Постанова від 02.10.2024 по справі 172/1998/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/545/24 Справа № 172/1998/23 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

02 жовтня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Канурної О.Д., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі номер 172/1998/23 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання бездіяльності незаконною, зобов`язання вчинити певні дії та зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Нотапс», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання бездіяльності незаконною, зобов`язання вчинити певні дії та зняття арешту з майна - задоволені.

Із вказаним рішенням не погодились ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», Малиновський ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), подали апеляційні скарги.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» та Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задоволено. Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2024 року - скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання бездіяльності незаконною, зобов`язання вчинити певні дії та зняття арешту з майна - відмовлено.

30 серпня 2024 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, яка направлена на адресу суду

засобами зв`язку 16 серпня 2024 року.

У заяві ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» просить стягнути з позивачки ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн.

В обґрунтування розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» надало до суду договір №12-02-2024/3 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12 лютого 2024 року, акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 15 серпня 2024 року, довіреність від 24 липня 2024 року, якою уповноважено адвоката Грищенка О.М. представляти інтереси ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» у судах та докази відправлення заяви іншим учасникам справи.

Від інших учасників справи заперечення в письмовому вигляді на подану заяву до Дніпровського апеляційного суду не надійшли.

Представник відповідача ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» адвокат Грищенко О.М. в судове засідання апеляційного суду не з`явився, в заяві просив проводити її розгляд за його відсутності.

Інші учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути подану заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за відсутністю нез`явившихся осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи заяви, апеляційний суд вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, 12 лютого 2024 року між відповідачем ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та адвокатом Грищенком О.М. укладено договір №12-02-2024/3 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) (а.с. 66-68, том 2).

15 серпня 2024 року ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та адвокатом Грищенком О.М. підписано акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), відповідно до якого адвокатом надано послугу з підготовки апеляційної скарги протягом 6 годин, вартість послуги відповідно до п. 3.1 договору становить 1500,00 грн за годину, загальна вартість наданої послуги становить суму в розмірі 9000,00 грн (а.с. 70-70зв, том 2).

24 липня 2024 року ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» видано довіреність, якою уповноважено адвоката Грищенка О.М. представляти інтереси ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» у судах (а.с. 73, том 2).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 лютого 2019 року (справа №756/2114/17) зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

З огляду на наведене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у повному обсязі.

Керуючись статтями 270, 382 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (ЄДРПОУ 38039872) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 (дев`ять тисяч грн 00 коп.) гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: