувся.

На підтвердження неправомірності недопуску Товариства до участі в спірному конкурсі позивач посилається на обставини, встановлені у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 у справі №640/8328/19, яким визнано протиправними дії Фонду щодо прийняття абзацу другого пункту 1 наказу від 10.12.2018 №1558, за яким ТОВ "Укрдонінвест" не допущено до участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу ПАТ "Центренерго" та визнано протиправним та скасовано абзац другий пункту 1 наказу Фонду від 10.12.2018 №1558, за яким ТОВ "Укрдонінвест" не допущено до участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу ПАТ "Центренерго".

Колегія суддів вказує, що скасування акта на підставі рішення суду означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням, а не з моменту прийняття акта.

Про вказане зазначив також Верховний Суд у постанові від 12.10.2021, направляючи дану справу на новий розгляд.

Зазначене рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 у справі №640/8328/19, на яке посилається позивач, обґрунтовуючи протиправність не допущення його до участі у спірному конкурсі, набрало законної сили 01.07.2021 (дата прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом ухвали, якою заяву Товариства про закриття апеляційного провадження у справі задоволено, а апеляційне провадження закрито).

В свою чергу, позивач з даним позовом звернувся в жовтні 2019 року, тобто на момент подання позову наказ Фонду від 10.12.2018 №1558, за яким ТОВ "Укрдонінвест" не допущено до участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу ПАТ "Центренерго" був чинним.

Дослідивши зміст спірного наказу № 1572, судом встановлено, що його було прийнято на підставі пункту другого розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", керуючись Положенням про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 10 травня 2012 року № 639, Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 10 травня 2012 року № 282-р, рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10 травня 2012 року № 674, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 червня 2012 року за №940/21252 (зі змінами), Положенням про конкурсну комісію, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 04 жовтня 2000 року № 2074, зареєстрованим в Міністерстві юстиції У країни 16 жовтня 2000 року за N 711/4932 (із змінами) та наказом Фонду державного майна України від 10 грудня 2018 року № 1558. Отже наказ Фонду № 1558 не є виключною та єдиною підставою визнання спірного конкурсу таким, що не відбувся.

Звертаючись із цим позовом до суду, позивач має на меті поновлення конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго", скасувавши наказ Фонду, яким такий конкурс визнано таким, що не відбувся.

З огляду на зміст позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що їх задоволення не призведе до відновлення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства, оскільки відсутність чітких вимог до відповідача фактично унеможливлює контроль за виконанням прийнятого рішення та робить неможливим звернення рішення до виконання у примусовому порядку та, як наслідок, неможливість поновлення порушеного права крім випадків добровільного виконання рішення відповідачем.

Такий висновок суду також ґрунтується на тому, що згідно зі статтею 11 Закону України "Про приватизацію державного майна" порядок приватизації державного майна передбачає, у тому числі затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, та їх реалізацію.

Тому, вказана вимога, за наведеного її обґрунтування, яке визнано неналежним, та яка була складовою способу захисту разом з наступними позовними вимогами, не може бути задоволена також з урахуванням нижчевикладених мотивів відхилення інших позовних вимог, які у своїй сукупності становлять визначений позивачем спосіб захисту та відновлення його права.

Позовні вимоги, як сукупний спосіб захисту, не можуть бути належними та здатними відновити право позивача, враховуючи нижченаведені мотиви відхилення наступних позовних вимог.

Так, стосовно вимог позивача про: зобов`язання Фонду державного майна України поновити конкурс з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго"; зобов`язання Фонду державного майна України визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" учасником конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго"; зобов`язання Фонду державного майна України видати наказ про затвердження переліку потенційних покупців, яких визнано учасниками конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго", до якого включити Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест", слід зазначити наступне.

Завданням господарського судочинства, відповідно до статті 2 ГПК України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювались Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Водночас ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист якого подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту його порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність і (або) необґрунтованість заявлених вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/19681/16, від 27.02.2019 у справі № 810/5172/15, від 15.05.2019 у справі №501/2855/17, від 18.09.2019 у справі №826/16178/18, від 23.10.2019 у справі №598/175/15-ц, від 04.12.2019 у справах № 200/2916/19-а та № 200/5463/19-а, від 19.02.2020 у справі № 1340/3580/18, від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20, від 19.10.2022 у справі № 910/14224/20).

У постанові від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту) (пункт 145 рішення Європейського суду з прав людини у справі (далі - ЄСПЛ) від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93) та пункт 75 рішення ЄСПЛ від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02)).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається, обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення, застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства, застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципу верховенства права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17).

Згідно зі статтею 11 Закону України "Про приватизацію державного майна" порядок приватизації державного майна передбачає, у тому числі затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, та їх реалізацію.

План розміщення акцій - затверджений документ, який визначає способи та строки продажу акцій, що належать державі у статутному капіталі господарського товариства.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.04.2013 № 204, в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 505 (зі змінами), затверджено план розміщення акцій ПАТ "Центренерго". Згідно з вказаним розпорядженням строк розміщення акцій ПАТ "Центренерго" закінчився 30.09.2019.

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України "Про приватизацію державного майна" проект плану приватизації повинен передбачати строки та способи приватизації, початкову ціну об`єкта приватизації.

Абзацом 4 частини 2 статті 14 Закону України "Про приватизацію державного майна" до проекту плану приватизації додається акт оцінки майна об`єкта приватизації, який складається відповідно до законодавства і затверджується державним органом приватизації, або звіт про оцінку об`єкта приватизації із затвердженим висновком про його вартість.

Відповідно до частини 3 статті 16 вказаного Закону у разі якщо для участі в аукціоні, конкурсі з продажу об`єкта приватизації подано заяву від одного покупця, зазначений об`єкт може бути проданий безпосередньо такому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче початкової ціни.

Початкова ціна - ціна, встановлена державним органом приватизації (конкурсною, аукціонною комісією) з урахуванням результатів оцінки майна, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України, з якої розпочинається продаж майна встановленими законодавством про приватизацію способами, що передбачають конкуренцію покупців та зміну ціни під час продажу (частина статті 20 Закону України "Про приватизацію державного майна"). Аналогічні норми містяться і в пункті 2.3. Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств.

Так згідно з пунктом 2.3. Положення якщо на участь у конкурсі надійшла заява від одного потенційного покупця, якого визнано учасником конкурсу, або якщо до участі у конкурсі допущено тільки одного учасника конкурсу, ціна продажу пакета акцій акціонерного товариства встановлюється на підставі ціни, яку визначив покупець у своїй конкурсній пропозиції, але яка не може бути меншою початкової ціни пакета акцій і вартості, встановленої в результаті незалежної оцінки, звіт про яку має бути дійсним на дату укладення договору купівлі-продажу такого пакета акцій.

Визначення вартості об`єктів приватизації або розміру статутного капіталу господарських товариств у випадках, встановлених Законом та Положенням, проводиться відповідно до методики оцінки майна, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 22 Методики оцінки майна, затвердженої Постановою КМУ від 10.12.2003 № 1891, акт оцінки майна, складений для цілей визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства або для цілей приватизації пакета акцій, дійсний протягом 18 місяців після дати оцінки. Акт оцінки майна, у тому числі пакета акцій акціонерних товариств, строк дії якого закінчився, є недійсним.

Висновок про вартість об`єкта приватизації дійсний протягом 18 місяців після дати оцінки. При цьому висновок про вартість об`єкта приватизації повинен бути дійсним на дату укладення договору купівлі-продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або на момент проведення торгів.

Наказом Фонду від 27.06.2018 № 881 затверджено висновок про вартість державного пакета акцій публічного акціонерного товариства "Центренерго" у кількості 289 205 117 штук, що становить 78,289 % статутного капіталу товариства.

Наказом Фонду від 22.03.2019 № 287 продовжено дію висновку про вартість державного пакета акцій публічного акціонерного товариства "Центренерго" до 30.09.2019, затвердженого наказом Фонду від 27.06.2018 № 881.

Так, вказані вимоги позивача не забезпечать поновлення його порушеного права, з огляду на неможливість станом на час розгляду судами даної справи проведення відповідного аукціону (спливу строку розміщення акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго" 30.09.2019 та строку чинності висновку про вартість державного пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго" також 30.09.2019; повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" конкурсної гарантії у сумі 299 249 600,00 грн, згідно з наказом Фонду державного майна України від 10.12.2018 №1558; прийняття розпорядження Кабінетом Міністрів України від 19.08.2020 № 1021-р "Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 111 "Про визначення радника для підготовки до приватизації та продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства "Центренерго" розміром 78,289 відсотка статутного капіталу товариства та оплати його послуг").

Апелянт в апеляційній скарзі, вказуючи про те, що у випадку задоволення позову у цій справі в редакції первісно заявлених позовних вимог, ефективне відновлення прав позивача повною мірою відбутися не може, посилається на неправомірність висновку суду першої інстанції щодо неприйняття його заяви про зміну предмету позову.

Стосовно вказаних доводів колегія суддів зазначає наступне.

Так, 20.09.2023 до місцевого господарського суду надійшла заява позивача про зміну предмета позову, відповідно до якої він просив суд залучити до участі у справі співвідповідачем Кабінет Міністрів України та доповнити раніше пред`явлені позовні вимоги додатковими позовними вимогами:

"до відповідача Кабінету Міністрів України: "Визнати протиправним та скасувати пункт 1 Розпорядження КМУ від 16.01.2019 № 36-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації держаної власності" в частині включення пакету акцій у розмірі 78,289 відсотків ПАТ "Центренерго" до Переліку об`єктів великої приватизації державної власності та пункту 2 Розпорядження КМУ від 16.01.2019 № 36-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації держаної власності" в частині, що стосується приватизації пакета акцій у розмірі 78,289 відсотків ПАТ "Центренерго";

- до відповідача ФДМУ наступного змісту: "Визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 23.07.2021 № 1275 "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" (код ЄДРПОУ 22927045)."

Розглянувши вказану заяву позивача про зміну предмету позову суд першої інстанції, дійшов наступних висновків.

Необхідність залучення співвідповідачем Кабінету Міністрів України викликана фактично зміною підстав позову. Зокрема, як на підставу пред`явлення позовних вимог до Кабінету Міністрів України позивач посилається на Розпорядження Кабінету Міністрів України № 36-р від 15.01.2019.

Порядок та підстави зміни підстав або предмету позову при новому розгляді справи врегульовано частиною 4 статті 46 ГПК України. А саме, зміна предмета, підстав позову у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Дослідивши зміст поданої позивачем заяви місцевий господарський суд встановив, що подана заява фактично направлена на зміну як предмету, так і підстав позову.

З системного аналізу наведених вище обставин, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті заяви про зміну предмета позову.

Колегія суддів погоджується із таким висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, згідно зі статтею 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У статті 46 ГПК України унормовані процесуальні права та обов`язки сторін.

Так, відповідно до частин другої та третьої статті 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Оскільки предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом (постанова Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 922/53/19).

Водночас під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви (постанови Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19, від 09.07.2020 у справі № 922/404/19).

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15.02.2022 у справі № 175/3267/17.

Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову, можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Як свідчить аналіз заяви позивача ним дійсно змінено і предмет, і підстави позову.

Так, заявлено нові окремі позовні вимоги, які мають самостійне обґрунтування.

Таким чином, позивачем було змінено не лише предмет, а і підстави позову (що в силу норм ГПК України не допускається).

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у прийнятті заяви про зміну предмета позову.

Враховуючи те, що колегія суддів погоджується із не прийняттям вказаної заяви позивача про зміну предмета позову, одна з вимог якої пред`явлена до Кабінету Міністрів України, відповідно апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта про залучення вказаної особи, як співвідповідача.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/15138/19 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/15138/19.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 02.10.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко